Актова зала бібліотеки Чижевського, за спогадами Григорія Клочека, у надважливі для України часи здобуття самостійності та незалежності була містом зібрання для людей, які глибоко й самостійно мислили, яких хвилювала доля країни і її майбутнє. І сьогодні вона є таким місцем. У головній книгозбірні області в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” відбулась зустріч «Осмислення. Цінності та історії стійкості».
Перед присутніми виступили доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Григорій Клочек, голова ГО «Баба Єлька» та редакторка газети «Нова газета» Інна Тельнова, головна державна санітарна лікарка області, заслужений лікар України Надія Оперчук та керуючий Кропивницькою єпархією ПЦУ Архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк. Він підкреслив, що для кожного виклик війною дуже непростий, та Бог заклав в нас багато сили та енергії, «які потрібно в собі відшукати і діяти». «Людство обрало за основу свого життя пізнавати добро через зло. Ми створили такий світ, де багато є зла. Допоки ми не усвідомимо, який шлях обрали, допоки кожен з нас не прийде до тями, – наголосив Владика. – Кожен з вас може бути знаряддям Бога, яке своєю любов’ю, служінням, своїм життям буде надихати інших до добра і світла і таким чином даватиме шанс цьому світу. Це наш вибір – не впадати у відчай, не опускати руки. Я хочу закликати вас: розверніться навколо і спрямуйте свою любов на людей, хто з вами поруч йде життєвим шляхом, і запитайте їх: «Ти як?».
Учасники почули розповіді людей, чиї історії і є відповіддю на питання про нашу стійкість. Людмила Шибіста розповіла про життя свого сина Дмитра, який загинув, захищаючи Херсонську та Миколаївську області. Пані Людмила зізналась, що особисто їй стійкості надає те, що на сороковини вона почула сина, який сказав: «Живи за мене і за себе». А ще волонтерство, допомога Збройним Силам України.
Катерина Шаповалова розповіла, як змінилося її життя після того, як вона вимушена була покинути мальовниче село на Донеччині, засноване кримськими греками. Війна у Велику Новосілку прийшла ще у 2014-му, але добровольчі батальйони вибили ворога. Жителі села першими дізналися, що таке блокпости та переселенці, які тікали із захопленого Донецька та Мар’їнки. А через вісім років війна знову постукала у двері Катерини. Нове місто, незнайомі люди, складнощі у працевлаштуванні, важка хвороба… нова робота, нові друзі, нові творчі проєкти. Кропивницький став куточком безпеки, а в серці залишилася рідна Велика Новосілка, з якою Катерина не розірвала зв’язок. «Стійкості мені надавало і надає розуміння, що я важлива для своєї родини, для інших людей і що за це треба боротися і йти далі, допомагаючи іншим», – розповіла Катерина.
Учасник бойових дій, колишній військовослужбовець 57-ї окремої мотопіхотної бригади за позивним «Сєвєр» Михайло Дроботенко розповів, що відбувалося 24 лютого на Луганському напрямку, як вимушені були хлопці його взводу тримати кругову оборону, а потім виходити з оточення більше сотні кілометрів. Учасники заходу почули, як потім Михайло ходив у розвідку і як одного разу, знімаючи міни загородження, щоб хлопці могли пройти у тил ворога, підірвався, втратив обидві ноги. Витримати 27 операцій і продовжити жити Михайлу допомагає любов до життя, до України, до гарних людей, яких він зустрічав у житті, і до спорту.
Захід захопив і надихнув кожного присутнього в залі бібліотеки, поєднав і дав віру в нашу перемогу. Ми не змінимо минуле, але ми точно можемо управляти майбутнім, формувати його наперед заданим. Бо ціна нероблення дуже висока. А для цього маємо точно осмислити, хто ми є, в чому секрет нашої стійкості і її джерело.
Запис заходу можна переглянути за посиланням.
