Напередодні професійного свята працівників культури на Кіровоградщині відбулася важлива зустріч, присвячена майбутньому бібліотек та музеїв. В Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського на професійний діалог «Бібліотеки і музеї: час реальних змін» онлайн та офлайн зібралось більше півсотні працівників закладів культури з усіх територіальних громад регіону, щоб разом з представниками обласної військової адміністрації, обласної ради, Національної бібліотеки України, Української бібліотечної асоціації та Міністерства культури України обговорити нагальні питання галузі.
«Сьогодні культура – стратегічний компонент національної безпеки, той ідеологічний щит, який ми не встигли сформувати за перші 30 років незалежності, але який зараз будуємо разом», – заявила заступниця начальника обласної військової адміністрації Катерина Колтунова.
За її словами, сучасні бібліотеки та музеї – це простори, де формується культурна стійкість нації, простори єднання, де люди спілкуються та знаходять підтримку. Це центри волонтерської діяльності, пункти незламності, місця реабілітації ветеранів та адаптації внутрішньо переміщених осіб.
Вітаючи бібліотекарів та музейників, перший заступник голови обласної ради Юрій Семенюк зазначив, що попри всі досягнення в модернізації галузі, її сила й успіх залежать передусім від людей, які в ній працюють. «Ви не втратили колективи, а навпаки залучаєте молодих фахівців, – зазначив депутат. – І наше завдання – підтримати цих людей фінансово, переглянути підходи до оплати праці».
Перша заступниця міністра культури Галина Григоренко розповіла про системні зміни, які нині готує відомство. Серед головних напрямів – оновлення законодавчої бази: до другого читання готується Закон про бібліотеки та бібліотечну справу, а також формується Стратегія розвитку культури на 2025–2030 роки з операційним планом на найближчі три роки.
Важливим напрямом залишається підтримка, зокрема бібліотечної мережі. Готується оновлення нормативів щодо кількості бібліотек, розробляється програма закупівлі бібліотечних фондів, а також методичні рекомендації зі створення сучасних культурно-функціональних просторів у книгозбірнях.
До речі, в операційному плані на найближчі три роки окрема увага приділена фінансам, а реформа оплати праці визначена одним із ключових пріоритетів. У перспективі заклади культури матимуть більше можливостей для самостійного заробітку та залучення приватних коштів через меценатство й державно-приватне партнерство.
«Ми розуміємо, що культура – друга з кінця за рівнем оплати праці, – відверто сказала пані Григоренко. – І без системних змін сфера не зможе залишатися стійкою. Тому реформа оплати праці визначена серед ключових пріоритетних напрямів».
Директорка головної бібліотеки регіону Валентина Животовська наголосила, що професійна спільнота області має значний досвід роботи з міжнародними фондами: з 1998 року реалізовано понад сто проєктів. В той же час, на її переконання, грантова підтримка не може замінити системного фінансування від держави.
Серед питань, які потребують вирішення, перегляд наказу №745 щодо показників ефективності, який не оновлювався вже двадцять років; реформа єдиної тарифної сітки; ухвалення закону про меценатство та модернізація базової мережі закладів культури.
Колегу підтримав генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін. «Дуже приємно, що є розуміння. Але тепер треба перейти до конкретних кроків. І є реальний механізм», – зазначив він.
За його словами, підвищити зарплати працівникам бібліотек можна двома шляхами без змін до постанови Кабміну. Перший – встановити нові показники для віднесення до груп оплати праці з урахуванням демографічної ситуації та реформ децентралізації. Достатньо трьох груп, щоб у більшості громад зарплати зросли для посад від директора до бібліотекаря першої категорії.
Другий шлях – уніфікувати підходи, надати органам управління закладами культури право самостійно визначати групи оплати праці з урахуванням особливостей конкретної громади. Так вже зроблено для клубних закладів.
Олег Сербін підкреслив, що для впровадження цих змін потрібні прямі звернення від усіх бібліотек до Міністерства культури. Вони слугуватимуть юридичним обґрунтуванням реформ.
Директорка департаменту культури та туризму Уляна Соколенко оприлюднила сумну статистику: середня зарплата працівників бібліотек та музеїв області становить трохи більше десяти тисяч гривень. Ця сума не відповідає навіть половині середнього рівня зарплат по регіону. Надбавку в 50 відсотків до посадового окладу бібліотекарі отримують лише у 12 з 49 громад області, а в трьох громадах така надбавка взагалі не виплачується.
З 586 млн гривень, прописаних в обласному бюджеті на культуру, тільки 35 відсотків спрямовується на бібліотеки та музеї. І майже усі виділені кошти – 86% для бібліотек і 75% для музеїв – витрачаються на зарплати.
«Ми говоримо про майбутнє, про те, що наші культурні простори мають розвиватися, випереджати технічним оснащенням, але фінансування йде лише на оплату праці. То як ми маємо готувати майданчики для якісних послуг завтра?» – задалась питанням Уляна Соколенко.
Ще кілька цифр озвучила директорка обласної бібліотеки Валентина Животовська: 52 відсотки працівників бібліотек – люди віком 46-60 років, ще 21 відсоток – пенсіонери.
«Ми залучаємо молодь, навчаємо її, маємо регіональне замовлення у коледжі культури, – розповіла директорка. – Студенти приходять на практику, починають працювати… і звільняються. Бо швачка або кухар заробляють 26-28 тисяч, а бібліотекар – 10».
Вона нагадала, що сучасний бібліотекар – давно вже не лише зберігач і видавач книг. Він модератор культурних подій, психолог, надавач цифрових послуг, волонтер. Функціонал зріс у рази, а зарплата залишилася на рівні технічного персоналу.
«Це крик душі, – підсумувала пані Валентина. – Але ми вдячні керівництву області, що нас чують і підтримують».
Директор Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко окреслив три критичні питання, що сьогодні стоять перед музейною сферою.
По-перше, оплата праці. Без конкурентної зарплати немає молоді, а значить немає нових форм роботи і свіжого бачення.
По-друге, нормативна база. Музейники працюють за радянськими інструкціями, особливо щодо фондової роботи. Штатний розпис застарів, а назви деяких посад «соромно вимовляти».
По-третє, показники ефективності. Їх потрібно переглянути так, щоб враховувати електронну роботу, активність у соцмережах і онлайн-проєкти.
«Заклади культури – інституції, які формують світогляд громадян. Проте якщо керівникам громад надати повну свободу, вони можуть закрити всі заклади культури. Держава має жорстко модерувати цей процес і фінансувати його. Коли, як не зараз, нарешті не просто говорити про культуру, а забезпечити її належне фінансування?» – заявив пан Борис.
Професійний діалог визначив конкретні пропозиції для спільного звернення від бібліотек та музеїв області щодо змін до вже згаданого наказу Міністерства культури, перегляду показників ефективності роботи, оновлення нормативної бази та системної реформи оплати праці в галузі.
Всі пропозиції, запевнила наприкінці заходу Уляна Соколенко, будуть зібрані в єдиний документ і направлені до Міністерства культури, можливо – до Кабінету Міністрів.
«Для нас важливо не просто обговорити проблеми між собою. Важливо, щоб наші проблеми почули керівники, які працюють над змінами. Це буде фундамент, на який вони можуть спертися. Війна – час випробувань для кожного з нас і держави в цілому, проте вони можуть стати каталізатором необхідних перетворень», – підсумувала модераторка заходу, директорка бібліотеки Чижевського, заслужений працівник культури України Валентина Животовська.
