У відділі мистецтв бібліотеки імені Дмитра Чижевського до Дня архітектури України відбулася лекція-бесіда на тему «Архітектура міста Кропивницький XIX–початку XX століття. Європейський вплив на стильовий розвиток».
Захід було організовано спільно з Кіровоградською обласною організацією Національної спілки архітекторів України.
Модераторка зустрічі – архітекторка, науковиця, членкиня НСАУ Тетяна Пенязь – привітала присутніх із професійним святом та розпочала захід з глибокої цитати: «Архітектура – це застигла музика».
«А ще, – додала вона, – дуже легко говорити про архітектуру, і водночас важко – бо в кожного вона викликає свої асоціації, емоції, думки».
У своїй розповіді пані Тетяна переконливо продемонструвала, як європейські архітектурні стилі – класицизм, еклектика, модерн, романтичний класицизм і північний модерн – знаходили відлуння у будівлях тодішнього Єлисаветграда. Вона розповіла про стильові особливості провінційної архітектури. Так, наприклад, будинки в стилі ампір у нашому місті з’являлися із затримкою у 20-30 років після їхньої популярності у столицях.
Присутні мали змогу почути про творчість архітекторів Олександра Лішневського, Якова Паученка та Людвіка Ліберського, які формували унікальне архітектурне обличчя міста.
З особливим захопленням слухачі реагували на приклади будівель, повз які щодня проходять – знайомі фасади, що досі зберігають авторський «підпис» видатних архітекторів. Це і характерний мотив «кажанового крила» в оздобленні люнетів, і V-подібні планування прибуткових будинків, що є впізнаваними рисами їхньої творчості.
«Мені важливо було не лише показати вплив архітектурних шкіл з Петербурга, Одеси, Харкова чи Києва, а й дати можливість поглянути на рідне місто по-новому – через призму європейських архітектурних тенденцій», – наголосила Тетяна Пенязь.
Атмосфера заходу була живою, вдумливою, із ноткою ностальгії й гордості за місто, яке зберігає сліди тонкого архітектурного смаку. Після виступу відбулася жвава дискусія: гості ставили питання, ділилися власними враженнями від знайомих вулиць, дивилися на них крізь призму почутого.
Щиро дякуємо пані Тетяні за цікаву й змістовну лекцію, а також усім, хто долучився до заходу. Саме завдяки таким подіям архітектурна спадщина перестає бути фоном – і стає частиною живої історії нашого міста.
