Існувати — значить мислити

12 березня виповнюється 150 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863 – 1945)

“Десятиліттями, цілими століттями вивчатимуться
й поглиблюватимуться його геніальні ідеї,
а в працях його відкриватимуться нові сторінки –
джерело нових шукань…
А молодим поколінням він завжди буде учителем
в науці і яскравим прикладом плодотворно
прожитого життя”.
Ферсман О. Е.

Володимир Іванович Вернадський — видатний природознавець, мінералограф і кристалограф, основоположник геохімії, біохімії, радіології, вчення про біосферу, котрий відкрив таїну часу і простору, талановитий організатор науки, перший президент Української академії наук. Він розробив грунтовний план діяльності Академії наук, започаткував численні напрями наукових досліджень, згуртував плеяду відданих науці людей, проводив широку культурно-просвітницьку роботу. Він дуже любив українську художню літературу і мистецтво, особливо твори Т. Г. Шевченка, багато з яких знав напам’ять.

Народився в Петербурзі, дитинство провів в Україні. По закінченні гімназії юнак навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету, який успішно закінчив у 1885 р. Серед його викладачів були Д. І. Менделєєв, І. М. Сєченов, О. М. Бутлеров, В.В. Докучаєв — світила науки, які залишили глибокий слід в історії природознавства. А В. В. Докучаєв став для Володимира Івановича ідеалом вченого на все життя.

Упродовж 1920-1921 рр. В.І. Вернадський був професором Таврійського університету в Сімферополі, потім — директором створеного ним Державного радієвого інституту та ряду інших наукових установ. В 1939 р. він разом з іншими вченими створив комісію по ізотопах. Працював також у Празі (Карлів ун-т) й Парижі (Сорбонна), був членом багатьох зарубіжних наукових товариств. Автор близько 400 праць.

В. І. Вернадський увійшов до історії науки як основоположник сучасного вчення про біосферу та ноосферу. Сукупність живих організмів у біосфері він назвав “живою речовиною”. Величезна роль вчення про біосферу та її розвиток повною мірою почала виявлятись з другої половини XX ст. Цьому сприяв розвиток екології, в якій поняття біосфери було одним з головних. Вернадський розробив учення про біосферу як складну багатокомпонентну систему пов’язаних між собою великих біологічних комплексів та хімічних і геологічних процесів, що відбуваються на Землі.

Ідеї вченого про ноосферу, що являють собою велике філософське узагальнення, виникли на межі двох основних напрямів його наукової діяльності — біохімії та історії наук. Аналіз еволюції наукової думки і наукового світогляду, дослідження структури науки стали величезним вкладом в наукознавство.

Людиною щирої сердечної вдачі, великої духовної культури залишився Володимир Іванович у спогадах своїх учнів, послідовників, соратників по праці. Він належав до когорти найбільш освічених людей, які у цитаделі науки берегли від хаосу вогник знань, намагались зберегти свої музеї, книги, лабораторії. Істина одна, а шляхів до неї стільки ж, скільки людей. В. І. Вернадський не жив лише однією наукою, його діяльність вплетена в нашу вітчизняну історію. Вся його життєва творчість має універсальне джерело.

“Нашим мировым островом” називав він Землю, бо єдиною і неповторною серед інших небесних тіл бачилась йому наша біло-голуба планета — острів життя в Космосі.

Вебліографія

• Вернадський Володимир Іванович (Вікіпедія)
• В.І. Вернадський: життя видатного академіка (Велика епоха)
• В.І.Вернадський. Вчений. Мислитель. Громадянин. Праці вченого та література про нього з фондів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського
• Він заснував Академію Наук. До 150-річчя Володимира Вернадського

Література з фондів ОУНБ ім Д.І. Чижевського

• Вернадский, Владимир Иванович
  Биосфера и ноосфера [Текст] / В. И. Вернадский; Отв. ред. Б. С.Соколов, А. А. Ярошевский; ; АН СССР, Ин-т геохимии и аналит. химии им. В. И. Вернадского. – М. : Наука, 1989. – 258,[3] с.
• Вернадский, Владимир Иванович
  Научная мысль как планетное явление [Текст] / В. И. Вернадский; Отв. ред. А. Л. Яншин; Предисл. А. Л. Яншина, Ф. Т. Яншиной ; АН СССР. – М. : Наука, 1991. – 270,[1] с.
• Вернадский, Владимир Иванович
  Философские мысли натуралиста [Текст] : Сборник : К 125-летию со дня рождения / В. И. Вернадский,; Предисл. А. Л. Яншини др.; Примеч. И. И. Мочалова, К. П. Флоренского; ; АН СССР. – М. : Наука, 1988. – 519,[1] с.
• Вернадский, Владимир Иванович
  Вибрані праці [Текст] / Володимир Вернадський; Ред. Н. А. Серебрякова ; НАНУ. – К. : Наукова думка, 2005. – 299,[2] с.
• Вернадский, Владимир Иванович
  Вчений. Мислитель. Громадянин. : Праці вченого та література про нього з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Бібліографічний покажчик / НАНУ, Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського ; Ред. В. Ю. Омельчук, Укл. Л. В. Бєляєва, Л. С. Новосьолова. – Київ : [б. и.], 2003. – 257,[2] с.
• Баландин, Рудольф Константинович
  Вернадский: жизнь, мысль, бессмертие [Текст] : (К 125-летию со дня рождения) / Рудольф Баландин,. – 2-е изд., доп. – М. : Знание, 1988. – 205,[2] с.
• Гумилевский, Лев Иванович
  Вернадский [Текст] / Лев Гумилевский,. – 3-е изд. – М. : Мол. гвардия, 1988. – 255 с. ; 21 см + [16] л. ил. – (Сер. “Жизнь замечательных людей” : сер. биогр.: Осн. в 1933 г. М. Горьким)
• Мочалов, Инар Иванович
  Владимир Иванович Вернадский (1863-1945) [Текст] / Инар Мочалов ; АН СССР. – М. : Наука, 1982. – 488 с.