«Старинная архитектура Галиции в очерках и рисунках Г.К.Лукомского». Издание То-ва Голике и Вильборг в Петербурге, 1915. – С. 13О. Малюнок обкладинки, титульного листа, фронтиспису та обгортки виконаний Єгором Нарбутом.

Ця книга – зразок творчої співпраці росіянина і українця. Вона стведжує єдність СЛОВА і ОБРАЗУ. Її форма є втіленням естетики “не для кожного”, синтезу міфу і символу, історії і уяви. Лукомський і Нарбут – із кола “Мира искусств”. Їх ставлення до світу – у творенні досконалого, а не в споживанні природньої краси.

За твердженням видатного знавця книги та графіки Олексія Сидорова: “ Г.К.Лукомский, архитектор и ученый, использовал фронт для создания книги «Галиция в ее старине», рисунки которой принадлежат к лучшим примерам русской архитектурной графики. Рисовал Лукомский мягкими карандашами, подцвечивая их акварелью, и не стремился к линейной чеканке”. І далі: “Для текста был использован специально отысканный в типографии Академии наук старинный шрифт, что тоже характерно”.1

Найкращу характеристику Лукомському, як нам здається, дав художник Олександр Бенуа. В своїх “Художественных письмах” в лютому 1935 року він писав: “Поистине, Г.К.Лукомский – настоящий феномен. Его не ведающая устали деятельность по отысканию и запечатлению все новых и новых памятников архитектуры, с которой он издает книгу за книгой, каждый раз обильно снабжая ее документальными иллюстрациями (…), заслуживает, чтобы ему прощались некоторые недочеты в этой деятельности и чтобы, в общем, художественный мир оставался бы ему благодарным. Во многих случаях “охота” Лукомского за “новизной в старине” остается прямо-таки “открытием новой эры” и сохраняет значение настоящих открытий в отношении дотоле неизвестных областей”.2

Література:

1. А. А. Сидоров. Русская графика начала ХХ века. Очерки истории и теории. – М., 1969, с. 209.
2. Александр Бенуа. Художественные письма 1930-1936. Газета «Последние новости», Париж. – М., 1997, с. 176.
3. Георгій Нарбут: Посмертна виставка творів /Ст. Ф. Ернста та Я. Стешенка. К.,1926.
4. В. Охочинский. Два неопубликованных рисунка Г.И.Нарбута. //Альманах библиофила. – Л.,1929, с. 279-284.
5. Січинський В. Юрій Нарбут, 1886-1920. Краків; Львів,1943.
6. Маланюк, Євген. НЕПОТОРНИЙ. [Про Г. Нарбута]. //Краківські вісті. 1944. Числа за 16.03; 17.03; 18.03.
7. Вигнанець І. Юрій Нарбут //Арка (Мюнхен). 1948. № 2.
8. Оглоблин О. Праця Юрія Нарбута над утворенням українського Державного Герба і Державної Печаті: 3 архіву Ю.Нарбута // Державницька Думка (Філадельфія). 1951. №4.
9. Білецький П. Георгій Іванович Нарбут. – К.,1959; его же. Георгий Иванович Нарбут. – Л., 1985.
10. Победова О. И. Пути развития книжной иллюстрации. // В кн. «Русская художественная культура конца XIX – начала ХХ века». – М., 1980, кн. 4, с.219-253.
11. Білокінь С. Георгій Нарбут: Бібліогр. покажчик. Суми,1988.
12. Акинша, Константин. Забытый меценат. //Наше наследие. – М., 1989, № 5, с. 34, с. 37. [Г. К. Лукомский и музей Б. Ханенко в Киеве в 1918 году].
13. Издательство И. Н. Кнебель и художники детской книги. Из истории создания книг «Подарочной серии». – М., 1989.
14. Білецький П. «Георгієвський Статут» Г. І. Нарбута //Укр. мистецтвознавство: Міжвідом. зб. наук. праць. К.,1993. Вип.1.
15. Паршин С. Мир искусства. – М., 1993, с.76.
16. Лагутенко, Ольга. Книжкова графіка НАРБУТІВЦІВ. //Родовід. – К.,1994, № 7, с. 9-24.
17. Пушкаш, Оксана. Георгій Нарбут. //Пам’ять століть. – К., 1998, № 1, с. 153-159.
18. Герчук, Юрий. Книги «балованного века». //Пинакотека. – М., 1998, № 6-7, с. 32-37.
19. Удріс, Ірина. Дослідники вітчизняної образотворчої класики О. Новицький та Г. Лукомський. //Образотворче мистецтво.- К.,2001, №2, с.30-33
20. The world of art movement in early 20th – century Russia. – Leningrad, 1991.
21. Lukomsky, Georgy. //The Dictionary of Art. – Grove, 1996, v. 19, p. 789.
22. Narbut, Georgy. //The Dictionary of Art. – Grove, 1996, v. 22, p. 506-507.