Подаровані видання від Панченка Володимира Євгеновича

Подаровані видання від Панченка Володимира Євгеновича -
професора Національного університету “Києво-Могилянська академія”,
доктора філологічних наук, українського письменника.
Народного депутата України першого скликання.
Лауреата Міжнародної премії імені В. Винниченка Українського фонду культури,
літературної премії “Благовіст” та премії імені О. Білецького

Полювання на “Вальдшнепа”. Розсекречений Микола Хвильовий. Науково-документальне видання. – К.: Темпора, 2009. – 296 с.: іл.

Видання містить унікальні документи і матеріали ГПУ, що стосуються життя і творчості Миколи Хвильового (1893-1933). Чекісти вели постійне стеження за письменником, вигадавши йому псевдо “Вальдшнеп” і готуючи його фізичне знищення. Самогубство Миколи Хвильового у травні 1933 року, на мотиви і обставини якого проливають світло друковані джерела, стало не лише формою протесту проти режиму, а й актом самоствердження.

Книга розрахована на широке коло читачів.

Кузякіна Наталя. Траєкторії доль. – К.: Темпора, 2010. – 640 с.: іл.

Головний герой досліджень Наталі Кузякіної (1928-1994) — видатний український драматург Микола Куліш. До видання входить монографія “Доля Миколи Куліша”, над якою авторка працювала в останні роки життя, а також цикл наукових розвідок, що на широкому архівному матеріалі розгортають драму письменника після того, як його було репресовано.

Водночас сторінки книги дають змогу скласти уявлення і про траєкторію долі самої Наталі Кузякіної, чия наукова творчість є вагомим здобутком українського літературознавства ХХ століття.

“Траєкторії доль” – перша книга із серії “Бібліотека “ЛітАкценту”

Дашкевич Ярослав. “…Учи неложними устами сказати правду”: історична есеїстика. – К.: Темпора, 2011. – 828 с.: іл.

У книзі зібрані науково-популярні статті видатного українського історика Ярослава Дашкевича, написані від початків боротьби за відновлення новітньої державності в кінці 1980-х років до останніх часів. Усі вони присвячені проблемі взаємостосунків між історичною наукою та суспільством, впливу історичних знань на формування сучасної суспільної свідомості. Історична есеїстика Я. Дашкевича охоплює ключові питання політичної історії ХХ ст., чи існувала українська нація у князівському періоді, повстання ЗУНР, доба українізації 1920-х років, національно-визвольна боротьба 1930-1950-х років, польсько-українська конфронтація на Волині під час Другої світової війни, акція “Вісла”, Україна у Другій світової війні тощо. Охоплено також спектр етнонаціональних відносин (взаємини з росіянами, поляками, євреями, Кримом), питання історичної пам’яті та ідеологій, відповідальності істориків, актуальність національних підходів у добу глобалізму.

Книга розрахована на спеціалістів-істориків, викладачів і студентів гуманітарного профілю, а також широкі кола читачів, які цікавляться історією.

Євген Чикаленко, Володимир Винниченко. Листування. 1902-1929 роки. – К.: Темпора, 2010. – 448 с.

У цьому виданні вперше повністю друкується увесь корпус виявленого в центральних архівах України та УВАН (США) взаємного листування відомих українських громадсько-політичних і культурних діячів Є. Чикаленка (1861-1929) та В. Винниченка (1880-1929), яке тривало понад чверть століття. Обидва автори були в центрі українського руху початку ХХ ст., багато зробили для розвитку української культури, зокрема літератури, для реалізації ідеї української державності, обидва пізнали гіркий хліб еміграції. У цих листах відображено основні віхи їхньої діяльності на тлі суспільно-політичного життя в Україні, ставлення до багатьох відомих діячів, роздуми про майбутнє української державності. У листах також подано факти особистого життя обох авторів, творча лабораторія письменника В. Винниченка, роль у його долі мецената Є. Чикаленка.

Для науковців, учителів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України та української літератури першої третини ХХ ст.

Євген Чикаленко, Сергій Єфремов. Листування. 1903-1928 роки. – К.: Темпора, 2010. – 384 с.

Книга містить корпус взаємного листування Євгена Чикаленка (1861-1929) та Сергія Єфремова (1876-1939) — українських громадсько-політичних і культурних діячів доби націєтворення та визвольної революції 1917-1921 рр. Джерела, зібрані в різних архівах України та УВАН у США, охоплюють період 1903-1928 рр. Вони відображають участь авторів листів у подіях доби: заснуванні періодичних видань, видавничу діяльність Є. Чикаленка та літературно-публіцистичну С. Єфремова, співпрацю останнього зі щоденною українською газетою “Рада” (1906-1914 рр.), участь С. Єфремова у революційному процесі 1917 р., погляди та осмислення кореспондентами листів важливих моментів історичного минулого. Також у джерелах подано біографічні факти та просопографічну інформацію, яка допоможе глибше пізнати внутрішній світ відомих особистостей, їхні людські чесноти й рефлексії, взаємини, які тривали впродовж багатьох років. Листи 1920-х років — джерело інформації про життя Є. Чикаленка в еміграції, а С. Єфремова — у радянській Україні, про їхні оцінки історичних подій.

Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, учнів, усіх, кого цікавить доба українського націєтворення ХХ ст.

Євген Чикаленко, А Ніковський. Листування. 1908-1921 роки. – К.: Темпора, 2010. – 448с.

Видання містить взаємне листування українських громадсько-політичних і культурних діячів доби українського націєтворення та національно-визвольної революції 1917-1921рр. Євгена Чикаленка (1861-1929) та Андрія Ніковського (1885-1942). В епістолярних джерелах, що охоплюють період 1908-1921 рр., широко відображено українське громадське життя Одеси та Києва, історію щоденної газети “Рада”(1906-1914), яку 1912-1914 рр. редагував А. Ніковський. Він докладно інформував видавця газети Є. Чикаленка про редакційне життя: співробітників, тематичний курс, власну тактику ведення газети, обставини її закриття влітку 1914 р. У листах ідеться й про відродження у 1917 р. Українського щоденника – “Нової ради” та участь у цьому її редактора А. Ніковського, зафіксовано окремі події розвитку революційного процесу в Києві та на периферії.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, учнів, всіх, кого цікавить українська минувшина та її яскраві постаті.

Панченко Володимир Євгенович. “Так ніхто не кохав…”: Десять шедеврів української любовної лірики. – К.: “Веселка”, 2008. – 95 с.: іл.

Десять шедеврів української любовної лірики подано в супроводі розповідей про реальні життєві сюжети, які криються за рядками віршів. Крім біографічного матеріалу, кожна новела містить аналіз вірша та літературознавчі роздуми автора, доктора філологічних наук, професора Національного університету “Києво-Могилянська академія” Володимира Панченка.