Подаровані видання за вересень 2010 року
Від видавництва “ Кальварія”:
Дудок Уляна. Гранатовий перстень. Поезії. – Львів: Кальварія, 2007. – 80 с
“Гранатовий перстень” поетеси котиться стежками сучасності і застиглості у часі: легендами міста, мелодикою Карпат, витоками давніх традицій, що все більше манять у сьогоденні своєю експресивністю і чуттєвістю.
Нова збірка поезій Уляни Дудок неодмінно знайде шлях до серця читача.
Міщук Катерина. Зимописи. Поезії. – Львів: Кальварія, 2008. – 192 с.
Поетесу Катерину Міщук, лауреата літературної премії імені Василя Симоненка вже знають шанувальники високої поезії за її двома попередніми збірками: “Дощ у глечику” та “Затемнення соняшника”. Третя книга поезій поетеси й художниці “Зимописи” поведе прихильників художнього слова у чарівний світ тільки їй притаманного поетичного бачення. Кожен рядок, строфа, вірш розгортає перед нами фантастичні картини різноманітних образів, почуттів, барв і філософських думок.
Сіє Дай. Бальзак і маленька китайська кравчиня. Роман. – Львів: Кальварія, 2004. – 148 с.
Що може протистояти бездушній системі тоталітарного суспільства? Що здатне підточити найгрубіші мури туполобої комуністичної ідеології? Нестримний потяг молодих сердець до свободи, щастя, любові — так вважає Дай Сіє… Він розповідає дивовижну історію про те, як проникнення західних ліберальних цінностей призводить до руйнування найстійкіших стереотипів комуністичного режиму.
Цей, значною мірою, автобіографічний твір, побачив світ 2000 р., ставши бестселером. Книжка відзначена багатьма преміями, перекладена більш ніж на 25 мов світу.
Лис Володимир Савович. Таємна кухня погоди: Книга народного синоптика. Повість-есе. – Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2008. – 80 с.
Як можна прогнозувати погоду на рік і навіть більше? Чому прогнози на одні роки вражаюче точні, а на інші справджуються лише на половину? Які погодні прикмети підтверджуються найбільше? Чи впливає на погоду так званий “парниковий ефект”? У чому насправді причина глобального потепління і скільки воно триватиме? Чому таке ж потепління було тисячу років тому? Як впливали на хід світової історії погодні катаклізми — бурі, дощі, град, морози? Якою була погода три чи п’ять століть тому й коли до нас навідається справжня зима? Чи можна було передбачати катастрофічну повінь на Прикарпатті й Буковині? На ці та багато інших запитань, які цікавлять усіх, дає відповідь книга відомого журналіста, письменника і народного синоптика.
Ар’є Павло. Революція, Кохання, Смерть і Сновидіння: П’єса. – Львів: 2007. – 52 с.
Упродовж нашого життя ми народжуємося і помираємо багато разів. І це робить нашу долю водночас щасливою і нещасною. Бо усвідомлення тих метафізичних змін, що стаються з людиною кожної миті, фактично неможливе. Відомо тільки те, що нас чекає невідомість, і те, що ми вже ніколи не станемо такими, як колись. Ця п’єса про той подив, що пережили ми, народившись у 2004 році.
Петришин Юрій. Пісня кентавра: Поезії. – Львів: Афіша, 2006. 56 с.
Це перша збірка поезії Юрія Петришина, як перша спроба видертись — піднятись на вершину і побачити довкруги рідний пейзаж — і щиро здивуватись! Бо побачено і пережито багато, і сказано про це — поетичним одкровенням.
Поет не боїться видатись банальним, коли пише про сокровенне і дороге серцю, про те, що в житті оточує його. Він говорить з нами задушевно і відверто не вдаючись до мовних викрутасів чи красивостей. І йому віриш.
Кашка Володимир. Мала методика: Вірші. – Львів: Кальварія, 2003. – 32с
Володимир Кашка відомий українським читачам як прозаїк: його роман “Дім”, опублікований у “Сучасності” й відзначений премією цього журналу, став свого часу вельми резонансним. Проте небагатьом знаний Кашка-поет: а між тим він має сім недрукованих збірок віршів!… “Мала методика” – це невеличке вибране з них для першого знайомства з навдивовиж цікавим і природним поетичним світом бахмацького відлюдника.
Коробчук Петро. Рецидив: Опуси. – Львів:Кальварія, 2003. – 32 с.
У цього поета не зовсім стандартна “видавнича доля”, порівняно з його молодшими та старшими літколегами. Першою книгою Петра Коробчука, віршника з Луцька, члена АУП, стало “Вибране. Загальний вагон”, Можливо,такий запізнілий “вибраний” дебют і став приводом для парадоксальної автоконстатації, мовляв, “українська література мені анічого не винна… і я перед українською літературою не маю жодного боргу”.
“Рецидив” цілковито потверджує сказане Олександром Ірванцем у передмові до “Загального вагона”: “За чверть століття (а може, й більше) праці не літературної — праці над собою — він виробив ту, свою, єдину ноту, якої в нього ніхто не вкраде й не позичить”.
Підпалий Андрій. Події та невідворотність: Цикли. – Львів: Кальварія, 2003. – 32 с.
Поезіям Андрія Підпалого, написаним у 90-х роках, притаманні візіонерство й розірваність образного потоку, обряд дії та агресивне відчуття міста: автор подає образ Києва як Анти-Єрусалиму, Єрусалиму Бунту. Незвична форма, що уподібнює тексти до замовлянь, до навіювань, дає змогу видобувати нові значення “із середини слова”, створює неочікуваний епічний світ, який має примарний, “змовницький” ба навіть “терористичний” відблиск.
Стах Вікторія. Ритуальне самогубство: Вірші. – Львів: Кальварія, 2003. – 32 с.
В українській літературі це, напевно, найхворіша на “ розмноження” особи поетика. Припасовуючи до себе чергове псевдо, вона цілком перевтілюється в ліричну героїню (героя), жодним чином не мозолячи собі голову тим, а як же відреагує на ці метаморфози літературний загал.
До “Ритуального самогубства” підступно затесалися лише дві скандально відомі Вікторіїні двійниці: Мстислава Чайка та Яніра Мева.