ВИДАТНІ ВЧЕНІ ПРО Д.І.ЧИЖЕВСЬКОГО


“Серед багатоманіття сфер гуманітарного знання, позначених суттєвим внеском, зробленим Д.Чижевським, поважне місце належить історії філософії. Коло історико-філософських зацікавлень його — досить широке. Воно охоплює теми, починаючи з античної філософії й аж до німецької класичної філософії й німецької містики. Але тим осередком, навколо якого завжди центрувались історико-філософські досліди вченого, безумовно, була історія філософії України. Саме в цю галузь історико-філософської науки зроблено чи не найвизначніший внесок Дм. Чижевським, завдяки чому він справедливо може вважатись фундатором наукового історико-філософського українознавства.”

Горський Вілен (Київ)
“Дмитро Чижевський як фундатор історико-
філософського українознавства”

 

“Своїми культурологічними дослідженнями Чижевський наповнив тезу про належність слов’янських культур до середземно-європейської культурної традиції конкретним змістом. При цьому, з погляду Чижевського, слов’янські культури не були провінційним додатком до західноєвропейської культури: у багатьох статтях (зокрема, вміщених у збірник “Що дали наші землі Європі і людству”) він показує, що без внеску слов’янських культур Європа перестала б бути Європою, Він захищав цю тезу передусім напруженою працею задля слов’янських культур — працею, яка піднімала з теміні забуття здобуки цих культур, вартих уваги і осмислення. Адже культура — це не просто пам’ять, а пам’ять, репрезентована у писемних пам’ятках, музеях, у наукових установах і людях, здатних досліджувати і творчо осмислювати культурні надбання. У цьому Чижевський бачив своє покликання. Факт, що постать такої величини залишається маловідомою в Україні, зрозумілий — Чижевський належить до тих, кого дозволялося лише замовчувати або проклинати. Одні із таких повертаються до нас з-поза стін, за якими катування і смерть, інші з-поза “залізної завіси”. Він належить до других.”

Василь Лісовий
“Дмитро Чижевський: життєвий шлях та світогляд”

 

“В інтелектуальній історії України та в українській славістиці XX сторіччя Дмитро Чижевський займає одне з перших місць. Насамперед, завдяки великому й вагомому науковому доробкові вченого, зокрема, на полі духовної історії й культури, германо-славістики, історії літератури та філософії, які він досліджував у щільному зв’язку з розвитком європейської думки і культури та з властивою йому прикметою до виявлення їх національної своєрідности. Але чи не в більшій мірі це чільне місце посів Чижевський завдяки подиву гідній ерудиції, методологічній організованості й новаторству авторських задумів та свіжості й глибині його думки, пов’язаної з досліджуваною темою у царині україністики, русистики, богемістики та хорватистики. Примітною рисою наукового підходу вченого є поєднання космологічного способу мислення з історичним і естетичним, що прямим шляхом призводило до такої дослідницької концепції, в якій головну ролю відіграють духовні цінності, національно-історичні традиції та духовний стан народу.

Саме вони, зокрема, духовні цінності та рух ідей, становлять серцевину різнобічних праць Дмитра Чижевського, окреслюють напрям його мислення та найповніше характеризують як вченого-гуманіста. До того ж, у дослідженнях філософа духовні цінності та інтелектуальні процеси не є чимось абстрактим, поза людиною чи народом, лише в безпосередньому зв’язкові з ними, з їхніми думками, почуттями, історією, життям, стремліннями і культурою, вони є елементом, який з’єднує минуле з майбутнім.”

Козак Степан
“Історіософський аспект у дослідженнях
Дмитра Чижевського”

 

“Видання “Історії української літератури” Дмитра Чижевського у перекладі англійською мовою можна сміло назвати епохальним, при чому погоджуємося з автором передмови Ю.Луцьким, який вказує на те, що тепер ми маємо англійською мовою “науковий огляд цілої складної історії (української) літератури, який може служити як довідник…, а водночас подає критичну інтерпретацію розвитку літератури від 11-го до 20-го століть”.

Антонович М.
“Dmytro Cyzevskyj. A History of Ukrainian Literature”

 

“Професор Гейдельберзького Університету і директор Славістичного Інституту цього ж університету Дмитро Іванович Чижевський здобув собі своєю науковою діяльністю — як філософ, історик літератури і філолог — міжнародне визнання — реноме найвидатнішого славіста в науковому світі Заходу. Праці проф. Д.Чижевського з історії української філософії й української, російської, чеської й інших слов’янських літератур зараховані до основного фонду славістичних студій. Друковані, крім слов’янських, майже усіма важливішими мовами світу — німецькою, французькою, німецькою — його монографії, дослідження й розвідки стали надбанням світової науки, без усвідомлення й вивчення якого неможливий дальший розвиток славістики.

…Престижу проф. Дмитра Чижевського не підірвуть ні напасті режимних комісарів від філософії і літератури, ні нехіть й “укрита злість” еміграційних діячів від науки. Своїми працями і надбаннями він сам один поставив собі міцний і величний пам’ятник.

У 80-річчя професора Дмитра Івановича Чижевського треба побажати йому сил і снаги продовжувати наукову діяльність з такою ж енергією і наполегливістю, як і досі, протягом 50 років, з часу, як він став лектором філософії в Українському Педагогічному Інституті у Празі.”

Богдан Кравців
“80-річчя проф. Д.Чижевського”

 

“Цей складний історико-гуманітарний феномен, що є об’єктом дослідження майже всього сучасного комплексу гуманітарних наук (філософії, літературознавства, лінгвістики, психології, мистецтвознавства тощо) в особі Д.Чижевського мав апологета-енциклопедиста, який відзначив, що хвиля барокової культури була чи не остання, яка залила собою цілий цивілізований світ. Чижевський закликав до дійсного розуміння культури Бароко.”

Хрипун В.О. (Кіровоград)
Семантика барокового поетичного тексту в
співвідношенні культурних тезаурусів автора і читача

// Діалог культур: Матеріали Перших наукових
читань пам’яті Дмитра Чижевського. — Кіровоград-Київ,
17-19 жовтня 1994 р. — К., 1996

 

“В нелегкий час повертається ім’я Дмитра Чижевського до своїх земляків, але перші кроки вже зроблено. На вимогу громадськості обласна наукова бібліотека (м.Кіровоград) прибрала ім’я вченого славіста і філософа”.

Куценко Леонід (м. Кіровоград)
“Олександрія скитська в житті Нестора славістів”