1.01

80 років від дня народження Полонського Фелікса Михайловича (01.01.1941) – художника. Народився в с. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області. Понад 30 років працював у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР та Кіровоградському художньо-виробничому комбінаті СХУ. Учасник багатьох обласних, республіканських, зарубіжних виставок. Персональні виставки влаштовувалися у Кіровограді (1993,1996, 1999, 2002, 2006 та 2011), у м. Вупперталь (Німеччина, 1994). Твори зберігаються в обласному художньому музеї, художньо-меморіальному музеї О.О. Осмьоркіна, приватних збірках багатьох країн. Член Національної Спілки художників України (1994). Лауреат обласної премії в галузі образотворчого мистецтва ім. О.О. Осмьоркіна (2007).

1.01

125 років від дня народження Брауна Володимира Олександровича (1.01.1896 – 21.08.1957) – кінорежисера, лауреата Державної премії СРСР (1952, за кінофільм „В мирные дни”), заслуженого діяча мистецтв УРСР (1954). Народився у м. Єлисаветграді.

2.01

180 років від дня народження Мальшинського Аркадія Павловича (псевдонім Старий студент) (02.01.1841 – 24.06.1899) – публіциста, видавця. Народився в Олександрійському районі Кіровоградської області.

6.01

265 років від дня народження Лисаневича Григорія Івановича (06.01.1756 – 13.02.1832) – генерал-лейтенанта, кавалера багатьох нагород, учасника Вітчизняної війни 1812 року. 6 грудня 1771 року був призначений на військову службу капралом у Єлисаветградський пікінерний полк.

6.01

85 років від дня народження Марка Василя Петровича (6.01.1936 -12.06.2015) українського літературознавця, критика, доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Народився в с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області). Досліджував сучасний літературний процес та проблеми теорії літератури. Автор книг: «Художній світ Михайла Стельмаха» (1982), «У вимірах стилю» (1984), «Основи творчих шукань» (1987) та ін. Лауреат обласної літературної премії ім. Є.Ф. Маланюка (2007) за книгу «Стежки до таїни слова. Літературознавчі й методичні студії. Навчальний посібник».

6.01

100 років від дня народження Торговець Зої Вікторівни (06.01.1921- 26.09.1994) – літературознавець. З 1955 по 1994 працювала в Кіровоградському державному педагогічному інституті (КДПІ) ім. О.С. Пушкіна (тепер ЦДПУ ім. В.Винниченка), кандидат філологічних наук, автор наукових праць, присвячених творчості А.П.Чехова.

8.01

130 років від дня народження Ельмана Михайла Сауловича (8.01.1891 – 05.04.1967) – всесвітньо відомого скрипаля-віртуоза. Проживав у м. Єлисаветграді, навчаючись у музичній школі. Учень Л.С.Ауера. Виступав з 1904 року. З 1911 року жив у США. У 1926 р. заснував струнний квартет. Автор творів та транскрипцій для скрипки. Йому пощастило виступати з кращими оркестрами світу та грати на інструментах Аматі і Страдіварі.

11.01

120 років від дня народження Серебрянського Марка Ісаковича (11.01.1901 – 1941) – російського радянського літературного критика, літературознавця. Народився у м. Єлисаветграді. Один з керівників літературного життя Єлисаветграда в 1920-х рр. Вів літературну сторінку в єлисаветградській газеті «Известия». Кандидат філологічних наук. Працював науковим співробітником Інституту світової літератури імені М. Горького АН СРСР (1939-1941). Загинув у 1941 р.

11.01

130 років від дня народження Сосновського Олександра Гавриловича (1891-1961) – лікаря. Народився в с. Злинка Маловисківського району. У 1919-1930 рр. працював головним лікарем, провідним хірургом Добровеличківської районної лікарні. У 1930 очолив кафедру госпітальної хірургії Одеського медичного інституту. Зробив понад 8 тисяч складних операцій на печінці та жовчних шляхах. Був членом Ученої Ради при Міністерстві охорони здоров’я УРСР, багато років очолював Одеське медичне товариство. Автор 52 наукових праць, більшість яких присвячена хірургії жовчних шляхів. Доктор медичних наук, професор.

13.01

115 років від дня народження Козерацького Василя Федосійовича (13.01.1906 – 29.12.1982) – українського співака (драматичний тенор), народного артиста України, педагога. Народився у с. Грузькому Голованівського району Кіровоградської області.

15.01

120 років від дня народження Крикуна Павла Михайловича (псевдонім Дума) (15.01.1901 – 30.10.1998) – оперного співака, Заслуженого артиста УРСР (1951), соліста Одеської опери, першого виконавця ролі Богдана Хмельницького в опері К.Данькевича „Богдан Хмельницький”. Народився в с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області.

18.01

80 років від дня народження Яриніча Володимира Іларіоновича (18.01.1941 – 8.10.2019) – лікаря і громадського діяча. Народився у с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області. У 1974-2007 рр. – головний лікар обласного онкологічного диспансеру в Кіровограді. З 1998 – депутат обласної ради, член постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення. Нагороджений орденами „За заслуги” III ст. (2000), „За заслуги” II ст. (2006). Заслужений лікар України (1991). Почесний громадянин м. Кіровограда (2007).

24.01

100 років від дня народження Куроп’ятникова Григорія Олександровича (24.01.1921 – 26.02.1982) – Героя Радянського Союзу (1943). Ім’ям Куроп’ятникова названі прикордонний сторожовий корабель Чорноморського флоту. У Новоросійську, Севастополі, Очамчирі встановлено бюсти Героя. Народився у м. Кіровограді.

26.01

255 років від дня народження Мухіна Єфрема Йосиповича (28.01.1766-січень 1850) – лікаря, педагога. Народився в м. Чугуєв на Харківщині. Випускник Єлисаветградської медико-хірургічної школи, викладав у ній анатомію та хірургію. Увійшов в історію медицини як один з основоположників анатомо-фізіологічного напряму, організатор першого пункту швидкої допомоги, запровадив щеплення проти віспи за методом Е. Дженнера (1801) і т.д. На честь Мухіна названо у 1968 році Кіровоградське медичне училище (нині базовий медичний коледж), засновано премію та стипендію його імені.

28.01

80 років від дня народження Марчука Євгена Кириловича (28.01.1941) – політика, державного діяча, прем’єр-міністра України (з 03.1995 – по 05.1996), народного депутата України, генерала армії (з 23.03.1994), лауреата премії ім. Григорія Сковороди. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та 7 медалями. Народився в с. Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області.

110 років від дня народження Ловецького Павла Федосійовича (01.02.1911 – 29.10.1975) – українського письменника. Народився в с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області. З 1966 по 1975 рік був головою Мелітопольського міського літературного об’єднання. Член Спілки письменників України.

75 років від дня народження Маруценка Віктора Григоровича, краєзнавця. Народився у с. Паліївка Маловисківського району Кіровоградської області. З 1969 року працює у Долинському районі. Ініціатор встановлення в Долинській багатьох пам’ятних знаків і меморіальних дошок. Автор проекту та упорядник історико-краєзнавчих збірників „Боковенька-2000”, „Боковенька-2003”, „Боковенька-2005”. Автор-упорядник біографічного довідника „Боковенька-2006. Степовики” (2007). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М.Ястребова (2008). Заслужений працівник культури України (2008).

60 років від дня народження) Чміленка Віктора Івановича (4.02.1961-20.02.2014) – громадського активіста, активного учасника Євромайдану, героя революції Гідності. Народився у м. Бобринець. У 1992 році заснував фермерське господарство СФГ «Вікторія», яке в подальшому неодноразово відзначалося як одне з кращих. 2004 брав активну участь в «Помаранчевій революції». До Євромайдану приєднався з перших днів. Загинув від кулі снайпера. Увійшов до «Героїв Небесної отні». 24.02.2014 року на честь Віктора Чміленка перейменовано одну з центральних вулиць Кіровограда (Дзержинського). Герой України (2014).

08.02

155 років від дня народження Гомберга Мозеса (8.02.1866 -12.02.1947) – вченого хіміка-органіка, доктоpа наук, професора, члена Американського філософського товариства, Американської Асоціації розвитку науки, Інституту Франкліна, Американського Інституту хіміків, Нідерландського наукового товариства, Національної АН США. Народився в м. Єлисаветграді.

115 років від дня народження Панченка Дмитра Івановича (11.02.1906 (н.ст. 24.02) – 22.09.1995) – заслуженого діяча науки України (1951), доктора медичних наук (1941), професора (1946), завідуючого кафедрою нервових хвороб (1951-1978), автора більше 200 наукових праць, у тому числі 14 монографій, головного невропатолога МОЗ України (1952-1964), голови Українського товариства невропатологів і психіатрів (1967), головного редактора журналу «Врачебное дело» (1960-1990), учасника Другої світової війни. Народився у c. Новгородка на Кіровоградщині.

175 років від дня народження Докучаєва Василя Васильовича (17.02.1846 – 08.11.1903) – природознавця, основоположника сучасного грунтознавства, який вперше науково дослідив український чорнозем. У Києві існують вулиця, провулок та тупик, що названі на його честь. Село Докучаєве Устинівського району пов’язане з іменем В.Докучаєва, який протягом 1877-1881 рр. здійснював у цій місцевості вивчення зон поширення чорноземів. У Чорноліському лісництві біля селища Знам`янки Другої він вивчав також штучне заліснення степу.

165 років від дня народження фон Бранке Володимира Юлійовича (06.02 ст.ст.(18.02) 1856 – 09.02 ст.ст.(22.02) 1913) – міколога, фітопатолога, кандидата лісознавства. Народився у с. Орлова Балка Олександрівського повіту Херсонської губернії (нині Устинівського району Кіровоградської області).

165 років від дня народження Русової Софії Федорівни (18.02.1856 – 05.02.1940) – педагога, громадської діячки, мемуаристки. Займалася педагогічною діяльністю, теоретик і практик дошкільного виховання, фундатор жіночого руху в Україні. У 1883 жила в Єлисаветграді у сім’ї І. Карпенка-Карого, розгорнула у місті культурно-освітню роботу, відвідувала єлисаветградський гурток Громади та „Духовно-біблійне братство” Я. Гордіна.

170 років від дня народження Шульгіна Якова Миколайовича (19.02.1851 – 14.11.1911) – українського історика, педагога, громадського діяча. З 1893 по 1899 працював контролером Єлисаветградського відділення Державного банку Росії, був дійсним членом Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності й ремесел. Один із засновників Єлисаветградської громадської бібліотеки (1897). Від казенної квартири в Єлисаветграді відмовився і мешкав спочатку в будинку Дебранендера на вул. Михайлівській (тепер Кірова), а потім на Двірцевій, неподалік Ковалівського плацу. В Єлисаветграді в 1894 році народився син Володимир Шульгин, герой Крутів.

65 років від дня народження Лагна Федора Федоровича (24.02.1956) – художника. Народився в с. Нова Осота Олександрівського району. Один з найцікавіших українських митців, яскравий представник новітніх течій в образотворчому мистецтві. Лауреат Міжнародного Бієнале „Львів 91 – Відродження”. Учасник виставок в Італії, Канаді, США, Австрії, Великобританії, Югославії. Персональні виставки влаштовувалися в Кіровограді (1990, 1993, 2005, 2011). Твори зберігаються у музеях та приватних збірках України, Росії та інших країн. Живе і працює в Олександрівці. Лауреат обласної премії в галузі образотворчого мистецтва ім. О.О.Осмьоркіна (2014).

115 років від дня народження Тищенка Миколи Івановича (псевдонім Тен) (25.02.1906 1990) – графіка, карикатуриста. Народився в м. Новогеоргієвську (нині м. Світловодськ). Наприкінці 30-х років ілюстрував книги для дітей і юнацтва. Під час Другої світової війни жив у Берліні. На початку 50-х років переїхав до Бразилії, де малював карикатури для газет.

120 років від дня народження Байдебури Павла Андрійовича (01.03.1901 – 26.01.1985) – українського письменника. Народився в с. Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області. Редактор газети „Вуглекоп” (1930-1933), редактор видавництва „Література та мистецтво” (1933-1934). Член Спілки письменників СРСР з 1934 року.

65 років від дня народження Плітіна Володимира Георгійовича (01.03.1956) – живописця. Викладач скульптури, малюнка та композиції Кіровоградської дитячої художньої школи. Працює в галузі станкового живопису та сакрального мистецтва (іконопис). Основні твори: „Живе собі баба Ганя” (1991), „Маковія” (1991), „Сни” (1991), „Пам’яті Ван Гога” та ін. Член Національної Спілки художників України.

95 років від дня народження Караташа Володимира Михайловича (02.03.1926 – 6.11.2017) – український письменник, публіцист, педагог, вояк УПА, політичний в’язень, учасник Кенгірського повстання 1954 року, кавалер ордена „За мужність” ІІІ ступеня, лауреат літературних премій імені Євгена Маланюка та імені Юрія Горліса-Горського, літературно-мистецької премії імені Степана Шеврякова. Народився в с. Роздол, Голованіського району, Кіровоградської області.

90 років від дня народження Тендюка Леоніда Михайловича (03.03.1931-12.07.2012), поета, прозаїка. Народився в с. Володимирівка Кіровоградського району. Працював у редакції газети „Молодь України”, потім – матросом на суднах Далекосхідного пароплавства. Автор поетичних книжок: „Поле моє, полечко…” (1961), „Струмки народжуються в горах” (1964), „Берег моєї землі” (1974), „Тиша стривожена штормом” (1975), „Голос моря і степу” (1981); книжок подорожних нарисів „Одісея східних морів” (1964), „Шукачі тайфунів” (1965), „Люди з планети Океан” (1968); повістей „Земля, де починаються дороги” (1972), „Альбатрос – блукач морів” (1972), „Відгомін Чорного лісу” (1976, 1987), „Полінезійське рондо” (1979), „Дорогами двох океанів” (1974), „Експедиція Гондвана” (1984) та ін. Вибрані твори у двох томах виходили у 1991. Лауреат премії імені Лесі Українки (1992). Лауреат премії імені Володимира Сосюри (2008).

90 років від дня народження Стриженюка Станіслава Савича (03.03.1931) – українського письменника. Народився в м. Гайвороні. Працював начальником Одеського обласного управління культури, головним редактором Одеської кіностудії художніх фільмів, відповідальним секретарем Одеської організації Спілки письменників України. Окремо вийшли збірки поезій: «В братнім краю» (1957), „Земля орлів” (1960), „Рубікон” (1962), поема „Слава Ковалівна” (1964), „Моя Платанія” (1967), „Журавлинь” (1968), „Пасати – вітри постійні” (1970), „Гавань синього літа” (1972), „Облачные фрески” (у перекладі російською мовою, 1972), „Стихія на семи вітрах” (1973), „Красень-світ” (1976), „Крыло” (у перекладі російською мовою, 1987), „Квітка долі твоєї” (1987), „Ім’я твоє шепчу” (1989) та багато інших.

90 років від дня народження Міансарової Тамари Григорівни (05.03.1931 – 12.07.2017) – радянської і російської естрадної співачки (ліричне сопрано). Народилася у м. Зінов’євську (тепер м. Кропивницький). Дебютувала у 4 роки на сцені Зінов’євського Палацу культури: співала, танцювала, читала вірші. У репертуарі Міансарової понад 400 пісень, багато з яких стали справжніми шлягерами, а найвідоміший – „Солнечный круг” („Пусть всегда будет солнце!”), з яким вона у 1963 (першою з радянських виконавців) перемогла на Міжнародному конкурсі естрадної пісні в Сопоті (Польща). Заслужена артистка УРСР. Народна артистка Росії (1966), з 1988 по 1996 –професор Російскої академії театрального мистецтва (колишнього ГИТИСу). У 2005 отримала іменну зірку на „Площі зірок” у Москві. Почесний громадянин м. Донецька.

190 років від дня народження Панютіна Лева Костянтиновича (псевдонім „Ніл Адмірарі”) (22.02 ст.ст. (06.03) 1831 – 01.12 ст.ст. (13.12) 1882) – публіциста, фельєтоніста. Народився в м. Єлисаветграді.

115 років від дня народження Балицького Григорія Васильовича (12.03.1906 – 06.12.1989) – Героя Радянського Союзу (1943), учасника партизанського руху на Україні. Народився у с. Берестяги Гайворонського району Кіровоградської області.

70 років від дня народження Кир’янова Володимира Васильовича (15.03.1951 – 15.08.2017) – художника-графіка. Народився в м. Кіровограді. Графічні роботи (туш, перо) зберігаються у Кіровоградському обласному художньому музеї (КОХМ), у приватних колекціях Росії, Австрії, Ізраїлю, Італії та Франції. Виконав ілюстрації до книг: В. Шила „Розуміння історії” (1990) та „Практика: 1962-1991” (1991), М. Сомова „По-латыни между прочим…”, Г. Гусейнова „Станційні пасторалі” та багатьох інших. Учасник IV книжкової виставки графіки „Художник і книга” (Київ), Міжнародних бієнале „Імпреза-89”, „Імпреза-91” (Івано-Франківськ) та ін. У Кіровограді влаштовано 7 персональних виставок. Серед кращих робіт – ілюстрації до повісті М.Гоголя „Як Іван Іванович посварився з Іваном Никифоровичем” (зберігаються в КОХМ). Член Національної спілки художників України. Лауреат обласної премії у галузі образотворчого мистецтва ім. О.О.Осмьоркіна (2010).

120 років від дня народження Жадова Олексія Семеновича (17.03.1901 – 10.11.1977) – воєначальника, Героя Радянського Союзу, Почесного громадянина м. Кіровограда. Визволяв Кіровоградщину від німецько-фашистських загарбників.

95 років від дня народження Коптєва Анатолія Андрійовича (20.03.1926 – 03.06.1980) – українського скульптора, художника. Народився в с. Братський Посад Долинського району Кіровоградської області. Основні галузі творчості скульптора станкова скульптура, художня кераміка, карбування і монументально декоративне мистецтво. В колекції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна зберігаються скульптури, чеканки та графічні твори, подаровані автором. Член Спілки художників України.

155 років від дня народження Паученка Якова Васильовича (21.03.1866 – 25.10.1914) – архітектора. Відвідував Вечірні Рисувальні Класи при ЄЗРУ у П. О. Крестоносцева (1881-1883). Навчався у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1883-1893). За архітектурний проект на річному екзамені удостоєний малої срібної медалі (1893). Після смерті батька успадкував іконописну, іконостасну та художньо-позолотну майстерню в Єлисаветграді (1893). У 1897 отримав звання некласного художника архітектури. За його проектами в Єлисаветграді споруджено: лікарня Св. Анни, будинки Вайсенберга та Мейтуса, театр „Ілюзіон”, лікарня у Новомиргороді, Вознесенський собор у Бобринці та ін. У його будинку розміщується художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна. У некролозі відзначено: „Незаперечною заслугою Паученка є те, що він перший у нашому місті дав зразки художньої архітектури”. Дядько художника О. О. Осмьоркіна. У 2002 Кіровоградською обласною радою та обласною державною адміністрацією засновано обласну премію імені Якова Паученка в галузі архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва та геральдики.

125 років від дня народження Недайкаші Василя Донатовича (22.03.1895 – 18.04.1972) – військового діяча. Народився в с. Глодоси Новоукраїнського району. Учасник Першої світової війни у складі російської армії, поручик. Наприкінці 1917 – навесні 1918 – один із керівників Вільного Козацтва у с. Глодоси. Сотник Армії УНР. Після Другої світової війни був одним із керівників Товариства бувших вояків-українців у Франції.

90 років від дня народження Левандовського Миколи Євгеновича (25.03.1931 – 26.12.2018) – першого диктора Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії, поет. Працював артистом обласної філармонії, директором міського Будинку культури, активний учасник самодіяльного театрального мистецтва. Нагороджений почесним знаком ВЦРПС „За заслуги в самодіяльному мистецтві”. Заслужений працівник культури України.

120 років від дня народження Мокрієва Юрія Олексійовича (01.04 ст.ст.(14.04)1901 – 26.05.1991) – українського письменника, сценариста. Народився в смт. Новомиргород Кіровоградської області. Закінчив Новомиргородське вище початкове училище. Автор 25 п’єс, трьох збірок гуморесок, трилогії „Плавні палають” (1959-1979), книги спогадів „Таке близьке…” (1974) та ін. За сценаріями Мокрієва поставлено фільми „Рейд” (1932), „Весела змова” (1957), „Долина синіх скель” (1958). З 1934 – член Спілок письменників і кінематографіфстів України.

65 років від дня народження Райковича Андрія Павловича (7.04.1956) – підприємця. Закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування. Працював директором Долинського комбінату хлібопродуктів, Долинського та Кіровоградського птахокомбінатів. Кіровоградський птахокомбінат у 1994 перетворив у ВАТ „Птахокомбінат „Ятрань” – одне з найуспішніших підприємств харчової промисловості України, голова його правління. Заслужений працівник сільського господарства України. Депутат обласної ради. Повний кавалер ордена „За заслуги” (1998, 2001, 2006).Почесний громадянин м. Кіровограда (2013). З 27.11.2015 р. – міський голова Кропивницького (Кіровограда).

120 років від дня народження Білаківської Вікторії Марківни (7.04.1901 – 09.12.1965) – українського живописця і графіка. Народилася у м. Олександрії. У 1918 році закінчила Олександрійську гімназію. До образотворчого мистецтва її заохотила Марія Чижевська, мати Дмитра Чижевського. Писала портрети, жанрові композиції, натюрморти, пейзажі. Автор картин: „Верби” (1932), „Автопортрет з цигаркою” (1936), „Бузок і конвалії” (1946), „Автопортрет” (1947), „Маки”, „Циганка” (обидві 1963), серії „Алтай” (1963), „Київ” (1946) та ін. Член Спілки художників СРСР.

90 років від дня народження Чамлая Бориса Феоктистовича (10.04.1931 – 04.06.2001)- сатирика і гумориста, педагога. Народився в с. Розкішне Голованівського району Кіровоградської області. Автор книг: „Кому сняться кислиці” (1974), „Власна думка” (1981), „Ментальність диявола” (1999). Член Національної спілки письменників України. У Кропивницькому на фасаді будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.

145 років від дня народження Проскури Георгія Федоровича (16.04.1876 – 30.10.1958) – інженера, ученого в галузі прикладних аеро- та гідромеханіки. Випускник Єлисаветградського земського реального училища (1895). Автор 70 наукових праць: „Центробежные насосы”, „Гидродинамика турбомашин”, „Пропеллерные насосы” та ін. У 1974 засновано премію імені Проскури, яка присуджується АН України за визначні досягнення у галузі енергетики; одна з Харківських вулиць носить ім’я академіка, меморіальні дошки з барельєфом ученого встановлені на будівлях ХПІ та ХАІ. Лауреат Державної премії СРСР (1943). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1944).

120 років від дня народження Тютюшкіна Семена Фоковича (16.04.1901 – 1980) – залізничника. Народився в м. Єлисаветград. З 1909 по 1913 навчався у Пашутінському народному училищі в Єлисаветграді. Трудовий шлях почав у 12 років на заводі Козубського в Єлисаветграді. З 1917 по 1956 (з перервами) працював у паровозному депо рідного міста. З 1941 по 1946 як машиніст потяга та бригадир локомотива, обслуговував радянські війська під Ленінградом, Сталінградом, Кенігсбергом, Варшавою. Перевозив війська і бойову техніку, переправляв поранених у тил, доставляв продовольство у блокадний Ленінград. 5.12.1943 за видатні заслуги перед державою у справі забезпечення перевезень для фронту і народного господарства йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої Зірки „Серп і молот” (№ 136). У післявоєнний період нагороджений ще одним орденом Леніна. Почесний залізничник СРСР. У 2008 на фасаді залізничного вокзалу в Кропивницькому встановлено меморіальну дошку.

105 років від дня народження Гельбака (Гельбаха) Павла Олександровича (17.04.1916 – 22.09.2009) – письменника. Народився у м. Єлисаветграді. Заслужений діяч культури Литовської РСР (1964). Автор книг: „Мой сверстник” (1959), „Сын чекиста” (1974), „…И вся жизнь” (1980), „Ехали дрожки” (1984) та ін. В останній книзі міститься багато спогадів про Єлисаветград.

100 років від дня народження Скрипник Лариси Григорівни (21.04.1921 – 13.08.2004) – мовознавця, фахівця у галузі фразеології та лексикографії. Народилася в с. Єгорівка Новоукраїнського району. Працювала в Інституті мовознавства АН УРСР (1952-1993), Київському інституті культури (1977-1983). Доктор філологічних наук (1976), професор (1981). Один з авторів праці „Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія” (1973), укладачів і редакторів 11-томного „Словника української мови” (1970-1980). Автор словника-довідника „Власні імена людей” (1996), монографії „Фразеологія української мови” та ін. Лауреат Державної премії СРСР (1983).

70 років від дня народження Горбатюка Володимира Григоровича (22.04.1951) – кобзаря і організатора кобзарства. Народився в смт. Добровеличківка. Один з фундаторів (разом із О. Бердником та В. Литвином) кобзарської школи у с. Стрітів Кагарлицького району Київської області, відкритої 1989. Викладав у ній. З 1999 – професійний кобзар. Гастролював у Росії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії, США. У 1994 організував Всеукраїнську спілку кобзарів, був її головою до 1999. З 1990 перебуває на кобзарському посту на Чернечій горі у Каневі. З нагоди створення обласного відділення кобзарів України (2004) виступив з концертом у дитячій музичній школі № 2 (м. Кропивницький). Заслужений діяч мистецтв України (2000).

85 років від дня народження Войченка Гарія Олександровича (23.04.1936 – 28.08.2018) – театрального діяча, режисера, поета. Народився в м. Кіровограді. З 1970 по 1997 працював завідувачем сектору театрального мистецтва Кіровоградського обласного Будинку народної творчості. Займався розвитком аматорського театрального мистецтва, організовував конкурси народних театрів і драмколективів, брав участь у підготовці свята театрального мистецтва „Вересневі самоцвіти”. Першим в Україні започаткував конкурс одноактних п’єс. Автор кількох десятків методичних матеріалів та буклетів з питань режисури, акторської майстерності, сценографії тощо. За його методичної і практичної допомоги 18 драмгурткам було присвоєно звання „народний театр”. Як режисер здійснив постановку понад 30 вистав класичної та сучасної драматургії. Автор трьох збірок поезій: „Думи мої” (1996), „Степова симфонія” (1998), „Ми родом з дитинства” (2003); повісті „Теплий дощ” (2007), 14 пісень. Член Національної спілки театральних діячів України.

135 років від дня народження Лубенцова Василя Микитовича (25.04.1886 – 02.09.1975) – український співак (бас). Народився у м. Єлисаветграді. Соліст Одеського оперного театру. Володів глибоким рівним голосом м’якого тембру широкого діапазону та комедійною обдарованістю. З 1937 – народний артист РРФСР.

130 років від дня народження Разумного Олександра Юхимовича (01.05.1891 –25.11.1972) – кінорежисера, оператора, актора, художника. Народився у м. Єлисаветграді. Відвідував Вечірні Рисувальні Класи при ЄЗРУ (навчався у Ф.С. Козачинського) та аматорський театральний гурток при клубі заводу Ельворті. Закінчив Одеське художнє училище (1914). У кінематографі з 1915. Був відповідальним керівником зйомок та одним з операторів документального фільму „Похорон Леніна” (1924). Зняв фільм „Тімур і його команда” за сценарієм А. Гайдара та ін. Виконав серію графічних портретів „Мої сучасники”. В обласному художньому музеї зберігаються автопортрет та портрети уродженців Єлисаветграда І.В. Нєжного (театрального діяча), І.С. Золотаревського (скульптора) та ін. Автор книги спогадів „У истоков… Воспоминания кинорежиссера” (1975). Заслужений діяч мистецтв РРФСР.

145 років від дня народження Зарецького Миколи Васильовича (09.05.1876 – 18.08.1959) – графіка, живописця, колекціонера, мистецтвознавця. З 1920 року у Берліні очолює спілку живописців , скульпторів та архітекторів. З 1931 року жив у Чехословаччині, де завідував Російським культурно-історичним музеєм у Збраславі (1941-1945). З 1951 року мешкав у Парижі.

90 років від дня народження Звенигородського Віталія Борисовича (16.05.1931 – 06.12.2007) – художника-монументаліста, живописця, педагога. Працював в галузі станкового живопису та монументального мистецтва. Народився в с. Денисівка Долинського району Кіровоградської області. Основний жанр – пейзаж. Член Національної спілки художників України (1970). Лауреат обласних премій – ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2001).

100 років від дня народження Мілька Василя Івановича (18.05.1921 – 03.02.1998) – український фахівець з променевої діагностики та терапії. Народився в м. Златопіль. Ректор Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1966-1970), завідувач кафедри рентгенології і радіології (1966-1990). Доктор медичних наук (1970), професор (1971). Автор понад 200 наукових праць, зокрема 2-х монографій, 5 підручників. Під його керівництвом виконано 8 докторських і 25 кандидатських дисертацій. Заслужений працівник вищої школи (1979), Лауреат Державної премії УРСР (1986).

90 років від дня народження Мацієвського Аркадія Юхимовича (19.05.1931 – 14.12.2006) – скульптора. У співавторстві з В. В. Френчком створив понад 30 пам’ятників монументального мистецтва на території області: „Комсомольським поколінням Кіровоградщини” (Кіровоград), „Тарас Шевченко”, „Козак – захисник Вітчизни” (с. Торговиця Новоархангельського району, 2002) та ін. Близько півсотні меморіальних дошок видатним особистостям, зокрема Ф. Лісту, Ю. Мейтусу, О. Пашутіну у Кіровограді; Л. Мацієвичу в Олександрівці і т. д. Станкові твори зберігаються у музеях Івано-Франківська, Києва, Чигирина, Кіровограда (портрет С. М. Степняка-Кравчинського, дерево, 1981 та ін.). На будинку, де жив Мацієвський, встановлено меморіальну дошку.

170 років від дня народження Зіорова Михайла Захаровича (церковне ім’я Ніколай) (21.05.1851 – 20.12.1915) – проповідника, богослова, церковного діяча, автора спогадів про В.Соловйова. Був єпископом алеутським, таврійським, архієпископом варшавським та привіслинським, архіпастирем Аляски та Алеутських островів. Народився у смт. Новомиргород.

90 років від дня народження Панича Юліана Олександровича (23.05.1931) – російського актора, режисера, журналіста. Народився в м. Зінов’євську (нині Кіровоград). Наприкінці 50-х, на початку 60-х рр. – популярний кіноактор, знявся у 36 фільмах: „Різні долі”, „Про мого друга”, „Педагогічна поема” та ін. У 1964 виступив як режисер-постановник художнього фільму „Проводи білих ночей”. Разом з дружиною Людмилою Панич зняв документальний фільм „Ти бачиш, я пам’ятаю…” про колективізацію в СРСР, який не сподобався партійній верхівці. У співдружності з Є. Шиферсом створив приватний театр „Ленінград – 65”, який відразу після відкриття був заборонений. Дружив з поетом Р. Рождественським, йому присвячений вірш „Чужой билет”. У 1971 виїхав з СРСР до Ізраїлю. З 1972 по 1994 жив у Німеччині, працював на радіостанції „Свобода”; читав заборонені в СРСР твори О. Солженіцина, В. Гроссмана, В. Войновича та ін. У 1991 зняв документальний фільм „Юліан Панич. Дорога додому”. З 1994 живе і працює у Франції.

85 років від дня народження Ганоцького Віктора Федоровича (27.05.1936 – 2.01.2010) – українського поета, журналіста. Працював у редакціях кіровоградських газет „Молодий комунар”, „Кіровоградська правда”, „Народне слово”. Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Друкується з 1954. Автор збірок віршів „Ти” (1993), „Спокута” (1999), „Сто віршів. Вибране” (2004) та ін.; книги „Поцілунок роси: Новели. Есе. Нариси” (2007), „Постскриптум, або крапку ставити рано” (2013). Член Національної спілки журналістів України, Член Національної спілки письменників України.

90 років від дня народження Бровченка Володимира Яковича (01.06.1931 – 19.08.2013) – українського письменника. Народився у м. Мала Виска. Був головним редактором журналу „Дніпро” (1973-1979), очолював правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном (1979-1991). Автор 35 поетичних книг („За тиждень до Воскресіння”, 1992; „Страсний четвер”, 1993; „Повернення Богородиці”, 1999; „Презентація з молитвою”, 2003; „Перед Покровом”, 2006; „Німби над вишнями”, 2007 та ін.), роману у віршах „Як Мамай до Канади їздив” (1984), збірників пісень „Вірність” (1980), „Материне поле” (1989), „Голуби” (1993), спогадів „Вікнина”. Творчості поета присвячена монографія С.І.Ткаченка „Сходження: Життя і творчість Володимира Бровченка” (2008). Почесний громадянин м. Мала Виска. Заслужений діяч мистецтв України (1996).

95 років від дня народження Фільштейна Леоніда Михайловича (10.06.1926 – 19.08.2018) – доктор економічних наук, професора Кіровоградського національного технічного університету. Народився в смт. Устинівка. Засновник економічного факультету, в 1987-2008 – його декан, професор. Підготував 28 кандидатів наук. Автор 257 наукових праць, 7 монографій, 6 підручників. Нагороджений 3 орденами, 16 медалями. Заслужений працівник народної освіти України. Член Академії економічних наук України, Відмінник освіти України, Заслужений працівник народної освіти України, доктор економічних наук. Почесний громадянин міста.

80 років від дня народження Барабаш Світлани Григорівни (30.06.1941 – 27.04.2007) – літературознавця, критика, доктора філологічних наук, професора КНТУ, Заслуженого працівника освіти України, поетеси, члена НСПУ. Народилася у смт. Олександрівка Кіровоградської області. Автор статей з історії української літератури, фольклору, з питань сучасного літературного процесу та культури, книг: „Чарівне джерело поезії: естетичні функції фольклоризму в поетиці Андрія Малишка” (1985), „Серце вільне і пісенне (про творчість Д.В.Павличка)” (1989), збірки віршів „Золоті причали” (1998), заслужений працівник освіти України, професор. Ведуча публіцистичної програми обласного телебачення „Вітальня Світлани Барабаш”. Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Ф. Маланюка.

155 років від дня народження Осадчого Тихона Івановича (30.06.1866 – 24.12.1945) – економіста, громадського діяча, теоретика кооперативного руху, діяча земства. Під час роботи в Єлисаветградському повіті жив у с. Братолюбівці Олександрійського повіту. Автор праці „Щербаківська волость Єлисаветградського повіту”(1891).

120 років від дня народження Юцевича Євгена Омеляновича (07.07.1901 – 01.06.1988) – українського композитора, диригента, музикознавця, педагога. Народився у смт. Добровеличківка. Організував у Вознесенську великий духовий оркестр, який виступав у багатьох містах України. Автор оригінальної теорії акустичної природи та „естетичного звучання” музичних інструментів. У 50-70-ті роки ХХ ст. працював над удосконаленням виготовлення струнних та духових інструментів, створив низку оригінальних зразків. Водночас викладав у музично-драматичному інституті ім. М.В. Лисенка, Київській консерваторії, Центральному будинку народної творчості. Створив 7 опер („Журавель та Чапля”, 1940; „Кирило Кожум’яка”, 1948; „Людина з легенди”, 1968 та ін.), 20 хорів, 2 симфонічні п’єси та багато інших творів.

80 років від дня народження Терена (Тарана) Віктора Васильовича (09.07.1941) – українського письменника та політика. Народний депутат України ІІ – VI скликань. Член правління Національної спілки письменників України. Народився в с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. Автор книжок: „Причетність” (1969), „Переклик” (1975), „Лінія часу” (1978), „Подих степу” (1982), „Сполохи” (1983), „Тривога і обов’язок” (1985), „У прихистку долонь” (1986); віршованої казки для дітей „Котилася горошинка” (1985), поезій для дітей „Так весело мається” (1987), «Ковила на вітрі» (1991), „Твій день на землі” (2000) та інших. Лауреат премій імені Володимира Сосюри, імені Олександра Копиленка, «Благовіст». Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Ф. Маланюка (2019).

75 років від дня народження Натяжного Олега Степановича (10.07.1946) – театрального діяча, режисера. Працював режисером у театрах Чернігова, Мукачевого; головним режисером в ансамблі драми і комедії Укрконцерту. У 1982-1991 – головний режисер Кіровоградського театру ім. М.Кропивницького. Здійснив постановку 20 вистав: „Езоп”, „Вестсайдська історія”, „Маруся Богуславка”, „Я, Богдан”, „У неділю рано…” та ін. Після Кіровограда працював головним режисером у Кримському українському, Івано-Франківському обласному театрах. З 1993 – в Херсонському театрі ім. М.Куліша, в якому поставив 26 вистав. Всього в творчому доробку режисера понад 140 вистав. Заслужений діяч мистецтв України (2012).

170 років від дня народження Степняка-Кравчинського Сергія Михайловича (13.07.1851 – 23.12.1895) – російського письменника, революціонера-народника. Народився в с.Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області. Автор романів „Андрій Кожухов”, “Шлях нігіліста”, „Штундист Павло Руденко” (не закінчений), повісті „Будиночок на Волзі”, „Підпільна Росія”, „Росія під владою царів”, пропагандистських казок, романів, нарисів, у яких розповів про боротьбу російського революційного народництва. Писав також історико-публіцистичні твори. За однією з версій дослідників творчості Етель Войнич Степняк-Кравчинський є прототипом Ривареса – героя роману „Овод”.

150 років від дня народження Хижнякова Василя Васильовича (14.07.1871-1949) – громадського діяча, лікаря. У 1890-1900-х рр. – активний учасник земського руху. До 1896 був санітарним лікарем Олександрійського повіту. З 1896 після від’їзду до Воронежа М. І. Тезякова – санітарний лікар Єлисаветградського повіту. Автор багатьох праць в „Сборнике Херсонского земства”: „Земско-медицинские вопросы в собрании Александрийского уездного земства” (1897), „Волостная и сельская медицина в Елисаветградском уезде”, „Земско-медицинские вопросы в Елисаветградском уездном земском собрании” (1897) та ін. Один із засновників Єлисаветградської громадської бібліотеки (1897). У 1904-1906 – редактор газети „Наша жизнь”, у 1906 – тижневика „Без заглавия”. У 1903-1910- секретар Вільного економічного товариства.

70 років від дня народження Гнатюка Григорія Михайловича (18.07.1951 – 10.10.2012), художника. Народився в с. Небелівка Новоархангельського району. Закінчив Харківське художнє училище у 1975 (педагог В. І. Ленчин). Учасник виставок з 1982. Член Спілки художників УРСР з 1987. Твори експонувалися на виставці „Сучасний радянський живопис” в Японії (1987), на І Міжнародному бієнале „Імпреза-89” в Івано-Франківську та багатьох інших. Персональна виставка влаштована у Кіровограді (1991) та Києві (1992). Картини придбані Міністерством культури СРСР, Спілкою художників УРСР, Галереєю східноєвропейського мистецтва „Червоний квадрат” (Лондон, Англія), приватними збірками у Швейцарії, США, Канаді та іншими. З 1994 жив і працював у рідному селі. Лауреат обласної премії в галузі образотворчого мистецтва ім. О.О. Осмьоркіна (2006). Заслужений художник України (2009).

135 років від дня народження Білоцерківського Льва Григоровича (25.07.1886 – 23.08.1966) – суфлера, актора. Народився в м. Олександрія. Починав творчу роботу 1917 в трупі Гната Юри „Сурма” в Олександрії. Вважається одним з фундаторів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Обіймав у театрі посаду суфлера, виконував як актор поодинокі ролі (Титар в інсценізації поеми Т. Шевченка „Гайдамаки”, Слуга маркіза у п’єсі К. Гольдоні „Мірандоліна”, Старий залізничник у п’єсі О. Корнійчука „Банкір”, Растаковський у комедії М. Гоголя „Ревізор” та ін.). Заснував музейну колекцію театру, писав сценарії до численних театральних „капусників”. У 1962 вийшла його книжка спогадів „Записки суфлера”.

130 років від дня народження Завадовського Михайла Михайловича (29.07.1891 – 28.03.1957) – біолога. Народився у с. Покровсько-Скоришево Елисаветградского повіту Херсонської губернії. Закінчив Єлисаветградське реальне училище (1908). Один з організаторів Всесоюзного інституту тваринництва (з 1954 – завідуючий лабораторією фізіології розвитку). Академік ВАСГНІЛ (1935). Основні праці з ембріології, розвитку і розмноження тварин та ін. Лауреат Державної премії СРСР (1946).

65 років від дня народження Селецького Петра Івановича (31.07.1956) – поета, члена НСПУ. Народився у с. Шляхове Новоархангельського району Кіровоградської області. З 1978 по 2003 – кореспондент „Молодого комунара”, „Вечірньої газети”, „Народного слова”, редактор газети „Безплатні оголошення” у Кіровограді. Автор поетичних збірок: „Ранкові вікна” (1988), „Трилисник” (1990), „Свята вода” (1992), „Сліди багать” (1993), „Місто без імені” (1994), „Заклання ночі” (1995), „Магічні кола днів” (2000), „Осінній звір” (2002) та ін. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу „Гранослов” (1992). Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Ф. Маланюка за збірку віршів „Осінній звір” (2004). З 2005 живе і працює у Києві.

85 років від дня народження Горового Івана Федосійовича (18.08.1936) – прозаїка і поета. Народився в с. Лозоватка Маловисківського району Кіровоградської області.

85 років від дня народження Галицького Миколи Олександровича (20.08.1936 – 16.03.2020) – працівника культури. З 2000 – завідувач меморіального музею М.Л. Кропивницького у Кіровограді. Народився в с. Тарасівка Олександрівського району. Автор книги „Золота духовна скарбниця Кіровоградщини” (2014). Лауреат обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» (2011).

110 років від дня народження Гершфельда Давида Григоровича (15.08.1911 – 26.01.2005) – композитора, Заслуженого діяча мистецтв Молдавії (1942), Народного артиста МРСР(1961), засновника молдавського музичного театру. У 1989 виїхав до США. Народився у м. Бобринець.

115 років від дня народження Білодіда Івана Костянтиновича (29.08.1906 – 21.09.1981) – мовознавця, доктора філологічних наук (1952), академіка АН УРСР (1957) і АН СРСР (1972), Заслуженого діяча науки УРСР (1966). Народився в с. Успенське Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії ( тепер с. Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області).

100 років від дня народження Бєлаковського Олега (Самуїла) Марковича (06.09.1921 – 19.07.2015) – знаменитого спортивного лікаря СРСР та Росії. Народився в м. Єлисаветграді. З 1955 до 1987 брав безпосередню участь у підготовці (медичне обслуговування) провідних радянських спортсменів до відповідальних міжнародних змагань. Був, зокрема, лікарем збірних команд СРСР з футболу – чемпіонів Олімпійських ігор у Мельбурні (1956) та хокею – чемпіонів зимових Олімпійських ігор 1972 (Саппоро) та 1976 (Інсбрук). Розробив низку методик визначення функціонального стану спортсменів, відновлення хворих і травмованих. Створив „школу Бєлаковського” у спортивній медицині, його учні керують медичною службою Держкомспорту Росії, надають медичну допомогу збірним командам Росії з різних видів спорту. У 2005 удостоєний Міжнародної премії „Професія – життя” у номінації „Великий цілитель”. Нагороджений сімома орденами та 12 медалями. У 2006 його бронзовий бюст з’явився на Алеї Слави ЦСКА. Автор книги мемуарів „Эти настоящие парни” (1981). Заслужений лікар Російської Федерації.

80 років від дня народження Єлізарова Олександра Івановича (09.09.1941) – фізика. Народився в м. Світловодську. Доктор фізико-математичних наук (1991). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986), професор (2003), завідувач кафедри фізики Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (2003), автор більше 100 наукових робіт і 11 винаходів. У 1999 обраний членом-кореспондентом Академії наук національного прогресу.

65 років від дня народження Шляхового Костянтина Васильовича (17.09.1956) – краєзнавця. Член Кіровоградської міської топонімічної (з 1993) та обласної (з 1997) геральдичної комісій. Співавтор (разом з В. Є. Кривенком) альбому-каталогу „Символіка Кіровоградщини” (2002). Співавтор розробки символіки Кіровоградської області та 8 територіальних громад Кіровоградщини. Займається проблемами військової історії, генеалогії, геральдики, топоніміки, історичної географії. Автор наукових статей у збірниках та періодичних виданнях. Перший лауреат обласної премії ім. Я. В. Паученка в номінації геральдика та вексилологія (2003). З 2004 по 2006 – голова обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, заснував „Краєзнавчий вісник Кіровоградщини” (перший випуск побачив світ у 2007). Нагороджений геральдичною медаллю „За заслуги” (2002).

110 років від дня народження Божія Михайла Михайловича (20.09.1911 – 01.01.1990) – українського живописця, дійсного члена Академії мистецтв СРСР (1960), Народного художника СРСР (1963). Дитячі та юнацькі роки (1911-1930) минули в м. Єлисаветграді. Божій працював у галузі станкового живопису (тематична картина, портрет). Автор медальйонів на східному фронтоні будинку спеціалістів у Миколаєві. Автор картини „Думи мої, думи” (1959–1960, Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР). Отримав державну премію імені Тараса Григоровича Шевченка 1974 року.

105 років від дня народження Андреєвої Раїси Андріївни (23.09.1916 – 12.11.1993) – скульптора. Народилася в с. Красновершка Єлисаветградського повіту, нині с. Червоновершка Компаніївського району. Працювала в царині монументальної, декоративної та станкової скульптури. (1950). Основні твори: „Тарас Бульба”, „Запорожець” (обидва – 1954), „Навесні” (1958), „Козак” (1961), „Кріпачки”, „Бандурист” (обидва – 1962), „Олімпійська чемпіонка Лариса Латиніна” (1963), галерея мініатюр „Люди Півдня – люди Півночі” (1971) та ін. Член спілки художників України (1950).

85 років від дня народження Юречка Віталія Івановича (24.09.1936 – 05.09.2004) – українського письменника, журналіста, перекладача. Народився у смт. Онуфріївка Кіровоградської області. Член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій ім. В. Шутова, ім. Володимира Сосюри. Видав 23 поетичні збірки: „Щасливої дороги” (1962), „Гарбузенок” (1968 р.), „Зелений поїзд” (1975), „Сонние сказки” (1995) та інші.

170 років від дня народження Калачевського (Колачевського) Михайла Миколайовича (26.09.1851 – 15.09.1907) – українського композитора, піаніста, громадського діяча, юриста. Народився у с. Федорівка Олександрійського повіту (хрещений у Петропавлівській церкві сусіднього с. Попівка Онуфріївського району). У 2002 році в Онуфріївці проведено перший обласний музичний конкурс імені М.М. Колачевського.

100 років від дня народження Сарани Федіра Кузьмовича (26.09. 1921– 01.09. 1995) – український бібліограф, книгознавець і літературознавець. Лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1980). Народився в с. Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградської області. З 1959 – завідуючий сектором бібліографії Інституту літератури ім. Т. Шевченка, працював головним бібліографом ЦНБ АН УРСР, завідуючим редакцією бібліографії УРЕ (до 1988). Головна праця – „Т. Г. Шевченко: Бібліографія ювілейної літератури 1960-1964” (1968), видав серію покажчиків. У співавторстві підготував навчальний посібник „Українська радянська бібліографія” (1980). Написав понад 60 статей для „Шевченківського словника” (1978). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1980).

120 років від дня народження Зоніна Олександра Ілліча (27.09.1901 –21.02.1962) – російського письменника, журналіста, літературного критика, учасника радянсько-фінляндської та Другої світової воєн. Народився у м. Єлисаветграді.

75 років від дня народження Сухомлинської Ольги Василівни (29.09.1946) – педагога, дочки В. О. Сухомлинського. Народилася в смт. Онуфріївка. Доктор педагогічних наук (1992), професор (1993). Академік АПН України (1995). Головний редактор журналу „Шлях освіти”. Сформувала свою наукову школу дослідження історико-педагогічного процесу, що базується на культурологічних та соціально-антропологічних підходах. Автор понад 100 наукових праць (книги, посібники, монографії). Автор книг: „Нариси історії українського дошкільництва”, „Антологія педагогічної думки Української РСР” (1988), „Учитель у сучасному світі і його роль в демократизації освіти” (1990) та ін. Хранителька та пропагандист педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. Заслужений діяч науки і техніки України (1997).

175 років від дня народження Порецького Платона Сергійовича (03.10.1846 – 09.08.1907) – логіка, математика, одного з творців методів математичної логіки, астронома, публіциста. Народився у м. Єлисаветграді. Доктор астрономії (1886), приват-доцент. Був першим російським ученим, що читав лекції з математичної логіки та її застосування до теорії імовірностей (1888). Йому належить одне з узагальнень класичної теорії силогізму, праці з аксіоматики, теорії чисел та ін. Основні праці: „Изложение основных начал математической логики в возможно более наглядной и общедоступной форме” (1881), „О способах решения логических равенств и об обратном способе математической логики” (1884). Набагато випередив свій час. Сьогодні дослідники доводять, що Порецький вперше в історії побудував математичну силогістику, над якою все життя безуспішно працював великий математик Лейбніц.

225 років від дня народження Оболенського Євгена Петровича (06.10.1796 – 26.02.1865) – декабриста, князя, поручика лейб-гвардії Фінляндського полку, одного із засновників Північного товариства декабристів. Народився в м. Новомиргороді.

75 років від дня народження Іванова Дмитра Йосиповича (22.10.1946) – поета, члена НСПУ. Народився в с. Тарасівка Новгородківського району Кіровоградської області. Автор збірок: „Зерно і любов” (1977), „Грай, сопілонько моя” (1979), „Заповіти мого роду” (1983), „Стремено” (1986), „Маминих слів чорнобривці” (1990), „Здрастуйте, я повернувся”, „Зорі над Україною” та ін. У перекладах на російську мову виходили художньо-публіцистична повість „Там, где рождаются радуги” (1981) та збірка віршів „Красный корень” (1987). Лауреат обласної літературної премії імені Олекси Десняка (1979). Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського. Лауреат премії імені Івана Нечуя-Левицького (1997) та Міжнародної української премії імені Григорія Сковороди (2001). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2010) за книгу поезій „Село в терновому вінку”.

65 років від дня народження Завалевської Валентини Олександрівни (23.10.1956) – Заслуженого працівника сільського господарства України (1993), заступника міністра сільського господарства і продовольства України (1996-1997 рр.) Народилася в с. Сабатинівка Ульяновського району Кіровоградської області.

80 років від дня народження Любовича Юрія Васильовича (07.11.1941) – хорового диригента, Заслуженого діяча культури України (1993), художнього керівника Кіровоградського міського камерного хору (з 1978 р.). Народився в м. Кіровограді. Почесний громадянин Кіровограда (2005).

145 років від дня народження Голов’янка Зіновія Степановича(12.11.1876 – 23.09.1953) – радянський і український ентомолог, фахівець із комах – шкідників лісу. Професор, доктор сільськогосподарських наук. Зав. лабораторії лісової ентомології Інституту ентомології і фітопатології АН УРСР, засновник і керівник Дарницької дослідної лісової станції. лісівника-ентомолога, доктора сільськогосподарських наук, професора. Народився у с. Талова Балка Світловодського району Кіровоградської області.

90 років від дня народження Штолька Валентина Григоровича (14.11.1931- 23.01.2020) – Заслуженого архітектора УРСР (1982), президента Української академії архітектури, лауреата державної премії УРСР ім. Т.Шевченка, автора теоретичних праць з питань архітектури. Народився у с. Вікнина Гайворонського району Кіровоградської області.

90 років від дня народження Макарова Роберта Микитовича (22.11.1931) – професора Кіровоградської льотної академії, академіка Міжнародної академії проблем Людини в авіації та космонавтиці. Автор понад 700 наукових праць.

75 років від дня народження Лупалова В’ячеслава Івановича (25.11.1946) – оперного співака (баритон), Народного артиста України (1993), соліста Національної опери України. Народився в м. Мала Виска.

175 років від дня народження (м. Єлисаветград) Пашутіна Олександра Миколайовича (1846-1905), єлисаветградського міського голови понад чверть століття (1878-1905), мецената. Походив із родини потомственних почесних громадян. Мати Ірина Остроухова – сестра відомого єлисаветградського купця і мецената Савелія Остроухова. Закінчив Одеське комерційне училище. Обов’язки міського голови виконував на громадських засадах (від зарплати відмовився). Не маючи власних дітей, особливу турботу виявляв до навчальних закладів, був попечителем, жертвував значні кошти на їх облаштування і благоустрій. Домігся відкриття в Єлисаветграді чоловічої гімназії (1874), був її почесним попечителем, спорудив домову церкву Різдва Пресвятої Богородиці, сквер, заснував 10 іменних стипендій для учнів. З 1878 – голова Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності й ремесел. За його правління в Єлисаветграді споруджено водогін (1893), електричний трамвай (1897) – один з перших у Росії, з’явився телефонний зв’язок (1892), відкрито Єлисаветградське відділення Державного банку (1894), пам’ятник професору Григоровичу (1892) і т. д. Багаторічний голова і член попечительської ради Єлисаветградської громадської жіночої гімназії. Один з фундаторів і перший директор Єлисаветградської громадської бібліотеки (1897). У 1897 видав власним коштом „Исторический очерк г. Елисаветграда”. У 1903 міська дума перейменувала на його честь вулицю Невську. Почесний громадянин Єлисаветграда (1904). У 1909 портрет Пашутіна написав єлисаветградський художник Ф.С. Козачинський. У 2004 на вулиці його імені, відновленій після проголошення незалежності України, встановлено меморіальну дошку з портретом. 25.06.2007 міськвиконком ухвалив рішення про спорудження у місті пам’ятника Пашутіну (відкритий 18.09.2009).

115 років від дня народження Базилевич Інни Петрівни (28.11.1906 – 31.05.1990) – актриси, Заслуженої артистки УРСР (1951), учасниці Другої світової війни. Народилася в м. Єлисаветграді.

165 років від дня народження Садовського (Тобілевича ) Миколи Карповича (01.12.1856 – 07.02.1933) – українського актора, режисера, театрального діяча, письменника. Народився у с. Кам’яно-Костувате Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер Миколаївської області). Навчався у Херсонській гімназії (1868-69 рр.) та Єлисаветградському реальному училищі (1869-1877 рр.). У 1882-83 рр. та 1885-88 рр. грав у трупі М. Кропивницького. У 1907 разом з М. Заньковецькою заснував перший український постійний стаціонарний театр („Театр Миколи Садовського”). Був автором і постановником драматично-сценічного дійства на вшанування акту злуки УНР та ЗУНР у січні 1918 на Софіївському майдані в Києві. Після поразки УНР перебував в еміграції (1920-1926). Автор книг „Спомини з російсько-турецької війни” (1917) та „Мої театральні згадки” (1929). Його ім’ям названо Вінницький український музично-драматичний театр.

165 років від дня народження Давидова Миколи Львовича (06.12.1856 –06.01.1930) – юриста, дендролога, засновника дендропарку „Веселі Боковеньки”. Нащадок героя Вітчизняної війни 1812 року. Народився в с.Іванівці Долинського району Кіровоградської області. За проектом художника-пейзажиста І. В. Владиславського-Падалки заклав свій парк у 1893. Про життя та діяльність дендролога розповідає книга „Господні зерна” письменника Григорія Гусейнова.

150 років від дня народження Вороного Миколи Кіндратовича (06.12.1871 – 07.06.1938) – поета, перекладача, театрознавця, актора, громадсько-політичного діяча. З 1897 по 1901 рр. – актор у трупі М. Кропивницького. Останні роки життя провів у с. Глиняному Добровеличківського району та м. Новоукраїнка, де і був заарештований. 19 березня 2004 року на фасаді приміщення Новоукраїнської районної бібліотеки для дорослих відкрито меморіальну дошку М. К. Вороного.

90 років від дня народження Баєнка Віктора Івановича (08.12.1936 – 11.06.2004) – українського та російського актора, Народного артиста УРСР (1987), викладача сценічної мови Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Народився в с. Густий Гай (нині с. Созонівка Кіровоградського району Кіровоградської області).

160 років від дня народження Чикаленка Євгена Харлампійовича (09.12.1861 – 20.06.1929) – громадського та культурного діяча, мемуариста, мецената. Навчався в Єлисаветградському реальному училищі, учасник народницького гуртка „Громада О.Михалевича”. Вкладав кошти у видання перших українських газет та журналів „Громадська думка” (1906), „Рада” (1906-1914) та ін. Фінансував діяльність Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) у Львові, матеріально підтримував українських письменників. Після поразки УНР емігрував до Чехословаччини. У 1927-1929 працював головою термінологічної комісії Української Господарської Академії у Подєбрадах. Написав три томи „Спогадів”, „Щоденник” (1907-1917) та інші твори. Ліга українських меценатів після здобуття Україною незалежності заснувала премію ім. Є. Х. Чикаленка.

75 років від дня народження Шмаєвича Леоніда Ізраїловича (10.12.1946) – фахівця у галузі цивільної авіації, благодійника. З 1993 – генеральний директор міжнародної акціонерної авіакомпанії „Урга”, яку перетворив в одне з провідних авіапідприємств України, в офіційного перевізника ООН. Підготував близько 1000 висококласних фахівців цивільної авіації, які працюють у 26 країнах світу. Академік Міжнародної академії проблем людини в авіації і космонавтиці (1996). Народився в смт. Голованівськ).

120 років від дня народження Величковського Анатолія Євгеновича (14.12.1901 – 02.01.1981) – поета. Навчався в Єлисаветградській гімназії. Батько Євген Величковський викладав у Єлисаветградському кавалерійському училищі, сім’я мешкала в одному з його корпусів. В еміграції став визначним поетом – продовжувачем «тютчевського напрямку» в російській поезії. Багато віршів навіяні ностальгією за Україною та Єлисаветградщиною.

60 років від дня народження Маленченка Юрія Івановича (22.12.1961) – астронавта. Народився у м. Світловодську. Перший космічний політ тривалістю півроку здійснив у 1994 командиром корабля „Союз ТМ-19” та орбітального комплексу „Мир”. Другий – у 2000 у складі російсько-американського екіпажу на багаторазовому кораблі „Атлантіс” (STS-106). Третій – 25.04.2002 у складі сьомої експедиції до Міжнародної космічної станції тривалістю 186 діб. На рахунку Маленченка – три виходи у відкритий космос загальною тривалістю 18 годин. Герой Російської Федерації. Герой Казахстану. Полковник повітряно-космічних сил Росії. Почесний громадянин м. Світловодська (2004).

100 років від дня народження Стояновського Дмитра Микитовича (24.12.1921) – лікаря. Кандидат медичних наук. Народився в с. Новий Стародуб Петрівського району. Визнаний фахівець східної та народної медицини. Автор книг: „Иглоукалывание и прижигание” 1977), „Рефлексотерапия”, „Знахарство и народная медицина”, „Энциклопедия народной медицины”, „Иглорефлексотерапия”, „Краткий гомеопатический справ очник”, „Медицинская пиявка и кровопускание” та ін. Жив і працював у Одесі. Відповідальний працівник Інституту міжнародних проблем. Почесний член Міжнародного конгресу зі східної та народної медицини. Заслужений лікар України.

165 років від дня народження Крижанівського Данила Яковича (29.12.1856 – 26.02.1894) – українського педагога і композитора. Деякий час жив і працював на Єлисаветградщині. Автор пісні „Реве та стогне Дніпр широкий” на текст Т. Шевченка з поеми „Причинна”, яку присвятив М.Л. Кропивницькому.

95 років від дня народження Безпалого Леоніда Яковича (31.12.1926 – 12.06.2009) – українського поета. Народився в с. Розсохуватка Маловисківського району Кіровоградської області. автор низки поетичних збірок, зокрема „На відстані сльози” (1993), „Батьківський поріг” (2001), „На кленовім мості” (2003), „Душа шукає свій собор” (2003), „Спіши на поклик мій” (2003), „Очима правди” (2004), „Іти і не падать” (2005), „Споглядальна мить” (2005), „Життя – ріка…” (2008). В 2007 році за збірку поезій „Іти й не падать…” удостоєний Обласної літературної премії імені Євгена Маланюка.

130 років від дня народження Арістової Ольги Леонідівни (31.12.1881 – 1961) – педагога і театрального діяча. Народилася в м. Єлисаветград. Старша дочка Леоніда Федосійовича Долинського (1850-1919), уродженця і землевласника Єлисаветградського повіту. Залишила помітний слід в історії лялькового театрального мистецтва. З 1926 по 1955 працювала художнім керівником Лялькового Театру в Москві. У 1929-1933 створила і керувала Першим державним театром малих форм Інституту санітарної культури «Сан-Петрушка». У 1943, перебуваючи в евакуації в місті Кургані, заснувала обласний ляльковий театр і була його художнім керівником до 1945.