01.01

90 років від дня народження Календюка Івана Хрисанфовича (1922 – 1995) – агронома, Героя Радянського Союзу (1944). Після війни працював у Долинському, Олександрівському та Ульяновському районах. Похований у смт. Олександрівці Кіровоградської області.

70 років від дня народження Коваля Юрія Андрійовича – українського письменника. Народився в м. Новомиргороді. Працював відповідальним секретарем журналу „Жовтень” („Дзвін”) у Львові.

55 років від дня народження Альошина Валерія Борисовича – економіста, народного депутата України (з 1994 р.). З 1979 по 1994 викладав у КДПІ ім. О.С.Пушкіна (нині Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка). Заслужений економіст України.

02.01

75 років від дня народження Рожка Анатолія – співака (бас), соліста Одеського театру опери і балету (1964-1975). Народився в с. Верблюжка, Новгородківського району.

60 років від дня народження Свидюка Миколи Івановича – композитора і співака. Народився в с. Грузьке Голованівського району. Автор популярних пісень „Рушники” (слова М.Сингаївського), „Доне моя, донечко” (слова О.Кононенка) та ін. Народний артист України (2001).

04.01

80 років від дня народження Косяченка Віктора Трохимовича (1932) – літературознавця, критика, кандидата філологічних наук, заслуженого працівника освіти України. Народився в с. Червоне Гайворонського району. Був відповідальним секретарем Чернівецької організації Спілки письменників України, викладав у Чернівецькому університеті.

135 років від дня народження Загарова Олександра Леонідовича (справжнє прізвище – Лессінг) (1877-1941) – театрального діяча, актора, режисера і педагога. Народився в м. Єлисаветграді. Онук видатного українського художника І.П.Похитонова. Дебютував у МХТі (1898). Заслужений діяч мистецтв РРФСР.

90 років від дня народження Принцева (Прицкера) Юзефа Янушевича – російського письменника, драматурга, кіносценариста. Народився в м. Єлисаветграді.

05.01

75 років від дня народження Березовського Миколи Давидовича – вченого-зоотехніка. Народився в с. Перегонівка Голованівського району. Доктор сільськогосподарських наук, професор Полтавського сільськогосподарського інституту, член-кореспондент Української академії аграрних наук.

06.01

75 років від дня народження Єрмоленка Василя Пилиповича – художника декоративно-ужиткового мистецтва, кераміста. Народився в с. Липняжка Добровеличківського району. Працював на Сумському фарфоровому заводі. Заслужений художник УРСР (1985).

07.01

90 років від дня народження Куроп`ятникова Григорія Олександровича (1912-1995) – краєзнавця, педагога. Народився в с. Березівка Долинського району. Учасник Французького руху опору. У 1929 Р – закінчив Новогригорівську семирічну школу. Після закінчення педагогічних курсів (1930) працював учителем початкової школи. З 1935 р. до 1937 р. служив у лавах Червоної Армії. Після демобілізації закінчив вечірню школу, а потім – Олександрійську педагогічну школу й Запорізький учительський інститут. З 1941 р. працював інспектором шкіл Долинського райвно. Брав участь у Другій світовій війні. У 1942 р. потрапив у полон і перебував у концтаборі в Па-де-Кале (Франція). Після закінчення Великої Вітчизняної війни повертається в с. Долинську, де працює в школі завучем і вчителем української мови. З 1960-х займається краєзнавчою роботою. Нагороджений орденом Червоного Прапора, значком «Відмінник народної освіти УРСР», грамотами Міністерства освіти УРСР. Лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова. У Долинському районі встановлено краєзнавчу премію імені І. С. Проценка.

08.01. – 68 річниця визволення м. Кіровограда від німецько-фашистських загарбників.

09.01.

85 років від дня народження Гуртового Василя Мусійовича – (1927 – 2004) – організатора сільськогосподарського виробництва. Народився в с. Івангород Олександрівського району. Впродовж багатьох років (з 1996) був головою колгоспу в с. Суботці Знам`янського району. Герой Соціалістичної Праці (1979), заслужений працівник сільського господарства України.

10.01

90 років від дня народження Перебийноса Григорія Миколайовича – педагога, краєзнавця. Народився в с. Мануйлівка Маловисківського району. З 1960 по 1982 рр. – працював директором Маловисківської СШ № 3. Автор історико-краєзнавчих книг „Мала Виска”, „Сучасники В.О.Сухомлинського” та ін. Заслужений учитель України, лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова (2001).

11.01.

85 років від дня народження Непоменка Федора Івановича (1927)- письменника. Народився в с. Любо-Надеждівка Кіровоградського району. Закінчив філологічний факультет Одеського університету (1951). Працював учителем, викладачем музики. Пише російською мовою. Автор збірок оповідань і повістей «В ожидании» (1961), «Прекрасное мгновение» (1963), «Дороже золота» (1977), «Во всей своей полынной горечи» (1980), «Без суеты» (1991), «За дверью – тишина» (Кіровоград, Центрально-Українське видавництво, 2001). Переможець Всесоюзного конкурсу на краще оповідання (журнал «Крестьянка», Москва, 1973). Член Спілки письменників України (1983).

13.01.

135 років від дня народження Мацієвича Лева Макаровича (1877-1910) – корабельного інженера, одного з перших вітчизняних льотчиків, громадського діяча. Народився с. Олександрівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кіровоградська область). Автор багатьох проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Загинув в авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем поблизу Санкт-Петербурга на очах десятків тисяч глядачів, ставши таким чином першою жертвою російської авіації. Похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври в Петербурзі. 1997 року на фасаді одного з будинків у містечку Олександрівка також встановили меморіальну таблицю, напис на якій повідомляє, що тут народився Л.Мацієвич, «піонер авіації і визначний діяч соціал-демократичного руху України». У краєзнавчому музеї Олександрівки зберігаються матеріали, присвячені видатному авіатору.

14.01.

60 років від дня народження Моцного Василя Кузьмовича – державного діяча. Народився в с. Головківка Олександрійського району. Голова Кіровоградської облдержадміністрації (1999-2003 та 2007-2009). Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (01.2002), орденом «За заслуги» III ст. (08.2001), орденом Данила Галицького (06.2008).

16.01.

55 років від дня народження Шамрая Василя Олександровича(1957) – українського правознавця. Народився с. Хащувате Гайворонського району. Доктор наук з державного управління з 1999, професор з 2001, академік Міжнародної кадрової академії з 2000, академік АН вищої школи України з 2001. Закінчив 1987 Київську ВШ МВС СРСР. Науковий консультант Верховної Ради України.

20.01.

100 років від дня народження Корнера Віктора Дмитровича(1912-1984) – контр-адмірала. Народився в с. Івангороді Олександрівського району в сім’ї селянина-бідняка. Герой Радянського Союзу (1945), контр-адмірал. Після закінчення семирічки в с. Златополі вступив до Олександрівського сільськогосподарського технікуму, де одержав диплом агронома (1931). У жовтні того ж року добровільно пішов в армію. Був старшим помічником командира канонерського човна «Пролетарий» (1936), командиром канонерки «Красное знамя» (1937), старшим помічником командира і командиром монітора «Сунь Ятсен» (1939). Відзначився в серпні 1945 р. при форсуванні Амуру і наступі на Сансін, Харбін та Баоцін. За блискуче виконання операції на рейді Фуцзинь, що забезпечило висадку десанту, нагороджений орденом Червоного Прапора. Після війни закінчив Військово-морську академію ім. К. Є. Ворошилова у Ленінграді (1949), служив на Тихоокеанському флоті та в Севастополі. З 1952 р. на викладацькій роботі. Пішов у відставку у званні контр-адмірала (1973).

22.01.

60 років від дня народження Гамалія Володимира Федоровича – фізика, педагога, громадського діяча. к.ф-м.н. (1987 р.), доцента (1990 р.), д-ра.ф-м.н. (1997 р.), професора (2001 р.), відмінника освіти України. З липня 2003 р. – завідувач кафедри маркетингу і економічної кібернетики. Закінчив Московський фізико-технічний інститут (1978 р.) за спеціальністю “Автоматика і електроніка”. Працював молодшим науковим співробітником, доцентом, зав. кафедрою Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. В.К. Винниченка (1980-1997 р.р.), зав. кафедрою інституту комерції (1997-1998 р.р.). З 1998 р. професор кафедри вищої математики Кіровоградського державного технічного університету, а з 2001 р. – професор кафедри маркетингу і економічної кібернетики. Голова благодійного фонду „Відродження святинь” при Кіровоградській єпархії. Автор понад 80 наукових та науково-методичних праць, в тому числі 5 винаходів.

25.01.

155 років від дня народження Браунера Олександра Олександровича (1857 – 1941)– українського зоолога, громадського діяча. Народився в Сімферополі. Закінчив університет в Одесі (1881), після чого служив у земстві і одночасно провадив наукові дослідження. Був земським статистиком, працював на Єлисаветградщині. Один з авторів єлисаветградського літературного альманаху „Степ”, в якому представлений трьома оповіданнями. З 1918 – завідувач кафедрою тваринництва Одеського с.-г. інституту. В 1923-1935 працював у Всесоюзному інституті гібридизації і акліматизації тварин (Асканія-Нова).

70 років від дня народження Омельченко Людмили Іванівни – українського лікаря. Народилася в м. Кіровоград. Доктор медичних наук (1986), професор (1994), автор трьох монографій і підручника „Медицина дитини” (1997). Член Міжнародної асоціації педіатрів, заслужений діяч науки і техніки України (1999).

26.01.

130 років від дня народження Екскузовича Івана(1882 – 1942) – російського театрального діяча та архітектора. Народився в м. Єлисаветград. Працював архітектором в Петербурзі, після революції 1917 р. керував академічними театрами Москви і Ленінграда, автор першої в Росії книги з проблем сценічного проектування.

27.01.

110 років від дня народження Гетьманця Феодосія Деомидовича (1902 – 1988) – лікаря і громадського діяча. Народився в с. Іванівка Новоархангельського району. Понад 40 років очолював дільничну лікарню у с. Добрянка Вільшанського району, провів понад 10 тис. операцій. Заслужений лікар УРСР. Член Республіканського комітету захисту миру, нагороджений золотою медаллю „Борцеві за мир”. Почесний громадянин с. Добрянка.

90 років від дня народження Ляшенко Галини – геолога і палеонтолога. Народилася в с. Іванівці Знам`янського району. Доктор геолого-мінералогічних наук, автор понад 60 наукових праць.

28.01.

50 років від дня народження Охапкіна Олександра Ігоровича– українського іконописця. Закінчив Олександрійську дитячу художню школу, Дніпропетровське художнє училище та Київський художній інститут. З 1993 року викладає в Олександрійській ДХШ. Олександр Охапкін працює у галузі станкового малярства. Картини художника виставлялись на багатьох виставках в Україні і за кордоном. Його твори зберігаються у фондах Спілки художників України, приватних збірках Німеччини, Франції, США, Канади, Польщі, Італії та інших країн. Також О. Охапкін займається ілюстраторською роботою, співпрацюючи з видавництвом імені Олени Теліги.

29.01.

110 років від дня народження Свірненка Петра Степановича (1902 – 1962) – полярного дослідника. Народився в с. Красногірка Голованівського району. В Арктиці провів 27 років, заповів поховати себе у зоні вічної мерзлоти. Герой Соціалістичної Праці. Відомий російський письменник І.С.Соколов-Микитов присвятив йому нарис у книзі „Давние встречи” (1976), журналіст В.Г.Чопенко написав документальну повість „Полярний Робінзон”.

60 років від дня народження Кир`янової Любові Григорівни– художника і педагога. Член Національної спілки художників України. Закінчила Кримське художнє училище (1972), викладачі Л. Лабенок, І. Харабаріна. Художник – оформлювач майстерень ХФУ (1972-1977). З 1977 р. викладач Кіровоградської дитячої художньої школи. Учасниця республіканських та всеукраїнських виставок. Твори зберігаються в приватних художніх колекціях. Основні картини: «Друзі» (1978), «Автопортрет з сином» (1964), «Сімейний портрет» (1986), «Листопад» (1992), «Свійські тварини» (1993), серія портретів визначних діячів Кіровоградщини (1999-2002). Віддає перевагу пейзажу, портрету, натюрморту. Класична манера, підкреслена графіка, зовнішня виразність – характерні риси її портретного доробку.

30.01.

120 років від дня народження Бондаренка Григорія Антоновича (1892 – 1969) – українського художника-графіка. Народився в м. Новогеоргіївськ. Закінчив Одеське художнє училище (1915) та ВХУТЕІН (1927). Автор літографій «Т. Г. Шевченко в Орській фортеці» (1939, Державний музей українського образотворчого мистецтва в Києві), «Т. Г. Шевченко серед селян» (1939, ДМШ), «Т. Г. Шевченко у Енгельгардта», «Маленький Тарас слухає оповідання діда», «Т. Г. Шевченко і його земляк Обеременко» (усі – 1961, ДМШ), «Малий Тарас слухає свого діда Якима» (1964). Найзначніші композиції: «Т. Г. Шевченко в Орській фортеці» (1939), «Похорон Вакуленчука» (1940), «Іван Франко слухає народні мелодії» (1956), серії індустріальних пейзажів – «Донбас» (1945-47), «Каховка» (1953), «На металургійному заводі» (1957) та інші. Викладав у Харківському художньо-промисловому інституті (1945 – 1969). Твори зберігаються у музеях Києва, Львова, Харкова та інших міст.

80 років від дня народження Нечуйвітра Володимира Івановича– – українського скульптора. Народився 31.01.1932 р. у м. Златополь Кіровоградської області. Закінчив Київський державний художній інститут (1958). Педагоги з фаху – І. Шаповал, О. Олійник, М. Вронський, М. Лисенко. Скульптор. Основні твори: „Нескорена” (1958), „На панщині” (1964); пам`ятники – на місці розстрілу мирних жителів, хутір Довжик біля Житомира (1983); О. Пархоменку, м. Житомир (1987), Т. Шевченку, с. Кодня (1990). Член НСХУ (1964). Заслужений художник України (1997).

ПОДІЇ СІЧНЯ

260 років тому (11.01.1752) – Імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про заснування фортеці св. Єлизавети. Фортеця призначалася для захисту Нової Сербії від набігів татар і запорізьких козаків. Однак будівництво фортеці св. Єлизавети розпочалося 18 червня 1754 року – це день народження міста Єлисаветграда.

95 років тому (24.01.1917) – Єлисаветград відвідала Велика княгиня Олена Петрівна, донька короля Сербії Петра Карагеоргієвича, дружина Великого князя Івана Романова. У Єлисаветграді тоді мешкало понад 1000 сербських біженців. Її Королівську Величність було обрано головою Єлисаветградського комітету опіки сербських біженців.

240 років тому (26.01.1772)– закінчилася перша епідемія чуми в Єлисаветграді, яка тривала з листопада 1770 року (померло 1319 чоловік).

260 років тому (11.01.1752) – Сенат видав Указ, в якому наказувалося: „… Побудувати земляну фортецю св. Єлизавети, а для її спорудження надіслати до 2000 чоловік з малоросійських полків”.

65 років тому (січень 1947)– у тодішніх кордонах нашої області вперше утворена Кіровоградська єпархія Російської православної Церкви. Її першим предстоятелем Священний Синод призначив Преосвященного Михаїла (Мельника) з найменуванням його єпископом Кіровоградським і Чигиринським.

45 років тому (січень 1967) – створено Кіровоградську обласну організацію Українського товариства охорони пам`яток історії і культури.

02.02.

200 років від дня народження Гребінки Євгена Павловича – (1812 – 1848) – українського письменника. Єлисаветград відвідав у червні 1843 року, гостював у брата Аполлона, офіцера Єлисаветградського гусарського полку.

170 років від дня народження Детенгофа Олександра Карловича(1842 – 1907) – російського письменника (псевдонім Молотов). Багато нарисів присвятив педагогічним проблемам. Найвидатніший твір – «Отголоски 60-х гг. Очерки и рассказы А.Молотова» (в 2-х томах, 1900).

115 років від дня народження Маланюка Євгена Филимоновича – українського письменника, поета, культуролога, літературного критика. Народився в Архангороді на Херсонщині (тепер місто Новоархангельск Кіровоградської області). Закінчив Єлисаветградське реальне училище, Петербурзький політехнічний інститут. У 1949 році переїжджає до США. 16 лютого 1968 року Є.Маланюк помер. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-Джерсі. Збірки поезій та есе були видані у багатьох містах Європи й Америки: “Стилет і стилос” (Польща, 1925); “Гербарій” (Гамбург, 1926); “Земля й залізо” (Париж, 1930); “Земна мадонна” (Львів, 1934); “Перстень Полікрата” (Львів, 1939); “Вибрані поезії” (Львів, Краків, 1943); “Влада” (Філадельфія, 1951); “П’ята симфонія” (Нью-Йорк, 1953); “Поезії в одному томі” (Нью-Йорк, 1954); “Остання весна” (Нью-Йорк, 1959); “Серпень” (Нью-Йорк, 1964). Кіровоградська обласна державна адміністрація та обласна рада заснували обласну літературну премію імені Є.Ф.Маланюка.

60 років від дня народження Пересунька Сергія Івановича – правознавця, політичного та громадського діяча. Народився в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області. Народний депутат України (1998 – 2002). Ініціатор створення в Україні Національного законотворчого центру. Заслужений юрист України (2000).

05.02.

90 років від дня народження Аврахова Григорія Григоровича – літературознавця і текстолога. Народився в с. Попельнасте Олександрійського району. Автор книжок, численних статей, присвячених класикам української літератури, проблемам мовознавства та методики викладання. Досліджував творчість Шевченка. Найважливіші праці: «Перше видання «Кобзаря» та його історико-літературне значення» (1962), «Вивчення поеми «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка в ІХ класі» (1963), «Епітет у Шевченка» (1964). «Поезія трагічної перестороги та її інтерпретатори» (1991), «Одна з недосліджених поезій Т.Шевченка (“У перетику ходила…”)» (1998).

07.02

165 років від дня народження Русова Олександра Олександровича– етнографа, фольклориста, громадського діяча. В 1883 році поселився в м. Єлисаветграді для проведення оціночно-статистичної роботи. Брав участь у народовольчому гуртку О. Михалевича, І. Карпенка-Карого.

95 років від дня народження Євтушенка Никифора Тимофійовича(1917 – 2002)– штурмана бомбардувального полку під час Великої Вітчизняної війни. Народився в с. Стара Осота Олександрійського району. Герой Радянського Союзу.

10.02

80 років від дня народженняБуяна Івана Васильовича– українського вченого-економіста. Народився в с. Гурівка Долинського району. Доктор економічних наук (1977), професор (1979). Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Закінчив Львівський торгівельно-економічний інститут (1954). Наукові дослідження: професійний і кваліфікований поділ праці, взаємозв’язок та взаємодія людини й економіки. Автор більше 100 наукових робіт, у тому числі 2-х індивідуальних монографій.

80 років від дня народження Кібкала Євгена Гавриловича – оперного співака (баритон), народного артиста РРФСР (з 1970 р.). У 1956 р. закінчив Московську консерваторію. Соліст Великого театру СРСР (з 1956 р.). У 1963 – стажувався у міланському театрі «Ла Скала». Має голос м’якого і теплого тембру, велику музикальність. Перший виконавець багатьох партій у Великому театрі СРСР. Гастролював у США, Канаді, Італії, Болгарії, Чехословаччині. Був на викладацькій роботі у Московській консерваторії. Проживає в Москві.

65 років від дня народження Сараскіної Людмили Іванівни – російського літературознавця, критика. У 1969 році закінчила Кіровоградський педагогічний інститут ім. О.С.Пушкіна, викладала в ньому до 1972. З 1976 працювала в Інституті Російської Академії Освіти, провідний науковий співробітник. З 2001 року – провідний науковий співробітник Державного інституту мистецтвознавства. Доктор філологічних наук (1993).

13.02

105 років від дня народження Савіна Віктора Маркіяновича (1907-1971) – українського живописця. Народився в с. Завадівка поблизу Єлисаветграда. Жив і працював у Львові. Декілька творів зберігається у Кіровоградському меморіальному музеї М.Л.Кропивницького. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964).

14.02

80 років від дня народження Гольденберга Абрама Марковича– російського поета, сатирика, драматурга, перекладача (1897-1968). Народився в м. Єлисаветграді. Випускник Єлисаветградської гімназії 1914 р., відвідував аматорський театральний гурток заводу Єльворті. Постійний автор всесоюзного сатиричного журналу „Крокодил”. Друкувався під псевдонімом Арго.

75 років від дня народження Кохана Анатолія Ілліча – лікаря, краєзнавця. З 1963 року живе і працює в Олександрії. Автор краєзнавчих книг, у тому числі путівника по Олександрії, та наукових праць з історії медицини. З 1963 року в обласних і місцевих газетах постійно друкує краєзнавчі матеріали. Кандидат медичних наук. Член Національної спілки журналістів України, обласного літературного об`єднання “Степ”.

60 років від дня народження Федоренко Наталії Петрівни– художниці декоративно-прикладного мистецтва. Заслужений художник України (2001). У 1975 р. закінчила Львівський художній інститут декоративно-ужиткового мистецтва. З 1977 року й донині живе та працює в місті Кіровограді. З 1997 р. до 2001 р. працювала художником на Кіровоградському художньо-виробничому комбінаті. З 2002 р. – старший викладач кафедри хореографічних дисциплін, образотворчого мистецтва та дизайну мистецького факультету КДПУ ім. В. Винниченка. Працює в галузі монументально-декоративного текстилю: гобелен, батік. Учасниця республіканських виставок «Світ і молодь» (1985), «Фізична культура і спорт» (1983), «Малі форми в текстилі» (1988), «Квітуча Україна» (1990), «Барви степу» (1994), міжнародної виставки «Художники України» (Берлін, 2003). Персональні виставки відбулися у Львові (1986), Івано-Франківську (1987), Кіровограді (2002). Творчі роботи зберігаються у Львівському музеї етнографії та художнього промислу, в Івано-Франківському художньому музеї, в Хмельницькому художньому музеї сучасного декоративно-прикладного мистецтва, в Кіровоградському художньому музеї, а також у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Великобританії, Канади, США. Основні твори: «У вирії» (триптих, 1993), «Роз поширення» (із серії «Враження», 1977), «Таємниця весняного переродження» (із серії «Стан природи», 1990), «Відлуння часу (із серії «Епос богів», 1993), «Відлуння самотності» (1992), «Коляда» (із серії «Епос Богів», 2000), «Над містом» (із серії «Птахи і космос», 1986), «Сум росте, мов колос» (із серії «Стан природи», 2004), «В обіймах золотої мли» (із серії «Стан природи», 1994). Лауреат обласної премії ім. Я. Паученка в галузі декоративно- прикладного мистецтва (2003).

60 років від дня народження Дронової Валентини Іванівни– – української актриси. З 1970 до 1989 працювала в Кіровоградському обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.Л.Кропивницького, на сцені якого зіграно понад 90 ролей у п’єсах світової, російської та української класики, п’єси сучасних авторів, серед них: Оленка – «Голубі Олені» О. Коломойця, Ріта Осяніна – «А зорі тут тихі…» В. Васильєва, Аза – «Циганка Аза» М. Старицького та інші. Заслужена артистка УРСР (1979).

15.02.

100 років від дня народження Грузина Трифона – українського актора та педагога. Народився в с. Суботці Знам`янського району. Працював у Молдавському музично-драматичному театрі (з 1943), викладав у Кишинівському інституті мистецтв, знімався в кіно. Народний артист Молдавської РСР (1962).

100 років від дня народження Овсієнка Дмитра Юхимовича – українського фізика. Народився в с. Куцеволівка Онуфріївського району. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1982). Закінчив Дніпропетровський університет (1938). З 1948 р. працював в Інституті металофізики АН УРСР, з 1965 р. – завідуючий відділом. Автор праць у галузі вивчення процесів зародження й росту кристалів.

60 років від дня народження М`ятовича Валерія Павловича– українського журналіста. Народився в с. Кальниболота Новоархангельського району. З 1991 по 2010 рік – головний редактор кіровоградської газети «Народне слово». Заслужений журналіст України (1997).

16.02.

145 років від дня народження Азгуріді Єфросинії Пилипівни (псевдонім Дарницька)– української актриси, співачки (1867 – 1936). З 1889 року виступала у трупі М.Л.Кропивницького. Газета „Елисаветградский вестник” (1889) відзначила її дебют, назвавши „зіркою, яка незабаром спалахне яскравим промінням”.

70 років від дня народження Топольного Федора Пилиповича– доктора біологічних наук, професора кафедри екології і охорони навколишнього середовища Кіровоградського національного технічного університету. Народився в с. Тальянки, Тальнівського району Черкаської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю агрохімія та грунтознавство у 1970 р. Кандидатську дисертацію – «Хіміко-генетичні особливості бурих гірсько-лісових грунтів Карпат і зміна їх складу і властивостей під впливом сільськогосподарського використання» захистив у 1979 р. за спеціальністю грунтознавство – біологічні науки у Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова; докторську – «Буроземи Українських Карпат: особливості генези, кислотності і хімічної меліорації» у 1991р. за спеціальністю ґрунтознавство у Харківському державному аграрному університеті. Основні напрямки наукової роботи: грунтознавство, кліматологія, екологія. Автор понад 100 наукових праць.

60 років від дня народження Мощинського Володимира Миколайовича– тележурналіста, режисера. Народився в Кіровограді. З 1986 року працює на Кіровоградському телебаченні. Режисер-постановник фільмів „Голгофа Володимира Винниченка”, „Незгасимий вогонь Холодного Яру”, „А стіл один для прадіда і діда (Арсен Тарковський)” та ін. Лауреат премії ім. В.К.Винниченка Українського фонду культури, обласної краєзнавчої премії ім. В.М.Ястребова (2003). Один з фундаторів польської громади „Полонія” ім. Кароля Шимановського в Кіровограді.

17.02.

145 років від дня народження Ганського Петра Павловича– українського живописця (1876 – 1942). Навчався в Єлисаветградському земському реальному училищі, відвідував вечірні рисувальні класи П. О. Крестоносцева. Був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв (1885- 1889), потім удосконалювався в Парижі. На виставках Товариства південноросійських художників та АМ експонувались його твори: «За читанням» (1893), «Відлив» (1895), «Берег біля Ялти» (1897), «Курильними» (1899), «Кав’ярня у Парижі» (1902), «Місячна ніч» (1903), «Купальниці» (1909) та ін. В Одеському художньому музеї зберігаються картини «В очікуванні улову» (1892), «Бретань» (1900), «Гра в кеглі» (1908) та ін. У 1919 р. емігрував до Франції.

18.02.

130 років від дня народження Тесленка Архипа Юхимовича– українського письменника (1882 – 1911). У 1901 – 1902 роках навчався в училищі телеграфістів на ст. Долинська.

20.02.

305 років від дня народження Глєбова Івана Федоровича – російського військового діяча (1707 – 1774). Керував будівництвом фортеці св. Єлизавети та розселенням сербських переселенців, був головним командиром Нової Сербії (1751 – 1756). Генерал-лейтенант.

21.02.

135 років від дня народження Прусліна Наума Ісаковича – диригента і композитора (1877 – 1943). Народився в м. Єлисаветграді. Закінчив Київську консерваторію (1919, клас Р.Глієра). Працював у театрі „Березіль”, в українському драматичному театрі ім. І.Франка. Автор оперети „Вій”, двох сонат, музики до театральних спектаклів, кінофільму „Украдене щастя”. Заслужений артист УРСР (1940).

100 років від дня народження Корнєєва Федора– українського кінооператора (1912 – 1993). Народився в м. Єлисаветграді. З 1934 по 1939 працював на Київській студії художніх фільмів, де зняв кінокартини „Наталка Полтавка” та „Українські пісні на екрані”. З 1944 на студії „Київнаукфільм” зняв близько 50 науково-популярних та навчальних стрічок.

75 років від дня народження Чижова Бориса Ігнатовича– авіатора і парашутиста. Народився в м. Кіровоград. Понад півстоліття віддав авіації, його життя пов`язане з історією кіровоградських льотних навчальних закладів (військове авіаційне училище льотчиків, школа вищої льотної підготовки , вище льотне училище цивільної авіації, державна льотна академія). Автор книг „Воспоминания пилота”, „В небе Кировограда”. Працює директором музею КДЛАУ.

24.02.

75 років від дня народження Різниківа (Різниченка) Олекси Сергійовича – поета, прозаїка. Жив і працював у Кіровограді. Шістдесятник, політв`язень комуністичних концтаборів (1958 та 1971 рр.), автор багатьох творів на тему національного відродження та книги «Їдло 33-го. Словник голодомору”. Жив і працював електроосвітлювачем Кіровоградського українського музично-драматичного театру ім. Кропивницького до призову в армію (9 листопада 1958 р.). Його мати родом з Вільшанського району на Кіровоградщині.

65 років від дня народження Кальченка Валерія Михайловича– державного і громадського діяча. Народився в м. Кіровограді. Був першим керівником міністерства з надзвичайних ситуацій України (з 1993), очолював Кіровоградську обласну державну адміністрацію, був обраний міським головою (2006), народним депутатом України. Державний службовець 1-го рангу (02.1999). Медаль Міжнародної організації цивільної оборони (07.1999). Ордени «За заслуги» III ступеню (08.1998), II ступеню (10.1999).

25.02.

75 років від дня народження Башликової Клавдії Данилівни – (1937-1988) – української поетеси. Навчалася в Кіровоградському педінституті (нині Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка).

110 років від дня народження Повстенка Олексія Івановича– інженера, архітектора, історика українського мистецтва. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. Професор, академік Української Вільної Академії Наук в США. Автор багатьох праць та словників.

26.02.

105 років від дня народження Поповкіна Євгена Юхимовича – російського письменника (1907 – 1968). Народився в с. Петроострів Новомиргородського району. В 1928 – 1931 роках навчався на філологічному факультеті Московського Державного Університету. Лауреат Сталінської премії третього ступеню (1952). В 1958 – 1968 роках – головний редактор журналу «Москва».

ПОДІЇ ЛЮТОГО

90 років тому (15.02.1922) – у приміщенні Єлисаветградського гарнізонного клубу розпочався інсценізований судовий процес над колишнім білим генералом Яковом Слащовим. Тривав чотири дні. Генералу, штаб якого восени 1919 дислокувався в Єлисаветграді, інкримінувалася страта в місті командира партизанського загону А.Стратієнка та 12 його товаришів. Вирок: визнати винним і засудити до страти, однак, враховуючи, що Слащов розкаявся і повернувся на батьківщину, простили.

110 років тому (21.02.1902) – в Єлисаветграді з нагоди 50-річчя від дня смерті Миколи Гоголя громадськість міста спорудила пам`ятник письменнику, один з перших у Російській імперії. Бюст, виконаний скульптором Борисом Едуардом, було встановлено на вулиці Безпопівській, перейменованій на Гоголя (будинок № 38). З 1972 року перебуває на реставрації.

95 років тому (лютий 1917) – в Єлисаветграді створено симфонічний оркестр під керуванням диригента Н.М.Мілеанта.

95 років тому (лютий 1917) – у газеті „Голос Юга” друкуються „Листи із Англії” відомого журналіста, публіциста і перекладача Діонео. Це псевдонім уродженця Єлисаветграда Ісаака Шкловського (1864 – 1935), який співробітничав з газетою рідного міста.

01.03

75 років від дня народження Бузаневої Євгенії Вікторівни – українського фізика. Народилася в м. Олександрія. Здобула вищу освіту в Київському університеті на радіофізичному факультеті, який закінчила в 1959р. Захистила кандидатську дисертацію в 1971 р. по темі “Исследование и моделирование процесов в СВЧ диодах Шоттки”. В 1988 р. захистила докторську дисертацію на тему “Электронные процессы в структурах металл-полупроводник с разными типами переходного слоя». Після закінчення університету залишилась працювати в науково-дослідній лабораторії на кафедрі фізики напівпровідників, де пройшла шлях від інженера до провідного наукового співробітника. Є автором одної та співавтором двох монографій, співавтором 187 наукових публікацій, була редактором двох книг NATO Series. Постійно керувала та керує практикою та випускними роботами студентів радіофізичного факультету.

80 років від дня народження Марона Івана Едуардовича– інженера-будівельника. Заслужений енергетик СРСР (з 1982 р.), заслужений будівельник України (з 1989 р.) Закінчив Ростовський інженерно-будівельний інститут. З 1974 – генеральний директор ВО „Дніпроенергобудпром” у м. Світловодську. Голова ради ЗАТ «Об’єднання «Дніпроенергобудпром». 29 років очолює колектив з 8 промислових підприємств різного профілю. Занесений до Золотої книги української еліти та книги «500 впливових особистостей України». Нагороджений срібною медаллю «Честь. Слава. Труд» міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна». Почесний громадянин міста Світловодська (2004).

07.03

130 років від дня народження Коссака Григорія (псевдонім Гриць) – українського військового діяча (1882 – 1939). Командир полку Українських Січових Стрільців, згодом командуючий корпусом Української Галицької Армії. Влітку 1918 року (протягом чотирьох місяців) перебував на Єлисаветградщині на чолі Вишколу УСС, який дислокувався у с. Грузькому Кіровоградського району.

08.03

100 років від дня народження Кулика Йосипа ОпанасовичаНародився в селі Йосипівці Ульяновського району. Звання Героя Радянського Союзу удостоєний 23 вересня 1944 року.

85 років від дня смерті Цюкала Юрія Федоровича (1927 – 2003) – інженера. Кандидат технічних наук, дійсний член Академії інженерних наук України, заслужений працівник промисловості України (1994). Закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості (1957). З серпня 1957 р. працював на Олександрівському 2-му ім. Петровського цукрозаводі, в т. ч. з 1964 р. до 2003 р. – головним інженером. Автор винаходів з удосконалення технології переробки цукрових буряків. Має 50 наукових праць. Друкувався в журналах «Сахарная промышленность», «Харчова промисловість». Видав книжки «Обладнання цукрових заводів» та «Механізація трудомістких робіт на цукровому заводі». Нагороджений орденами «Знак Пошани», Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» III ступеня та іншими нагородами.

09.03.

95 років від дня народження Доленка Григорія Назаровича– українського геолога. Народився в с. Гаївка Кіровоградського району. У 1940 р. закінчив Харківський університет. З 1952 р. співробітник Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР, з 1963 р. – директор інституту. Основні наукові роботи – геологія нафти та газу, зокрема розробка теоретичних питань закономірностей утворення й розміщення нафтових і газових родовищ. Член-кореспондент АН Української PCP (1964). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Лауреат Державної премії УРСР (1971), премії АН СРСР імені В. І. Вернадського (1977).

10.03

235 років від дня народження Кармалюка Устима (1787 – 1835) – легендарного ватажка українських селян. В юності за непослух був відданий у солдати до Єлисаветграда, звідки невдовзі утік зі зброєю. Знав декілька іноземних мов, відзначався розумом і благородством. Керовані ним повстанські загони (до 20 тис. селян) вчинили понад 1000 нападів на поміщицькі садиби.

65 років від дня народження Мостового Володимира Павловича– журналіста. Народився в с. Перегонівка Новоархангельського району. Головний редактор тижневика «Дзеркало тижня», з 10.1994; голова Комісії з журналістської етики (з 09.2001); член Комісії з питань біоетики (з 12.2001). В 2002 р. на Міжнародному фестивалі журналістики «Віра. Надія. Любов» присвоєно звання «Керівник мас-медіа року». В 2003 р. отримав другу премію німецького медіафонду «Шпаркассе Лейпциг» «За свободу і майбутнє засобів масової інформації».

105 років від дня народження Писаренка Леоніда Опанасовича – художника театру. Народився в м. Знам’янка. Заслужений художник УРСР (1977). 1936 року закінчив Харківський художній інститут. Навчався у Бориса Косарєва. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни першого та другого ступенів, орденом Червоної Зірки, медалями.

12.03.

85 років від дня народження Манорик Любові Петрівни – педагога. У 1948 – 1952 роках викладала у Бобринецькому сільськогосподарському технікумі. З 1962 по 1992 – директор станції юних натуралістів у Києві. Заслужений вчитель УРСР.

13.03

105 років від дня народження Ойфи Петра Наумовича – російського поета і перекладача. Народився в м. Єлисаветграді. Автор шести поетичних збірок. Учасник Великої Вітчизняної війни.

75 років від дня народження Отяна Анатолія Васильовича – письменника. Народився в м. Кіровограді. За фахом – інженер-будівельник, майстер спорту СРСР з парашутного спорту, був членом збірної команди УРСР. Нині живе у ФРН (м. Франкфурт-на-Майні). Автор фантастичних творів, оповідань.

14.03.

110 років від дня народження Бушмича Давида(1902 – 1995) – лікаря-офтальмолога. З 1939 до 1976 – керівник відділу пересадки рогівки в Інституті очних хвороб і тканинної терапії (м. Одеса). Доктор медичних наук (1958), професор. З 1991 жив у США, де і помер.

65 років від дня народження Повелька Кузьми Івановича– прозаїка, журналіста, члена обласного літоб`єднання «Степ». Народився в с. Іванівка Олександрійського району. Закінчив Бобринецьке профтехучилище (1965), Другий Харківський індустріально-педагогічний технікум (1973), Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (1981), Київську вищу партійну школу (1987). Друкується з 1979. З 1982 на журналістській роботі. Довгий час працював редактором міської газети “Вільне слово” (м. Олександрія). Автор книг “Фатальні три дзвінки” (1994), “Талісман” (1996), віршів у колективній книзі “Джерело” (1992). Член Національної спілки журналістів України.

60 років від дня народження Шишкіна Віктора Івановича– правознавця. Народний депутат України від Кіровоградщини (1990 – 1994). Перший Генеральний прокурор незалежної української держави (1991 – 1993). Заслужений юрист України (1996).

15.03.

160 років від дня народження Флоровського Василя Антоновича – державного діяча, протоієрея. З 1882 до 1894 жив і працював в м. Єлисаветграді: смотритель духовного училища, законовчитель земського реального училища та чоловічої гімназії. Згодом став ректором Одеської духовної семінарії, редактором „Херсонських Епархиальных Ведомостей”, настоятелем Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору. Помітний слід в історії православ`я і російської культури залишили його діти Георгій, Антон і Клавдія Флоровські, які народилися в Єлисаветграді.

75 років від дня народження Архангельського Юрія– економіста. Народився в с. Созонівка Кіровоградського району. Працював в Інституті економіки АН УРСР (1962 – 1967) та Інституті кібернетики. Доктор економічних наук (1986), фахівець в галузі математичного моделювання економіки. З 1997 – головний науковий співробітник Академії державного управління при Президентові України.

65 років від дня народження Скоромної Любові Іванівни – концертно-камерної співачки (сопрано). Народилася в с. Дмитрівка Знам`янського району. Закінчила Кіровоградське музичне училище та Київську консерваторію (1977). З 1981 р. – солістка Київської філармонії. Лауреат республіканського конкурсу камерних вокалістів (1983). Заслужена артистка України (1994).

115 років від дня народження Завгороднього Ларіона Захаровича– військового діяча часів УНР, отамана Холодного Яру. З 1921 року – командир 1-го Холодноярського кінного полку. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук’янівській в’язниці.

16.03.

65 років від дня народження Пунгіна Анатолія Андрійовича – живописця, графіка, монументаліста. Член Національної спілки художників України (1994). Закінчив Одеське державне художнє училище ім. Грекова (1968, майстерня В. Г. Путейка). У 1971-1994 рр. – художник-оформлювач Кіровоградських художньо-виробничих майстерень ХФУ. 3 1972 р. – учасник всесоюзних, з 1972 р. – республіканських та міжнародних художніх виставок. Основні твори: гобелен «Осінь» (1978), серія вітражів «Пори року» (1979-1980), вітраж «Музи» (1963), серія вітражів «Козацька слава» (1990-1991).

19.03.

68 років тому – завершилось визволення Кіровоградщини від фашистських загарбників.

21.03.

170 років від дня народження Лисенка Миколи Віталійовича – (1842 – 1912) – композитора, фундатора української класичної музики. Раннє дитинство провів у м. Крилові, де батько служив у Кірасирському полку. Виступав з концертом у Єлисаветграді (1890); у 1892 декілька місяців жив у с. Орлова Балка Знам`янського району у брата Андрія Лисенка.

100 років від дня народження Галугана Олексія Івановича – (1912 – 1948) – радянського офіцера, Героя Радянського Союзу. В роки радянсько-німецької війни командир роти 337-го гвардійського стрілецького полку 121-ї гвардійської стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант. Народився в с. Баштанне Петрівського району.

21.03.

170 років від дня народження Лисенка Миколи Віталійовича – (1842 – 1912) – композитора, фундатора української класичної музики. Раннє дитинство провів у м. Крилові, де батько служив у Кірасирському полку. Виступав з концертом у Єлисаветграді (1890); у 1892 декілька місяців жив у с. Орлова Балка Знам`янського району у брата Андрія Лисенка.

100 років від дня народження Галугана Олексія Івановича – (1912 – 1948) – радянського офіцера, Героя Радянського Союзу. В роки радянсько-німецької війни командир роти 337-го гвардійського стрілецького полку 121-ї гвардійської стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант. Народився в с. Баштанне Петрівського району.

23.03.

105 років від дня народження Панченка Олексія Яковича – (1907 – 1943) – Героя Радянського Союзу. Народився в с. Калантаєві Світловодського району. Загинув в бою 15 жовтня 1943 року. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 29 жовтня 1943 року рядовому Панченку О. Я. посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

24.03.

75 років від дня народження Маткевича Валентина Трохимовича – доктора сільськогосподарських наук, професора. Народився в с. Панчеве Новомиргородського району. З 2000 року професор кафедри загального землеробства Кіровоградського національного технічного університету. З 2005 року – дійсний член Міжнародної Академії Безпеки Життєдіяльності (МАБЖД). Автор понад 265 наукових праць у галузі рослинництва, заготівлі кормів, в тому числі – 10 підручників та навчальних посібників, однієї монографії, співавтор одного сорту еспарцету, автор дев‘яти прозових книг та однієї – віршів. Підготував двох кандидатів сільськогосподарських наук.

29.03.

125 років від дня народження Гмирьова Олексія Михайловича – (1887 – 1911) – російського поета. Був заарештований за революційну діяльність в м. Єлисаветграді. Більшість віршів написав у Єлисаветградській та Херсонській в`язницях.

30.03.

105 років від дня народження Липи Олексія Лаврентійовича (1907) – вченого-ботаніка, визнаного фахівця у галузі дендрофлори та озеленення. Народився в м. Єлисаветграді. Доктор біологічних наук, професор (1953). Закінчив Дніпропетровський університет (1930). Працював в Уманському педагогічному інституті, Інституті ботаніки АН УРСР. З 1948 р. завідував кафедрою вищих рослин Київського університету. Був членом президії Українського ботанічного товариства, обирався членом президії Українського товариства охорони природи. Наукові дослідження проводив у галузі розробки теоретичних і практичних методів акліматизації рослин. Автор технології ступінчастої акліматизації. Автор книг «Дендрофлора УРСР» (1930), «Дендрологические богатства УССР и их исследование» (1952), «Визначні сади і парки України та їх охорона» (1960), «Систематика вищих рослин», підручника (1963) та ще понад сотні наукових праць.

110 років від дня народження Філіпова Олексія Михайловича (1902 – 1955) – українського педагога. Народився в с. Дмитрівка Олександрійського району. Працював у шкільній адміністрації, директором Київського Педагогічного Інституту, заступником наркома освіти, згодом заступником міністра освіти УРСР (1944-1955), редактором журналу «Радянська Школа» (1947-1951).

ПОДІЇ БЕРЕЗНЯ

95 років тому (7.03.1917) – в Єлисаветграді обрано виконком Ради робітничих депутатів.

95 років тому (7.03.1917) – в Єлисаветграді розгромлено будинок розпусти.

95 років тому (14.03.1917) – Член Державної Думи, голова Єлисаветградської повітової земської управи Сергій Варун-Секрет був призначений Тимчасовим Урядом комісаром Єлисаветградського повіту.

95 років тому (29.03.1917) – у Єлисаветграді засновано Постійну Раду робітників-українців.

95 років тому (11.03.1917)– вперше за свою історію Єлисаветградська газета „Голос Юга” друкує один з матеріалів українською мовою.

01.04

85 років від дня смерті Шліфера Леоніда Йосиповича (1927 -2008) – двічі Героя Соціалістичної Праці (1965, 1988), заслуженого працівника сільського господарства СРСР (1991). Народився в с. Новооситняжка Олександрійського району. Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. До початку Великої Вітчизняної війни навчався в Олександрівській середній школі. Трудову діяльність розпочав у вересні 1941 р. поштовим агентом у Безим’янівській райконторі зв’язку Саратовської області. У жовтні 1942 р. добровільно вступив до лав Червоної Армії. З 1946 р. працював у фінансових органах Кіровоградської області, з січня 1950 р. до січня 1953 р. очолював Новоархангельський фінвідділ. У січні 1953 р. обраний головою правління колгоспу «Зоря» в с. Надлаку Новоархангельського району, де працює донині. За трудові досягнення, колгосп нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР, обласної, районної та сільської рад. Має 28 державних нагород, з них 5 орденів Леніна, ордени «За заслуги» III ступеня та «За мужність». Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України і тринадцятьма золотими медалями Головвиставкому СРСР.

80 років від дня народження Тарковського Андрія Арсенійовича Тарковського Андрія Арсенійовича(1932 – 1986) – кінорежисера. Його дід Олександр Тарковський (1862 – 1924) та батько Арсеній Тарковський (1907 – 1989) – уродженці Єлисаветграда. Поставив фільми, визнані шедеврами кіномистецтва: „Каток і скрипка” (1960), „Іванове дитинство” (1962), „Андрій Рубльов” (1971), „Соляріс” (1972), „Дзеркало” (1974), „Сталкер” (1979), „Ностальгія” (1983), „Жертвопринесення (1986). Включений у довідники „Великие кинозвезды ХХ века” та „100 великих россиян”.

03.04.

75 років від дня народження Куманського Броніслава Петровича – заслуженого журналіста України (1988). Народився в смт. Олександрівка. Закінчив факультет теорії та історії мистецтва Ленінградського інституту живопису, скульптури й архітектури ім. І. Рєпіна (1972). Співробітничати з пресою розпочав під час служби в армії. На журналістській роботі з 1968 р. Власкор, завідуючий відділом обласної газети «Молодий комунар» (1969-1974), редактор кіровоградської районної газети «Зоря комунізму» (1974-1980), завідуючий відділом, відповідальний секретар обласної газети «Кіровоградська правда» (1980-1990), заступник головного редактора, редактор відділу політики і культури обласної газети «Народне слово» (1990). Друкувався в газетах «Советская культура», «Культура і життя», «Радянська Україна», «Правда України», «Демократична Україна», «Урядовий кур’єр»; журналах «Україна», «Перець», «Соціалістична культура», «Українська культура». Удостоєний Почесного диплома Спілки журналістів України (1987), звання лауреата премії журналу «Соціалістична культура» (1988), обласних премій ім. Ю. Яновського (1986) та ім. В. Винниченка (1994). Член Національної спілки журналістів України.

11.04

110 років від дня народження Вінницької Ольги Наумівни (1902 – 1984) – української актриси. Народилася в м. Єлисаветграді. Працювала в українських музично-драматичних театрах Харкова, Чернівців, Львова і Дрогобича.

12.04

115 років від дня народженняПобережського Йосипа Ізраїльовича – (1897 – 1938) – авіаційного інженера. Народився в м. Єлисаветграді. Батько Ізраїль Побережський був старостою єлисаветградської синагоги „Бес-Гакснес”. У 1928 році закінчив Військово-Повітряну академію ім.Жуковського. З 1934 до 1937 – директор Пермського машинобудівного заводу. За розробку та освоєння нових модифікацій авіадвигунів нагороджений орденом Леніна. Репресований і розстріляний.

12.04

75 років від дня народження Волка Ігоря Петровича льотчика-космонавта. В 1956 році закінчив Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків в Україні. Разом з В. Джанібековим і С.Савицькою здійснив у 1984 році політ на космічному кораблі „Союз Т-12”. Герой Радянського Союзу.

15.04

305 років від дня народження Ейлера Леонарда (1707 – 1783) – швейцарського та російського вченого-енциклопедиста: математика, механіка, фізика. У 1770 році проводив астрономічні та метеорологічні дослідження у фортеці св. Єлизавети.

75 років від дня народження Бондаря Олександра – театрального режисера. З 1974 до 1980 працював у Кіровоградському українському музично-драматичному театрі ім. М.Л.Кропивницького, де здійснив постановку 10 вистав. Заслужений артист УРСР (1972).

16.04

115 років від дня народження Матяша Микити Марковича (1897 – 1988) – знатного кукурудзовода. Народився в с. Новий Стародуб Петровського району. Працював у колгоспі імені 40-річчя Жовтня Петровського району. Був знаменитим землеробом, керівником ланки кукурудзоводів. Розробив особливу технологію догляду за кукурудзою на всіх етапах її вирощування. Його ланка одержувала понад 100 ц/га кукурудзи. Нагороджений орденами Леніна і Трудової Слави, золотою і срібною медалями ВДНГ. Ім’я занесено до Золотої книги кукурудзоводів.

21.04

125 років від дня народження Нюренберга Амшея(1887 – 1979) – російського живописця, графіка і мистецтвознавця. Народився в м. Єлисаветграді. Кіровоградській картинній галереї подарував близько 200 творів, у тому числі серію графічних портретів В.Маяковського, виконаних з натури у 20-ті роки ХХ століття.

70 років від дня народження Шитрі Олексія Івановича– економіста. Народився у с. Лелеківка – передмісті Кіровограда. З 1990 до 2004 – заступник начальника Державної Податкової Адміністрації України. Заслужений економіст України.

22.04

85 років від дня народження Ставчанського Еммануїла (Михайла) Михайловича – (1927 – 1994) – педагога. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. З 1962 до 1987 – завідуючий міжшкільним центром трудового навчання і профорієнтації у Гайвороні, одним із кращих в СРСР. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978).

23.04

70 років від дня народження Гончаренка Валерія Васильовича – (1942 – 2000) – українського поета, публіциста, фундатора та керівника літературної студії “Сівач”. Народився в с. Мирна Долина Луганської області. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту (1967). Працював у редакціях газет Кіровограда та Миколаєва. Фундатор та керівник міської молодіжної літературної студії «Сівач». Автор поетичних книжок «Червоний Волосожар»(1967), «Кроки»(1974), «Дума про отчу землю»(1984), «Шлях до джерела»(1986), «На розі полудня» (1994), «Парад химер» (2000). У творчому доробку п’єси: «Добро і зло», «Дитинство Тараса» , «Сміх Іуди», «Необшліфовані діаманти», повість «Священний жук скарабей» та оповідання. Вірші перекладалися болгарською, російською, осетинською, казахською та іншими мовами. Чимало віршів, пісень і поем присвятив Кіровограду. Член Спілки письменників України (1984), лауреат премії ім. Ю. Яновського. З 2001 р. проводиться обласний літературний конкурс творчої молоді ім. Валерія Гончаренка.

110 років від дня народження Макодзеби Івана Панасовича – (1902-1971) – видатного вченого у галузі сільського господарства. Народився в с. Капітанівка Новомиргородського району.

27.04

65 років від дня народження Кобзаря Володимира Федоровича– письменника, журналіста. Народився с. Восток Макарівського району Башкирської АРСР. У 1950-х з родиною переїздить в Україну: спочатку в с. Матвіївку Чигиринського району Черкаської області, а 1956 – до смт. Олександрівки. 1962 закінчив восьмирічну школу в смт Олександрівці. Працював робітником промкомбінату, друкарем, коректором (1962-1965), служив у лавах Радянської Армії (1966-1968), працював літпрацівником Олександрівської районної газети “Вперед” (1969). З 1969 по 1974 навчався у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка на факультеті журналістики. У 1975-1979 працював у Сімферопольському видавництві “Таврія” редактором, старшим редактором, виконуючим обов’язки завідуючого редакції художньої літератури. З грудня 1979 по березень 1980 вчився в аспірантурі Київського інституту культури ім. О.Корнійчука. У 1980-1981 працював касиром-інкасатором у Центральному райпродторзі в м. Сімферополі. 1981 переїхав до м. Кіровограда і до 1982 працював кореспондентом Кіровоградського обласного комітету з телебачення та радіомовлення. З 1983 – кореспондент обласної газети “Кіровоградська правда”. У 1990-х відійшов від літературної діяльності, розпочав активно займатися політичною діяльністю в Народному русі України, був редактором незареєстрованої газети “Думка”. 3 12 квітня 1995 по 30 червня 1997 працював у Кіровоградському районному центрі сертифікатних аукціонів провідним спеціалістом, керівником інформаційної служби, заступником директора. З 1 липня 1997 – помічник президента Національного університету Києво-Могилянська академія. Твори друкувались в журналі “Дніпро”, газетах “Літературна Україна”, “Кіровоградська правда”, “Молодий комунар”. Автор книг “Провулок гвардійський” (1981), “Сіль Чумацького шляху” (1989), “Бувалиці” (1993), “Словник фондового ринку” (1999, у співавторстві). Член Національної спілки письменників України.

90 років від дня народження Кравцова Антона – пілота цивільної авіації. Народився в с. Данилова Балка Ульяновського району. Герой Соціалістичної Праці (1966).

ПОДІЇ КВІТНЯ

505 років тому (4.04. 1557)– поселення Крилов (Новогеоргіївськ, Хрущов, Кремгес, Світловодськ) отримало статус міста. Польський король Сигізмунд Август підписує привілей про надання йому Магдебургського права.

15 років тому (7.04.1997)– у Кіровограді з благословення архієпископа Василія (Васильцева) засноване регіональне громадсько-просвітницьке товариство „Православна Просвіта”. Вшановує благодійні акції „Різдвяний Ангел”, „З долоньки в долоньку”, „Свято Білої квітки” та інші. На кошти голови товариства Євгена Бахмача видається часопис „Благовіст” для безкоштовного розповсюдження.

105 років тому (9.04.1907)– Єлисаветград відвідав відомий оперний співак, уродженець міста Леонід Яковлєв (1858 – 1919), який вважався кращим виконавцем партії Євгенія Онєгіна в опері П.Чайковського. Виступив в залі Громадського зібрання; відвідав також жіночу гімназію, де погодився бути розпорядником балу, проспівав декілька романсів.

95 років тому (9.04.1917)– відбулося засідання оргкомітету Української громади м. Єлисаветграда, на якому розглянуто питання про відкриття місцевої „Просвіти”. Розроблено статут товариства, за яким воно мало на меті „пробудження, розвиток і укріплення національної самосвідомості українського народу, національне єднання його через організацію національно-культурних закладів”. Перші збори було призначено на 16 квітня.

95 років тому (19.04.1917)– пройшли організаційні збори української секції при Єлисаветградському педагогічному товаристві. Заслухано доповідь Костянтина Шила (зятя композитора М.Лисенка) про український педагогічний з`їзд у Києві. Обговорено питання про влаштування в Єлисаветграді літніх учительських курсів з українознавства, про створення довідкового бюро української педагогічної секції.

95 років тому (квітень 1917)– в газеті „Голос Юга” надруковано велику працю викладача Єлисаветградської чоловічої гімназії Миколи Улезка „Школа. Суспільство. Батьки”, яка викликала значний інтерес громадськості.

90 років тому (25.04.1922)– в Єлисаветграді приступила до роботи комісія з вилучення цінностей із місцевих православних храмів та єврейських синагог.

95 років тому (26.04.1917) – створено Єлисаветградську раду робітничих і селянських депутатів.

90 років тому (26.04.1922)– з метою пришвидшення розгляду справ щодо порушень закону про натуральний податок запроваджено виїзні сесії народного суду Єлисаветградського повіту. Судові процеси влаштовувалися за місцем проживання підсудних.

70 років тому (26.04.1942)– в окупованому Кіровограді відбулася футбольна зустріч німецької команди військової частини та збірної міста. Рахунок матчу – 2:2.

95 років тому (квітень 1917)– протягом місяця в Єлисаветграді започатковано видання газет: „Вестник свободы”, „Новый Израиль” (орган еврейского общеученического клуба), „Социал-демократ”, „Известия Елисаветградского Совета робочих и солдатських депутатов”, „Вісті Єлисаветградської селянської спілки”.

225 років тому (29.04.1787)– під час відвідин імператрицею Катериною ІІ України її флотилія зупинилася навпроти містечка Крилова, куди зустрічати царицю прибув правитель Катеринославського намісництва І.Синельников. На зворотному шляху Катерина ІІ проїздила через села Зибкове та Онуфріївну.

01.05.

95 років від дня народження – Капканець Тамари Микитівни – живописця. Народилася в м. Новогеоргіївськ, тепер м. Світловодськ. У 1939 р. вступила до Харківського художнього інституту, навчання у якому було перерване Великою Вітчизняною війною. У 1946 р. закінчила Київський художній інститут. З 1957 р. бере участь у республіканських виставках. Її спеціалізація – станковий живопис. Основними творами є «Літо» (i960), «Жіноча доля» (1964), «Ранок» (1966), «Чекають перевозу» (1967) та інші.

70 років від дня народження Колесник Євдокії Василівни – української співачки (сопрано). Народилася в с. Пустельникове Олександрійського району. Народна артистка УРСР (1978). Лауреат Шевченківської премії (1976). Завідувачка кафедри сольного співу Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, професор.

02.05.

55 років від дня народження Шепеля Федора Олександровича – краєзнавця, публіциста. Живе і працює у м. Кіровограді. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М.Ястребова.

06.05.

120 років від дня народження Нєжного Ігоря Володимировича– радянського театрального діяча. Народився в м. Єлисаветграді.

09.05.

155 років від дня народження Бродського Олександра Йосиповича (1857 – 1923) – юриста і мецената. Народився в м. Златопіль. Почесний попечитель єврейської лікарні у Києві (з 1907), скарбник товариства боротьби із заразними хворобами, член ради хоральної синагоги. Ініціатор створення Київського лаун-тенісного клубу, один з засновників готелю „Континенталь”.

10.05.

65 років від дня народження Бортника Анатоліяактора. Народився в м. Кіровограді. Працював в музично-драматичних театрах Чернівців, Вінниці, Рівного, Кіровограда. Заслужений артист України (1995).

11.05.

145 років від дня народження Добровольського Костянтина Ерастовича – (1867 – 1946) – лікаря-гігієніста. Народився в Кіровограді, в дворянській родині. В 12 років Костянтина віддають до Сімферопольської класичної чоловічої гімназії, яку він закінчив у 1886 році з золотою медаллю (до речі, під час Великої Вітчизняної війни він пожертвував її до фонду оборони). Вивчаючи становище гірничої справи в Росії, студент Добровольський захопився математикою та фізикою, а, зустрівшись віч-на-віч з тяжкими умовами праці гірничих робітників, задався метою їх поліпшення. Тому, провчившись три роки в Гірничому корпусі, він переводиться на фізико-математичний, а ще через два роки – на медичний факультет Московського університету, де проходить повний п’ятирічний курс навчання. У 1896 році 29-тирічний Добровольський, маючи дві незакінчені та одну повну вищу освіти, почав своє “служіння народу”. Спочатку два роки в інституті підготовки лікарів та в клінічних установах Санкт-Петербургу (1896-1898), а потім ще два роки земським лікарем Тихвинського та Слов’яносербського земства Катеринославської губернії (1898 – 1900), постійно вдосконалюючи свою практичну лікарську кваліфікацію. Бажаючи підвищити рівень своїх наукових знань, він направляється в 1901 році до Юр’євського університету для занять з гігієни у професора Хлопіна. Дізнавшись про те, що їх улюблений лікар хоче від’їздити, селяни Тихвинського повіту запропонували Добровольському велику надбавку за їхній рахунок до платні, що він одержував. Але жага до науки перемогла, і 20 вересня 1901 р. Добровольський стає асистентом відомого професора гігієни Г.В.Хлопіна. 1904 року Костянтин Добровольський в Одесі захищає дисертацію на ступінь доктора медицини (“Исследования чувствительности наиболее употребляемых в санитарной практике способов определения каменноугольных красок”). Але він займається не тільки теорією, але й практикою, і бере безпосередню участь в установленні озонаторів й контролі над їх роботою для захисту населення Петербургу від епідемій. У 1909 році Добровольський був відряджений за кордон для вивчення проблеми застосування бактеріології у гігієні. Деякий час він працює у вже відомій йому гігієнічній лабораторії Берлінського університету, а потім, близько року, в Інституті Пастера в Парижі у професора І.І.Мечникова. Тут він вдосконалюється як вчений і навіть друкує свою працю: “Des microbus producteus de phenol” (Ann. de l’inst. Pasteur, 1910). Про його успіхи стає відомо і в Росії, тому відразу ж після повернення його запрошують на посаду екстраординарного професора і завідуючого кафедрою гігієни Казанського університету. Цю посаду він займає протягом п’яти років (1910- 1914), не залишаючи своїх наукових досліджень у галузі бактеріології. Дізнавшись про наявність вільної вакансії на кафедрі гігієни Київського університету, Костянтин Ерастович надсилає туди свої документи, і 28 серпня 1913 року його кандидатура була одноголосно затверджена на спільному зібранні професорів медичного факультету (17 голосів з 17). Через деякий час його кандидатуру затвердила і Рада університету, а в 1914 року Добровольський стає третім завідувачем кафедри гігієни за весь період її існування в університеті св. Володимира. З 1914 року Росія жила в умовах війни, і Добровольський віддавав багато сил і енергії не лише викладанню на кафедрі, готуючи прискорені випуски лікарів для фронту, але і організації різних курсів (дезінфекторів, сестер милосердя та ін.), роботі у Земському союзі Південно-Західного фронту та в Союзі міст (де крім нього працював весь персонал його кафедри). Революцію 1917 року Добровольський зустрів з недовірою, але коли нова Українська Держава в 1918 року почала створювати Академію наук, він активно підключився до цієї справи. Він був першим, хто запропонував створити при Українській Академії Наук кафедру медичної біології. У 1920 році Добровольський через хворобу дружини був змушений покинути роботу у Києві й переїхати до Севастополя, де він працював майже рік як викладач і завідуючий кафедрою гігієни Кримського університету. Певний час вченому довелось працювати за кордоном. По поверненні у 1932 році Костянтин Добровольський відразу очолює санітарне відділення Київського санітарно-бактеріологічного інституту, а з 1933 році і кафедру гігієни Київського медичного інституту, що не заважає йому викладати шкільну гігієну і в Київському педагогічному інституті. Разом зі своїми співробітниками санітарно-бактеріологічного інституту та кафедри гігієни (зокрема з доцентом Д.Д.Шмалем) він проводив велику роботу з дослідження Дніпра та його берегів біля Києва. Наслідком цієї роботи стали проектування й побудова дніпровського водогону у Києві, а також розроблення санітарних охоронних зон джерел водопостачання київських військових містечок. Добровольський був не тільки визначним науковцем, а і визначним педагогом. Його праці з методики викладання гігієни служили посібниками для багатьох медичних вузів у країні. Під час Великої Вітчизняної війни Костянтин Добровольський, як і ряд інших викладачів медінституту, не залишає Києва, продовжує читати лекції для студентів, які не встигли евакуюватися, чи з інших причин залишилися у місті. Після звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників медінститут повертається з евакуації, але Добровольський вже не може зайняти свою стару посаду. Він залишається при кафедрі як викладач. Однак його блискучі знання й наполегливість у роботі призводять до того, що вже у 1946 році він стає завідуючим кафедрою шкільної гігієни. Добровольський багато років життя віддав викладанню гігієни в Київському медичному інституті, і одна з його останніх праць була присвячена рідній кафедрі – її історії. Костянтин Ернестович Добровольський – автор 41 наукової праці, з них надруковано лише 25. Більшість з них присвячені проблемам гігієни води та водопостачання. Він першим запропонував виявляти кількість кишкових паличок для оцінки рівня забруднення води. Другий цикл його наукової роботи мав відношення до методики санітарно-гігієнічних досліджень. Він один з перших застосував у гігієні метод спектрометрії, рефрактометрії тощо при дослідженні кам’яновугільних фарб, молока та інших об’єктів. Інші праці Добровольського присвячені питанням гігієни харчування, очищення населених пунктів, залізничній гігієні, а також методології викладання гігієни у вузах.

14.05.

100 років від дня народження Цівчинської Алли Аполлонівни – педагога, мемуаристки. Народилася в м. Олександрія (тепер Кіровоградська область). Навчалася в Одеському інституті профосвіти (1930-1933) та Київському держуніверситеті (1933-1934). Учителювала. Під час війни забрана як остарбайтер до Німеччини, звідки вже не повернулася. З 1950 жила в Австралії, з 1959 – у США. В 1965-1977 працювала коректором у газеті «Новое русское слово». Власним коштом видала повість-спогад про Зерова «Незабутнє, немеркнуче…» (Нью-Йорк, 1962) та її російську версію, на яку відгукнулись у різних виданнях Володимир Ільїн, Тетяна Фесенко та Я. Горбов.

16.05.

110 років від дня народження Воловика Григорія Володимировича – (1902-1967) – режисера. У 1926 році заснував у Зінов`євську робітничо-селянський театр ім. Т.Г.Шевченка. У 1945-1948 – головний режисер Кіровоградського українського музично-драматичного театру ім.М.Л.Кропивницького. Заслужений артист УРСР (1946).

80 років від дня народження Мартинової Світлани Андріївни– актриси. Працювала у Кіровоградському українському музично-драматичному театрі ім.М.Л.Кропивницького у 1958-1962 та 1968-2003 роках. Заслужена артистка УРСР (1972). Дружина В. Казнадія.

75 років від дня народження Кравченка Анатолія – (1937 – 1994) – легендарного кіровоградського футболіста і тренера. Грав за кіровоградську „Зірку” з 1958 до 1970: 336 матчів, 43 голи. Майстер спорту СРСР. Виступав також за команду вищої ліги харківський „Авангард” (1962). Після завершення футбольної кар`єри плідно працював дитячим тренером.

17.05.

75 років від дня народження Тікуша Василя Лук`яновича – математика. Народився в м. Бобринець. Професор, доктор фізико-математичних наук, майстер спорту з легкої атлетики. У 1955 р. закінчив середню школу. Навчався в Київському державному університеті ім. Шевченка. Після його закінчення працював інженером, в 1964-му вступив до аспірантури при науково-дослідному Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР. У 1968 році захистив кандидатську, у 1990 р. – докторську дисертації. Працював у цьому ж інституті старшим науковим співробітником.

19.05.

70 років від дня народження Камінського Юрія Михайловича – поета, прозаїка, перекладача, журналіста. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна (1969). Автор збірок поезій «Пора ледохода», «Ранний свет», «Неторопливая звезда», «Речь» та інш. До виїзду в Ізраїль (1995) редагував у Кіровограді газету „Без таємниць”.

60 років від дня народження Рибалкіна Валерія Сергійовича арабіста, сходознавця, дипломата, доктора філологічних наук (2001), професора. Народився в м. Ульянова Кіровоградської області. Почесний доктор наук багатьох університетів США, Канади, ОАЕ, Єгипту, Йорданії та інших країн. Є автором першого академічного перекладу Корану українською мовою, перша частина якого вийшла друком у 2003 році у Києві. Закінчив екстерном з відзнакою Східний факультет Ленінградського державного університету (1976) та аспірантуру Ленінградського Відділення Інституту сходознавства АН СРСР (1984). Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник. Вів науково-дослідну роботу в Тель-Авівському (1995-1996), Мічиганському (2002-2003) та Гарвардському університетах (2003, 2004). Працював перекладачем у НДРЙ (1979—1981), Єгипті (1990, 1991), ОАЕ (1990-1991, 1993) та інших арабських країнах, де спілкувався з видатними особистостями – колишніми президентами Алі Насером Мухаммедом та Алі Абдулою Салехом, Хосні Мубарраком, королем Йорданії Хусейном та ін. Лауреат Премії імені А. Кримського НАН України (1995). Відзначений Почесною Відзнакою Митрополита Лівану Ж. Хадара за успішну роботу по організації Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО «Діалог культур» (Тріполі, 2001). Старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (до 1990), завідувач кафедри теорії та практики перекладу східних мов факультету іноземної філології Київського державного університету ім. Т.Шевченка (1990-1992), заступник директора Інституту сходознавства імені А. Кримського НАН України з наукової роботи (1991-1996) та завідувач відділу класичного Сходу того ж Інституту (1991-1996; 1999-2005), радник з політичних питань Посольства України в ОАЕ (1996-1999), професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2003- дотепер), ректор Київського університету «Східний світ» (з 2004 р.) Автор близько двохсот наукових праць з історії арабських лінгвістичних вчень, лексикології та лексикографії арабської літературної мови, мовної ситуації в сучасному арабському світі, арабської археографії, коранічної екзегетики, арабського літературознавства.

20.05.

85 років від дня народження Нагорного Олександра – історика, архівіста. Народився в м. Зінов`євську. Учасник Великої Вітчизняної війни, військовий льотчик. Закінчив історичний факультет Одеського університету. Майже сорок років (до 1998) був директором Державного архіву Кіровоградської області. Брав безпосередню участь у підготовці та виданні книг „Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни” (1965), „Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область” (1972). Був старшим редактором робочої групи та відповідальним за випуск „Книги Пам`яті Кіровоградської області” (7 томів), книги „Реабілітовані історією” та ін.

100 років від дня народження Іщенка Івана Митрофановича(1912-1979) – учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу (1944). Народився в с. Новоподимка Новоукраїнського району. Працював вантажником на станції Каспій, звідки в 1941 р. призваний в армію. Як командир відділення автоматників сержант прославився під час визволення Білорусії. Зі своїми солдатами він замкнув кільце оточення значного угруповання противника, перерізав дорогу Вітебськ-Бешенковичі, де було знищено близько 400 ворожих автомашин. Після війни жив в Уфі.

65 років від дня народження Фірсової Нелі Миколаївни – художниці декоративно-ужиткового мистецтва, кераміста. Народилася в с. Паліївка Маловисківського району. Член Національної спілки художників України (1994). Закінчила Одеське державне художнє училище (1974), відділення художньої кераміки. З 1974 р. – художник Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР, з 1991 р. – художньо-виробничого комбінату Кіровоградської організації Спілки художників України. З 1977 р. бере участь у республіканських та всеукраїнських художніх виставках. Твори зберігаються в приватних колекціях. Відомі роботи: «Кульбаба» (1986), «Півник» (1991), «Лазня» (1992), «Батько й син» (1994). У творчості яскраво відображено українські фольклорні традиції.

21.05.

140 років від дня народження Баженова Дмитра (1872 – після 1938) – церковного діяча. З 1917 до 1921 – єпископ Єлисаветградський Алексій, перший вікарій Херсонської єпархії.

60 років від дня народження Романовського Павла – aрхієпископа Кіровоградського і Новомиргородського Пантелеімона (Павла Михайловича Романовського). Народився в Кіровограді в сім’ї духовного звання. З 1959 по 1969 рік навчався в загальноосвітній школі, по закінченні якої вступив до Кіровоградського будівельного технікуму. У 1972 році пішов до армії. З 1975 року працював інженером з техніки безпеки на Кіровоградському заводі «Новатор». 1976 року закінчив Ленінградську духовну семінарію. 2 березня 1980 року єпископом Казанським і Марійським Пантелеімоном (Митрюковським) у Микільському кафедральному соборі був висвячений у сан диякона целібатом, а 7 квітня 1981 року архієпископом Ташкентським і Середньоазіатським Варфоломієм (Гондаровським) – в сан пресвітера. До 1987 року служив у Середньоазійській єпархії, потім був переведений до Сумської єпархії. 1989 року єпископом Никанором (Юхимюк) був пострижений у ченці з ім’ям Пантелеімон. Служив на приходах мість Казані, Ташкента, Пермської та Сумської єпархій. Протягом 1990-1991 років був секретарем Кримського єпархіального управління і благочинним Керченського округу. З липня 1991 року до травня 1992 року був єпископом Української Автокефальної Православної Церкви. Після принесення покаяння повернувся до УПЦ. 25 липня 1992 року возведений у сан єпископа. Рішенням Священного Синоду УПЦ був призначений єпископом Кіцманським, вікарієм Чернівецької єпархії. 1993 року був призначений єпископом Конотопським і Глухівським. З липня 1994 року по березень 1995 рік – єпископ Вольнянський, вікарій Запорізької єпархії. З 1995 року по 29 липня 1998 року – єпископ Брусиловський, вікарій Овруцької єпархії. З 29 липня по 4 листопада 1998 року – єпископ Світловодський, вікарій Кіровоградської єпархії, а з 5 листопада 1998 року – єпископ Кіровоградський і Олександрійський. У 1999 році закінчив Київську духовну семінарію, а в квітні 2001 року Київську духовну академію. 21 травня 2005 року рішенням Вченої Ради Кіровоградського технічного університету присвоєно звання почесного професора Кіровоградського державного технічного університету по кафедрі філософії. 12 січня 2007 року Прем’єр-міністром України В.Ф. Януковичем нагороджений Почесною Грамотою Кабінета Міністрів України. 27 липня 2007 року рішенням Священного Синоду УПЦ (Журнал №68) Кіровоградська єпархія поділилася на дві самостійні – Кіровоградську та Олександрійську. Керуючий Кіровоградської єпархії залишився з титулом “Кіровоградський і Новоархангельський”. Згідно з проханням єпархіальної ради Кіровоградської єпархії рішенням Священного Синоду УПЦ (Журнал №106, від 14.11.2007 р.) титул правлячого архієрея був змінений на “Кіровоградський і Новомиргородський”. Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Олексієм II був нагороджений орденами преподобного Сергія Радонізького II-го ступеня і святого Даніїла Московського II-го ступеня. Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений орденом Різдва Христового I-го ступеня.У липні 2009 року возведений у сан архієпископа. Рішенням Священного Синоду УПЦ від 10 лютого 2011 року почислений в заштат за станом здоров’я

22.05.

Обласне свято поезії.

23.05.

85 років від дня народження Стависького Ізяслава Михайловича – (1927-1994) – український кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1983). Народився у м. Кіровоград. У 1953 закінчив Київський педагогічний інститут ім. М. Горького, 1959 – режисерські курси ВДІКу. З 1959 – на Київській кіностудії науково-популярних фільмів. Поставив фільми: “Людина і хліб” (1967), “Економіка, управління, людина” (1971), “Думи про хліб” (1972), “Економіка – головна політика” (1975), “Іллічеве поле” (1977), “Чи відповідає своїй посаді?” (1979) та ін. Нагороджений орденом “Знак Пошани”.

85 років від дня народження Третякова Віктора Михайловича– футболіста, тренера. Народився в м. Зінов`євськ. Грав за місцеві команди „Трактор”, „Торпедо” та „Зірка” з 1948 до 1962, був їхнім капітаном. Майстер спорту СРСР. Один з кращих дитячих тренерів України. Серед його вихованців заслужені майстри спорту В.Поркуян, В.Веремеєв, М.Михайлов та інш. Заслужений тренер УРСР.

75 років від дня народження Желєзняка Миколи– філософа та педагога. Навчався в Новомиргородському педагогічному училищі. Доктор філософських наук, доцент філософського факультету МДУ ім. М.В.Ломоносова. Представлений у довіднику „Философы России ХХ столетий» (1995).

24.05.

130 років від дня народження Стеценка Кирила Григоровича – (1882 – 1922) – композитора, педагога, священика УАПЦ. У липні – серпні 1920 року виступав зі своєю капелою у Єлисаветграді, Новомиргороді, Златотополі та с. Листопадовому Новомиргородського району. Про це розповідається у книзі П.Г.Тичини „Подорож з капелою Стеценка” (1982).

25.05.

100 років від дня народження Балицького Леоніда Марковича – (1912 – 1990) – Героя Радянського Союзу, танкіста. Народився в с. Бузникувате Вільшанського району. Учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1944). Відзначився в боях за визволення Києва. Механік-водій танка Т-34 в районі Святошино, знищив три протитанкові гармати, дві автомашини, три міномети і близько 150 фашистів. За героїзм і відвагу в боях за м. Київ Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року гвардії старший лейтенант Балицький удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Визволяв Україну, Польщу й Чехословаччину. 9 травня 1945 р. воїни капітана Балицького були в Празі. В 1947 р. вступив до Одеського сільськогосподарського інституту. З 1953 року – агроном радгоспу Балтського району Одеської області, з 1972 р. – директор радгоспу.

26.05.

140 років від дня народження Собінова Леоніда Віталійовича– (1872 – 1934) – російського співака (ліричний тенор). З 1897 соліст Великого Театру; співав у трупі М. Садовського (у Москві, 1891) партії: Андрія («Запорожець за Дунаєм») і Петра («Наталка Полтавка»); 1906 концертував в Україні і виступав у Київській Опері; 1918 – 1919 був головою Всеукраїнського Музичного Комітету та мистецьким керівником Київського оперного театру. На гастролях в Україні (1925 – 1927) співав свої партії українською мовою: Льоєнґріна (в однойменній опері Р. Ваґнера), Ленського («Євгеній Онєґін» П. Чайковського) та Левка («Майська ніч» М. Римського-Корсакова). В Єлисаветграді гастролював в 1901 та 1929 роках.

65 років від дня народження Максюти Миколи Кириловича – російського державного діяча. Народився в с. Захарівна Новоукраїнського району. У 1965 р. з відзнакою закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут за фахом «інженер-механік». У 1971 р. після закінчення інституту по розподілі був направлений на Волгоградський суднобудівний завод, де пропрацював до 1995 р. Почав роботу помічником майстра, був заступником начальника, начальником цеху, начальником виробництва. У середині 80-х років став директором заводу. У жовтні 1995 р. обраний депутатом Волгоградської міської думи (пізніше – Рада народних депутатів). На першому засіданні обраний головою думи. Першим рішенням, що він прийняв як голова, стало перейменування думи в Раду народних депутатів. 29 грудня 1996 р. переміг на губернаторських виборах у Волгоградській області. Входив у Раду Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації другого скликання. Був членом Комітету з бюджету, податкової політики, фінансового, митного і валютного регулювання, банківської діяльності. У квітні 2000 р. на пленумі обласної організації КПРФ був висунутий кандидатом від КПРФ на губернаторських виборах у грудні 2000 р. 24 грудня 2000 р. на губернаторських виборах був обраний губернатором Волгоградської області на другий термін. Склав повноваження члена Ради Федерації ФЗ РФ. У 2002 р. отримав чин полковника Всевеликого Війська Донського. За підготовку до 60-річчя Перемоги в Сталінградській битві, завдяки активній позиції губернатора, у 2003 році Волгоградська область нагороджена Вищою суспільною нагородою РФ «Орден Петра Великого». За підсумками 2003 р. став лауреатом премії «Обличчя року» у номінації «Губернаторський стиль». У 2004 р. очолив робочу комісію з підготовки до святкування 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. У липні включений до складу Російського організаційного комітету «Перемога», головою якого є Президент РФ В. В. Путін. У новому складі оргкомітету всього чотири керівники суб’єктів Російської Федерації – Волгоградської області, Московської області, м. Санкт-Петербурга і м. Москви. Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986), медаллю «300-річчя Російського флоту», є академіком Академії проблем якості РФ (1996), нагороджений Почесною грамотою Уряду РФ (1997), має звання заслуженого машинобудівника РФ (1997).

28.05.

105 років від дня народження Карла Еліасберга– (1907 – 1978) – російського диригента. Навчався в музичній студії ім. Отакара Шевчика в Єлисаветграді у скрипаля Й.А. Гольденберга. Закінчив Ленінградську консерваторію по спеціальності «скрипка» в 1929 році, паралельно навчався диригування. З 1929 по 1931 працював в Театрі музичної комедії, в 1937-1950 — головний диригент Великого симфонічного оркестру Ленінградського радіокомітету. У роки війни це був єдиний оркестр у блокадному Ленінграді, у ньому працювали музиканти, що залишилися в місті. Великий симфонічний оркестр Ленінградського радіокомітету виступав по радіо і давав концерти (всього понад 400). 9 серпня 1942 під управлінням Еліасберга відбулося виконання Сьомої симфонії Дмитра Шостаковича, що стало історичним. Після закінчення війни Еліасберг продовжив диригентську кар’єру, працював з оркестром Ленінградської філармонії (так з 1953 року називався колишній Великий симфонічний оркестр Ленінградського радіокомітету), Державним симфонічним оркестром та іншими колективами, в тому числі в провінції, багато гастролював по СРСР. Еліасберг нагороджений орденом Червоної Зірки. Серед здійснених концертних та студійних записів – твори Йоганнеса Брамса (подвійний концерт, симфонія № 3, Німецький реквієм), Йозефа Гайдна (симфонії № 88, 95, 103), Ісаака Дунаєвського, Анатолія Лядова, Густава Малера (симфонія № 4), Фелікса Мендельсона, Сергія Танєєва (симфонії № 1, 3), Дмитра Шостаковича (симфонія № 7).

ПОДІЇ ТРАВНЯ

115 років тому (1.05.1897) – у міському саду м. Єлисаветграда, колишньому Казенному, добродіями Камінським і Тартаковським започатковано щоденні гуляння для публіки: влаштовано буфети чотири рази на тиждень і на свята грав військовий духовий оркестр. Сад з`єднано з міським телефоном, до нього прокладено трамвайну колію.

95 років тому (1.05.1917) – надруковано статут Єлисаветградської „Просвіти”. Першим головою товариства обрано місцевого нотаріуса Василя Нікітіна.

95 років тому (2.05.1917) – в Єлисаветграді на вулиці Іванівській відкрито першу амбулаторію для сербських військовополонених та біженців.

95 років тому (3.05.1917) – мешканці передмістя Завадівки зібрали 306 рублів пожертвувань, на які закупили 70 пудів пшеничної муки для відправки на фронт Єлисаветградському полку.

95 років тому (5.05.1917) – в Єлисаветграді вийшов перший номер газети „Социал-демократ”, друкований орган місцевої соціал-демократичної організації.

95 років тому (9.05.1917) – відбулися загальні збори української громади м. Єлисаветграда. Було ухвалено Статут, обрано виконавчий комітет (раду). Повідомлено, що на урочисту маніфестацію в Єлисаветград обіцяв прибути з Києва відомий письменник Володимир Винниченко.

95 років тому (14.05.1917) – в Єлисаветграді влаштовано День інваліда, зібрано багато пожертвувань. 95 років тому (15.05.1917) – народні учителі м. Єлисаветграда повідомили про відкриття безплатних курсів для навчання грамоті дорослого населення міста.

95 років тому (25.05.1917) – в залі Дворянського зібрання влаштовано концерт учнів музичної школи Нейгауза на користь Єлисаветградського благодійного товариства.

95 років тому (27.05.1917) – в Єлисаветграді вийшов перший номер газети „Еврейское слово”, видання місцевої організації сіоністів.

02.06.

75 років від дня народження Остапенка Василя Макаровича– театрального художника. Народився в с. Созонівка Кіровоградського району. З 1970 – головний художник Кіровоградського обласного театру ляльок, здійснив постановку більше 100 вистав у театрах України і Росії. Член Міжнародної організації діячів лялькових театрів УНІМ (1984). Заслужений працівник культури УРСР (1980).

04.06.

145 років від дня народження Бальмонта Костянтина Дмитровича – (1867-1942) – поета-символіста і перекладача. У 1913 виступив з лекцією про символізм у російській літературі та читанням власних творів у Єлисаветграді.

09.06.

105 років від дня народження Осадчого Олександра Петровича (1907-1981) – радянського офіцера, Героя Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командира 11-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 2-го гвардійського авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, гвардії генерал-майора авіації. Народився в місті Знам’янці (нині Кіровоградської області) в сім’ї робітника. Українець. Член КПРС з 1940 року. Закінчив сім класів середньої школи. Працював електромонтером на залізничній станції Київ-2. Брав участь у національно-революційній війні в Іспанії з січня по липень 1937 року. Літаючи на біплані І-15, командир 3-ї винищувальної ескадрильї О. П. Осадчий у повітряному бою на південь від Мадрида збив бомбардувальник Do-17. На початку березня 1937 року над Теруелем знищив два винищувачі He-51 в одному бою. В одному з останніх боїв над Уеска збив два винищувачі «Фіат» CR-32. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року воював на 1-му Українському фронті. До травня 1945 року гвардії генерал-майор авіації О. П. Осадчий здійснив 39 бойових вильотів на розвідку і штурмівку живої сили і техніки противника, завдавши йому значних втрат. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за мужність і військову доблесть, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії генерал-майору авіації Олександру Петровичу Осадчому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

115 років від дня народження Кондратюка Юрія Васильовича(1897- 1942) – одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Справжнє прізвище – Шаргей Олександр Гнатович. У 1921-1925 рр. працював на Маловисківському цукровому заводі, писав книгу “Завоювання міжпланетних просторів” (1929). Його ідеї американці використали при підготовці польоту космічного корабля на Місяць (1969).

12.06.

105 років від дня народження Тарковського Арсенія Олександровича (1907-1979) – російського поета і перекладача. Народився в м. Єлисаветграді. Навчався у приватній гімназії М.К. Крижановського в Єлисаветграді. Часто бував на хуторі Надія, названому на честь Надії Тарковської – першої дружини І. Карпенка-Карого, рідної сестри його батька. Посмертне зібрання творів вийшло у чотирьох томах. Багато поезій навіяно спогадами про Єлисаветград та його мешканців. Лауреат Державної премії СРСР.

15.06. (27 за новим стилем)

205 років від дня народження Печеріна Володимира Сергійовича (1807-1885) – російського письменника, еллініста, релігійного мислителя. У юності (1823-1825) жив у с. Комісарівці Новомиргородського району та м. Новомиргороді. Згадує про це у книзі “Оправдание моей жизни”.

17.06.

100 років від дня народження Клименка Якова Дмитровича (1912-1984) – письменника. Народився в смт. Олександрівка. Член Спілки письменників СРСР (1964), заслужений працівник культури УРСР. Закінчив Київський університет (1964). Працював у редакції газети «Радянська Україна». Автор повісті «Ваша перепустка» (1931); книжок-нарисів «Баранівка» (1944), «Земля чудес» (1960), «Суцвіття весни» (1962), «Роди нам прекрасне» (1964), «Григорій Верьовка» (1972). Нагороджений медалями.

60 років від дня народження Ланового Володимира Тимофійовича– економіста. У 1994 – кандидат у Президенти України, на Кіровоградщині випередив за кількістю голосів усіх інших претендентів. Доктор економічних наук (1994), народний депутат України (1994-1998). Займав високі державні посади: віце-прем’єр-міністр, виконуючий обов’язки голови Фонду державного майна України, радник Президента України і т.д.

18.06.

90 років від дня народження Косенка Петра Дмитровича – поета. Народився в м. Долинська. У 1942 примусово вивезений до Німеччини (“остарбайтер”). Після Другої світової війни жив у Венесуелі, Бразилії, Колумбії, США та Канаді. Оволодів англійською, німецькою та іспанською мовами. Працював будівельником, землеробом, учителем, художником та ретушером. Автор збірки сонетів “Пізні грона” (1989), “Любов і туга, туга і любов” (1992), “Трунок Євшану” (1995).

20.06.

120 років від дня народження Бондаренко Марфи Сидорівни(1892-1970) – народної поетеси радянської доби. Народилася в с. Орлова Балка Знам’янського району. Автор книг: “Життя наше золоте” (1957), “Вінок полтавських квіток”(1962).

95 років від дня народження Худякової Антоніни Федорівни (1917-1998) – Героя Радянського Союзу. Народилась в с. Нова Слобода нині Карачевського району Брянської області в селянській родині. Навчалася в Бежицькому машинобудівному технікумі, після якого була у 1937 році направлена в Дніпродзержинськ на вагонобудівний завод на посаду майстра. Ще дівчиною захопилась парашутним спортом, тому в подальшому працюючи на заводі стала курсанткою місцевого аероклубу. Навчання продовжила в Херсонські авіаційній школі Осоавіахіму, яку закінчила в 1940 році, ставши штурманом-льотчиком. Працювала льотчиком-інструктором спочатку в Брянському, а потім в Орловському аероклубі. З початком Великої Вітчизняної війни у жовтні 1941 р. пішла добровольцем до Червоної Армії. Спочатку належала до льотної частини Раскової, потім до полку Бершанської. У 1942 році закінчила Курси вдосконалення командного складу. Худякова однією з перших прийшла у Таманський авіаційний жіночий полк нічних бомбардувальників, який тоді ще тільки формувався. На фронтах Великої Вітчизняної війни – з травня 1942 року. Особисто здійснила 926 бойових вильотів, мала бойовий наліт 3139 годин. Брала активну участь в обороні Північного Кавказу, розгромі німецьких військ на Таманському і Кримському півостровах, у Білорусії, Польщі, Східній Прусії, Німеччині. На закінчення Другої Світової війни Антоніна Худякова була заступником командира ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку 325-ої нічної бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ої повітряної армії 2-го Білоруського фронту, гвардії старшим лейтенантом. Після закінчення війни перебувала у запасі, а потім у відставці. В 1952 році вступила до лав КПРС. Після виходу в запас постійно проживала у місті Олександрія Кіровоградської області. Проводила активну патріотично-виховну роботу серед молоді. За її сприяння була зібрана перша експозиція і створений Олександрійський краєзнавчий музей. З 1980 р. до 1991 р. працювала його директором, активно допомагала при зборі експонатів, організації експозицій. У грудні 2003 краєзнавчому музею було присвоєно її ім’я. Худякова була удостоєна звання почесного громадянина міст Олексанрії і Карачева. В Карачеві ще за її життя було встановлено їй пам’ятник. Антоніна Худякова була нагороджена багатьма бойовими медалями, а також орденами: орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, трьома орденами Вітчизняної війни. Звання Героя Радянського Союзу було їй присвоєне 15 травня 1946 року.

75 років від дня народження Витріщака Валентина Яковича – лікаря, академіка, доктора медичних наук, професора Луганського медичного інституту. Народився с. Краснопілка Олександрівського району.

75 років від дня народження Бокій Нінель Михайлівни (1937-2008) – археолога. Тривалий час працювала у Кіровоградському краєзнавчому музеї. Кандидат історичних наук, доцент історичного факультету КДПУ ім. В.К. Винниченка. Археологічні дослідження проводила майже у всіх районах області. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (1999).

21.06.

95 років від дня народження Єдкіна Віктора Дмитровича– радянського військового льотчика, учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу (1945). Народився в Олександрії, у родині робітника-українця. Після закінчення школи навчався в Маріупольському металургійному технікумі. У 1942 році вступив до лав КПРС. З 1937 року у Червоній Армії. У 1940 році закінчив Чугуївське військово-авіаційне училище льотчиків. Від самого початку брав участь в боях Великої Вітчизняної війни. У 1941 був командиром ланки в 158-мому винищувальному авіаційному полку ППО, в 1942-45 рр. штурманом 17-го винищувального авіаційного полку. До грудня 1944 у званні майора здійснив 294 бойових вильоти, в 53 повітряних боях збив особисто 15 і в групі 3 літаки супротивника, знищив 2 аеростати. 18 серпня 1945 року Віктору Єдкіну було присуджено звання Героя Радянського Союзу. Після закінчення війни продовжував службу у ВПС. У 1948 р. закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси командирів частин. У 1955 р. у званні полковника був відправлений у запас. Після завершення військової кар’єри проживав в Одесі. Працював в Одеському гідрометеорологічному інституті. Окрім звання Героя Радянського Союзу і медалей Єдкін був нагороджений такими орденами: орден Леніна, три ордена Червоного Прапора, орден Олександра Невського, три ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня, два ордена Червоної Зірки.

55 років від дня народження Грінчака Валерія Івановича – Героя Радянського Союзу (1984) за мужність і героїзм при виконанні інтернаціонального обов’язку в Афганістані. Народився в с. Чемерпіль Гайворонського району. Закінчив з відзнакою Київське вище загальновійськове командне училище. Служив у Червонопрапорному Далекосхідному військовому окрузі і Центральній групі військ. У 1983 р. направлений в складі обмеженого контингенту радянських військ до Афганістану. В одному з боїв проти душманів продемонстрував виняткові мужність і героїзм. У тому ж бою дістає тяжкі поранення. Залишившись без обох ніг, знайшов у собі сили продовжити військову службу. З 1992 р. – пенсіонер Міністерства оборони України, полковник. У 1998 р. закінчив Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка. З 1995 р. працює помічником голови правління ЗАТ «Геліотроп». Проживає у Києві. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, «За мужність».

24.06.

115 років від дня народження Лютого-Лютенка Івана Макаровича (1897-1989) – холодноярського отамана, громадського і релігійного діяча в еміграції, мецената. У повстансько-партизанському русі Холодного Яру з 1919 року. Восени 1920 обраний Головним отаманом Холодного Яру. Воював на території Черкащини та Олександрівського району. З 1923 в еміграції. У 1947 – голова Парафіяльної ради УАПЦ, ініціатор проведення Собору УАІІЦ в Мюнхені. Автор книги спогадів “Вогонь з Холодного Яру” (1986).

26.06.

57 років від дня народження Юр’єва Валерія Олексійовича (1937-1980) – поета. Народився в с. Лозуватка Новоукраїнського району. Закінчив КДПІ ім. О.С. Пушкіна. Автор книг поезій: “Монологи землі” (1965), “Доля” (1967), “Орбіта дня” (1974), “Силует матері” (1981).

28.06.

75 років від дня народження Кердіваренка Олександра Федоровича – журналіста. Народився в с. Станкувате Вільшанського району. Заслужений журналіст України (1998). У 1966 р. закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут, у 1979 р. – Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. Працював у партійних органах. Має 23 роки журналістського стажу. Працював у районній пресі, з 1985 р. до 1991 р. – редактор обласної газети «Кіровоградська правда», завідуючий відділом цієї газети. З 1985 р. до 1992 р. був головою обласної організації Спілки журналістів України. З 2003 р. – на заслуженому відпочинку. Неодноразово ставав лауреатом конкурсу «Кращий журналіст Кіровоградщини». Нагороджений кількома медалями, Грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Національної спілки журналістів України. Автор і упорядник кількох книжок про відомих хліборобів Кіровоградщини, зокрема книги „О. В. Гіталов”

29.06

135 років від дня народження Журавленка Павла Максимовича (1887-1948) – оперного співака (бас). Народився в с. Никонорівка Бобринецького району. Закінчив у Єлисаветграді початкове народне училище та музичну школу. З 1912 – соліст Петербурзького театру музичної драми, потім Петербурзького театру опери та балету. Головні партії: Карась («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Виборний («Наталка-Полтавка» Лисенка), Голова, Додон, Салтан («Майська ніч», «Золотий півник», «Казка про царя Салтана» Римського-Корсакова). Був відомим інтерпретатором народних пісень і романсів М. Лисенка, Я. Стокового та інших композиторів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Народний артист РРФСР (1938).

29.06.

75 років від дня народження Сприкута Юхима – футболіста. Народився в м. Кіровограді. У команді майстрів “Фіма-перукар” (прізвисько за фахом) дебютував у 24 роки. За кіровоградську “Зірку” грав у 1961, 1964, 1965, 1966 та 1970 роках: 125 матчів, 33 голи.

30.06.

95 років від дня народження Коростіної Людмили Яківни – (1917-1988), дитячої письменниці. Народилася в м. Долинська. Працювала власним кореспондентом газети “Известия”. Книги для дітей: “День рождения” (1951), “Маленькому другу” (1956), “Тропой отважных” (1960), “Спор” (1960) та ін.

ПОДІЇ ЧЕРВНЯ

55 років тому (7.06.1957) – ліквідовано Тишківський район Кіровоградської області, його територія увійшла до складу Добровеличківського району.

90 років тому (29.06.1922)– в Олександрійському радянському театрі влаштовано бенефіс художника-декоратора Бориса Йогансона (1893-1973) з нагоди 10-річчя сценічної діяльності. Режисером Биковським здійснено постановку комедії „Серце – загадка”, головну роль виконав ювіляр. Б.В. Йогансон – один з найвидатніших радянських художників, дійсний член Академії мистецтв СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Автор знаменитої картини „Допит комуніста” (1933), яка отримала Гран-прі на Всесвітній виставці у Парижі.

03.07.

85 років від дня народження Смоленчука Миколи Кузьмовича (1927-1993) – письменника, театрознавця, педагога. Народився в м. Бобринець. Закінчив Кіровоградський педагогічний інститут. Кандидат філологічних наук. Викладав у КДПІ ім. О.С. Пушкіна та Луцькому педагогічному інституті. Автор романів “Сиве покоління” (1960), “Ой, літав орел” (1969), “Білі бланкети” (1985) та інших творів.

75 років від дня народження Павликова Анатолія Михайловича– економіста. Народився в с. Шевченкове, нині м. Долинська. Дійсний член Російської академії природничих наук, Міжнародної академії інформації. Закінчив Українську сільськогосподарську академію в Києві (1960), Московську академію зовнішньої торгівлі (1982). Працював на відповідальних роботах Міністерства сільського господарства СРСР, провідним експертом з координації національних і міжнародних випробувань сільськогосподарської техніки міжнародної організації «Агромаш», займався консалтинговою діяльністю в галузі інновацій, інвестицій та лізингу в промисловості. Заступник директора акціонерного товариства «Теплостін» (Москва). Лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки як учасник розробки проекту й виготовлення комбайну для збирання помідорів. Проводить значну роботу з консолідації української діаспори в Москві.

04.07.

75 років від дня народження Решетова Олександра Олексійовича – поета-пісняра, кандидата філософських наук Кіровоградського національного технічного університету. Народився в с. Петрове. 1966 року закінчив Ленінградський державний університет. Тривалий час працював на виробництві, державній і партійній роботі, завідував відділом науки та навчальних закладів. У Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування (нині Кіровоградський національний технічний університет) працює з 1977 року старшим науковим співробітником, доцентом, проректором із навчально-виховної роботи (у 1989-1993 роках). Нині завідувач кафедри філософії. Науковий напрямок – проблеми діалектики особи і суспільства. Автор понад 100 наукових праць і навчально-методичних посібників із філософії, логіки, релігієзнавства. Автор навчально-методичного посібника «Логіка» (Кіровоград, 2002). Співавтор навчальних посібників: «Філософія в короткому викладі» (Кіровоград, 2003; друге доповнене видання – Кіровоград, 2005), «Релігієзнавство» (Кіровоград, 2006). Олександр Решетов – автор збірок пісень «Мелодії душі» (2002), «Душа співає» (2004) та «Мелодії зоряного дощу» (2005), що вийшли в Кіровограді у видавництві «Імекс-ЛТД». У червні 2002 року побачила світ збірка пісень самодіяльного композитора Олександра Решетова «Мелодії душі». Її презентація відбулася у музично-драматичному театрі імені Марка Кропивницького. Вів вечір заслужений артист України Валерій Дейнекін. 19 листопада 2004 року в приміщенні Кіровоградського обласного музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького відбулася презентація другої збірки пісень Решетова «Душа співає». У липні 2006 року вийшов у світ компакт-диск композитора Олександра Решетова. До нього увійшли пісні на слова кіровоградських поетів, виконані місцевими співаками. В 2004 році Решетова відзначено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України – «за значний особистий внесок у розвиток освіти і науки, сумлінну працю, високий професіоналізм». В 2007 році наказом Міністра освіти і науки України за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток наукової сфери та з нагоди Дня науки О.Решетова відзначено нагрудним знаком «Петро Могила».

05.07.

210 років від дня народження Нахімова Павла Спепановича (1802-1855) – російського флотоводця, віце-адмірала Чорноморського флоту. Єлисаветград відвідував у 1834 та 1839 (два місяці лікувався у місцевому шпиталі). Прославився під час Кримської війни 1853-1856 – очолював російську ескадру в Сінопській битві, керував обороною Севастополя.

120 років від дня народження Морозовського Ноя (1892-1953)– лікаря-фтизіатра. Народився в м. Олександрія. Навчався в Олександрійській гімназії, був членом просвітницького гуртка Д.І. Чижевського. Закінчив медичний факультет Київського університету (1919). З 1932 – професор, з 1939 до 1946 – директор Київського туберкульозного інституту. З 1944 до 1949 – фтизіатр Міністерства охорони здоров’я УРСР, автор 110 наукових праць.

90 років від дня народження Турчина Василя Федоровича (1922-1980)– учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу (1945). Народився в смт. Нова Прага Олександрійського району. У 1937 р. закінчив місцеву семирічку і пішов працювати в колгосп. Через два роки очолив комсомольську організацію колгоспу «Червоний прапор». У липні 1941р. Новопразьким райвійськкоматом призваний до лав Червоної Армії. Після двомісячного навчання на кулеметних курсах у Ворошиловграді воював на фронтах: Західному, Центральному, Брянському і 1-му Білоруському. Бойове хрещення отримав у грудневих боях під Москвою. Відзначився 22 квітня 1945 р. під час форсування Шпреє. Одним з перших встановив свій станковий кулемет на вогневому рубежі й відбив три ворожі контратаки, знищивши близько сотні гітлерівців, чим забезпечив переправу на південний берег кавалерійського ескадрону. З 1946 р. жив у Калінінграді, де працював на м’ясокомбінаті, у риболовецькому порту, у транспортній конторі зв’язку. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, медалями.

07.07.

95 років від дня народження Мазуренка Олексія Юхимовича (1917-2004) – радянського військового льотчика, генерал-майора авіації, двічі Героя Радянського Союзу (1942, 1944). Народився в с. Ленінка Устинівського району. До призову в Червону Армію працював електрослюсарем, помічником майстра на шахті «Октябрьская революция» в Ростовській області. Навчався в планерній школі, аероклубі. У 1940 р. закінчив Єйську школу військових льотчиків. Служив на Балтиці. За роки Великої Вітчизняної війни пройшов шлях від льотчика-винищувача до командира штурмового авіаполку. Здійснив майже 300 бойових вильотів. На його особистому рахунку вісім потоплених кораблів гітлерівців і 22 – у складі групи. Полк під його командуванням знищив понад сотню бойових кораблів і транспортних суден та чимало ворожої техніки на суші. Після війни продовжував службу в авіації. У 1949 р. закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси авіації ВМФ, а в 1952 p. – Військово-морську академію. Командував авіаційними з’єднаннями, працював в апараті Міністерства ВМФ, був на викладацькій роботі. З 1972 р. – у запасі. Нагороджений орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, Ушакова II ступеня, двома Вітчизняної війни І ступеня, Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки, українським орденом Ярослава Мудрого V ступеня, медалями. В Устинівці йому встановлено бронзовий бюст.

75 років від дня народження Журавського Владислава Васильовича – журналіста, краєзнавця, поета. З 1972 до 1996 – редактор Світловодської газети “Наддніпрянська правда”. Автор декількох поетичних книг і краєзнавчих розвідок (“Світловодськ: місто і люди”, “Скарби Чорного лісу”, “Степ і ліс” та ін.). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (2005).

08.07.

170 років від дня народження Бенардоса Миколи Миколайовича (1842-1905) – російського винахідника. Народився в с. Бенардосівка, Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, тепер с. Мостове, Миколаївська область. У 1882 винайшов спосіб з’єднання і роз’єднання металів дією електричного струму, вважається творцем дугового електрозварювання металів, конструктором електричного акумулятора. Будучи землевласником Єлисаветградського повіту керував у 1902 році роботами по електрифікації Єлисаветграда.

10.07.

75 років від дня народження Артеменка Григорія– актора і режисера. Народився в с. Новоолександрівка Кіровоградської області. Закінчив акторський (1964) та режисерський факультети Київського інституту мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Від 1964 року працює в Житомирському українському музично-драматичному театрі ім. І. Кочерги. Заслужений артист УРСР (1979).

12.07.

110 років від дня народження Голоти Петра Івановича (справжнє прізвище Мельник; 1902-1949) – українського поета і прозаїка. Народився в с. Балашівка, тепер у складі Кіровограда. Належав до літературної організації “Молодняк”. Автор збірок поезій: “Тернистий шлях до волі й освіти” (1921), “Степи – заводові” (1925), “Пісні під гармонію” (1928); поеми “Будні” (1928); збірки повістей і оповідань “Бруд” (1925); роману “Сходило сонце” (1930).

110 років від дня народження Шепетова Івана Михайловича(1902-1943) – генерала, Героя Радянського Союзу (1941). У 1924 році закінчив Єлисаветградську кавалерійську школу ім. С.М. Будьонного.

65 років від дня народження Сологуба Анатолія Івановича– педагога. Народився в с. Волохіно Долинського району. З 1990 – директор Саксаганського природничо-наукового ліцею у Кривому Розі. Кандидат педагогічних наук. Член-кореспондент Академії педагогічних наук України. Організатор щорічного Всеукраїнського економічного фестивалю та науково- практичної конференції “Педагогіка творчості”.

80 років від дня народження Носова Григорія Романовича(1932-1997) – інженера. З 1969 до 1979 – ректор Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування, доктор технічних наук (1972), професор (1973). Засновник вітчизняної наукової школи з автоматичного контролю технологічних процесів сільськогосподарського виробництва. Автор 10 монографій, 30 винаходів. Заслужений діяч науки і техніки України (1992).

95 років від дня народження Філоненка Петра Євдокимовича (1917-1991) – сапера, Героя Радянського Союзу. Народився в м. Знам’янка. Працював на залізниці спершу в Знам’янці, згодом – у Кіровограді, звідки у квітні 1933 р. призваний до лав Червоної Армії. Учасник радянсько-фінської війни. Закінчив військово-піхотне училище. На Великій Вітчизняній – з червня 1941 р. Особливо відзначився під час форсування Дніпра в районі Вишгорода в жовтні 1943 року. Взводом саперного батальйону зайняв оборону на правому березі ріки і, незважаючи на шалений обстріл, продовжував перекидати передові загони, посилюючи темпи форсування. Залишив переправу лише тоді, коли ворожий осколок звалив капітана з ніг. Після війни продовжував службу у Збройних Силах СРСР. Відзначений також орденами Леніна, двома – Червоного Прапора, Вітчизняної війни II ступеня, двома – Червоної Зірки, медалями.

14.07.

110 років від дня народження Зайденшнур Евеліни Юхимівни – літературознавця і бібліографа. Народилася в м. Єлисаветград. Працювала науковим співробітником музеїв Л.М. Толстого, П.І. Чайковського. Автор книг: „Дни и годы П.И. Чайковского. Летопись жизни и творчества” (1940), „Библиография произведений Л.Н. Толстого” (1955) та ін.

20.07.

110 років від дня народження Тарловського Марка Арійовича (1902-1952) – поета і перекладача. Народився в м. Єлисаветграді. У 1924 закінчив філологічний факультет МДУ ім. М.В. Ломоносова. Перша книга віршів “Иронический сад” (1928) принесла визнання у літературних колах. У 1930 другу книгу поезій “Почтовый голубь” не пропустила цензура. Автор поїхав у Фергану, де написав книгу про соціалістичне будівництво в Туркестані (1931). Третя книга “Рождение Родины” (1935) виявилася останньою. Займався перекладами з туркменської, киргизької, азербайджанської, казахської мов.

21.07.

55 років від дня народження Лушина Павла Володимировича– психолога. Доктор психологічних наук, професор. Закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. О. С. Пушкіна (1978). У 1980 р. вступив до аспірантури НДІ психології АПН України. Захистив кандидатську (1983) і докторську дисертацію (2003), пов’язану із проблематикою особистісного змінювання і розвитку. Завідуючи кафедрою, організував один з перших в Україні факультетів з підготовки практичних психологів (1991), що згодом посприяло відкриттю ще трьох факультетів практичної психології у вузах Кіровоградської області. Неодноразово стажувався і викладав в університетах США. Нині продовжує керівництво кафедрою психології КДПУ ім. В. Винниченка. Одночасно веде активну науково-дослідницьку діяльність і практику психолога-консультанта. З 2001 р. працює консультуючим редактором американського журналу «Мислення», а також членом двох рад із захисту докторських дисертацій у Києві та Харкові. Має понад 100 зарубіжних і вітчизняних публікацій, серед яких монографії та статті з питань психотерапії та психології.

22.07.

90 років від дня народження Висікана Панаса Захаровича (1922-1963) – письменника. Народився в с. Подорожнє Світловодського району. Автор книжок для дітей: “Ігорок Мережка” (1956), “Дві топольки” (1960), “В печері святої Магдалини” (1963), “Подорож на Вогняну Землю” (1967), “Страховисько з однією зяброю” (1968).

22.07.

65 років від дня народження Кривульченка Анатолія Івановича – доктора географічних наук, професора КДІІУ ім. В.К. Винниченка (1985). Доктор географічних наук, професор. Закінчив середню школу в Миколаєві (1965) і вступив до Одеського державного університету ім. І. 1. Мечникова. Активно займався науковою роботою в галузі геоморфології та океанології. На географічному факультеті ОДУ очолював студентське наукове товариство, брав участь у наукових конференціях. Після закінчення (1970) працював учителем та завучем у школах Миколаївської та Херсонської областей, служив в армії. 3 1977 р. працював у Каховській експедиції гідрогеологом та інженером-ґрунтознавцем. Без відриву від виробничої діяльності захистив в Одеському університеті кандидатську дисертацію на тему «Принципи і методи ландшафтного підходу до оптимізації масивів зрошення степової зони» (1984). Після запрошення до Кіровоградського державного педагогічного інституту працював на педагогічному факультеті (1985). Обіймав посади старшого викладача, доцента, завідувача кафедри, очолював виконання держбюджетного науково-дослідницького проекту «Об’єм та глибина природничих знань учнів початкових класів», підготував ряд методичних праць, наукових статей та навчальний посібник (у співавторстві) «Навколишнє середовище та його охорона» (1993, видавництво «Вища школа»). Ініціював створення географічного факультету при КДПІ, який почав функціонувати з 1993 р. Був першим завідувачем кафедри новоствореного факультету. У докторантурі ЛНУ ім. Івана Франка захистив докторську дисертацію «Галогеохімія ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухо – степового краю» (2003). Тривалий час очолює керівництво науково – дослідницькими проектами. В останні роки на кафедрі географії та геоекології КДПУ під його керівництвом формується нова наукова школа галогеохімії ландшафтів. У зв’язку з цим підготовлені монографія й три дисертації, відкрита очна аспірантура «біогеографії та географії ґрунтів». Є членом спеціалізованої вченої ради Львівського університету, головою і членом президії вченої ради Кіровоградського відділення Українського географічного товариства, а також членом редакційної колегії наукового збірника «Генеза, географія та екологія ґрунтів». Має 115 наукових праць.

24.07.

205 років від дня народження Олдріджа Айри (1807-1867) – негритянського актора. У Росії з перервами гастролював у 1858-1867, приятелював з М. ІЦепкіним і Т. Шевченком. Єлисаветград відвідав у 1866 році, його гра на місцевих театралів справила величезне враження.

65 років від дня народження Крижанівського Володимира – інженера-винахідника, педагога. Випускник Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування, професор Кіровоградського національного технічного університету, доктор технічних наук (2001) автор 30 наукових винаходів. Заслужений винахідник України.

25.07.

85 років від дня народження Вінтенка Бориса Михайловича (1922-2002) – живописця. Народився в с. Обознівка Кіровоградського району. Заслужений художник України (1993), член Спілки художників СРСР (1983). У 1930 р. родина переїхала в Кіровоград. Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М. Б. Грекова (1948), де його вчителями були Є. О. Буковецький, Т. Б. Фаєрман, М. А. Павлюк. Повернувшись до Кіровограда, три роки працював керівником художнього гуртка обласного Палацу піонерів. Декілька вихованців стали відомими художниками. Учасник багатьох всесоюзних та республіканських художніх виставок. Член Спілки художників України (1983). Твердо стояв на реалістичних позиціях мистецтва. Провідний напрямок творчості – образ рідної степової України. Автор пейзажів, де завжди присутній митець зі своєю ліричною інтонацією й почуттям єдності з природою. Протягом багатьох років розробляв історичну тему. Найбільш значні твори з’явилися у другій половині 60-х, коли скінчилась «відлига» і не було можливості їх експонувати. Сьогодні картини «Три лицарі» (1967), «Дніпровські пороги» (1967), «Наші діди» (1968) репрезентують Б. М. Вінтенка як художника, в творчості якого чільне місце займає українська історія. У різні періоди він звертався до портрета людини праці. Вірний своїй провідній темі, художник зображає своїх героїв на пейзажному тлі. Також плідно працював в різноманітних графічних техніках: офорт і ліногравюра, пастель і кольорові олівці.

85 років від дня народження Тарасенка Петра – художника декоративно-прикладного мистецтва, майстра художньої кераміки. Народився в с. Андрїївка Кіровоградської області. Працював на Тернопільському фарфоровому заводі.

29.07.

100 років від дня народження Маринського Івана Антоновича– Героя Радянського Союзу. Народився в с. Аджамка Кіровоградського району. Брав участь у звільненні Молдавії, Румунії, Югославії, Угорщини, Австрії. У Відні, замінивши командира взводу, врятував міст, який нацисти готові були висадити в повітря. Після війни працював на різних посадах у колгоспах рідного села. Нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни I ступеня, медалями.

31.07.

75 років від дня народження Холодного Миколи Костянтиновича – поета і літературознавця. Належав до українського дисидентського руху “шістдесятників”, зазнав репресій. У 1966-1967 працював у смт. Добровеличківці, Вільшанці, Новоархангельську. У с. Піщаний Брід Добровеличківського району писав книгу “Про душу в пісні та про пісню в душі”. Згадки про перебування на Кіровоградщині містяться також в автобіографічній повісті “Я народився біля підніжжя Везувію” (1991) та інших творах.

ПОДІЇ ЛИПНЯ

95 років тому (1.07.1917) створено Єлисаветградську повітову раду селянських депутатів.

95 років тому (5.07.1917)до Єлисаветграда прибула відома народоволка, “бабуся російської революції” Катерина Костянтинівна Брешко-Брешковська. Виступила на мітингу в приміщенні цирку, закликала воювати до переможного кінця.

95 років тому (12.07.1917)– побачив світ перший номер газети “Известия Елисаветградской уездной земской управи и комитета общественной безопасности”.

115 років тому (13.07.1897) – о четвертій годині після полудня в присутності представників міського управління на центральній станції міської залізниці відбувся молебень, освячення станції та машин з наступним урочистим відкриттям Єлисаветградського трамваю, будівничим якого був відомий київський підприємець Лев Бродський, який народився у м. Златопілі. Це був 4-й за ліком електричний трамвай у Російській імперії. Перший став до ладу у м. Києві (1892), у Москві трамвай з’явився у 1899.

230 років тому (липень-серпень 1782)– в Єлисаветграді після тяжкого поранення лікувався М.І. Кутузов.

50 років тому (29.07.1962) – з нагоди урочистого пуску Кременчуцької ГЕС наш край відвідав перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов. На відкритті перерізав червону стрічку, виступив на мітингу, вручив нагороди.

105 років тому (30.07.1907)– в Олександрійський гусарський полк, шефом якого була імператриця Олександра Федорівна, зараховано її сина, царевича Олексія Миколайовича (1904-1918).

245 років тому (31.07.1767)– Генерал Ісаков видав ордер, який забороняв мешканцям форштату св. Єлисавети покривати дахи будівель соломою.

03.08

75 років від дня народження Юрченка Анатолія Микитовича (1937-2001) – краєзнавця. Народився в с. Райгород на Черкащині. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (1996). Автор книги “Записки краєведа”.

05.08.

55 років від дня народження Горчар Катерини Георгіївни– поетеси, журналіста. Народилася в с. Інгуло-Кам’янка Новгородківського району. Власний кореспондент газети “Кіровоградська правда” з 1994. Автор книг поезій: “Пелюстка світу” (1989), “Листи до любові” (1994), “Неприручений птах” (2001), “Мій серпень” (2003).

11.08.

55 років від дня народження Могилюка Володимира Олександровича– поета. Народився в м. Миколаєві. За фахом – лікар-терапевт, з 1980 працює у медичних установах м. Кіровограда. Автор збірників літературних пародій “Відблиски Дикого Поля” (1996), “Органіка душі” (1997); збірок поезій “Сіроокого світу світлина” (1998), “Пісок часу” (2000), “Вітри бетонних оаз” (2000) та ін.

12.08.

115 років від дня народження Дундича Олеко– героя громадянської війни, серба (1897-1920). Учасник Першої Світової війни у складі австро-угорської армії, потрапив у російський полон. З 1917 року в інтернаціональному загоні Червоної армії. З 1919 у складі 1-ї Кінної Армії. Відзначався хоробрістю. У 1920 встановлював радянську владу в Олександрійському та Єлисаветградському повітах.

85 років від дня народження Клігмана Ізяслава Онисимовича– графіка. Народився в м. Кіровограді. Брав участь у оформленні павільйонів СРСР на міжнародних виставках у Лейпцигу та Брюсселі.

80 років від дня народження Смирнова Бориса– інженера. Народився в м. Світловодськ. Член-кореспондент суднобудівної академії України, професор Кіровоградського національного технічного університету.

13.08.

65 років від дня народження Величка Степана Петровича – педагога, професора КДПУ ім. В.К. Винниченка, доктора педагогічних наук. Народився в с. Станкувате Вільшанського району. У Кіровограді працює з 1973.

75 років від дня народження Кривенка Віталія Єфремовича – архітектора, геральдиста. Народився в м. Кіровограді. З 1976 до 1987 – головний архітектор м. Кіровограда. Автор 50 проектів споруд соціально-культурної сфери та пам’ятників (Б. Хмельницькому, братам Ельворті, Ангелу Хранителю та ін.). Засновник та голова (з 1996) обласного відділення Українського геральдичного товариства. Автор символіки (герб і прапор) м. Кіровограда та ін. Один з авторів альбому-каталогу “Символіка Кіровоградщини” (2002). Лауреат обласної премії ім. Я.В. Паученка.

14.08.

110 років від дня народження Яновського Юрія Івановича (1902-1954) – письменника, класика української літератури XX століття. Народився в с. Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області). У 1908 році переїхав до Єлизаветграда.

75 років від дня народження Базилевського Володимира Олександровича (1937) – поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, члена НСПУ. Народився в с. Павлиш, Онуфріївського району Кіровоградської області. Працював кореспондентом газет «Чорноморська комуна» (Одеса), «Кіровоградська правда» (Кіровоград), старшим редактором видавництва «Промінь» (Дніпропетровськ), керівником літературної студії «Сівач» (Кіровоград). Друкуватися почав 1954 року. Автор книжок поезій «Поклик простору», «Допоки музика звучить», «Чуття землі небесне», «Труди і дні», «Вибране», «Колодязь», «Вертеп», «Вокзальна площа», «Украдене небо», «Віварій», «Кінець навігації», «Крик зайця», однотомника вибраних поетичних творів «Вертеп»; книги критичної прози: «І зав’язь дум, і вільний лет пера», «Лук Одіссеїв», «Холодний душ історії».

15.07.

70 років від дня народження Буряка Володимира Костянтиновича– педагога. Народився в с. Володимирівка Новоархангельського району. Випускник фізико-математичного факультету КДПІ ім. О.С. Пушкіна (1967). Нині – доктор педагогічних наук (1987), професор (1988), ректор Криворізького педагогічного університету. Створив наукову школу з дидактики, автор 10 монографій і методичних посібників (видані у Києві, Москві, Тбілісі).

16.08.

50 років від дня народження Колісниченко Наталії Олексіївни – спортсменки (хокей на траві). Народилася в с. Суходільське Долинського району. Грала за команду “Колос” (м. Бориспіль). Чемпіонка СРСР, володарка кубку СРСР, учасниця двох фіналів Кубка європейських чемпіонів (1984, 1986). Заслужений майстер спорту СРСР.

17.08.

105 років від дня народження Трегуба Семена Адольфовича– (1907-1975) – російського критика і літературознавця. Дитинство і юність провів у Єлисаветграді. Досліджував творчість В. Маяковського, М. Островського та ін.

20.08.

65 років від дня народження Садового Миколи Ілліча– педагога, державного і політичного діяча. Випускник КДПІ ім. О.С. Пушкіна. З 1982 – викладач КДПУ ім. В.К. Винниченка. Був деканом фізико-математичного факультету. Доктор педагогічних наук (2001). Народний депутат України (з 2005).

23.08.

55 років від дня народження Кононенка Олексія Анатолійовича – поета, педагога. Народився в с. Роздолля Компаніївського району. Випускник філологічного факультету КДПІ ім. О.С. Пушкіна (1978). У 1994-1998 – редактор відділу культури тижневика “Дзеркало тижня”. З 1998 – на творчій роботі. Автор понад 200 пісень (“Доне моя. донечко” ті ін. ). 26 книг видано загальним накладом понад 800 тис. примірників. Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. І. Огієнка ( 2003). Заслужений діяч мистецтв України (2001).

24.08.

100 років від дня народження Семенова Георгія – актора. У 1940-1952 і з 1959 – і до кінця життя працював у Кіровоградському українському музично-драматичному театрі ім. М.Л. Кропивницького. Народний артист УРСР (1973).

24.08.

75 років від дня народження Попова В’ячеслава Васильовича – медальєра. Член Національної спілки художників України. Шкільні роки провів у Запоріжжі. З 1952 р. до 1957 р. навчався на скульптурному факультеті Дніпропетровського художнього училища. Учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. Член Federation international de la medalle Paris (F. I.D. E.M.). Учасник XXVI конгресу F. I.D. E.M. (Гаага, Голландія, 1998), XXVII конгресу F. I.D. E.M. (Веймар, Німеччина, 2000). Роботи знаходяться в Ермітажі (Санкт-Петербург), музеях Т. Г. Шевченка (Київ), Кобзаря (Черкаси), О. С. Пушкіна (Пушкінські Гори), М. Хергіані (Местія, Грузія), Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» (Чигирин, Черкаська область), Шевченківському заповіднику (Канів, Черкаська область), Історичному музеї (Москва), музеї медалі (Леден, Голландія), музеї Монетного двору (Париж), обласних краєзнавчих музеях (Суми та Кіровоград), художньому музеї (Севастополь), у приватних колекціях. Мешкає у Світловодську. Нагороджений Почесним знаком Світловодської міської ради «За заслуги перед Світловодщиною».

27.08.

85 років від дня народження Сумарокова Павла(1927-2010) – поета і прозаїка. Народився в с. Митрофанівка Новгородківського району. З 1985 – керівник Оріхівської літературної студії “Ластівка” (Запорізька область). Друкувався в багатьох виданнях періодичної преси, в альманахах, журналах: в районній газеті “Трудова слава”, в обласних “Запорізька правда”, “Запорозька Січ”, в республіканській “Веселі вісті”, в колективних альманахах “Передзвін-1”, “Передзвін-2”, “Веселий курінь” (згодом “Весела Січ”), у збірниках “Созвучье”, “Зачарований Дніпро”, в журналах “Перець”, “Хортиця” та ін.

29.08.

220 років від дня народження Рейтерна Христофора – російського військового діяча. З 1811 служив в Олександрійському гусарському полку, його командир (з 1815). Учасник Вітчизняної війни 1812 та інших військових кампаній. З 1831 жив у військових округах військових поселень на території Єлисаветградщини. Генерал-лейтенант.

ПОДІЇ СЕРПНЯ

115 років тому (14.08.1897) першою жертвою єлисаветградського трамваю стала Бася Двойрін.

20 років тому (19.08.1992) третє космічне відрядження уродженця Олександрії Леоніда Попова, командира корабля “Союз-Т-7”.

110 років тому (серпень 1902) створено Єлисаветградський комітет РСДРП.

95 років тому (27.08.1917) музично-драматичний гурток Єлисаветградської “Просвіти” на користь біженців-поляків влаштував благодійний спектакль за п’єсою М. Кропивницького “По ревізії”.

03.09.

150 років від дня народження Тарковського Олександра Карловича (1862 – 1924) – громадського діяча, мемуариста. Народився в с. Миколаївка Кіровоградського району. Після смерті батьків виховувався у родині І.К. Карпенка-Карого, одруженого на його сестрі Надії Тарковській (Хутір Надія – це на її честь). Закінчив Єлисаветградське земське реальне училище. За участь в Єлисаветградській Громаді був засуджений на п’ять років заслання до Сибіру. З 1897 до 1920 служив у Єлисаветградському комерційному банку, був попечителем комерційного училища. Знав багато мов. Батько поета Арсенія Тарковського, дід кінорежисера Андрія Тарковського.

05.09.

90 років від дня народження Гаврилова Кузьми Антоновича (1922-1997) – Героя Радянського Союзу, зв’язківця. Народився в с. Зибкове Онуфріївського району. Учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1944). Трудову діяльність почав у Тбілісі токарем на заводі імені 26 бакинських комісарів. Брав участь у боях під Ростовом. Будучи рядовим телефоністом 38-ї стрілецької дивізії, особливо відзначився під час форсування Дніпра. У ніч з 23 на 24 вересня з першими десантниками перебрався на правий берег, установив зв’язок і корегував вогонь наших батарей. Під шаленим обстрілом противника тричі у воді лагодив пошкодження лінії зв’язку. Після війни жив і працював у Тбілісі.

05.09.

60 років від дня народження Валькевич Раїси Андріївни – концертно-камерної співачки і педагога. Народилася в м. Кіровограді. Лауреат IV Міжнародного фестивалю молодих виконавців у Любліні (1988). З 1982 – солістка обласної філармонії, професор кафедри хорового диригування КДПУ ім. В.К. Винниченка. Народна артистка України (2002).

06.09.

115 років від дня народження Микитенка Івана Кіндратовича (1897 – 1937) – письменника, класика української радянської літератури. Народився в с. Рівне Новоукраїнського району. Тут учився в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911 p. вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища. У грудні 1914 p. сімнадцятилітнього «лікарського помічника» Микитенка відправляють на фронт. Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції, – це згодом знайшло художнє відображення в його останній п’єсі «Як сходило сонце». Через три роки тяжко хворий, з обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши, бере активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідує лікпунктом у с. Нечаївці, а також пише вірші і короткі п’єси на злободенні теми. 1922 pоку Нечаївський комітет незаможників направляє І. Микитенка на навчання до Одеського медичного інституту. В Одесі він стає членом літературного об’єднання «Потоки Октября». Незабаром у місцевих газетах з’являються перші його публікації (вірші, фейлетони, нариси, оповідання і статті), випробовує себе і в прозі, насамперед у жанрі «малих форм» – новелах, оповіданнях: «Гордій» (1923), «Більшовики» (1923), «У вершині» (1923), «Нуник» (1923). В ці ж роки надруковані оповідання (цикл «Етюди червоні»), що увійшли до першої прозової збірки «На сонячних гонах» (1926), та п’єса «У боротьбі» (1926). Не залишаючи навчання, І. Микитенко працює на посаді завлітчастиною Одеської укрдерждрами, а згодом керує письменницькою філією «Гарту». Наприкінці 1926 р. був викликаний до Харкова, де 1927 р. закінчує Харківський медінститут і бере активну участь у підготовці Всеукраїнського з’їзду пролетарських письменників. Згодом стає одним з керівників ВУСППу. У 1926-1928 pp. з’являються п’єса «Іду», поема «Вогні», повісті «Антонів огонь», «Брати», «Гавриїл Кириченко – школяр» (пізніша назва – «Дитинство Гавриїла Кириченка»), «Вуркагани». В Харкові деякий час живе у недоброї пам’яті будинку «Слово». Невелика повість «Брати» (1927) була помітним явищем у прозі 20-х років, неодноразово перевидавалася й перекладалася. «Гавриїл Кириченко – школяр» – перший значний автобіографічний твір І. Микитенка. Прозова збірка «Вуркагани» (1928) містила ряд творів, – «Антонів огонь», «Над морем», «Homo sum» («Людина») та ін., – а також повісті про дітей. Під враженням поїздок до Німеччини, Польщі, Чехословаччини Микитенко пише книжку дорожніх нарисів і нотаток «Голуби миру» (1929 р., в російському перекладі — 1930 р.). У 1931 р. О. Лісничий, тодішній голова Лисичанського райвиконкому Донецької області, дав письменникові свій рукопис «Партизани» для рецензії. Цей примірник зберігся в архіві І. Микитенка. 1933 р. з’являється перша книга роману «Ранок», присвячена темі перевиховання «важких» підлітків, недавніх безпритульних. «Ранок» – найбільший прозовий твір, роман, задуманий як значне епічне полотно, не був завершений письменником (написана тільки перша книга). Одночасно з прозовими творами з’являються п’єси: «Диктатура» (1929), «Світіть нам, зорі» (1930; друга назва «Кадри»), «Справа честі» (1931), «Дівчата нашої країни» (1933), соціальна драма «Бастілія божої матері» (1933), побудована на матеріалі першого розділу роману «Ранок». З появою п’єси «Диктатура» прийшов перший серйозний успіх. Популярністю користувались і більшість наступних п’єс, поставлених не тільки в Україні, а й у багатьох містах: Москві, Ленінграді, Воронежі, Новосибірську, Мінську, Баку, Казані, Ташкенті та ін. В ці ж роки І. Микитенко активно працює як один з керівників ВУСППу, а в 1932 р. стає членом оргкомітету Спілки письменників СРСР. Останні роки життя виступає переважно в галузі драматургії: пише комедії «Соло на флейті» (1933-1936) і «Дні юності» (1935-1936); історичну п’єсу «Маруся Шурай» (1934), яка є неопублікованою (але поставленою в кількох театрах) переробкою драми М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», героїчну драму «Як сходило сонце» (1937; надрукована 1962 р.). Збирав матеріали для наступних п’єс – про К. Маркса і Ф. Енгельса («Безсмертні»), про видатного вченого Філатова («Сліпі й зрячі»), однак не встиг їх написати. Певну цінність являють спогади («Про себе», «В хвилини спогадів» та ін.), які містять чимало автобіографічних свідчень, оцінок письменником власних творів, його літературні погляди. Загинув І. К. Микитенко 1937 р., ставши жертвою сталінського беззаконня. В історію української літератури І. Микитенко входить передусім своїми кращими п’єсами – драмами й комедіями (чим не закреслюється й значення помітніших його оповідань і повістей). Публіцистично загострена, дотепна й колоритна (а в останніх зразках – і більш зосереджена на реалістичному характерописанні) драматургія І. Микитенка була присвячена злободенним проблемам, відображала напругу соціальних змін у суспільстві і тому змогла донести до нашого часу гарячий подих своєї доби. За його творами знято кінокартини: «Кінець Чирви-Козиря», «Соло на флейті» тощо. У с. Рівному йому відкрито Літературно-меморіальний музей. Письменнику присвячено документальні фільми: «Слово про письменника й громадянина» (1967), «Іван Микитенко» (1969).

09.09.

180 років від дня народження Ніщинського Петра Івановича (1832-1896) – композитора, поета і перекладача. З 1870 часто приїздить у Єлисаветград до М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого. Найвидатніший твір – музична картина “Вечорниці” до драми Т.Шевченка “Назар Стодоля” – вперше виконаний у приміщенні Єлисаветградського громадського зібрання (1875) місцевим аматорським театральним гуртком за участі автора.

50 років від дня народження Шила Віктора Анатолійовича – поета, члена НСПУ. Живе і працює в Кіровограді. Автор книжок поезії: “Розуміння історії” (1990), “Практика: 1962-1991” (1991) та інших.

11.09.

75 років від дня народження Кобзона Йосипа Давидовича – співака, метра радянської естради, народного артиста СРСР. Кіровоградщину називає “другою батьківщиною”: З 12 років впродовж чотирьох десятиліть щоліта жив у родичів, які мешкали в селах Завалля та Могильне Гайворонського району.

70 років від дня народженняКоваленка Віктора Федоровича– доктора фізико-математичних наук. Народився в с. Павлівка Світловодського району. З 1974 працював на Світловодському заводі чистих металів.

13.09.

95 років від дня народження Алфьорова Миколи (1917-1982) – архітектора. Народився в смт. Компаніївка. Жив і працював у м. Свердловську (РРФСР). З 1972 – ректор Свердловського архітектурного інституту. Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1978). Народний архітектор СРСР (1978).

15.09.

105 років від дня народження Меламуда Хаїма Гершковича (1907 – 1993) – письменника. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. Автор 17 книг (романів, повістей, оповідань та нарисів). Особливий інтерес викликають “Хащуватські оповідання” ( 1984). Писав єврейською (ідіш), українською та російською мовами.

100 років від дня народження Степанова Михайла Дмитровича – учасника Великої Вітчизняної війни. Брав участь у визволенні Кіровограда від німецько-фашистських загарбників, розміновував наше місто з 8.01. до 1. 02 1944. Тоді бригадою спеціального призначення перевірено 120 км вулиць, 418 кварталів, 330 приміщень, знешкоджено понад 2 тис. фугасів та авіабомб. Почесний громадянин м. Кіровограда.

16.09.

125 років від дня народження Постишева Павла Петровича (1887- 1939) – державного і партійного діяча СРСР та УРСР. З 1926 до 1937 – секретар ЦК КП(б)У, один з організаторів голодомору 1933. У 1935 відвідав містечко Олександрівку, розпорядився побудувати нове приміщення школи № 3.

18.09.

110 років від дня народження Варшавського Бориса Яковича– агротехніка, доктора сільськогосподарських наук, заслуженого діяча науки України (1977). Народився в м. Новогеоргіївську. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1928). Працював у партійних, радянських та сільськогосподарських органах. З 1949 р. – у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків. Основні досліди – удосконалення механізації вирощування буряків. Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

19.09.

80 років від дня народження Вікторенка Віктора Макаровича – авіатора. З 1955 після закінчення Кіровоградського військового авіаційного училища льотчиків працював у ньому інструктором. З 1960 – у Кіровоградській школі вищої льотної підготовки, з 1975 до 1978 – начальник КШВЛП. З 1989 – у Кіровоградській державній льотній академії України. За період його роботи підготовлено та перепідготовлено близько 100 тис. авіаспеціалістів. Як пілот, налітав майже 10 тис. годин. Заслужений льотчик СРСР (1987). Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1973), медалями, знаком «Відмінник Аерофлоту».

20.09.

155 років від дня народження Дудченка Івана Степановича (Ковбасенка)(1857-1917) – лікаря-мікробіолога та епідеміолога. Народився в м. Новомиргороді. Навчався в Златопільському дворянському училищі, після чого в 1885 році закінчив медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Понад 20 років займався лікарською практикою в Україні (в Одесі, Златополі), Середній Азії, на Уралі, в Сибіру, на Далекому Сході. З 1896 по 1898 роки працював старшим лікарем Шелопугінської військової лікарні в станиці Стрітенській, а також молодшим лікарем окремого артилерійського дивізіону в Нерчинську. В 1908 році спеціальною протичумною комісією І. С. Дудченка направили в прикордонні з Монголією райони Забайкальської області для вивчення чуми. В 1912 році Дудченко став першим завідувачем Читинської протичумної лабораторії. Тут він займався її технічним оснащенням, підготовкою кадрів й організацією наукової та протиепідемічної роботи. Іван Дудченко був вбитий у власній лабораторії 5 червня 1917 року. Іван Дудченко став одним з перших, хто висловив припущення про взаємозв’язок чуми в людей і так званої «хвороби тарбаганів», що в 1911 році було підтверджено академіком Заболотним. Лікар описав ряд спалахів чуми, піддавши їх епідеміологічному аналізу, а також вивчив морфологію і властивості збудника хвороби. Дудченко показав патолого-анатомічну картину чумної пневмонії та характер лейкоцитарної реакції під час цієї інфекції, а також поставив питання про необхідність боротьби з блохами як переносниками захворювання. Він одним з перших припустив бактеріальне походження діареї в дітей, виявив вогнища прокази в Забайкаллі, став організатором мережі бактеріологічних лабораторій Забайкальської залізниці на станціях Могоча, Ксенівська та Стрітенське. Всього Дудченком було опубліковано понад 90 наукових повідомлень, присвячених вивченню чуми, малярії, черевного тифу, туберкульозу. Його наукові праці з епідеміології та епізоотології чуми отримали міжнародне визнання і лягли в основу сучасних уявлень про природу осередків інфекції на Далекому Сході і в Монголії.

21.09.

110 років від дня народження Шевченка Івана Івановича (1902 – 1977) – поета, журналіста, перекладача. Народився в с. Павлиш Онуфріївського району. Жив і працював у рідному селі. Автор 4 книг. Влітку 1957 с. Павлиш відвідав голова Верховної Ради УРСР, академік, поет Павло Тичина, на згадку про своє перебування тут написав вірш “В гостях у пісняра Івана”.

22.09.

130 років від дня народження Журавського Андрія Володимировича (1882-1914) – вченого-географа, дослідника Півночі. Народився в м. Єлисаветграді. Дійсний член імператорських Російських географічного та етнографічного товариств. У 1909 нагороджений Академією наук медаллю “Лучший учений собиратель России”. У 1911 відкрив першу в Примор’ї Печорську сільськогосподарську станцію. Автор близько 500 наукових праць.

75 років від дня народження Скалько Світлани Леонідівни– педагога, профспілкового діяча. З 1969 – голова Кіровоградського обласного комітету профспілки працівників освіти і науки, нагороджена медаллю А.С. Макаренка (1987), нагрудним знаком “Профспілкова відзнака” (1998) та ін. Лауреат обласної педагогічної премії ім. В.О. Сухомлинського.

24.09.

90 років від дня народження Понеділка Миколи Васильовича (1922-1976) – українського письменника-емігранта (з 1943). Народився в м. Новомиргороді. Український письменник, автор збірок гумористичних оповідань, член ОУП «Слово». Пережив у дитячому віці голод 1933 року, закінчив середню освіту, відбув військову службу в Дніпропетровську. Спочатку працював вантажником кораблів в Одесі, вступив у Одеський університет. Під час Другої світової війни та німецької окупації попадає в 1944 у Німеччину, у 1949 емігрує до США. У 1947 почав перекладати твори німецьких і французьких драматургів. Написав три п’єси з підсовєтського життя: «Знедолені», «Лейтенант Фляєв» і «А ми тую червону калину». Виступав у театрах таборів українських біженців у Німеччині, писав і читав свої гуморески, рецитація яких поклала підставу під унікальну на еміграції популярність письменника. В початковому періоді літературного розвитку вийшли його дві перші збірки: «Вітаміни» (1957) і «Соборний борщ» (1960) – у які входили незлобливі гуморески, фелейтони і сатири. У 1962 вийшла книжка новел, нарисів і оповідань – «Говорить лише поле…» Згодом дійшли до його творчого доробку ще: «Смішні сльозинки», «Зорепад» і «Рятуйте мою душу». В 2000-х роках вийшла двотомна збірка творів автора «Казка недосказана моя». У 2007 році в Новомиргороді на рідній вулиці письменника (тепер – вул. Матросова) за сприяння Товариства імені Олени Теліги, «Просвіти» та районної влади була встановлена меморіальна дошка. У цьому будинку досі мешкають нащадки роду Понеділків. Похований на українському православному цвинтарі у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

25.09.

90 років від дня народження Кирдана Бориса Петровича – літературознавця і фольклориста. Народився в с. Ганно-Леонтовичеве Устинівського району. З 1953 працював в Інституті світової літератури АН СРСР у Москві, доктор філологічних наук, професор. Автор досліджень: “Український народний епос” (1965), “Народні співці-музиканти на Україні” (1980).

27.09.

105 років від дня народження Владимирова Сергія – живописця, педагога. Народився в м. Знам’янка. Жив і працював у Криму, викладав у Сімферопольському художньому училищі.

29.09.

55 років від дня народження Нечипорука Бориса Борисовича – гідроінженера. З 1987 працює начальником ПМК-68 у м. Світловодську. Почесний працівник водного господарства України.

30.09.

190 років від дня народження Ольги Миколаївни(1822-1892), великої княгині, дочки імператора Миколи І, королеви Вюртемберзької. З 1845 до 1892 – найясніший шеф гусарів Єлисаветградського полку, яких так і називали “Ольгині гусари.”

90 років від дня народження Прокаєва Федора Івановича(1922 – 1989) – літературознавця. Кандидат філологічних наук. З 1971 до 1985 – доцент кафедри російської і зарубіжної літератури КДПІ ім. О.С. Пушкіна (нині Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка).

ПОДІЇ ВЕРЕСНЯ

„Вересневі самоцвіти” – щорічний Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва.

95 років тому (2.09. 1917) у залі Дворянського зібрання гуртком Товариства українських самостійників під керівництвом Д. Дорошенка та Л. Романова влаштовано спектакль за п’єсою “Бондарівна” І. Карпенка-Карого.

95 років тому (3.09.1917) у приміщенні українського соціалістичного робітничого клубу видатний українофіл, єлисаветградський лікар Опанас Михалевич прочитав лекцію “Київська громада 1870-1876 років”.

145 років тому (7.09.1867) Єлисаветградська міська громада ухвалила рішення про заснування в місті Олександрівського дитячого притулку для 40 сиріт “…в память чудесного спасения жизни Государя Императора Александра II от злодейского покушения в Париже 25 мая.” Був відкритий 1.06.1871.

165 років тому (13-20.09.1847) – свої останні концерти в Єлисаветграді дав Ференц Ліст.

100 років тому (15.09.1912)– Єлисаветградське Товариство взаємної допомоги ремісників на своєму засіданні ухвалило рішення клопотатися про спорудження на одній із площ міста пам`ятника Олександру ІІ, надавши на цю справу 3000 руб.

95 років тому (15.09.1917) – вийшов перший номер газети „Ученический вестник”, позапартійний часопис Єлисаветградської учнівської молоді. Автори: С.Гройсман, Е.Бриль, Я.Бердичевский.

170 років тому (17.09.1842) – в Єлисаветграді у присутності імператора Миколи І розпочалися військові маневри, в яких брало участь майже сто тисяч вояків.

75 років тому (22.09.1937)– Указом Президії Верховної Ради УРСР утворено Миколаївську область, до складу якої увійшли м. Кірово, Бобринецький, Витязівський, Кіровський, Знам`янський, Компаніївський та Устинівський райони.

90 років тому (24.09.1922) – Командуючий Збройними силами УРСР Михайло Фрунзе на зборах єлисаветградських комуністів, профактиву та червоноармійців виступив з промовою, у якій обґрунтував необхідність створення СРСР.

230 років тому (27.09.1782) – у фортеці св. Єлизавети влаштовано урочисту зустріч із салютом князеві Г.О.Потьомкіну, який прибув сюди вперше. Згодом, під час російсько-турецької війни 1787-1788 рр. обрав місто своєю головною квартирою. У фортеці було споруджено 14-кімнатний „палац Потьомкіна”.

02.10.

185 років тому народилася Кудашева Марія (1827-1901) – княгиня, володіла с. Кудашевим (Малою Вискою). Дружина відомого російського поета Андрія Подолинського (1806-1886), мати геніального українського ученого Сергія Подолинського (1850-1891).

85 років від дня народження Кундієва Юрія Ілліча – лікаря-гігієніста. Учений у галузі медицини праці та промислової токсикології, академік Національної академії наук України (1979) та Академії медичних наук України (1993), заслужений діяч науки України (1977), двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997, 2002). Віце-президент Академії медичних наук України, радник Президії НАН України. У 1945 р. він став студентом санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця. У 1951 р. Ю. І. Кундієв закінчує інститут і поступає до аспірантури Київського інституту гігієни праці та профзахворювань (нині Інститут медицини праці АМН України) за спеціальністю «Фізіологія праці». У 1955 р. Юрій Ілліч успішно захищає кандидатську дисертацію та долучається до розробки проблеми токсикології та гігієни використання пестицидів, очоливши лабораторію засобів індивідуального захисту. 1963 року він затверджений на посаді заступника директора інституту з наукової роботи, а з 1964-го – очолює вищеназваний інститут. У 1967 р. Ю. І. Кундієв захистив докторську дисертацію на тему «Гігієнічне значення проблеми всмоктування фосфорорганічних пестицидів крізь шкіру». 1969 року йому присвоєне вчене звання професора за спеціальністю «Гігієна та профзахворювання», у 1977 – звання «Заслужений діяч науки УРСР». У 1974 р. його обрано членом-кореспондентом АМН СРСР, а в 1979 р. – академіком (дійсним членом) АН УРСР. Наукові дослідження вченого охоплюють найактуальніші проблеми сьогодення, зокрема, гігієни і фізіології праці у сільському господарстві, токсикології пестицидів та їх безпечного використання, комбінованої дії факторів виробничого середовища, епідеміології професійних та загальних захворювань, вивчення професійного ризику здоров’я, гігієнічні проблеми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо. Пріоритетне значення мають праці Ю. І. Кундієва з вивчення механізмів всмоктування хімічних речовин (пестицидів) крізь шкіру, розробки принципів і методів оцінки шкірно-резорбтивної дії отрут, удосконалення заходів профілактики отруєнь. Ці роботи узагальнені в монографії «Всасывание пестицидов через кожу и профилактика отравлений». Загалом Юрій Ілліч опублікував 524 наукові праці, серед них 28 монографій, посібників та підручників. Разом з академіком Л. І. Медведєм він очолив авторський колектив з підготовки ґрунтовної праці «Гигиена труда в сельскохозяйственном производстве», яка була визнана кращим виданням з гігієни, і в 1982 р. авторському колективу була присуджена іменна премія АМН СРСР ім. Ф. Ф. Ерісмана. За підручник «Загальна гігієна» та цикл робіт «Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі довкілля України: медико-екологічні дослідження, обґрунтування та досвід впровадження профілактичних заходів» ученого відзначили Державними преміями у галузі науки і техніки України (1999, 2004). Під його керівництвом підготовлено та успішно захищено близько 50 докторських і кандидатських дисертацій. Юрій Ілліч – член редколегій “Журналу Академії медичних наук України” та низки наукових і науково-практичних часописів: “Довкілля та здоров’я”, “Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія”, “Лікарська справа”, “Спортивна медицина”. Як член Постійного Комітету експертів ВООЗ з професійного здоров’я, він брав участь у підготовці багатьох міжнародних документів. Активно співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, такими як МОП, ЮНЕП З 1998 – радник Президії НАН України, з 1999 – віце-президент АМН України, голова Комісії з біоетики при НАН України. В 2001 р. та 2004 р. за його ініціативою були проведені 1-й та 2-й, а в 2006 р. 3-й національні конгреси з питань біоетики за участю зарубіжних фахівців. Ці конгреси дали поштовх для розвитку біоетичного руху в нашій державі. Очолюваний Юрієм Іллічем Інститут медицини праці АМН України є зараз однією з провідних наукових гігієнічних установ нашої держави, яка успішно співпрацює із Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Активна професійна і громадська діяльність Юрія Ілліча Кундієва високо оцінена урядовими нагородами. Його нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора (1977), орденом «Дружба народів» (1986), орденом України «За заслуги» III ступеня (2002). У 2006 р. Ю. І. Кундієва відзначено Почесним знаком ЮНІСЕФ за особистий видатний внесок та особисту відданість справі захисту прав дитини в Україні.

03.10.

130 років від дня народження Шимановського Кароля (1882-1937) – польського композитора, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Народився в с. Тимошівка, нині Кам’янського району Черкаської області. Навчався в Єлисаветградському земському реальному училищі та музичній школі Г.В. Нейгауза (1901-1905). Брав участь в організації музичного життя Єлисаветграда у 1917-1917. В Єлисаветграді написав оперу “Король Рогер” (лібрето Я. Івагикевича), роман “Ереб” та інші твори. З 1920 жив у Польщі. Ректор Варшавської консерваторії (1927-1932) та Академії музики (1930- 1932). У Кіровограді створено міський музей музичної культури ім. К. Шимановського.

75 років від дня народження Постельняк Антоніни Іванівни– педагога-методиста. Народилася в смт. Новгородка. З 1970 працює у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. В. О. Сухомлинського. Автор низки методичних рекомендацій щодо вивчення та впровадження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського. Лауреат обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського.

05.10.

85 років від дня народження Олефіренка Івана Павловича – прозаїка і публіциста. Народився в селі Тернівці Новоархангельського району. Автор книг “Вдови”, “Там, де Ятрань круто в’ється” та ін.

07.10.

90 років від дня народження Фартушняка Дмитра Івановича – педагога, історика, краєзнавця. Народився в с. Давидівка Голованівського району. З 1953 до 1994 вчителював у с. Підвисокому Новоархангельського району. У 1967 створив музей історії села, гордістю якого є розділ про трагічну долю 6-ї та 12-ї радянських армій, що 27.08.1941 потрапили в оточення поблизу Підвисокого. Матеріалами музею скористався поет Є. Долматовський при писанні книги “Зелена брама”. Заслужений працівник культури УРСР (1973). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (1999). Почесний громадянин с. Підвисокого.

07.10.

90 років від дня народження Джунковської (Маркової) Галини (1922-1985) – педагога, мемуаристки, Героя Радянського Союзу. На фронтах ВВВ з 1941 до 1945 здійснила 62 бойових вильоти, збила два літаки. У 1951 закінчила КДПІ ім. О.С. Пушкіна, жила і працювала у Москві. Автор книг: “Юность в огне” (1970), “Расскажи, береза” (1983).

11.10.

70 років від дня народження Яворівського Володимира Олександровича – письменника, громадського і державного діяча України. Автор близько 30 книг (романи, повісті, публіцистика). Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Двічі (1990-1994 та 1994-1998) обирався народним депутатом України від Світловодського виборчого округу. Обирався головою Національної Спілки письменників України.

11.10.

60 років від дня народження Бєлінського Володимира Васильовича – журналіста. Народився в с. Березівка Маловисківського району. З 1976 працює в обласній газеті “Кіровоградська правда”. Заслужений журналіст України.

12.10.

55 років від дня народження Табалова Олександра Миколайовича – підприємця, мецената. Народився в м. Кіровограді. У 1992 заснував виробниче об’єднання “Формула”, до складу якого входить 24 підприємства, у тому числі 7 хлібозаводів у різних регіонах України. З 2001 очолював правління ВАТ “Кіровоградський хлібозавод”. Захоплюється образотворчим мистецтвом, зібрав цінну колекцію творів живопису та графіки єлисаветградських і кіровоградських художників.

13.10.

155 років від дня народження Грабенка Андрія (псевдонім Конощенко) (1857-1932) – громадського діяча, фольклориста. Народився в с. Обознівка Кіровоградського району. Закінчив ЄЗРУ, відвідував місцевий гурток Громади лікаря О. Михалевича. Один з авторів альманаху єлисаветградських літераторів “Степ” (1886), представлений у ньому віршем-піснею “В невеселую годину…” У 1905 Херсонський міський голова, делегат Всеросійського земського з’їзду в Москві, редактор “Сборников Херсонского земства”. У 1927 обраний членом Етнографічної комісії АН УРСР. Зібрав та записав на Єлисаветградщині, Київщині та Полтавщині майже 1000 народних пісень.

15.10.

60 років від дня народження Гая Анатолія Івановича– прозаїка, члена НСПУ. Народився у с. Бірки Олександрівського району. Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету (1974). Служив в Афганістані. Працював кореспондентом газет «Радянська Житомирщина» та «Київська правда». Обирався депутатом Київської обласної і Білоцерківської міської рад. Лауреат обласної літературної премії ім. Григорія Косинки та міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького. Голова Київської обласної організації НСПУ, член ради та президії Національної спілки письменників України. Член Ради з питань культури при голові Київської обласної державної адміністрації та Комітету з присудження літературно-мистецької премії ім. Богдана Хмельницького Міністерства оборони України. Відзначений орденом «За заслуги» 3-го ступеня, медаллю «Захисник Вітчизни» і багатьма іншими державними нагородами України, колишнього СРСР та іноземних держав, Почесними відзнаками Національної спілки письменників України та Міністерства культури і туризму України, багатьма Почесними грамотами голови Київської обласної державної адміністрації, почесними грамотами і подяками Білоцерківської міської ради та Білоцерківського міського голови, почесним знаком «За заслуги перед містом». Член «Золотого фонду» Білої Церкви. Проживає в м. Білій Церкві Київської області. Автор 14 книг прози та документалістики для дітей і дорослих: «Зажинки» (1979), «Хамаль – місяць весняний» (1984), «Сім струн райдуги» (1985), «Тиша над полігоном» (1986), «На тих афганських рубежах» (1991), «Біла Церква. Шлях крізь віки» (у співавторстві, 1994), «Чорна рота» (1995), «Вужик» (1998), «Палаючий перевал» (1999), „У нас «афганцями» їх звуть“ (1999), «Блаженна Марія» (2002), «Дивізія гвардійського гарту» (2002), «Золото колосся і зірок» (2003), «Біла Церква – Афганістан – Вічність» (2004), «Т. Г. Шевченко і Київщина: історія трьох поезій (2004), „Київщина в творчості Т. Г. Шевченка» (у співавторстві, 2004) «Мальовнича Київщина Т. Г. Шевченка» (укр., рос., англ., 2004), «Там, за Гіндукушем» (2006), «Розхристане буття» (2007). Упорядник антології поетів Київщини «…Ота стежина в нашім краю» (2007), Київського обласного тому Національної книги пам?яті жертв Голодомору 1932-1933 років (2008), двотомника «Сльоза пекучої пам?яті» (2009).

16.10 .

105 років від дня народження Бланка Мойсея – живописця і графіка. Народився в м. Єлисаветграді. Жив у Харкові, працював у галузі станкової графіки і живопису.

100 років від дня народження Червонія Логвина Даниловича (1902-1980) – Героя Радянського Союзу. Народився в с. Грушка Ульяновського району.

70 років від дня народження Яковенко Наталії Миколаївни– історика. Народилася в с. Апрелівка Бобринецького району. Доктор історичних наук (1994), автор монографій “Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.” (1993), “Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.” та ін. Голова товариства дослідників Центральної і Східної Європи І (1998). Почесний член Російської Академії Наук (2002).

17.10.

80 років від дня народження Шутенка Кіма Олександровича (1932-2010) – композитора. У 1956 р. закінчив Державний музично-педагогічний інститут ім. Гнєсіних у Москві. У 1954-1959 рр. – викладач, заступник директора Якутського музично-художнього училища. У 1959- 1962 рр. працював у Калузькому музичному училищі. Викладав теоретичні предмети та композицію у Кіровоградському музичному училищі (1962). Писав музику до спектаклів Кіровоградського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького: «Лиха іскра поле спалить й сама щезне», «Катерина», а також до п’єс сучасних драматургів. Для симфонічного оркестру музичного училища створив «Козацьку увертюру», «Російську увертюру» та ін. Концерт для фортепіано з оркестром (1967) виконувався у Москві. У доробку багато дитячих п’єс для фортепіано, домри, балалайки, гобою, труби, скрипки. Автор багатьох пісень, циклу «27 двоголосних фуг на теми українських народних пісень». Серед учнів – популярний композитор Ігор Крутой.

18.10.

100 років від дня народження Тарана Григорія Олексійовича (1912-1948) – військового і цивільного льотчика, Героя Радянського Союзу (1944). Народився в с. Підгайці Кіровоградського району. Один з піонерів освоєння повітряних трас над високогірним Паміром. Під час ВВВ 460 разів перетинав лінію фронту, здійснив 230 нічних вильотів у глибокий тил (78 – з посадкою). Його іменем названо Сасівське льотне училище цивільного флоту в Рязанській області, авіашколу – у підмосковному Внуково.

20.10.

85 років від дня народження Шабали Федора Михайловича (1927-1997) – самодіяльного художника, бібліофіла. За фахом – інженер- будівельник, працював у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування. Автор близько 1000 творів живопису і графіки. У кібернетико-технічному коледжі, де він викладав, створено експозицію його картин.

25.10.

105 років від дня народження Верховської Розалії – художника прикладного мистецтва (розпис тканин). Народилася в м. Єлисаветград. З 1931 до 1963 працювала на Ленінградській фабриці розпису тканин (виконувала рисунки для тканин, штор, хусток і т.п.).

110 років від дня народження Костюка Григорія Олександровича (1902-2002) – літературознавця. Упорядник архіву В. Винниченка, автор численних публікацій про В. Винниченка. Автор наукових праць “Панас Мирний. Життя і творчість” (1931), “The Fall of Postyshew” (1954), “Stalinist Rule in the Ukraine” (1960), “Володимир Винниченко і його доба” (1980), “У світі ідей та образів” (1983); книг “З літопису літературного життя в діаспорі” (1971), спогадів “Окаянні роки” (1978) та “Зустрічі й прощання” (Т. 1. – 1987, Т. 2. – 1998). Підготував до видання два томи “Щоденника” В.Винниченка, п’ятитомне видання творів М.Хвильового (1978-1986), твори М.Куліша (1955), П.Филиповича, М.Драй-Хмари та ін.

30.10.

110 років від дня народження Лісового Андрія (1902-1982) – військового діяча, генерал-майора. Народився в с. Бокове Долинського району. З 1951- начальник факультету Військової Академії ім. М.В. Фрунзе, доктор військових наук.

31.10.

170 років від дня народження Градовського Григорія Костянтиновича (1842-1915) – російського письменника і публіциста. Народився в с. Макариха Знам’янського району. Засновник і видавець щотижневої газети “Русское обозрение” (1876-1878). Автор книг: “Две драмьі” (1907), “Публицист-гражданин” (1916) та ін.

ПОДІЇ ЖОВТНЯ

85 років тому (6.10.1927) за ініціативою робітників заводу Ельворті у Зінов’євську засновано вечірній робітничий факультет (робфак) для підготовки керівних кадрів. Університет зробив п’ять випусків, а у 1934 був реорганізований у технікум.

130 років тому (7.10.1882) в Єлисаветграді відкрилася X виставка Товариства передвижників. Експозиція (70 творів) була розгорнута у залі Дворянського зібрання, за два тижні її відвідало 2250 чоловік.

95 років тому (7.10.1917)Єлисаветградська газета “Голос Юга” друкує статтю Наталії Бракер “Дошкільне виховання”.

225 років тому (11.10.1787) Князь Г.О. Потьомкін підписав ордер коменданту фортеці св. Єлисавети генерал-майору ІІетерсону про видачу зброї, відібраної у запорізьких козаків.

27.10. – 130 років від дня заснування українського професійного театру.

02.11.

85 років від дня народження Моторного Дмитра Костянтиновича– знатного хлібороба. Народився в с. Рязанчики Бобринецького району. Закінчив Херсонський судномеханічний технікум, пізніше Мелітопольський інститут механізації сільського господарства. З 1963 року Д.К. Моторний очолює колгосп ім. С.М. Кірова с. Чорнобаївка Білозерського району. Нині колишній колгосп, пройшовши стадію реформування на нових, приватних засадах, став приватно-орендним кооперативом “Зоря”. Це господарство і зараз – один із флагманів аграрної Херсонщини. Бо талант господарника – категорія незмінна. Д.К. Моторний обирався депутатом Верховної Ради СРСР, двічі – Верховної Ради України. Його життєвий шлях позначений найвищими трудовими відзнаками СРСР – двома Золотими Зірками Героя Соціалістичної Праці та званням Героя України, орденом князя Ярослава Мудрого, званнями лауреата рейтингу “Золота фортуна”, почесного члена Української Академії аграрних наук, Заслуженого працівника сільського господарства та інш.

05.11.

50 років від дня народження Бойка Вадима Леонідовича (1962-1992) – журналіста, державного діяча. Народився в м. Світловодськ. Працював на українському телебаченні. Заслужений журналіст України. Народний депутат України. Загинув внаслідок нещасного випадку за нез’ясованих обставин. В. Яворівський назвав його “мужнім і мудрим витязем молодої української демократії”. У 1994 видано книгу нарисів, статей та інтерв’ю Бойка “Історії потрібна правда” (упорядник В.В. Журавський).

70 років від дня народження Капелюшного Леоніда – журналіста і сценариста. Народився в с. Павлогорківка Бобринецього району. З 1973 до 1998 – власний кореспондент центральних газет “Комсомольськая правда” та “Известия”. З 1999 працював у “Литературной газете” (Москва). Автор книг: “Трасса” (1985), “Светит незнакомая звезда” (1987), “Командировка в Китай” (1988); за його сценаріями знято 15 документальних фільмів.

06.11.

95 років від дня народження Александрова Віктора Євгеновича(1917 – 1992) – російського письменника. У 40-50 роках XX ст. проходив військову службу в Кіровограді, був членом обласного літоб’єднання. Працював заступником головного редактора журналу “Радуга”. Автор повістей і оповідань військово-патріотичної тематики.

07.11.

75 років від дня народження Білятинського Олександра Антоновича – інженера шляхів сполучення. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. По закінченні місцевої десятирічки вступив до Київського гірничого технікуму на відділення будівництва доріг і мостів (згодом цей заклад перейменовано на Київський будівельний технікум). Закінчив технікум з відзнакою. Працював у Гайворонській шляховій ремонтно-будівельній дільниці. Згодом вступив до Київського автодорожнього інституту (КАДІ). Під час навчання в КАДІ Олександр Антонович в порядку обміну досвідом був направлений на навчання до Німеччини, де навчався у м. Дрездені, у Транспортному інституті. По закінченні у 1964 році КАДІ О. А. Білятинський працював у проектному інституті “Дніпробуд”, закінчив аспірантуру при кафедрі проектування доріг в КАДІ і у 1969 році успішно захистив кандидатську дисертацію. Стажувався у Німеччині. У 1987 році захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Автор 274 наукових праць, серед яких 15 книг та навчальних посібників. Член редколегій науково-технічних журналів і цілого ряду збірників. У 1993 році О. А. Білятинського обрано дійсним членом Транспортної академії України. Нагороджений медаллю “1500-річчя Києва” та нагрудним знаком “Відмінник освіти”. Видав кілька поетичних збірок. Серед них – “Бузькі береги”, “Пісні рідного краю”, Лірика юності”, “Я пісню обіцяв подарувати” та інші.

75 років від дня народження Рєзнікова Віктора – художника-графіка. Народився в с. Веселівка Бобринецького району. Виконав серію офортів до поеми М. Гоголя “Мертві душі”, цикли акварелей “Живописна Україна”, “Мої земляки-бобринчани” та ін.

08.11.

95 років від дня народження Осатюка Дмитра Івановича (1917-1999) Героя Радянського Союзу (1943), танкіста. Народився в с. Могильне Гайворонського району. З 1959 до 1972 – військовий комісар Кіровоградської області.

12.11.

85 років від дня народження Чубенка Володимира Аврамовича– письменника-гумориста. Народився в с. Дубівка Олександрійського району. Перші вірші В. Чубенка з’явилися в друці в 1950 році (армійська газета «Красный воин»), У 1971 році світ побачила його перша книжка «Балакучий автомат». З 1976 року – член Спілки письменників України. У 1973 році він брав участь у першому Республіканському конкурсі гумористів і став його лауреатом. Його твори: Балакучий автомат (1971), Торт і чорт (1973), Вакантний холостяк (1975), Критичне зауваження (1978), Закодоване доброчестя (1982), Сміх сміхом (1986), Моторний коник (1986), Липа для Пилипа (1991), Хитра чапля (1992), Рекламна пауза (1995), І сміх, і пісня, і любов (1997), Лицарський дарунок (2001).

13.11.

40 років від дня народження Сухорук-Жукової Олени– кіровоградської спортсменки і тренера. Дворазова чемпіонка світу, триразова – Європи з пауерліфтінгу. Заслужений майстер спорту України.

14.11.

165 років від дня народження Марії Федорівни – російської імператриці, дружини Олександра III. Покровителька Російського товариства Червоного Хреста. Одним з кращих в імперії вважався Єлисаветградський комітет (1136 членів). У 1894 освячена в Єлисаветграді церква в ім’я Святої Рівноапостольної Марії Магдалини на честь небесної покровительки Марії Федорівни. Відвідувала Єлисаветград з чоловіком у 1888 р. В обласному художньому музеї зберігається її портрет, виконаний художником М.Г. Шильдером.

16.11.

90 років від дня народження Бойка Івана (1922-1987) – педагога і краєзнавця. Народився в с. Андріївка Златопільського району. Кращий дослідник історії Новомиргородського району.

65 років від дня народження Гаращенка Федора– кібернетика. Народився в с. Гурівка Долинського району. Доктор фізико-математичних наук, професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

17.11.

175 років від дня народження Шпіра Африкана Олександровича (1837 – 1890) – філософа. Народився в м. Єлисаветграді. Жив у Німеччині (з 1867) та Швейцарії (з 1878). Його філософські праці “Мысль и действительность” (1873), “Очерки критической философии” (1901), “Основы морали и права” справили помітний вплив на творчість Л. Толстого, Ф. Ніцше, Р.-М. Рільке та інших європейських інтелектуалів.

90 років від дня народження Книша (Книшева) Георгія Арсеновича (1922 – 1997) – поета, прозаїка. Народився в смт. Петрове Кіровоградської області. Учасник Великої Вітчизняної війни, воював на різних фронтах. Навчався у Львівському університеті. Друкуватися почав у фронтових газетах. З 1950 р. працює у пресі. Автор збірок віршів «Вірність» (1951), «Джерело» (1955), «Скарб» (1961), «За горами, за лісами» (казка у співавторстві з А. Волощаком, 1951), «Рубежі» (1963), «Поєднались ріки» (1964), «Високість» (1966), «Фарватер» (1971), «Антени» (1973), «Роса» (1976), «Імення» (1986), романів «Жайвір» (1975), «Приціл» (1977), «Гніздо» (1979), «Брость» (1981), «Літа на долоні» (1985); книжки нарисів «Троянди на мармурі» (1980) та інших книг. Романи перекладалися російською мовою.

90 років від дня народження Шинкаренка Станіслава Гавриловича– живописця. Народився в с. Роздолля Компаніївського району. Жив і працював у м. Запоріжжі. Основні твори: “На Січ” (1955), “Перший сніг” (1963), “Металург” (1969) та ін.

21.11.

105 років від дня народження Хромченка Соломона – оперного співака (ліричний тенор). Народився в м. Златопіль. У 1934-1957 – соліст Великого театру СРСР. Лауреат першого Всесоюзного конкурсу вокалістів у Москві (1933). Заслужений артист РРФСР (1947). З 1961 викладав у Московському музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних. Записав на грамплатівку романси українських композиторів.

22.11.

85 років від дня народження Владимирової Валентини Харлампіївни (1927-1994) – кіноактриси. Народилася в с. Василівка тепер Новомиргородський район Кіровоградської області. Після закінчення Другої Світової війни вступила до Харківського інженерно-економічного інституту. Вчилась там два роки, потім переїхала до Москви і вступила до ВГІКу. В 1955 році Валентина Владимирова закінчила ВГІК (майстерня Б. Бібікова та О. Пижової). Почала працювати в Театрі-студії кіноактора. В цей же час почала зніматись в кіно, спочатку в епізодичних ролях. Зіграла понад 100 ролей. Заслужена артистка РРФСР (1979).

24.11.

170 років від дня народження Ерісмана Федора Федоровича (1842- 1915) – лікаря-гігієніста, одного з основоположників громадської медицини в Росії. 28.03 1893 під час відзначення 125-річчя Єлисаветградського медичного наукового товариства Ерісмана обрано почесним членом з формулюванням “как выдающегося деятеля русской медицини, главу современной школы русской гигиены”. У земських школах Єлисаветградського повіту популярністю користувались праця Ерісмана “Из области школьной гигиены” (1895) та брошура його послідовника, колишнього Єлисаветградського санітарного лікаря М. Тезякова “Беседы по гигиене в применении к народной школе” (1899).

26.11.

105 років від дня народження Тереножкіна Олексія Івановича– археолога. У 1949 відкрив та дослідив у Чорному лісі (поблизу с. Богданівки Знам’янського району) так звану “чорноліську культуру” (X – початок VII ст. до н.е.), що в матеріальних пам’ятках зафіксувала перехід від доби бронзи до заліза. На території Кіровоградщиті відомо близько 20 поселень чорноліської культури.

30.11.

125 років від дня народження Назаревського Олександра Адріановича (1887-1977) – літературознавця. Народився в м. Златопіль. З 1914 до 1977 викладав у Київському університеті, працював у АН УРСР (1928-1950). Автор досліджень з історії української і російської літератури, текстології, бібліографії, фольклористики, мистецтвознавства.

ПОДІЇ ЛИСТОПАДА

95 років тому (1.11.1917) Єлисаветградська рада робітничих і солдатських депутатів на своєму засіданні ухвалила рішення не визнавати владу Української Центральної Ради (83 голоси проти 60).

45 років тому (4.11.1967) у с. Бережинці Кіровоградського району відкрито пам’ятник герою громадянської війни Василю Боженку.

55 років тому (5.11.1957)запрацювала Краснохутірська ГЕС у Вільшанському районі потужністю 3300 кіловат

70 років тому (7.11.1942) газету “Українські вісті”, що виходила в окупованому Кіровограді, перейменовано на “Кіровоградські вісті”.

120 років тому (10.11.1892) у с. Марто-Іванівці Олександрійського повіту статський радник Іван Горонович на власний кошт (7 тис. руб.) відкрив початкове народне училище на 100 учнів, яке передав у відання земства. Збудував також 15.12.1893 ремісниче відділення. Щорічно на утримування школи давав 200 руб. Вона вважалася однією з кращих у повіті, Горонович був її довічним попечителем.

95 років тому (11.11.1917) Український драматичний гурток самостійників м. Єлисаветграда влаштував спектакль за п’єсою “Вихрист” (для постановки був запрошений хор синагоги під керівництвом Д. Сквирського).

260 років тому (11.11.1782)велика пожежа в Єлисаветграді, згоріли дерев’яні будівлі

125 років тому (16.11.1887) у с. Глодосах Новоукраїнського району відкрито церковнопарафіяльну школу, яку відвідувало 68 хлопчиків і 17 дівчаток.

95 років тому (21.11.1917)в Єлисаветграді у Зимовому театрі Елькінда відбулася публічна лекція члена ЦВК робітничих і солдатських депутатів Г. Зінов’єва на тему: “Що відбувається в Петрограді? Друга російська революція та її соціально-політичний смисл”.

95 років тому (24.11.1917) сформовано український Єлисаветградський національний курінь з трьох батальйонів.

05.12.

220 років від дня народження Поджіо Йосипа Вікторовича (1792-1848) – декабриста, члена Південного товариства, старшого брата Поджіо Олександра Вікторовича. Учасник Вітчизняної війни 1812, штабс-капітан. Тривалий час мешкав у родовому маєтку Янівці (с. Іванівка Олександрівського району), де й був заарештований. Відбув 8 років у Шліссельбурзькій фортеці, потім засуджений на довічне заслання до Сибіру.

08.12.

120 років від дня народження Осмьоркіна Олександра Олександровича (1892 – 1953) – художника. Народився у м. Єлисаветграді. Навчався у ЄЗРУ (1902-1910), відвідував Вечірні Рисувальні класи (учень Ф.С. Козачинського), учасник Першої художньої Єлисаветградської виставки (1913). З 1932 до 1947 – професор індивідуальної майстерні Всеросійської академії мистецтв. Твори зберігаються у багатьох музеях України та Росії. У Кіровограді відкрито художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна.

12.12.

75 років від дня народження Смєлової Віри Григорівни тренера. Народилася в смт. Петрове Кіровоградської області. Закінчила Львівський державний інститут фізичної культури і спорту. Працювала старшим тренером збірної СРСР з плавання. Підготувала двох олімпійських чемпіонів – Сергія Фесенка та Олександра Сидоренка (1980), десятки майстрів спорту та майстрів міжнародного класу, чимало спортсменів-розрядників. Повернулася в Петрове в 1990 році, де очолила районний спортивний комітет. Багато зусиль доклала до відкриття дитячої спортивної школи, яку очолює донині. Бере активну участь у громадському житті району. Почесний громадянин Петрового (2001). Заслужений тренер СРСР, заслужений тренер України з плавання, заслужений працівник фізичної культури, відмінник народної освіти.

13.12.

110 років від дня народження Земнорія Андрія (1902-1994) – фізика. Народився в с. Могильне Гайворонського району. Доктор технічних наук, професор, директор Московського інституту радіоелектроніки. Лауреат Державної премії СРСР.

14.12.

105 років від дня народження Янушкевич Ганни Яківни (1907 – 1983) – актриси. Народилася в м. Гайворон Кіровоградської області. З 1940 працювала у Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, знімалась в кіно. Народна артистка УРСР (1965).

17.12.

110 років від дня народження Афанасьєва Данила Яковича (1902-1990) – біолога і геоботаніка. Народився в м. Новомиргород. В 1925 році закінчив Зінов’євський педагогічний технікум, а в 1930 році – Одеський інститут народної освіти. Протягом 1925-1926 років Д. Я. Афанасьєв працював завідуючим трудової школи Кіровоградської області, викладачем, а з 1929 по 1935 роки – директором сільськогосподарського технікуму на Одещині. З 1931 року працював в Інституті ботаніки АН УРСР. В 1934-1939 роках – аспірант, в 1939-1941 – старший науковий співробітник. Одночасно працював директором Акліматизаційного саду ВУАН (1933-1935), виконував обов’язки завідувача (1939-1941), а згодом керував відділом геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР (1945-1955), був старшим співробітником-консультантом (1970-1990). В 1931-1941 роках Данило Якович здійснив низку експедицій для дослідження рослинності України. Будучи провідним лукознавцем, він розробляв еколого-фітоценологічну і топологічну класифікацію луків, заходи для підвищення її продуктивності. Описав луки Десни, Прип’яті, Дніпра та його притоків, Великої Висі, Полісся та Карпат. Лауреат премії ім. М. Холодного АН УРСР (1973).

18.12.

120 років від дня народження Куліша Миколи Гуровича (1892 – 1937) – українського драматурга. У 1925 році працював у Зінов’євську (тепер м. Кіровоград). У 1925 був головним редактором газети “Червоний шлях” у м. Зінов’євську. Тут працював над п’єсою “Отак загинув Гуска”. Враження від перебування у нашому місті знайшли відгук у комедії “Хулій Хурина (1926), фейлетонах і листах.

18.12.

115 років від дня народження Примакова Віталія Марковича(1897-1937) – радянського військового діяча, організатора і керівника Червоного Козацтва України (з січня 1918). Встановлював радянську владу в Олександрійському та Єлисаветградському повітах. У лютому 1919 Мелітопольський полк Червоного Козацтва два тижні перебував у Олександрії, де місцевою повітовою владою був нагороджений Почесним Червоним Прапором. В. Примаков виступав на мітингах в Олександрії і Новій Празі. Тоді у Червоне Козацтво записався юний олександрієць П. Кошовий, майбутній маршал Радянського Союзу. На честь цих подій в Олександрії названо дві вулиці: Червонокозача і Примакова.

19.12.

65 років від дня народження Гнибіденка Івана Федоровича – економіста, і державного службовця. Народився в с. Першотравневе Долинського району. Тривалий час перебував на комсомольській і партійній роботі. Кандидат економічних наук. З 1996 працював заступником міністра праці та соціальної політики України.

20.12.

100 років від дня народження Самчука Івана Оникійовича (1912-1988) – військового діяча, Героя Радянського Союзу. Народився в с. Спасо-Мажарівка Знам’янського району. Закінчив Зінов’євську кавалерійську школу ім. С.М. Будьонного та Військову Академію ім. М.В. Фрунзе. Як начальник штабу корпусу, виявив військово-оперативну майстерність в боях за визволення Кіровоградщини. З 1949 викладав в Академії Генерального Штабу. Автор книг мемуарів: “13 гвардейская” (1970); “От Волги до Эльбы и Праги” та ін. Почесний громадянин м. Кіровограда (1973).

20.12.

70 років від дня народження Гаврилюка Юрія– інженера-електротехніка, дитячі та шкільні роки минули у м. Помічній Добровеличківського району. З 1967 до 1983 та 1991-1998 працював на Світловодському заводі чистих металів. З 2003 – ректор Кремеменчуцького інституту економіки і технологій. Кандидат технічних наук, лауреат Державної премії України (1991).

22.12.

250 років від дня народження Самойловича Данила Самійловича (справжнє прізвище Сушковський) (1742-1805) – лікаря-епідеміолога. Брав участь у боротьбі з епідеміями чуми в Єлисаветграді (1783-1784). З 1793 головний карантинний лікар півдня Росії. Своїми працями про чуму заклав фундамент вітчизняної епідеміології.

24.12.

75 років від дня народження Чорновола В’ячеслава Максимовича (1937-1999) – політичного, державного і громадського діяча України. Один з ініціаторів створення Народного Руху України, його голова (1992-1999). Народний депутат України. Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Герой України (2000, посмертно). Останні публічні виступи перед загадковою загибеллю в автокатастрофі відбулися 23 та 24 березня у Кіровограді та Олександрії.

25.12.

135 років від дня народження Титова Петра (1877-1937) – церковного діяча відомого під іменем єпископа Єлисаветградського Прокопія (з 1914). За відмову співпрацювати з більшовицькою владою неодноразово заарештовувався, згодом був розстріляний. У 1996 Російською Православною Церквою священномученик Прокопій канонізований (приєднаний до святих).

55 років від дня народження Любарського Романа Рафаїловича – поета і журналіста. Народився в м. Кіровоград. У 1990-1998 працював у Кіровоградських періодичних виданнях ( “Вечірня газета’, “Україна-Центр” ), друкував матеріали краєзнавчої тематики. Автор декількох книг поезій (“Время звезд и дождей” (1995), “На пороге в XXI век” (2001) та ін). Член спілки письменників Ізраїля.

26.12.

155 років від дня народження Аркаса Миколи Миколайовича (1852-1909) – громадського діяча, історика, композитора. Часто бував у Єлисаветграді, дружив з М.Л. Кропивницьким, І. Карпенком-Карим та ін. За сюжетом поеми Т. Шевченка написав оперу “Катерина”, першу постановку якої у 1899 здійснила трупа Кропивницького у Москві. Зібрав і опрацював багато народних пісень нашого краю. Автор славнозвісної “Історії України-Руси” (1908).

145 років від дня народження Сидоренко-Свідерської Ганни Іванівни (1867-1939) – актриси (псевдонім Борисоглібська). У 1888 вступила до групи М. Кропивницького, неодноразово грала в Єлисаветграді. З 1925 – у Київському драматичному театрі ім. І. Франка, знімалась в кіно. Народна артистка УРСР (1936).

100 років від дня народження Гончаренка Миколи – історика. Народився в с. Суслове Компаніївського району. З 1946 працював у Луганському педагогічному інституті. Доктор історичних наук (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1969).

27.12.

75 років від дня народження Руденка Миколи– інженера, педагога. Доктор технічних наук (1978), професор Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування. Автор декількох монографій, 10 винаходів.

105 років від дня народження Червоніщенка Івана Григоровича(1907-1984) – поета. Народився в с. Рощахівка Бобринецького району. Член Спілки письменників України (з 1953 р.). Закінчив Полтавський учительський інститут (1941). Автор збірок: “Серцем дивлюся” (1961), “Совість наказує” (1966), багатьох пісень.

28.12.

115 років від дня народження Конєва Івана Степановича (1897-1973) – радянського воєначальника. Під його командуванням війська 2-го Українського фронту здійснили Кіровоградську наступальну операцію — одну з найважливіших на Правобережній Україні. З середини грудня 1943 до 8.01.1944 штаб Конєва містився у Новій Празі Олександрійського району, а у січні-лютому 1944 – у с. Бовтишці Олександрівського району. В боях за Кіровоградщину 400 воїнів удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 58 частинам і з’єднанням присвоєно найменування “Кіровоградських”, “Олександрійських”, “Знам’янських” і “Новоукраїнських”. Деякий час після війни обласний краєзнавчий музей носив ім’я Конєва. Маршал Радянського Союзу (1944). Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Автор книги мемуарів “Записки командующего фронтом” та ін. Почесний громадянин м. Кіровограда (1969).

90 років від дня народження Демченко Галини Олексіївни (1922– 1986)– дитячої письменниці, поетеси. Народилася в смт. Олександрівка. Автор 10 книг для дітей, написала лібрето до опери “У зеленому саду” композитора А. Філіпенка.

31.12

75 років від дня народження Ножнова Михайла Михайловича (1937-2003) – інженера, натураліста, краєзнавця. 45 років присвятив розробці, випробуванню, виробництву та експлуатації посівної техніки на заводі “Червона Зірка” та проектно-конструкторському інституті. Паралельно займався природознавством, охороною природи рідного краю. Автор сотні публікацій у московських, київських та місцевих часописах. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова (1997).

ПОДІЇ ГРУДНЯ

100 років тому (6.12.1912) у Добровеличківці відкрито жіночу учительську семінарію.

95 років тому (11.12.1917) розпочала свою діяльність Єлисаветградська повітова комісія по виборах до Установчих Зборів Української Народної Республіки.

95 років тому (14.12.1917) приватні загальноосвітні вечірні курси відкрив у Єлисаветграді М. Студнічка, зять І Карпенка-Карого.

95 років тому (19.12.1917) на надзвичайній сесії Єлисаветградського повітового земського зібрання ухвалено рішення про приєднання Єлисаветградського повіту до території автономної України (37 голів “за”, 4 – “проти”, 4 “утрималось” ).

90 років тому (грудень 1922) ліквідовано Кременчуцьку та Миколаївську губернії, внаслідок чого Єлисаветградський повіт увійшов до складу Одеської, а Олександрійський – Катеринославської губерній.