Народився 1 (13). XII. 1856, с.Кам’яно-Костувате. – 7. II. 1933, Київ.

Актор українського дожовтневого і радянського театру, режисер, співак, письменник. Брат І.Карпенка-Карого, М.Садовської, П.Саксаганського. Учень М.Кропивницького і послідовник його театральної школи. Грав у трупах Г.Ашкаренка (1881-1882рр.). На професіональній сцені з 1881 року. Працював у театрах М.Кропивницького (1882-1883, 1885-1888), М.Старицького (1883-1885). Очолив (1888-1898рр.) власну трупу. Входив (1900-1903рр.) до керівництва об’єднаної трупи корифеїв сцени. У 1905-1906 – директор і режисер Руського народного театру у Львові. Разом з М.Заньковецькою 1906 заснував у Полтаві мандрівну трупу, яка 1907 стала першим українським постійним стаціонарним театром у Києві – театром М.Садовського. З середини 20-х рр. М.Садовський виступав на радянській сцені. У 1920-1923 очолював Руський театр товариства „Просвіта” в Ужгороді. У 1926-1932 разом з П.Саксаганським виступав у різних театральних трупах. Знявся в головній ролі у фільмі „Вітер з порогів”, („Останній лоцман”, 1929). Як режисер відстоював принципи сценічного реалізму, розширив репертуар своїх труп, використовуючи українську класику, а також п’єси тогочасних українських драматургів (Б.Грінченко, О.Олесь, В.Винниченко), російських авторів ( М.Гоголь, О.Островський, А.Чехов), твори польских, еврейських, німецьких письменників; сприяв розвиткові українського музикального театру (опери М.Лисенка, Г.Козаченка, Д.Січинського, С.Монюшка, Б.Сметани, П.Масканьї). Перекладав унраїнською мовою твори М.Гоголя, О.Островського, Л.Толстого, А.Чехова, написав лібретто до опери „Енеїда” М.Лисенка. Автор мемуарів „Спомини з російсько-турецької війни” (1917), „Мої театральні згадки” (1907-1929). Актор широкого творчого діапазону. Ролі: Богдан Хмельницкий, Тарас Бульба (однойменної драми Старицького), Сава Чалий (однойменна трагедія Карпенка-Карого), Командор („Камінний господар” Лесі Українки), Микола, Виборний („Наталка Полтавка” І.Котляревського), Самрось, Писар („Дві сім’ї”, „По ревізії” М.Кропивницького), Панас, Пузир („Бурлака”, „Хазяїн” І.Карпенка-Карого), Городничий („Ревізор” М.Гоголя) та інші. У с.Кам’яно-Костуватому – меморіальний музей Садовського на громадських засадах. На його могилі, на Байковому кладовищі в Києві – надгробок (1935, скульптор Е.Фрідман). Ім’я М.Садовського надано Вінницькому обласному музично-драматичному туатру.

Біографічний довідник «Мистецтво України» за редакцією А.В.Кудрицького, Київ, 1997