Подаровані видання за січень-лютий 2021 року
Від авторки Черниш Наталії Іванівни, доцента, кандидата філологічних наук, м. Львів
Черниш Н.І. Подвижники енциклопедичної справи: наукові портрети /Наталія Іванівна Черниш. – Львів: ЛА «Піраміда», 2020. – 164 с., іл.
Висвітлено енциклопедичну спадщину видатних українських науковців і громадських діячів – авторів довідкових матеріалів у провідних європейських виданнях кінця XIX – початку ХХ ст., а також редакторів національних енциклопедій ХХ ст.. Наведено відомості з історії підготовки та випуску Української Загальної енциклопедії, «Енциклопедії українознавства», Української Радянської енциклопедії, створених під керівництвом і за безпосередньої активної участі І. Раковського, В. Кубійовича, М. Бажана. Зокрема, охарактеризовано внесок творців цих праць у розробку їх оригінальних концепцій, визначення тематико-типологічних ознак, формування і вишкіл видавничих колективів, запровадження новітніх науково-методичних засад редагування статей. Наголошено на окремих рисах характеру кожного з редакторів, а також на спільних світоглядних цінностей і однаковому фаховому підході до енциклопедичної праці. Приділено увагу авторським довідникам Б. Романенчука та Є. Онацького, що побачили світ в українській діаспорі.
Для науковців, студентів вищих закладів освіти, працівників видавництв і всіх, хто цікавиться українським книговиданням та енциклопедистикою.
Від громадської організації «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», м. Київ
Місто, з якого почалася війна / Видання друге, доповнене / Є. Бардяк, М. Білякова, Н. Гриценко, Н. Каплун, К. Котлярова, Г. Куровська, А. Москаленко, Н. Нестеренко, С. Проценко; за заг. ред. А. Удовенка. – Київ, 2020. – 252 с.
Збірка досліджень присвячена проблемі порушень прав людини у Слов’янську та відновлення миру на Сході України в 2014–2018 роках. В основі книги – свідчення цивільних осіб, які стали свідками порушень прав людини чи постраждали внаслідок воєнних дій у місті у квітні-липні 2014 року. У збірці проаналізовано функціонування незаконних в’язниць, переслідування мешканців міста за релігійні переконання, залучення неповнолітніх осіб до збройних формувань, питання примусової праці та торгівлі людьми в місцях несвободи, проблеми обстрілів та мінування об’єктів цивільної інфраструктури. Розглянуто також розгортання проросійської пропаганди в місті, проблеми доступу до медичної допомоги під час окупації та пошуку шляхів примирення після відновлення урядового контролю над Слов’янськом.
Видання адресоване громадським активістам, представникам міжнародних організацій, правоохоронних органів і медіа та широкому колу читачів, небайдужих до війни на Cході України.
Від автора Яра Руслана, м. Київ
Код мови. Розмови до Бога. – К.: ФОП Стебеляк О.М., 2020. – 270 с., іл.
Мова – це надзвичайно складний механізм поєднання букв у слова і слів у вислови з подальшою трансформацією у тексти. Але в основі, все одно, залишаються окремі букви та їхнє найпростіше поєднання. Сучасній людині, яка живе в матеріалізованому світі, важко зрозуміти їхнє значення, оскільки вони несуть не явище, а сутність. Але, зрозумівши їх, поряд із нею відкривається інший, енергетичний, духовний світ як вищий рівень свідомості та гармонії в собі, у суспільстві, у просторі.
Книга розрахована на широке коло читачів, може бути корисною поціновувачам української культури, філологам, педагогам, громадським і політичним діячам, а також усім, хто цікавиться культурогенезом українського народу.
Від автора Мартинюка Сергія Яковича, м. Київ
Народжені перемагати. Проза, поезії, п’єси / Сергій Якович Мартинюк. – Київ: Видавництво «Український пріоритет», 2018. – 144 с.
Виходець з Одещини Сергій Мартинюк уже відомий багатьом читачам як автор чотирьох прозових публіцистичних і художніх книжок та публікацій в альманасі “Перевесло” (м. Луцьк), інших колективних збірках, у районних, обласних газетах та в “Літературній Україні”, де, зокрема, була й розповідь про нього як учасника Майдану, громадського активіста та молодого прозаїка.
У своїй новій книжці С. Мартинюк представлений ще й у новій іпостасі – як автор віршів та п’єс високого громадянського звучання, залюблений в Україну, в рідну землю.
Мартинюк С.Я. Маю честь бути Українцем. – Київ: ТОВ «Видавничий дім «АртЕк», 2020, – 294 с.
Народився 10 серпня 1962 року в селі Крижовлін Балтського району. У 1979 році закінчив Балтську середню школу № 2. Цього самого року вступив до Одеського вищого артилерійського командного училища, після закінчення якого з 1983 по 1991 роки служив у Німеччині та Зеленому Клині (Московія). 1991 року повернувся в Україну, в рідне місто Балта.
Я люблю свій край, вірю в його велич і неповторність. З давніх-давен тут жили пелазги (дослівно лелеки), тобто єтруски.
Пелазги кровно і мовно споріднені з гіттітами. Саме пелазги заснували пелазгіянську (мікенську) культуру, яку в сьогоденні називають грецькою. Мандрували наші предки на возах, тому я стверджую, що в нашому краї придумали перше колесо і приручили коня.
До греків Греція мала назву Пелазгія. Це розум і завзяття наших предків започаткували Рим. Відчуйте це в шелесті повітря, шепотінні дерев, величі скитських курганів. Гордимося, що ми Українці.
Маю чудову дружину. Разом живемо понад 38 років. Я пишаюся тим, що колись вона обрала мене. Маю двох чудових доньок. Обидві мають юридичну освіту.
Учасник двох Майданів. Генерал-осавул Українського козацтва.
У своєму житті ніколи не грав у гідність, я живу з Гідністю. Так навчили в дитинстві.
Партійність –Українець.
Написав і видав: «Здобули волю – здобудемо волю», «З Україною в серці», «Горжусь, что я Украинец», «Я Українець і маю розум Переможця», «Народжені перемагати, або краще померти стоячи, ніж жити на колінах».
Так і живу: «Дій так, щоб пишалися діти».
Від автора Гуменюка Бориса, м. Київ
Гуменюк Б. Вірші з війни / ДІПА – К., 2018. – 192 с.
Книжка, що явила нескореність, гідність та силу українського поетичного слова. Вона продовжила те, що від часів завершення Другої світової війни всіляко намагалися приспати та витіснити з української поезії та культури загалом. Однак оте, здавалося б, витіснене і здобуте, коли покликав час, піднялося як могутній архетип і заявило про себе. Воно виявило колективний дух свободи та волю нації до життя. Ця книжка передає не обережну мудрість гречкосіїв та бакалярів, а сміливе й навіть відчайдушне мислення вільних серцем людей. Які через те, що по-справжньому люблять життя, готові з ним попрощатися. Авторське мовлення постає тут у сильному, пружному верлібрі, який спонтанно передає пульс життя.
Від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, м. Київ
Виборчий процес 2019 року в Україні у світлі суспільних очікувань / за ред. О.М. Майбороди. – Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2019.- 232 с.
У книзі проаналізовано перебіг і результати президентських і парламентських виборів в Україні у 2019 р. Охарактеризовано передвиборчий стан українського суспільства, його інтереси, запити на нових політиків, соціальні потреби. Здійснено порівняльний аналіз програм претендентів на посаду Президента України та на статус народного депутата. Оцінено новаційні тренди у застосуванні виборчих технологій. Окреслено вірогідні перспективи України за підсумки виборів.
Монографія підготовлена за результатами наукового проекту «Виборчий процес 2019 року в Україні у світлі суспільних очікувань», виконаного в рамках програми наукових досліджень НАН України «Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні».
Демократизація політичних інститутів і суспільний розвиток в Україні. Збірник наукових праць / за ред. О. О. Рафальського, О. М. Майбороди.- Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019.- 432с.
У збірнику міститься аналіз перебігу демократичних реформ в Україні під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Оцінено наслідки найбільш актуальних суспільних реформ, розглянуто проблеми, пов’язані з владними маніпулятивними практиками, з використанням особливостей масової психології, охарактеризовано еволюційні зміни у ціннісних настановах населення України як фактор сприяння демократичним перетворенням.
Збірник підготовлений за підсумками наукового проєкту “Демократизація політичних інститутів і суспільний розвиток в Україні”, виконаного в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України за рахунок бюджетної програми “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень на 2019 рік (КПК ВК 5641230).
Антропологічний код української культури і цивілізації (у двох книгах) О. О. Рафальський (керівник авторського колективу), Я. С. Калакура, В. П. Коцур, М. Ф. Юрій (науковий редактор). – Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020. Книга 1. – 432 с.
Антропологічний код української культури і цивілізації (у двох книгах) О. О. Рафальський (керівник авторського колективу), Я. С. Калакура, В. П. Коцур, М. Ф. Юрій (науковий редактор).- Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2020. Книга 2. – 536 с.
З’ясовуються історичні, теоретичні та методологічні засади наукового пізнання антропологічного коду української культури і цивілізації, їх самобутності і загадковості, в епіцентрі яких перебуває Людина як унікальна і найвища цінність. Розкривається його сутність як сукупність образів, засобів біологічного і соціокультурного характеру, пов’язаних з певним комплексом стереотипів свідомості окремої людини або групи людей, які виражаються в архетипах, менталітеті, інтелектуальному, моральному і матеріальному житті, в політичній і соціальній організації суспільства, його культурі та цивілізації, транзитному характері і здатності успадковуватися. Аналізується зміст і функції антропологічного коду культури та цивілізації на різних етапах історії України – від найдавніших часів до сучасності як системи значень і типів мислення людини, її психології і менталітету, способів сприйняття нею цінностей, інтелектуального і емоційного розуміння світу, певної культури та цивілізації. Стрижнем антропологічного коду культури виступає людина, а антропологічного коду цивілізації – суспільство.
Спростовуються різного роду теорії втрати ціннісно-смислової форми буття людини в умовах глобалізації сучасного світу, парадигма «руского міра», коду так званої «общеруской» культури, канонічної території, цивілізації, спільного коріння, генетичного і культурного розвитку українського і російського народів.
Видання розраховане на науковців і викладачів історії, філософії, культурології, політології, етнології, учителів, аспірантів і студентів, широке коло осіб, які цікавляться антропологічним осмисленням української культури і цивілізації.