Про книгу
Д.І. Яворницький «Матеріали до біографії Т.Г. Шевченка»
Яворницький Д.І. (1855 – 1940) – відомий український історик, етнограф, археолог, дослідник історії козацтва. Окрім окреслених напрямків діяльності, Дмитро Іванович займався вивченням життя та діяльності великого Кобзаря, збирав матеріали, що стосувалися Т.Шевченка. Відомо, що Д.І. Яворницький був одним з фундаторів катеринославського товариства «Просвіта», створеного в 1905 році. Просвітяни були активними популяризаторами спадщини Великого Поета, організаторами святкування ювілеїв Т. Шевченка на Придніпров’ї. Яворницький та «просвітяни» були ініціаторами та організаторами проведення двох важливих ювілеїв Т.Г. Шевченка — 50-річчя від дня смерті поета (11 березня 1911 року) і 100-річчя від дня його народження (9 березня 1914 року).
В 1909 р. в Катеринославі в Губернській Типографії на кошти мецената В.М. Хрінникова вийшла книга Д.І. Яворницького «Матеріали до біографії Т.Г. Шевченка». В книзі опубліковано ряд оригінальних джерел щодо життя та діяльності Т.Г.Шевченка, зокрема, знайдена та надрукована вперше дослідником Д. Яворницьким автобіографія поета. Публікацією цих документів Д.І. Яворницький зробив цінний внесок у дореволюційну шевченкіану. В передмові автором було зазначено, що гроші від продажу книжки підуть на пам’ятник Т.Г. Шевченку.
Про книгу
Наталя Геркен-Русова «Шевченко у Репніних»
«Шевченко у Репніних» – драматичний твір, що вийшов друком у Філадельфії 1947 року у видавництві «Америка» в рамках відзначення Шевченківських днів. Автором п’єси була відомий мистецтвознавець та театральний діяч – Наталя Геркен-Русова. Твір представляє собою інсценізацію з життя Т.Г. Шевченка й показує Кобзаря глядачеві в іншому образі – не селянина в кожусі та шапці, як нам завжди представляють поета, а елегантно вбраного чоловіка серед світської громади.
Інсценізація складена на основі історичних джерел, спогадів, листування та щоденників і показує картину життя поета в 1840-х роках. Це час виходу першого «Кобзаря» Т.Шевченка, період мандрів Україною з пензлем в руках та написання найвідоміших поетичних творів. Візуалізація цієї частини життя Т.Г.Шевченка на театральній сцені дала змогу глядачеві краще зрозуміти особистість поета.