ВИДАТНІ ВЧЕНІ ПРО Д.І.ЧИЖЕВСЬКОГО
Горський Вілен (Київ)
“Своїми культурологічними дослідженнями Чижевський наповнив тезу про належність слов’янських культур до середземно-європейської культурної традиції конкретним змістом. При цьому, з погляду Чижевського, слов’янські культури не були провінційним додатком до західноєвропейської культури: у багатьох статтях (зокрема, вміщених у збірник “Що дали наші землі Європі і людству”) він показує, що без внеску слов’янських культур Європа перестала б бути Європою, Він захищав цю тезу передусім напруженою працею задля слов’янських культур — працею, яка піднімала з теміні забуття здобуки цих культур, вартих уваги і осмислення. Адже культура — це не просто пам’ять, а пам’ять, репрезентована у писемних пам’ятках, музеях, у наукових установах і людях, здатних досліджувати і творчо осмислювати культурні надбання. У цьому Чижевський бачив своє покликання. Факт, що постать такої величини залишається маловідомою в Україні, зрозумілий — Чижевський належить до тих, кого дозволялося лише замовчувати або проклинати. Одні із таких повертаються до нас з-поза стін, за якими катування і смерть, інші з-поза “залізної завіси”. Він належить до других.” Василь Лісовий
“В інтелектуальній історії України та в українській славістиці XX сторіччя Дмитро Чижевський займає одне з перших місць. Насамперед, завдяки великому й вагомому науковому доробкові вченого, зокрема, на полі духовної історії й культури, германо-славістики, історії літератури та філософії, які він досліджував у щільному зв’язку з розвитком європейської думки і культури та з властивою йому прикметою до виявлення їх національної своєрідности. Але чи не в більшій мірі це чільне місце посів Чижевський завдяки подиву гідній ерудиції, методологічній організованості й новаторству авторських задумів та свіжості й глибині його думки, пов’язаної з досліджуваною темою у царині україністики, русистики, богемістики та хорватистики. Примітною рисою наукового підходу вченого є поєднання космологічного способу мислення з історичним і естетичним, що прямим шляхом призводило до такої дослідницької концепції, в якій головну ролю відіграють духовні цінності, національно-історичні традиції та духовний стан народу. Саме вони, зокрема, духовні цінності та рух ідей, становлять серцевину різнобічних праць Дмитра Чижевського, окреслюють напрям його мислення та найповніше характеризують як вченого-гуманіста. До того ж, у дослідженнях філософа духовні цінності та інтелектуальні процеси не є чимось абстрактим, поза людиною чи народом, лише в безпосередньому зв’язкові з ними, з їхніми думками, почуттями, історією, життям, стремліннями і культурою, вони є елементом, який з’єднує минуле з майбутнім.” Козак Степан
“Видання “Історії української літератури” Дмитра Чижевського у перекладі англійською мовою можна сміло назвати епохальним, при чому погоджуємося з автором передмови Ю.Луцьким, який вказує на те, що тепер ми маємо англійською мовою “науковий огляд цілої складної історії (української) літератури, який може служити як довідник…, а водночас подає критичну інтерпретацію розвитку літератури від 11-го до 20-го століть”. Антонович М.
“Професор Гейдельберзького Університету і директор Славістичного Інституту цього ж університету Дмитро Іванович Чижевський здобув собі своєю науковою діяльністю — як філософ, історик літератури і філолог — міжнародне визнання — реноме найвидатнішого славіста в науковому світі Заходу. Праці проф. Д.Чижевського з історії української філософії й української, російської, чеської й інших слов’янських літератур зараховані до основного фонду славістичних студій. Друковані, крім слов’янських, майже усіма важливішими мовами світу — німецькою, французькою, німецькою — його монографії, дослідження й розвідки стали надбанням світової науки, без усвідомлення й вивчення якого неможливий дальший розвиток славістики. …Престижу проф. Дмитра Чижевського не підірвуть ні напасті режимних комісарів від філософії і літератури, ні нехіть й “укрита злість” еміграційних діячів від науки. Своїми працями і надбаннями він сам один поставив собі міцний і величний пам’ятник. У 80-річчя професора Дмитра Івановича Чижевського треба побажати йому сил і снаги продовжувати наукову діяльність з такою ж енергією і наполегливістю, як і досі, протягом 50 років, з часу, як він став лектором філософії в Українському Педагогічному Інституті у Празі.” Богдан Кравців
“Цей складний історико-гуманітарний феномен, що є об’єктом дослідження майже всього сучасного комплексу гуманітарних наук (філософії, літературознавства, лінгвістики, психології, мистецтвознавства тощо) в особі Д.Чижевського мав апологета-енциклопедиста, який відзначив, що хвиля барокової культури була чи не остання, яка залила собою цілий цивілізований світ. Чижевський закликав до дійсного розуміння культури Бароко.” Хрипун В.О. (Кіровоград)
“В нелегкий час повертається ім’я Дмитра Чижевського до своїх земляків, але перші кроки вже зроблено. На вимогу громадськості обласна наукова бібліотека (м.Кіровоград) прибрала ім’я вченого славіста і філософа”. Куценко Леонід (м. Кіровоград) |