Ви зараз переглядаєте Коли «Господні зерна» проростають у розмові з автором: унікальна зустріч із Григорієм Гусейновим

Коли «Господні зерна» проростають у розмові з автором: унікальна зустріч із Григорієм Гусейновим

Велелюдно було цього травневого дня в бібліотеці Дмитра Чижевського. Науковці, колеги-письменники й колеги-журналісти, краєзнавці, представники закладів культури, музейники й архівісти, викладачі й студенти університетів та коледжів, містяни й мешканці області, які із душевним трепетом чекали цієї події, – усі прийшли зустрітися зі славним нашим краянином, добрим ангелом-захисником пам’яті степового краю – українським письменником, журналістом, багаторічним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу», членом Національної спілки письменників України, лауреатом премій: імені Івана Огієнка, «Благовіст», Фундації Антоновичів (США), обласних – імені Володимира Ястребова та Володимира Винниченка, Валер’яна Підмогильного, Василя Стуса, Ліги меценатів імені Є. Чикаленка, Валерія Шевчука і визначальної – Національної премії України імені Тараса Шевченка 2006 року в галузі літератури, засновником громадської мистецької премії «Глодоський скарб» Григорієм Джамаловичем Гусейновим.

Нині він мешкає в Кривому Розі, щодня перебуває в атмосфері зазіхань лютого ворога на життя та спокій його мешканців, але попри виклики з радістю відгукнувся на запрошення обласної книгозбірні поспілкуватися із земляками.

Важко переоцінити місце цього скромного, інтелігентного чоловіка, високе чоло й глибина оливково-сірого погляду котрого одразу видають мудрість і філософське проникнення у сутність буття, в історії культури нашого краю й цілої України. Важко переоцінити значення цієї зустрічі для збереження пам’яті про видатних українців, які своїм життям і діяльністю повсякчас цей край і Україну уславлюють. Ось чому їх треба бачити й чути тут і зараз, не залишаючи лаври на потім.

А увічнювати – більше, ніж варто, бо немає нині йому рівного, адже у спадку письменника понад 30 томів унікальних книг, які за жанрами вписуються, а часом і витворюють художньо-мемуарно-біографічно-психобіографічно-психоавтобіографічну прозу, яка охоплює й вияскравлює сотні імен-доль людей, без яких і без пам’яті про котрих сьогодення було б примітивно порожнім. Уявіть, що лише іменний покажчик «Господніх зерен» складає окремий том на 365 сторінках! А якщо до цього додати історію заснованого нашим візаві часопису й сотень номерів журналу «Кур’єр Кривбасу» від далекого тепер 1994 до 2018 року, в яких публікувалися повернуті після багаторічного совєцького мороку імена й тексти, статті знаних літературо- й мистецтвознавців, відкривався доробок молодих письменників і дослідників, які ставали завдяки виданню знаними, – то й тоді портрет Майстра залишиться ще неповним.

Ще читати й читати, дивуватися й захоплюватися! А нам пощастило почути, побачити, поспілкуватися!

Очікування майже двох сотень відвідувачів у конференц-залі бібліотеки й сотень і сотень підписників соціальних мереж більше, ніж виправдалися. Григорій Джамалович згадував і розмірковував, розставляв акценти й окреслював штрихи більших і менших подій, історій знаних і маловідомих людей, розкривав таємниці свого поступу в літературі й власної творчої лабораторії, у якій народжувалися тексти. Величезна любов до книги, інтерес до світу навколо й прагнення зафіксувати його в слові, небайдужість до деталей, в яких часто криється безмір людської долі, наполегливість на шляху до поставленої мети і… дивовижна романтичність та блиск в очах, коли дивиться на дружину, котра упродовж життя супроводжує, надихає, підтримує… – все це упродовж майже трьох годин невимушеної розмови.

Лауреат Шевченківської премії Володимир Базилевський, Марко Кропивницький, Арсеній Тарковський, одеський письменник, бібліограф і літературознавець Григорій Зленко, класики української літератури Олесь Гончар, Микола Бажан, Галина Кузьменко – дружина Нестора Махна, доля нащадків хівинського хана, сплюндрована тоталітарним молохом, який нівелює й знищує усе інородне, невписуване в людиноненависницьку концепцію «руського міра», Помічнянська, Кіровоградська, Піщанобрідська, Харківська, Одеська, Криворізька особисті історії, які знову й знову пов’язані з долями людей, котрі завдяки неусипному перу митця зафіксовані в друкованому слові й пильно зберігаються на полицях бібліотеки, – ці та інші більші й менші феномени ожили для відвідувачів з уст Григорія Гусейнова.

Давній друг нашого гостя, доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек окреслив грані феномену Григорія Гусейнова, риси його геніальності, серед яких, окрім уже зазначеної безпрецедентної працьовитості й емпатії, – дивовижна відданість національній пам’яті, меценатство в українську літературну, літературознавчу й краєзнавчу справу. На екрані вияскравилися для загалу світлини з особистого архіву вченого, на яких зафіксовані миттєвості зустрічей з Григорієм Джамаловичем, спільними друзями, цікаві локації, упізнавані й унікальні, від яких у залі повіяло теплом і людяністю.

Перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Юрій Семенюк засвідчив повагу до гостя, окреслив його внесок у збереження й примноження мистецької й інтелектуальної спадщини нашого краю, і з нагоди 65-ї річниці Національної премії України імені Тараса Шевченка від імені депутатського корпусу відзначив Почесною грамотою Кіровоградської обласної ради та цінним подарунком – годинником, аби той нагадував про зустріч.

Квіти від себе, вітання, передані особисто від Андрія Райковича, Почесну грамоту від Кіровоградської ОВА за вагомий особистий внесок в українську культуру та духовність, активну просвітницьку діяльність та з нагоди заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка вручила Григорію Джамаловичу директорка Департаменту культури та туризму Уляна Соколенко, висловивши слова вдячності за доробок славного земляка.

Подяку від колективу закладу та відвідувачів за можливість насолодитися інтелектуально-духовним спілкуванням, сподівання на нові зустрічі й формати співпраці, уже попередньо промовлені в кулуарах, подяку за картини криворізьких художників, передані в дар бібліотеці, подарунки й теплі слова щирого захоплення від директорки Валентини Животовської вивершили зустріч, яка надовго запам’ятається присутнім і безцінним скарбом зберігатиметься для нащадків у відеозаписі, який можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YwBrnUilq0A.

Вів бесіду з гостем автор цих слів, доктор філологічних наук, професор, головний бібліотекар відділу рідкісних і цінних видань Сергій Михида.

Залишити відповідь