Ви зараз переглядаєте Код, який ми носимо

Код, який ми носимо

Чи знаєте ви, що святу вишиванки цього року виповнюється 20 років і започаткувала його Леся Воронюк? Що популярний нині хрестик поширився лише в XIX столітті завдяки… парфумеру? Що перша відома школа вишивки в Київській Русі – справа рук сестри Володимира Мономаха?

Про все це – і про набагато більше – у Всесвітній день вишиванки говорили, малювали й квестували у Бібліотеці Дмитра Чижевського. 

У відділі мистецтв підлітки з молодіжного парламенту міста зустрілися з вишиванкою як з інформаційним кодом. Знайомились з автентичним стрієм – старовинними сорочками, плахтами; роздивлялись елементи кросни – давного ручного ткацького верстату; відповідали на запитання вікторини; командами розробляли ескізи сучасного одягу із зашифрованими символами-оберегами. Джерелом натхнення, зрозуміло, стали бібліотечні книги та журнали. Виходило дуже цікаво.

В інтернет-центрі молодших школярів з ліцею «Максимум» чекала віртуальна мандрівка музеями вишивки. Діти дізналися, чим полтавський орнамент відрізняється від буковинського і чому гуцульські вишиванки такі яскраві. А далі був квест «Калейдоскоп українських орнаментів»: загадки, складання візерунків, пошук прихованих елементів. Родзинкою програми стало кодування свого імені у схему вишивки хрестиком через онлайн-ресурс «Текстова вишивка».

Найменшим – вихованцям дитячого клубу «Пазлик» – фахівці інформаційно-бібліографічного відділу влаштували майстер-клас з паперопластики «Святкова вишиваночка». Кожна модель вийшла неповторною. Майбутні законодавці моди вже дали зрозуміти, що з ними варто рахуватись.

Для кропивничан та гостей міста відділ обслуговування користувачів влаштував вуличну акцію, присвячену традиційному одягу і народним звичаям. Всесвітній день вишиванки закінчився, проте книжкова виставка продовжує працювати у відділі. Тож охочі можуть і сьогодні дізнатися, що саме «написано» орнаментами на їхніх вишиванках, й отримати побажання та передбачення.

Серйозну програму для колег-бібліотекарів міста підготував відділ документів з економічних, технічних та природничих наук. Спочатку подивились докфільм про історію вишивки й сучасних модельєрів, які використовують етнічні мотиви. Потім пройшлись квестовими станціями: «Інтелектуальною» з анаграмами, «Дизайнерською», де впізнавали роботи відомих кутюр’є, «Містичною», на якій відкривали сакральний сенс давніх узорів, та іншими. Квест пройшов завзято.

До того ж у відділі відкрилась авторська виставка «Малюнок голкою: мистецтво ручної вишивки» майстрині Єлизавети Січкар. Мистецький дебют – крок, який варто підтримати. Запрошуємо.

Інформаційно-туристичний центр провів віртуальну екскурсію «Тіні предків» з відвідинами музею в Татарові, Музею-садиби Галинки Верховинки в Ільцях і київського Музею Івана Гончара, де зберігається понад 27 тисяч етнографічних одиниць. Маршрут повів від скіфських часів до подіумів Valentino й Gucci.

А у мистецькому холі майстриня Світлана Руденко разом з відділом краєзнавства показувала своїх ляльок-мотанок. Ляльки-княгині за образами Ольги та Анни Ярославни, «Берегиня», «Наречена», композиція за гобеленом Михайла Біласа, «Весняна Птаха», створена на гільзі. Краса – неймовірна!

То ви вже знаєте, що вишиванка – живий код, який читали наші предки і який ми продовжуємо носити на собі? Якщо хочеться дізнатися більше – Бібліотека Дмитра Чижевського знає, де шукати.

Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності

Залишити відповідь