Січневе засідання клубу «Історія краю в іменах», що пройшло у відділі краєзнавства бібліотеки імені Дмитра Чижевського, присвятили 70-річчю від дня народження актора, режисера, керівника молодіжного театру «Резонанс», заслуженого артиста України Валерія Дейнекіна.
Йому судилося прожити до болю коротке і разом з тим цікаве життя, сповнене радістю творчості. Він поспішав жити і творити, ніби відчував, що відміряні долею 48 років швидко промайнуть. Театр був для нього і радістю, і болем, йому він віддав пил своєї душі, свою любов і натхнення.
Його життя обірвалося на злеті, але він встиг зробити неймовірно багато: закінчити філологічний факультет Кіровоградського педінституту та режисерський факультет московського театрального училища імені Б. В. Щукіна; перетворити звичайний студентський театральний гурток на молодіжний театр «Резонанс»; стати одним з кращих акторів і режисерів Кіровоградського обласного українського музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького і протягом трьох років обіймати посаду головного режисера цього театру.
За тридцять років служіння театру він здійснив постановку 50 вистав на сценах двох театрів і виконав велику кількість різнопланових характерних ролей, які глядачі пам’ятають і сьогодні. Він виховав цілу плеяду талановитих акторів, що нині працюють у престижних театрах країни.
Захід, присвячений пам’яті відомого театрального діяча став аншлаговим. Зал, у якому він проходив, був вщент заповнений людьми: друзями, колегами, однодумцями, акторами театру імені Марка Кропивницького та молодіжного театру «Резонанс». Серед гостей були і дружина митця Ірина Іллівна, донька Марина та онука Валерія.
Присутні побачили на екрані Валерія Дейнекіна, почули його дивовижний голос, подивилися уривки з вистав «Кришталевий черевичок», «За двома зайцями», «Будьте здорові», в яких він грав головні ролі Мачухи, Свирида Голохвостого та Людовіка Мерікура.
Своїми спогадами про Валерія Дейнекіна поділилися актор, режисер, поет Микола Барабуля, відома журналістка Валентина Бажан, заслужена артистка України Валентина Литвиненко. Були зачитані спогади театрального педагога, актриси і режисера Тетяни Корнієць, під керівництвом якої Валерій Дейнекін розпочав свою ходу на театральній сцені Палацу культури імені Жовтня.
Прозвучали і спогади науковиці, доктора філологічних наук, великої шанувальниці театру і таланту Валерія Дейнекіна Світлани Барабаш.
Потім надали слово супутниці життя Валерія Дейнекіна, його дружині Ірині Іллівні, яка стала продовжувачкою улюбленої справи митця – вже 22 роки керує театром «Резонанс». У її виконанні прозвучав монолог Медеї з відомої вистави театру імені Марка Кропивницького «Медея і Ясон», режисером якої був Валерій Дейнекін.
Завершився захід українським романсом Богдана Янівського «Не забудь», ознайомленням присутніх з виставкою «Згадуючи Валерія Дейнекіна» та спілкуванням гостей з родиною Валерія Дейнекіна. Він залишився в серцях рідних, друзів, колег, учнів справжньою легендою, вірним служителем Мельпомени.
Катерина Лісняк,
відділ краєзнавства
