01.01

95 років від дня народження Календюка Івана Хрисанфовича (1922 – 1995) – агронома, Героя Радянського Союзу (1944). Після війни працював у Долинському, Олександрівському та Ульяновському районах. Похований у смт. Олександрівці Кіровоградської області.

75 років від дня народження Коваля Юрія Андрійовича (1942) – українського письменника. Народився в м. Новомиргороді. Працював відповідальним секретарем журналу „Жовтень” („Дзвін”) у Львові.

60 років від дня народження Альошина Валерія Борисовича (1957) – економіста, народного депутата України (з 1994 р.). З 1979 по 1994 викладав у КДПІ ім. О.С.Пушкіна (нині Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка). Заслужений економіст України.

02.01

65 років від дня народження Свидюка Миколи Івановича (1952) – композитора і співака. Народився в с. Грузьке Голованівського району. Автор популярних пісень „Рушники” (слова М.Сингаївського), „Доне моя, донечко” (слова О.Кононенка) та ін. Народний артист України (2001).

04.01

85 років від дня народження Косяченка Віктора Трохимовича (1932) – літературознавця, критика, кандидата філологічних наук, заслуженого працівника освіти України. Народився в с. Червоне Гайворонського району. Був відповідальним секретарем Чернівецької організації Спілки письменників України, викладав у Чернівецькому університеті.

05.01

140 років від дня народження Загарова Олександра Леонідовича (справжнє прізвище – Фессінг) (1877-1941) – театрального діяча, актора, режисера і педагога. Народився в м. Єлисаветграді. Онук видатного українського художника І.П.Похитонова. Дебютував у МХТі (1898). Заслужений діяч мистецтв РРФСР.

95 років від дня народження Принцева (Прицкера) Юзефа Янушевича (1922-1989) – російського письменника, драматурга, кіносценариста. Народився в м. Єлисаветграді.

80 років від дня народження Березовського Миколи Давидовича (1937) – вченого-зоотехніка. Народився в с. Перегонівка Голованівського району. Доктор сільськогосподарських наук, професор Полтавського сільськогосподарського інституту, член-кореспондент Української академії аграрних наук.

06.01

80 років від дня народження Єрмоленка Василя Пилиповича (1937) – художника декоративно-ужиткового мистецтва, кераміста. Народився в с. Липняжка Добровеличківського району. Працював на Сумському фарфоровому заводі. Заслужений художник УРСР (1985).

07.01

105 років від дня народження Проценка Івана Сергійовича (1912-1995) – краєзнавця, педагога. Народився в с. Березівка Долинського району. Учасник Французького руху опору. Лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова. У Долинському районі встановлено краєзнавчу премію імені І. С. Проценка.

08.01 – 73 річниця визволення м. Кіровограда від німецько-фашистських загарбників.

09.01

90 років від дня народження Гуртового Василя Мусійовича (1927–2004) – організатора сільськогосподарського виробництва. Народився в с. Івангород Олександрівського району. Впродовж багатьох років (з 1996) був головою колгоспу в с. Суботці Знам`янського району. Герой Соціалістичної Праці (1979), заслужений працівник сільського господарства України.

10.01

95 років від дня народження Перебийноса Григорія Миколайовича (1922-2006) – педагога, краєзнавця. Народився в с. Мануйлівка Маловисківського району. З 1960 по 1982 рр. – працював директором Маловисківської СШ № 3. Автор історико-краєзнавчих книг „Мала Виска”, „Сучасники В.О.Сухомлинського” та ін. Заслужений учитель України, лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова (2001).

11.01

90 років від дня народження Непоменка Федора Івановича (1927-2012) – письменника. Народився в с. Любо-Надеждівка Кіровоградського району. Закінчив філологічний факультет Одеського університету (1951). Працював учителем, викладачем музики. Пише російською мовою. Автор збірок оповідань і повістей «В ожидании» (1961), «Прекрасное мгновение» (1963), «Дороже золота» (1977), «Во всей своей полынной горечи» (1980), «Без суеты» (1991), «За дверью – тишина» (2001). Член Спілки письменників України (1983).

13.01

140 років від дня народження Мацієвича Левка Макаровича (1877-1910) – корабельного інженера, одного з перших вітчизняних льотчиків, громадського діяча. Народився с. Олександрівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кіровоградська область). Автор багатьох проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Загинув в авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем поблизу Санкт-Петербурга на очах десятків тисяч глядачів, ставши таким чином першою жертвою російської авіації. Похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври в Петербурзі. 1997 року на фасаді одного з будинків у містечку Олександрівка також встановили меморіальну таблицю, напис на якій повідомляє, що тут народився Л.Мацієвич, «піонер авіації і визначний діяч соціал-демократичного руху України». У краєзнавчому музеї Олександрівки зберігаються матеріали, присвячені видатному авіатору.

14.01

65 років від дня народження Моцного Василя Кузьмовича (1952) – державного діяча. Народився в с. Головківка Олександрійського району. Голова Кіровоградської облдержадміністрації (1999-2003 та 2007-2009). Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (01.2002), орденом «За заслуги» III ст. (08.2001), орденом Данила Галицького (06.2008).

16.01

60 років від дня народження Шамрая Василя Олександровича (1957-2016) – українського правознавця. Народився с. Хащувате Гайворонського району. Заслужений діяч науки ї техніки України, кандидат юридичних наук, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної кадрової академії, академік Академії наук вищої освіти України, почесний професор Юридичної академії МВС України (м. Дніпропетровськ)

20.01

105 років від дня народження Корнера Віктора Дмитровича (1912-1984) – контр-адмірала. Народився в с. Івангороді Олександрівського району. Герой Радянського Союзу (1945), контр-адмірал. Після закінчення семирічки в с. Златополі вступив до Олександрівського сільськогосподарського технікуму, де одержав диплом агронома (1931). У жовтні того ж року добровільно пішов в армію. Був старшим помічником командира канонерського човна «Пролетарий» (1936), командиром канонерки «Красное знамя» (1937), старшим помічником командира і командиром монітора «Сунь Ятсен» (1939). Відзначився в серпні 1945 р. при форсуванні Амуру і наступі на Сансін, Харбін та Баоцін. За блискуче виконання операції на рейді Фуцзинь, що забезпечило висадку десанту, нагороджений орденом Червоного Прапора. Після війни закінчив Військово-морську академію ім. К. Є. Ворошилова у Ленінграді (1949), служив на Тихоокеанському флоті та в Севастополі. З 1952 р. на викладацькій роботі. Пішов у відставку у званні контр-адмірала (1973).

22.01

65 років від дня народження Гамалія Володимира Федоровича (1952) – фізика, педагога, громадського діяча. к.ф-м.н. (1987 р.), доцента (1990 р.), д-ра.ф-м.н. (1997 р.), професора (2001 р.), відмінника освіти України. З липня 2003 р. – завідувач кафедри маркетингу і економічної кібернетики. Закінчив Московський фізико-технічний інститут (1978 р.) за спеціальністю “Автоматика і електроніка”. Працював молодшим науковим співробітником, доцентом, зав. кафедрою Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. В.К. Винниченка (1980-1997 р.р.), зав. кафедрою інституту комерції (1997-1998 р.р.). З 1998 р. професор кафедри вищої математики Кіровоградського державного технічного університету, а з 2001 р. – професор кафедри маркетингу і економічної кібернетики. Голова благодійного фонду „Відродження святинь” при Кіровоградській єпархії. Автор понад 80 наукових та науково-методичних праць, в тому числі 5 винаходів.

25.01

160 років від дня народження Браунера Олександра Олександровича (1857–1941) – українського зоолога, громадського діяча. Народився в Сімферополі. Закінчив університет в Одесі (1881), після чого служив у земстві і одночасно провадив наукові дослідження. Був земським статистиком, працював на Єлисаветградщині. Один з авторів єлисаветградського літературного альманаху „Степ”, в якому представлений трьома оповіданнями. З 1918 – завідувач кафедрою тваринництва Одеського с.-г. інституту. В 1923-1935 працював у Всесоюзному інституті гібридизації і акліматизації тварин (Асканія-Нова).

75 років від дня народження Омельченко Людмили Іванівни (1942) – українського лікаря. Народилася в м. Кіровоград. Доктор медичних наук (1986), професор (1994), автор трьох монографій і підручника „Медицина дитини” (1997). Член Міжнародної асоціації педіатрів, заслужений діяч науки і техніки України (1999).

26.01

135 років від дня народження Екскузовича Івана Васильовича (1882–1942) – російського театрального діяча та архітектора. Народився в м. Єлисаветград. Працював архітектором в Петербурзі, після революції 1917 р. керував академічними театрами Москви і Ленінграда, автор першої в Росії книги з проблем сценічного проектування.

27.01

115 років від дня народження Гетьманця Феодосія Деомидовича (1902 – 1988) – лікаря і громадського діяча. Народився в с. Іванівка Новоархангельського району. Понад 40 років очолював дільничну лікарню у с. Добрянка Вільшанського району, провів понад 10 тис. операцій. Заслужений лікар УРСР. Член Республіканського комітету захисту миру, нагороджений золотою медаллю „Борцеві за мир”. Почесний громадянин с. Добрянка.

95 років від дня народження Ляшенко Галини Павлівни (1922) – геолога і палеонтолога. Народилася в с. Іванівці Знам`янського району. Доктор геолого-мінералогічних наук, автор понад 60 наукових праць.

28.01

55 років від дня народження Охапкіна Олександра Ігоровича (1962) – українського іконописця. Закінчив Олександрійську дитячу художню школу, Дніпропетровське художнє училище та Київський художній інститут. З 1993 року викладає в Олександрійській ДХШ. Олександр Охапкін працює у галузі станкового малярства. Картини художника виставлялись на багатьох виставках в Україні і за кордоном. Його твори зберігаються у фондах Спілки художників України, приватних збірках Німеччини, Франції, США, Канади, Польщі, Італії та інших країн. Також О. Охапкін займається ілюстраторською роботою, співпрацюючи з видавництвом імені Олени Теліги.

29.01

115 років від дня народження Свірненка Петра Степановича (1902 – 1962?) – полярного дослідника. Народився в с. Красногірка Голованівського району. В Арктиці провів 27 років, заповів поховати себе у зоні вічної мерзлоти. Герой Соціалістичної Праці. Відомий російський письменник І.С.Соколов-Микитов присвятив йому нарис у книзі „Давние встречи” (1976), журналіст В.Г.Чопенко написав документальну повість „Полярний Робінзон”.

65 років від дня народження Кир`янової Любові Григорівни (1952) – художника і педагога. Член Національної спілки художників України. Закінчила Кримське художнє училище (1972), викладачі Л. Лабенок, І. Харабаріна. Художник – оформлювач майстерень ХФУ (1972-1977). З 1977 р. викладач Кіровоградської дитячої художньої школи. Учасниця республіканських та всеукраїнських виставок. Твори зберігаються в приватних художніх колекціях. Основні картини: «Друзі» (1978), «Автопортрет з сином» (1964), «Сімейний портрет» (1986), «Листопад» (1992), «Свійські тварини» (1993), серія портретів визначних діячів Кіровоградщини (1999-2002). Віддає перевагу пейзажу, портрету, натюрморту. Класична манера, підкреслена графіка, зовнішня виразність – характерні риси її портретного доробку.

31.01

125 років від дня народження Бондаренка Григорія Антоновича (1892–1969) – українського художника-графіка. Народився в м. Новогеоргіївськ. Закінчив Одеське художнє училище (1915) та ВХУТЕІН (1927). Автор літографій «Т. Г. Шевченко в Орській фортеці» (1939, Державний музей українського образотворчого мистецтва в Києві), «Т. Г. Шевченко серед селян» (1939, ДМШ), «Т. Г. Шевченко у Енгельгардта», «Маленький Тарас слухає оповідання діда», «Т. Г. Шевченко і його земляк Обеременко» (усі – 1961, ДМШ), «Малий Тарас слухає свого діда Якима» (1964). Викладав у Харківському художньо-промисловому інституті (1945 – 1969). Твори зберігаються у музеях Києва, Львова, Харкова та інших міст.

85 років від дня народження Нечуйвітра Володимира Івановича (1932) – українського скульптора. Народився у м. Златополь (тепер Кіровоградської області). Закінчив Київський державний художній інститут (1958). Педагоги з фаху – І. Шаповал, О. Олійник, М. Вронський, М. Лисенко. Скульптор. Основні твори: „Нескорена” (1958), „На панщині” (1964); пам`ятники – на місці розстрілу мирних жителів, хутір Довжик біля Житомира (1983); О. Пархоменку, м. Житомир (1987), Т. Шевченку, с. Кодня (1990). Член НСХУ (1964). Заслужений художник України (1997).

ПОДІЇ СІЧНЯ

265 років тому (11.01.1752) – Імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про заснування фортеці св. Єлизавети. Фортеця призначалася для захисту Нової Сербії від набігів татар і запорізьких козаків. Однак будівництво фортеці св. Єлизавети розпочалося 18 червня 1754 року – це день народження міста Єлисаветграда.

265 років тому (11.01.1752) – Сенат видав Указ, в якому наказувалося: „… Побудувати земляну фортецю св. Єлизавети, а для її спорудження надіслати до 2000 чоловік з малоросійських полків”.

50 років тому (січень 1967) – створено Кіровоградську обласну організацію Українського товариства охорони пам`яток історії і культури.

01.02

120 років від дня народження Маланюка Євгена Филимоновича (1897-1968) – українського письменника, поета, культуролога, літературного критика. Народився в Архангороді на Херсонщині (тепер місто Новоархангельск Кіровоградської області). Закінчив Єлисаветградське реальне училище, Петербурзький політехнічний інститут. У 1949 році переїжджає до США. 16 лютого 1968 року Є.Маланюк помер. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-Джерсі. Збірки поезій та есе були видані у багатьох містах Європи й Америки: “Стилет і стилос” (Польща, 1925); “Гербарій” (Гамбург, 1926); “Земля й залізо” (Париж, 1930); “Земна мадонна” (Львів, 1934); “Перстень Полікрата” (Львів, 1939); “Вибрані поезії” (Львів, Краків, 1943); “Влада” (Філадельфія, 1951); “П’ята симфонія” (Нью-Йорк, 1953); “Поезії в одному томі” (Нью-Йорк, 1954); “Остання весна” (Нью-Йорк, 1959); “Серпень” (Нью-Йорк, 1964). Кіровоградська обласна державна адміністрація та обласна рада заснували обласну літературну премію імені Є.Ф.Маланюка.

05.02

95 років від дня народження Аврахова Григорія Григоровича (1922) – літературознавця і текстолога. Народився в с. Попельнасте Олександрійського району. Автор книжок, численних статей, присвячених класикам української літератури, проблемам мовознавства та методики викладання. Досліджував творчість Шевченка. Найважливіші праці: «Перше видання «Кобзаря» та його історико-літературне значення» (1962), «Вивчення поеми «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка в ІХ класі» (1963), «Епітет у Шевченка» (1964). «Поезія трагічної перестороги та її інтерпретатори» (1991), «Одна з недосліджених поезій Т.Шевченка (“У перетику ходила…”)» (1998).

07.02

170 років від дня народження Русова Олександра Олександровича (1847-1915) – етнографа, фольклориста, громадського діяча. В 1883 році поселився в м. Єлисаветграді для проведення оціночно-статистичної роботи. Брав участь у народовольчому гуртку О. Михалевича, І. Карпенка-Карого.

100 років від дня народження Євтушенка Никифора Тимофійовича (1917 – 2002) – штурмана бомбардувального полку під час Великої Вітчизняної війни. Народився в с. Стара Осота Олександрійського району. Герой Радянського Союзу.

10.02

85 років від дня народження Буяна Івана Васильовича (1932) – українського вченого-економіста. Народився в с. Гурівка Долинського району. Доктор економічних наук (1977), професор (1979). Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Закінчив Львівський торгівельно-економічний інститут (1954). Наукові дослідження: професійний і кваліфікований поділ праці, взаємозв’язок та взаємодія людини й економіки. Автор більше 100 наукових робіт, у тому числі 2-х індивідуальних монографій.

12.02

70 років від дня народження Сараскіної Людмили Іванівни (1947) – російського літературознавця, критика. У 1969 році закінчила Кіровоградський педагогічний інститут ім. О.С.Пушкіна, викладала в ньому до 1972. З 1976 працювала в Інституті Російської Академії Освіти, провідний науковий співробітник. З 2001 року – провідний науковий співробітник Державного інституту мистецтвознавства. Доктор філологічних наук (1993).

13.02

110 років від дня народження Савіна Віктора Маркіяновича (1907-1971) – українського живописця. Народився в с. Завадівка поблизу Єлисаветграда. Жив і працював у Львові. Декілька творів зберігається у Кіровоградському меморіальному музеї М.Л.Кропивницького. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964).

14.02

85 років від дня народження Гольденберга Абрама Марковича – російського поета, сатирика, драматурга, перекладача (1897-1968). Народився в м. Єлисаветграді. Випускник Єлисаветградської гімназії 1914 р., відвідував аматорський театральний гурток заводу Єльворті. Постійний автор всесоюзного сатиричного журналу „Крокодил”. Друкувався під псевдонімом Арго.

80 років від дня народження Кохана Анатолія Ілліча (1937-2012) – лікаря, краєзнавця. З 1963 року живе і працює в Олександрії. Автор краєзнавчих книг, у тому числі путівника по Олександрії, та наукових праць з історії медицини. З 1963 року в обласних і місцевих газетах постійно друкує краєзнавчі матеріали. Кандидат медичних наук. Член Національної спілки журналістів України, обласного літературного об`єднання “Степ”.

65 років від дня народження Федоренко Наталії Петрівни (1952) – художниці декоративно-прикладного мистецтва. Заслужений художник України (2001). У 1975 р. закінчила Львівський художній інститут декоративно-ужиткового мистецтва. З 1977 року й донині живе та працює в місті Кіровограді. Працює в галузі монументально-декоративного текстилю: гобелен, батік. Творчі роботи зберігаються у Львівському музеї етнографії та художнього промислу, в Івано-Франківському художньому музеї, в Хмельницькому художньому музеї сучасного декоративно-прикладного мистецтва, в Кіровоградському художньому музеї, а також у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Великобританії, Канади, США. Лауреат обласної премії ім. Я. Паученка в галузі декоративно- прикладного мистецтва (2003).

65 років від дня народження Дронової Валентини Іванівни (1952) – української актриси. З 1970 до 1989 працювала в Кіровоградському обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.Л.Кропивницького, на сцені якого зіграно понад 90 ролей у п’єсах світової, російської та української класики, п’єси сучасних авторів, серед них: Оленка – «Голубі Олені» О. Коломойця, Ріта Осяніна – «А зорі тут тихі…» В. Васильєва, Аза – «Циганка Аза» М. Старицького та інші. Заслужена артистка УРСР (1979).

15.02

105 років від дня народження Грузина Трифона Івановича (1912-1987) – молдавського радянського актора та педагога. Народився в с. Суботці Знам`янського району. Працював у Молдавському музично-драматичному театрі (з 1943), викладав у Кишинівському інституті мистецтв, знімався в кіно. Народний артист Молдавської РСР (1962).

105 років від дня народження Овсієнка Дмитра Юхимовича (1912-2003) – українського фізика. Народився в с. Куцеволівка Онуфріївського району. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1982). Закінчив Дніпропетровський університет (1938). З 1948 р. працював в Інституті металофізики АН УРСР, з 1965 р. – завідуючий відділом. Автор праць у галузі вивчення процесів зародження й росту кристалів.

65 років від дня народження М`ятовича Валерія Павловича (1952) – українського журналіста. Народився в с. Кальниболота Новоархангельського району. З 1991 по 2010 рік – головний редактор кіровоградської газети «Народне слово». Заслужений журналіст України (1997).

16.02

150 років від дня народження Азгуріді Єфросинії Пилипівни (псевдонім Зарницька)– української актриси, співачки (1867–1936). З 1889 року виступала у трупі М.Л.Кропивницького. Газета „Елисаветградский вестник” (1889) відзначила її дебют, назвавши „зіркою, яка незабаром спалахне яскравим промінням”.

75 років від дня народження Топольного Федора Пилиповича (1942) – доктора біологічних наук, професора кафедри екології і охорони навколишнього середовища Кіровоградського національного технічного університету. Народився в с. Тальянки, Тальнівського району Черкаської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю агрохімія та грунтознавство у 1970 р. Кандидатську дисертацію – «Хіміко-генетичні особливості бурих гірсько-лісових грунтів Карпат і зміна їх складу і властивостей під впливом сільськогосподарського використання» захистив у 1979 р. за спеціальністю грунтознавство – біологічні науки у Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова; докторську – «Буроземи Українських Карпат: особливості генези, кислотності і хімічної меліорації» у 1991р. за спеціальністю ґрунтознавство у Харківському державному аграрному університеті. Основні напрямки наукової роботи: грунтознавство, кліматологія, екологія. Автор понад 100 наукових праць.

65 років від дня народження Мощинського Володимира Миколайовича (1952) – тележурналіста, режисера. Народився в Кіровограді. З 1986 року працює на Кіровоградському телебаченні. Режисер-постановник фільмів „Голгофа Володимира Винниченка”, „Незгасимий вогонь Холодного Яру”, „А стіл один для прадіда і діда (Арсен Тарковський)” та ін. Лауреат премії ім. В.К.Винниченка Українського фонду культури, обласної краєзнавчої премії ім. В.М.Ястребова (2003). Один з фундаторів польської громади „Полонія” ім. Кароля Шимановського в Кіровограді.

18.02

135 років від дня народження Тесленка Архипа Юхимовича (1882–1911) – українського письменника. У 1901 – 1902 роках навчався в училищі телеграфістів на ст. Долинська.

21.02

140 років від дня народження Прусліна Наума Ісаковича (1877 – 1943) – диригента і композитора. Народився в м. Єлисаветграді. Закінчив Київську консерваторію (1919, клас Р.Глієра). Працював у театрі „Березіль”, в українському драматичному театрі ім. І.Франка. Автор оперети „Вій”, двох сонат, музики до театральних спектаклів, кінофільму „Украдене щастя”. Заслужений артист УРСР (1940).

105 років від дня народження Корнєєва Федора Миновича (1912 – 1993) – українського кінооператора. Народився в м. Єлисаветграді. З 1934 по 1939 працював на Київській студії художніх фільмів, де зняв кінокартини „Наталка Полтавка” та „Українські пісні на екрані”. З 1944 на студії „Київнаукфільм” зняв близько 50 науково-популярних та навчальних стрічок.

80 років від дня народження Чижова Бориса Ігнатовича (1937) – авіатора і парашутиста. Народився в м. Кіровоград. Понад півстоліття віддав авіації, його життя пов`язане з історією кіровоградських льотних навчальних закладів (військове авіаційне училище льотчиків, школа вищої льотної підготовки , вище льотне училище цивільної авіації, державна льотна академія). Автор книг „Воспоминания пилота”, „В небе Кировограда”.

24.02

80 років від дня народження Різниківа (Різниченка) Олекси Сергійовича (1937) – поета, прозаїка. Жив і працював у Кіровограді. Шістдесятник, політв`язень комуністичних концтаборів (1958 та 1971 рр.), автор багатьох творів на тему національного відродження та книги «Їдло 33-го. Словник голодомору”. Жив і працював електроосвітлювачем Кіровоградського українського музично-драматичного театру ім. Кропивницького до призову в армію (9 листопада 1958 р.). Його мати родом з Вільшанського району на Кіровоградщині.

70 років від дня народження Кальченка Валерія Михайловича (1947) – державного і громадського діяча. Народився в м. Кіровограді. Був першим керівником міністерства з надзвичайних ситуацій України (з 1993), очолював Кіровоградську обласну державну адміністрацію, був обраний міським головою (2006), народним депутатом України. Державний службовець 1-го рангу (02.1999). Медаль Міжнародної організації цивільної оборони (07.1999). Ордени «За заслуги» III ступеню (08.1998), II ступеню (10.1999).

25.02

80 років від дня народження Башликової Клавдії Данилівни – (1937-1988) – української поетеси. Навчалася в Кіровоградському педінституті (нині Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка).

115 років від дня народження Повстенка Олексія Івановича (1902-1973) – інженера, архітектора, історика українського мистецтва. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. Професор, академік Української Вільної Академії Наук в США. Автор багатьох праць та словників.

26.02

110 років від дня народження Поповкіна Євгена Юхимовича (1907 – 1968) – російського письменника. Народився в с. Петроострів Новомиргородського району. В 1928-1931 роках навчався на філологічному факультеті Московського Державного Університету. Лауреат Сталінської премії третього ступеню (1952). В 1958 – 1968 роках – головний редактор журналу «Москва».

ПОДІЇ ЛЮТОГО

115 років тому (21.02.1902) – в Єлисаветграді з нагоди 50-річчя від дня смерті Миколи Гоголя громадськість міста спорудила пам`ятник письменнику, один з перших у Російській імперії. Бюст, виконаний скульптором Борисом Едуардом, було встановлено на вулиці Безпопівській, перейменованій на Гоголя (будинок № 38). З 1972 року перебуває на реставрації.

100 років тому (лютий 1917) – в Єлисаветграді створено симфонічний оркестр під керуванням диригента Н.М.Мілеанта.

100 років тому (лютий 1917) – у газеті „Голос Юга” друкуються „Листи із Англії” відомого журналіста, публіциста і перекладача Діонео. Це псевдонім уродженця Єлисаветграда Ісаака Шкловського (1864 – 1935), який співробітничав з газетою рідного міста.

01.03

80 років від дня народження Бузаневої Євгенії Вікторівни (1937) – українського фізика. Народилася в м. Олександрія. Здобула вищу освіту в Київському університеті на радіофізичному факультеті, який закінчила в 1959р. Захистила кандидатську дисертацію в 1971 р. по темі “Исследование и моделирование процесов в СВЧ диодах Шоттки”. В 1988 р. захистила докторську дисертацію на тему “Электронные процессы в структурах металл-полупроводник с разными типами переходного слоя». Є автором одної та співавтором двох монографій, співавтором 187 наукових публікацій, була редактором двох книг NATO Series. Постійно керувала практикою та випускними роботами студентів радіофізичного факультету.

85 років від дня народження Марона Івана Едуардовича (1932) – інженера-будівельника. Заслужений енергетик СРСР (з 1982 р.), заслужений будівельник України (з 1989 р.) Закінчив Ростовський інженерно-будівельний інститут. З 1974 – генеральний директор ВО „Дніпроенергобудпром” у м. Світловодську. Голова ради ЗАТ «Об’єднання «Дніпроенергобудпром». 29 років очолює колектив з 8 промислових підприємств різного профілю. Занесений до Золотої книги української еліти та книги «500 впливових особистостей України». Нагороджений срібною медаллю «Честь. Слава. Труд» міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна». Почесний громадянин міста Світловодська (2004).

07.03

135 років від дня народження Коссака Григорія Йосиповича (псевдонім Грицько) (1882 – 1939) – українського військового діяча. Командир полку Українських Січових Стрільців, згодом командуючий корпусом Української Галицької Армії. Влітку 1918 року (протягом чотирьох місяців) перебував на Єлисаветградщині на чолі Вишколу УСС, який дислокувався у с. Грузькому Кіровоградського району.

08.03

105 років від дня народження Кулика Йосипа Опанасовича (1912-1998) – радянський військовик часів Другої світової війни, командир роти 77-го окремого штурмового інженерно-саперного батальйону 16-ї окремої штурмової інженерно-саперної бригади РГК, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944). Народився в селі Йосипівці Ульяновського району.

90 років від дня смерті Цюкала Юрія Федоровича (1927 – 2003) – інженера. Кандидат технічних наук, дійсний член Академії інженерних наук України, заслужений працівник промисловості України (1994). Закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості (1957). З серпня 1957 р. працював на Олександрівському 2-му ім. Петровського цукрозаводі, в т. ч. з 1964 р. до 2003 р. – головним інженером. Автор винаходів з удосконалення технології переробки цукрових буряків. Має 50 наукових праць. Друкувався в журналах «Сахарная промышленность», «Харчова промисловість». Видав книжки «Обладнання цукрових заводів» та «Механізація трудомістких робіт на цукровому заводі». Нагороджений орденами «Знак Пошани», Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» III ступеня та іншими нагородами.

09.03

100 років від дня народження Доленка Григорія Назаровича (1917-1990) – українського геолога. Народився в с. Гаївка Кіровоградського району. У 1940 р. закінчив Харківський університет. З 1952 р. співробітник Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР, з 1963 р. – директор інституту. Основні наукові роботи – геологія нафти та газу, зокрема розробка теоретичних питань закономірностей утворення й розміщення нафтових і газових родовищ. Член-кореспондент АН Української PCP (1964). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Лауреат Державної премії УРСР (1971), премії АН СРСР імені В. І. Вернадського (1977).

10.03

70 років від дня народження Мостового Володимира Павловича (1947) – журналіста. Народився в с. Перегонівка Новоархангельського району. Головний редактор тижневика «Дзеркало тижня», з 10.1994; голова Комісії з журналістської етики (з 09.2001); член Комісії з питань біоетики (з 12.2001). В 2002 р. на Міжнародному фестивалі журналістики «Віра. Надія. Любов» присвоєно звання «Керівник мас-медіа року». В 2003 р. отримав другу премію німецького медіафонду «Шпаркассе Лейпциг» «За свободу і майбутнє засобів масової інформації».

110 років від дня народження Писаренка Леоніда Опанасовича (1907-1979) – художника театру. Народився в м. Знам’янка. Заслужений художник УРСР (1977). 1936 року закінчив Харківський художній інститут. Навчався у Бориса Косарєва. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни першого та другого ступенів, орденом Червоної Зірки, медалями.

12.03

90 років від дня народження Манорик Любові Петрівни (1927-2015) – педагога. У 1948 – 1952 роках викладала у Бобринецькому сільськогосподарському технікумі. З 1962 по 1992 – директор станції юних натуралістів у Києві. Заслужений вчитель України.

13.03

110 років від дня народження Ойфи Петра Наумовича (1907–1987) – російського радянського поета і перекладача. Народився в м. Єлисаветграді. Автор шести поетичних збірок. Учасник Великої Вітчизняної війни.

80 років від дня народження Отяна Анатолія Васильовича (1937) – письменника. Народився в м. Кіровограді. За фахом – інженер-будівельник, майстер спорту СРСР з парашутного спорту, був членом збірної команди УРСР. Нині живе у ФРН (м. Франкфурт-на-Майні). Автор фантастичних творів, оповідань.

14.03

70 років від дня народження Повелька Кузьми Івановича (1947) – прозаїка, журналіста, члена обласного літоб`єднання «Степ». Народився в с. Іванівка Олександрійського району. Закінчив Бобринецьке профтехучилище (1965), Другий Харківський індустріально-педагогічний технікум (1973), Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (1981), Київську вищу партійну школу (1987). Друкується з 1979. З 1982 на журналістській роботі. Довгий час працював редактором міської газети “Вільне слово” (м. Олександрія). Автор книг “Фатальні три дзвінки” (1994), “Талісман” (1996), віршів у колективній книзі “Джерело” (1992). Член Національної спілки журналістів України.

65 років від дня народження Шишкіна Віктора Івановича (1952) – правознавця. Народний депутат України від Кіровоградщини (1990–1994). Перший Генеральний прокурор незалежної української держави (1991–1993). Заслужений юрист України (1996).

15.03

165 років від дня народження Флоровського Василя Антоновича (1852-1928) – державного діяча, протоієрея. З 1882 до 1894 жив і працював в м. Єлисаветграді: смотритель духовного училища, законовчитель земського реального училища та чоловічої гімназії. Згодом став ректором Одеської духовної семінарії, редактором „Херсонських Епархиальных Ведомостей”, настоятелем Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору. Помітний слід в історії православ`я і російської культури залишили його діти Георгій, Антон і Клавдія Флоровські, які народилися в Єлисаветграді.

80 років від дня народження Архангельського Юрія Семеновича (1937) – економіста. Народився в с. Созонівка Кіровоградського району. Працював в Інституті економіки АН УРСР (1962 – 1967) та Інституті кібернетики. Доктор економічних наук (1986), фахівець в галузі математичного моделювання економіки. З 1997 – головний науковий співробітник Академії державного управління при Президентові України.

70 років від дня народження Скоромної Любові Іванівни (1947) – концертно-камерної співачки (сопрано). Народилася в с. Дмитрівка Знам`янського району. Закінчила Кіровоградське музичне училище та Київську консерваторію (1977). З 1981 р. – солістка Київської філармонії. Лауреат республіканського конкурсу камерних вокалістів (1983). Заслужена артистка України (1994).

16.03

120 років від дня народження Завгороднього Ларіона Захаровича (1897-1923) – військового діяча часів УНР, отамана Холодного Яру. З 1921 року – командир 1-го Холодноярського кінного полку. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук’янівській в’язниці.

70 років від дня народження Пунгіна Анатолія Андрійовича (1947) – живописця, графіка, монументаліста. Член Національної спілки художників України (1994). Закінчив Одеське державне художнє училище ім. Грекова (1968, майстерня В. Г. Путейка). У 1971-1994 рр. – художник-оформлювач Кіровоградських художньо-виробничих майстерень ХФУ. 3 1972 р. – учасник всесоюзних, з 1972 р. – республіканських та міжнародних художніх виставок. Основні твори: гобелен «Осінь» (1978), серія вітражів «Пори року» (1979-1980), вітраж «Музи» (1963), серія вітражів «Козацька слава» (1990-1991).

19.03

73 років тому – завершилось визволення Кіровоградщини від фашистських загарбників.

21.03

105 років від дня народження Галугана Олексія Івановича (1912 – 1948) – радянського офіцера, Героя Радянського Союзу. В роки радянсько-німецької війни командир роти 337-го гвардійського стрілецького полку 121-ї гвардійської стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант. Народився в с. Баштанне Петрівського району.

22.03

175 років від дня народження Лисенка Миколи Віталійовича (1842–1912) – композитора, фундатора української класичної музики. Раннє дитинство провів у м. Крилові, де батько служив у Кірасирському полку. Виступав з концертом у Єлисаветграді (1890); у 1892 декілька місяців жив у с. Орлова Балка Знам`янського району у брата Андрія Лисенка.

23.03

110 років від дня народження Панченка Олексія Яковича (1907–1943) – Героя Радянського Союзу. Народився в с. Калантаєві Світловодського району. Загинув в бою 15 жовтня 1943 року. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 29 жовтня 1943 року рядовому Панченку О. Я. посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

24.03

80 років від дня народження Маткевича Валентина Трохимовича (1937) – доктора сільськогосподарських наук, професора. Народився в с. Панчеве Новомиргородського району. З 2000 року професор кафедри загального землеробства Кіровоградського національного технічного університету. З 2005 року – дійсний член Міжнародної Академії Безпеки Життєдіяльності (МАБЖД). Автор понад 265 наукових праць у галузі рослинництва, заготівлі кормів, в тому числі – 10 підручників та навчальних посібників, однієї монографії, співавтор одного сорту еспарцету, автор дев‘яти прозових книг та однієї – віршів. Підготував двох кандидатів сільськогосподарських наук.

29.03

130 років від дня народження Гмирьова Олексія Михайловича – (1887–1911) – російського поета. Був заарештований за революційну діяльність в м. Єлисаветграді. Більшість віршів написав у Єлисаветградській та Херсонській в`язницях.

30.03

110 років від дня народження Липи Олексія Лаврентійовича (1907-1990) – вченого-ботаніка, визнаного фахівця у галузі дендрофлори та озеленення. Народився в м. Єлисаветграді. Доктор біологічних наук, професор (1953). Закінчив Дніпропетровський університет (1930). Працював в Уманському педагогічному інституті, Інституті ботаніки АН УРСР. З 1948 р. завідував кафедрою вищих рослин Київського університету. Був членом президії Українського ботанічного товариства, обирався членом президії Українського товариства охорони природи. Наукові дослідження проводив у галузі розробки теоретичних і практичних методів акліматизації рослин. Автор технології ступінчастої акліматизації. Автор книг «Дендрофлора УРСР» (1930), «Дендрологические богатства УССР и их исследование» (1952), «Визначні сади і парки України та їх охорона» (1960), «Систематика вищих рослин», підручника (1963) та ще понад сотні наукових праць.

115 років від дня народження Філіпова Олексія Михайловича (1902–1955) – українського педагога. Народився в с. Дмитрівка Олександрійського району. Працював у шкільній адміністрації, директором Київського Педагогічного Інституту, заступником наркома освіти, згодом заступником міністра освіти УРСР (1944-1955), редактором журналу «Радянська Школа» (1947-1951).

ПОДІЇ БЕРЕЗНЯ

100 років тому (7.03.1917) – в Єлисаветграді обрано виконком Ради робітничих депутатів.

100 років тому (14.03.1917) – Член Державної Думи, голова Єлисаветградської повітової земської управи Сергій Варун-Секрет був призначений Тимчасовим Урядом комісаром Єлисаветградського повіту.

100 років тому (29.03.1917) – у Єлисаветграді засновано Постійну Раду робітників-українців.

100 років тому (11.03.1917)– вперше за свою історію Єлисаветградська газета „Голос Юга” друкує один з матеріалів українською мовою.

01.04

90 років від дня смерті Шліфера Леоніда Йосиповича (1927-2008) – двічі Героя Соціалістичної Праці (1965, 1988), заслуженого працівника сільського господарства СРСР (1991). Народився в с. Новооситняжка Олександрійського району. За трудові досягнення, колгосп нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР, обласної, районної та сільської рад. Має 28 державних нагород, з них 5 орденів Леніна, ордени «За заслуги» III ступеня та «За мужність». Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України і тринадцятьма золотими медалями Головвиставкому СРСР.

03.04

80 років від дня народження Куманського Броніслава Петровича (1937) – заслуженого журналіста України (1988). Народився в смт. Олександрівка. Закінчив факультет теорії та історії мистецтва Ленінградського інституту живопису, скульптури й архітектури ім. І. Рєпіна (1972). Друкувався в газетах «Советская культура», «Культура і життя», «Радянська Україна», «Правда України», «Демократична Україна», «Урядовий кур’єр»; журналах «Україна», «Перець», «Соціалістична культура», «Українська культура». Удостоєний Почесного диплома Спілки журналістів України (1987), звання лауреата премії журналу «Соціалістична культура» (1988), обласних премій ім. Ю. Яновського (1986) та ім. В. Винниченка (1994). Член Національної спілки журналістів України.

04.04 

85 років від дня народження Тарковського Андрія Арсенійовича (1932–1986) – кінорежисера. Його дід Олександр Тарковський (1862–1924) та батько Арсеній Тарковський (1907 – 1989) – уродженці Єлисаветграда. Поставив фільми, визнані шедеврами кіномистецтва: „Каток і скрипка” (1960), „Іванове дитинство” (1962), „Андрій Рубльов” (1971), „Соляріс” (1972), „Дзеркало” (1974), „Сталкер” (1979), „Ностальгія” (1983), „Жертвопринесення (1986). Включений у довідники „Великие кинозвезды ХХ века” та „100 великих россиян”.

12.04

120 років від дня народження Побережського Йосипа Ізраїльовича – (1897–1938) – авіаційного інженера. Народився в м. Єлисаветграді. Батько Ізраїль Побережський був старостою єлисаветградської синагоги „Бес-Гакснес”. У 1928 році закінчив Військово-Повітряну академію ім.Жуковського. З 1934 до 1937 – директор Пермського машинобудівного заводу. За розробку та освоєння нових модифікацій авіадвигунів нагороджений орденом Леніна. Репресований і розстріляний.

80 років від дня народження Волка Ігоря Петровича (1937) – льотчика-космонавта. В 1956 році закінчив Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків в Україні. Разом з В. Джанібековим і С.Савицькою здійснив у 1984 році політ на космічному кораблі „Союз Т-12”. Герой Радянського Союзу.

16.04

120 років від дня народження Матяша Микити Марковича (1897 – 1988) – знатного землероба. Народився в с. Новий Стародуб Петровського району. Працював у колгоспі імені 40-річчя Жовтня Петровського району. Був знаменитим землеробом, керівником ланки кукурудзоводів. Розробив особливу технологію догляду за кукурудзою на всіх етапах її вирощування. Його ланка одержувала понад 100 ц/га кукурудзи. Нагороджений орденами Леніна і Трудової Слави, золотою і срібною медалями ВДНГ. Герой Соціалістичної Праці (1966). Ім’я занесено до Золотої книги кукурудзоводів.

21.04

130 років від дня народження Нюренберга Амшея Марковича (1887–1979) – російського живописця, графіка і мистецтвознавця. Народився в м. Єлисаветграді. Кіровоградській картинній галереї подарував близько 200 творів, у тому числі серію графічних портретів В.Маяковського, виконаних з натури у 20-ті роки ХХ століття.

75 років від дня народження Шитрі Олексія Івановича (1942) – економіста. Народився у с. Лелеківка – передмісті Кіровограда. З 1990 до 2004 – заступник начальника Державної Податкової Адміністрації України. Заслужений економіст України.

22.04

90 років від дня народження Ставчанського Еммануїла (Михайла) Михайловича (1927 – 1994) – педагога. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. З 1962 до 1987 – завідуючий міжшкільним центром трудового навчання і профорієнтації у Гайвороні, одним із кращих в СРСР. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978).

23.04

75 років від дня народження Гончаренка Валерія Васильовича (1942–2000) – українського поета, публіциста, фундатора та керівника літературної студії “Сівач”. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту (1967). Працював у редакціях газет Кіровограда та Миколаєва. Фундатор та керівник міської молодіжної літературної студії «Сівач». Автор поетичних книжок «Червоний Волосожар»(1967), «Кроки»(1974), «Дума про отчу землю»(1984), «Шлях до джерела»(1986), «На розі полудня» (1994), «Парад химер» (2000). У творчому доробку п’єси: «Добро і зло», «Дитинство Тараса» , «Сміх Іуди», «Необшліфовані діаманти», повість «Священний жук скарабей» та оповідання. Вірші перекладалися болгарською, російською, осетинською, казахською та іншими мовами. Чимало віршів, пісень і поем присвятив Кіровограду. Член Спілки письменників України (1984), лауреат премії ім. Ю. Яновського.

115 років від дня народження Макодзеби Івана Панасовича – (1902-1971) – видатного вченого у галузі сільського господарства. Народився в с. Капітанівка Новомиргородського району.

27.04

70 років від дня народження Кобзаря Володимира Федоровича (1947) – письменника, журналіста. Народився с. Восток Макарівського району Башкирської АРСР. У 1950-х з родиною переїздить в Україну: спочатку в с. Матвіївку Чигиринського району Черкаської області, а 1956 – до смт. Олександрівки. З 1983 – кореспондент обласної газети “Кіровоградська правда”. У 1990-х відійшов від літературної діяльності, розпочав активно займатися політичною діяльністю в Народному русі України, був редактором незареєстрованої газети “Думка”. З 1997 – помічник президента Національного університету Києво-Могилянська академія. Твори друкувались в журналі “Дніпро”, газетах “Літературна Україна”, “Кіровоградська правда”, “Молодий комунар”. Автор книг “Провулок гвардійський” (1981), “Сіль Чумацького шляху” (1989), “Бувалиці” (1993), “Словник фондового ринку” (1999, у співавторстві). Член Національної спілки письменників України.

ПОДІЇ КВІТНЯ

100 років тому (9.04.1917) – відбулося засідання оргкомітету Української громади м. Єлисаветграда, на якому розглянуто питання про відкриття місцевої „Просвіти”. Розроблено статут товариства, за яким воно мало на меті „пробудження, розвиток і укріплення національної самосвідомості українського народу, національне єднання його через організацію національно-культурних закладів”. Перші збори було призначено на 16 квітня.

100 років тому (19.04.1917) – пройшли організаційні збори української секції при Єлисаветградському педагогічному товаристві. Заслухано доповідь Костянтина Шила (зятя композитора М.Лисенка) про український педагогічний з`їзд у Києві. Обговорено питання про влаштування в Єлисаветграді літніх учительських курсів з українознавства, про створення довідкового бюро української педагогічної секції.

100 років тому (квітень 1917) – в газеті „Голос Юга” надруковано велику працю викладача Єлисаветградської чоловічої гімназії Миколи Улезка „Школа. Суспільство. Батьки”, яка викликала значний інтерес громадськості.

100 років тому (26.04.1917) – створено Єлисаветградську раду робітничих і селянських депутатів.

75 років тому (26.04.1942) – в окупованому Кіровограді відбулася футбольна зустріч німецької команди військової частини та збірної міста. Рахунок матчу – 2:2.

100 років тому (квітень 1917) – протягом місяця в Єлисаветграді започатковано видання газет: „Вестник свободы”, „Новый Израиль” (орган еврейского общеученического клуба), „Социал-демократ”, „Известия Елисаветградского Совета робочих и солдатських депутатов”, „Вісті Єлисаветградської селянської спілки”.

01.05

100 років від дня народження Капканець Тамари Микитівни (1917-1987) – живописця і графіка. Народилася в м. Новогеоргіївськ, тепер м. Світловодськ. Її спеціалізація – станковий живопис. Основними творами є «Літо» (1960), «Жіноча доля» (1964), «Ранок» (1966), «Чекають перевозу» (1967) та інші.

75 років від дня народження Колесник Євдокії Василівни (1942) – української співачки (сопрано). Народилася в с. Пустельникове Олександрійського району. Народна артистка УРСР (1978). Лауреат Шевченківської премії (1976). Професор кафедри сольного співу Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.

02.05

60 років від дня народження Шепеля Федора Олександровича (1957) – краєзнавця, публіциста. Живе і працює у м. Кіровограді. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М.Ястребова.

06.05

125 років від дня народження Нєжного Ігоря Володимировича (1892-1968) – радянського театрального діяча, актора, мемуариста. Народився в м. Єлисаветграді.

09.05

160 років від дня народження Бродського Олександра Йосиповича (1857–1923) – юриста і мецената. Народився в м. Златопіль. Почесний попечитель єврейської лікарні у Києві (з 1907), скарбник товариства боротьби із заразними хворобами, член ради хоральної синагоги. Ініціатор створення Київського лаун-тенісного клубу, один з засновників готелю „Континенталь”.

10.05

70 років від дня народження Бортника Анатолія Григоровича (1947) – актора. Народився в м. Кіровограді. Працював в музично-драматичних театрах Чернівців, Вінниці, Рівного, Кіровограда. Заслужений артист України (1995).

11.05

150 років від дня народження Добровольського Костянтина Ерастовича (1867 – 1946) – лікаря-гігієніста. Народився в Кіровограді. Добровольський багато років життя віддав викладанню гігієни в Київському медичному інституті, автор 41 наукової праці, з них надруковано лише 25. Більшість з них присвячені проблемам гігієни води та водопостачання, питанням гігієни харчування, очищення населених пунктів, залізничній гігієні, а також методології викладання гігієни у вузах.

14.05

105 років від дня народження Цівчинської Алли Аполлонівни (1912-1997) – педагога, письменниці. Народилася в м. Олександрія (тепер Кіровоградська область). Навчалася в Одеському інституті профосвіти (1930-1933) та Київському держуніверситеті (1933-1934). Учителювала. Під час війни забрана як остарбайтер до Німеччини, звідки вже не повернулася. З 1950 жила в Австралії, з 1959 – у США. В 1965-1977 працювала коректором у газеті «Новое русское слово». Власним коштом видала повість-спогад про Зерова «Незабутнє, немеркнуче…» (Нью-Йорк, 1962) та її російську версію, на яку відгукнулись у різних виданнях Володимир Ільїн, Тетяна Фесенко та Я. Горбов.

16.05

115 років від дня народження Воловика Григорія Володимировича (1902-1967) – українського режисера. У 1926 році заснував у Зінов`євську робітничо-селянський театр ім. Т.Г.Шевченка. У 1945-1948 – головний режисер Кіровоградського українського музично-драматичного театру ім.М.Л.Кропивницького. Заслужений артист УРСР (1946).

85 років від дня народження Мартинової Світлани Андріївни (1932-2010) – української театральної актриси. Працювала у Кіровоградському українському музично-драматичному театрі ім.М.Л.Кропивницького у 1958-1962 та 1968-2003 роках. Заслужена артистка УРСР (1972). Дружина В. Казнадія.

80 років від дня народження Кравченка Анатолія Івановича (1937–1994) – легендарного кіровоградського футболіста і тренера. Грав за кіровоградську „Зірку” з 1958 до 1970: 336 матчів, 43 голи. Майстер спорту СРСР. Виступав також за команду вищої ліги харківський „Авангард” (1962). Після завершення футбольної кар`єри плідно працював дитячим тренером.

17.05

80 років від дня народження Тікуша Василя Лук`яновича (1937) – математика. Народився в м. Бобринець. Професор, доктор фізико-математичних наук, майстер спорту з легкої атлетики. У 1955 р. закінчив середню школу. Навчався в Київському державному університеті ім. Шевченка. Після його закінчення працював інженером, в 1964-му вступив до аспірантури при науково-дослідному Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР. У 1968 році захистив кандидатську, у 1990 р. – докторську дисертації. Працював у цьому ж інституті старшим науковим співробітником.

19.05

75 років від дня народження Камінського Юрія Михайловича (1942) – поета, прозаїка, перекладача, журналіста. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна (1969). Автор збірок поезій «Пора ледохода», «Ранний свет», «Неторопливая звезда», «Речь» та інш. До виїзду в Ізраїль (1995) редагував у Кіровограді газету „Без таємниць”.

65 років від дня народження Рибалкіна Валерія Сергійовича (1952) – арабіста, сходознавця, дипломата, доктора філологічних наук (2001), професора. Народився в м. Ульяновка Кіровоградської області. Почесний доктор наук багатьох університетів США, Канади, ОАЕ, Єгипту, Йорданії та інших країн. Є автором першого академічного перекладу Корану українською мовою, перша частина якого вийшла друком у 2003 році у Києві. Автор близько двохсот наукових праць з історії арабських лінгвістичних вчень, лексикології та лексикографії арабської літературної мови, мовної ситуації в сучасному арабському світі, арабської археографії, коранічної екзегетики, арабського літературознавства.

20.05

90 років від дня народження Нагорного Олександра Федоровича (1927) – історика, архівіста. Народився в м. Зінов`євську. Учасник Великої Вітчизняної війни, військовий льотчик. Закінчив історичний факультет Одеського університету. Майже сорок років (до 1998) був директором Державного архіву Кіровоградської області. Брав безпосередню участь у підготовці та виданні книг „Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни” (1965), „Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область” (1972). Був старшим редактором робочої групи та відповідальним за випуск „Книги Пам`яті Кіровоградської області” (7 томів), книги „Реабілітовані історією” та ін.

105 років від дня народження Іщенка Івана Митрофановича (1912-1979) – учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу (1944). Народився в с. Новоподимка Новоукраїнського району. Працював вантажником на станції Каспій, звідки в 1941 р. призваний в армію. Як командир відділення автоматників сержант прославився під час визволення Білорусії. Зі своїми солдатами він замкнув кільце оточення значного угруповання противника, перерізав дорогу Вітебськ-Бешенковичі, де було знищено близько 400 ворожих автомашин. Після війни жив в Уфі.

70 років від дня народження Фірсової Нелі Миколаївни (1947) – художниці декоративно-ужиткового мистецтва, кераміста. Народилася в с. Паліївка Маловисківського району. Член Національної спілки художників України (1994). Закінчила Одеське державне художнє училище (1974), відділення художньої кераміки. З 1974 р. – художник Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР, з 1991 р. – художньо-виробничого комбінату Кіровоградської організації Спілки художників України. З 1977 р. бере участь у республіканських та всеукраїнських художніх виставках. Твори зберігаються в приватних колекціях. Відомі роботи: «Кульбаба» (1986), «Півник» (1991), «Лазня» (1992), «Батько й син» (1994). У творчості яскраво відображено українські фольклорні традиції.

23.05.

90 років від дня народження Стависького Ізяслава Михайловича (1927-1994) – український кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1983). Народився у м. Кіровоград. У 1953 закінчив Київський педагогічний інститут ім. М. Горького, 1959 – режисерські курси ВДІКу. З 1959 – на Київській кіностудії науково-популярних фільмів. Поставив фільми: “Людина і хліб” (1967), “Економіка, управління, людина” (1971), “Думи про хліб” (1972), “Економіка – головна політика” (1975), “Іллічеве поле” (1977), “Чи відповідає своїй посаді?” (1979) та ін. Нагороджений орденом “Знак Пошани”. Член Спілки кінематографістів України.

90 років від дня народження Третякова Віктора Михайловича (1927-2010) – футболіста, тренера. Народився в м. Зінов`євськ. Грав за місцеві команди „Трактор”, „Торпедо” та „Зірка” з 1948 до 1962, був їхнім капітаном. Майстер спорту СРСР. Один з кращих дитячих тренерів України. Серед його вихованців заслужені майстри спорту В.Поркуян, В.Веремеєв, М.Михайлов та інш. Заслужений тренер УРСР.

25.05

100 років від дня народження Балицького Леоніда Марковича (1917 – 1990) – Героя Радянського Союзу, танкіста. Народився в с. Бузникувате Вільшанського району. Учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1944). Відзначився в боях за визволення Києва. Механік-водій танка Т-34 в районі Святошино, знищив три протитанкові гармати, дві автомашини, три міномети і близько 150 фашистів. За героїзм і відвагу в боях за м. Київ Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року гвардії старший лейтенант Балицький удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Визволяв Україну, Польщу й Чехословаччину. Після війни закінчив Одеський сільськогосподарський інститут, працював директором радгоспу в Одеської області.

29.05

110 років від дня народження Осадчого Олександра Петровича (1907-1981) – радянського офіцера, Героя Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командира 11-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 2-го гвардійського авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, гвардії генерал-майора авіації. Народився в місті Знам’янці (нині Кіровоградської області).

ПОДІЇ ТРАВНЯ

100 років тому (1.05.1917) – надруковано статут Єлисаветградської „Просвіти”. Першим головою товариства обрано місцевого нотаріуса Василя Нікітіна.

100 років тому (5.05.1917) – в Єлисаветграді вийшов перший номер газети „Социал-демократ”, друкований орган місцевої соціал-демократичної організації.

100 років тому (9.05.1917) – відбулися загальні збори української громади м. Єлисаветграда. Було ухвалено Статут, обрано виконавчий комітет (раду). Повідомлено, що на урочисту маніфестацію в Єлисаветград обіцяв прибути з Києва відомий письменник Володимир Винниченко.

100 років тому (14.05.1917) – в Єлисаветграді влаштовано День інваліда, зібрано багато пожертвувань.

100 років тому (15.05.1917) – народні учителі м. Єлисаветграда повідомили про відкриття безплатних курсів для навчання грамоті дорослого населення міста.

100 років тому (25.05.1917) – в залі Дворянського зібрання влаштовано концерт учнів музичної школи Нейгауза на користь Єлисаветградського благодійного товариства.

100 років тому (27.05.1917) – в Єлисаветграді вийшов перший номер газети „Еврейское слово”, видання місцевої організації сіоністів.

02.06

80 років від дня народження Остапенка Василя Макаровича (1937) – театрального художника. Народився в с. Созонівка Кіровоградського району. З 1970 – головний художник Кіровоградського обласного театру ляльок, здійснив постановку більше 100 вистав у театрах України і Росії. Член Міжнародної організації діячів лялькових театрів УНІМ (1984). Заслужений працівник культури УРСР (1980). Лауреат обласної премії у галузі образотворчого мистецтва ім.О.О.Осмьоркіна (2010).

09.06

120 років від дня народження Кондратюка Юрія Васильовича (1897-1942) – одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Справжнє прізвище – Шаргей Олександр Гнатович. У 1921-1925 рр. працював на Маловисківському цукровому заводі, писав книгу “Завоювання міжпланетних просторів” (1929). Його ідеї американці використали при підготовці польоту космічного корабля на Місяць (1969).

12.06

110 років від дня народження Тарковського Арсенія Олександровича (1907-1989) – російського поета і перекладача. Народився в м. Єлисаветграді. Навчався у приватній гімназії М.К. Крижановського в Єлисаветграді. Часто бував на хуторі Надія, названому на честь Надії Тарковської – першої дружини І. Карпенка-Карого, рідної сестри його батька. Посмертне зібрання творів вийшло у чотирьох томах. Багато поезій навіяно спогадами про Єлисаветград та його мешканців. Лауреат Державної премії СРСР.

17.06

105 років від дня народження Клименка Якова Дмитровича (1912-1984) – письменника. Народився в смт. Олександрівка. Член Спілки письменників СРСР (1964), заслужений працівник культури УРСР. Закінчив Київський університет (1964). Працював у редакції газети «Радянська Україна». Автор повісті «Ваша перепустка» (1931); книжок-нарисів «Баранівка» (1944), «Земля чудес» (1960), «Суцвіття весни» (1962), «Роди нам прекрасне» (1964), «Григорій Верьовка» (1972). Нагороджений медалями.

18.06

95 років від дня народження Косенка Петра Дмитровича (1922-2012) – поета. Народився в м. Долинська. У 1942 р. примусово вивезений до Німеччини (“остарбайтер”). Після Другої світової війни жив у Венесуелі, Бразилії, Колумбії, США та Канаді. Оволодів англійською, німецькою та іспанською мовами. Працював будівельником, землеробом, учителем, художником та ретушером. Автор збірки сонетів “Пізні грона” (1989), “Любов і туга, туга і любов” (1992), “Трунок Євшану” (1995).

20.06

100 років від дня народження Худякової Антоніни Федорівни (1917-1998) – військового діяча, краєзнавця. Народилась в с. Нова Слобода нині Карачевського району Брянської області в селянській родині. Худякова однією з перших прийшла у Таманський авіаційний жіночий полк нічних бомбардувальників, який тоді ще тільки формувався. На фронтах Великої Вітчизняної війни – з травня 1942 року. Особисто здійснила 926 бойових вильотів, мала бойовий наліт 3139 годин. Після війни проживала у місті Олександрія Кіровоградської області. Проводила активну патріотично-виховну роботу серед молоді. За її сприяння була зібрана перша експозиція і створений Олександрійський краєзнавчий музей. З 1980 р. до 1991 р. працювала його директором, активно допомагала при зборі експонатів, організації експозицій. У грудні 2003 краєзнавчому музею було присвоєно її ім’я. Худякова була удостоєна звання почесного громадянина міст Олексанрії і Карачева. В Карачеві ще за її життя було встановлено їй пам’ятник. Антоніна Худякова була нагороджена багатьма бойовими медалями, а також орденами: орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, трьома орденами Вітчизняної війни. Звання Героя Радянського Союзу було їй присвоєне 15 травня 1946 року.

80 років від дня народження Бокій Нінель Михайлівни (1937-2008) – археолога. Тривалий час працювала у Кіровоградському краєзнавчому музеї. Кандидат історичних наук, доцент історичного факультету КДПУ ім. В.К. Винниченка. Археологічні дослідження проводила майже у всіх районах області. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (1999).

21.06

100 років від дня народження Єдкіна Віктора Дмитровича (1917-1993) – радянського військового льотчика, учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу (1945). Народився в Олександрії. У 1941 був командиром ланки в 158-мому винищувальному авіаційному полку ППО, в 1942-45 рр. штурманом 17-го винищувального авіаційного полку. До грудня 1944 у званні майора здійснив 294 бойових вильоти, в 53 повітряних боях збив особисто 15 і в групі 3 літаки супротивника, знищив 2 аеростати. 18 серпня 1945 року Віктору Єдкіну було присуджено звання Героя Радянського Союзу. Після завершення військової кар’єри проживав в Одесі. Працював в Одеському гідрометеорологічному інституті. Окрім звання Героя Радянського Союзу і медалей Єдкін був нагороджений такими орденами: орден Леніна, три ордена Червоного Прапора, орден Олександра Невського, три ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня, два ордена Червоної Зірки.

24.06

120 років від дня народження Лютого-Лютенка Івана Макаровича (1897-1989) – холодноярського отамана, громадського і релігійного діяча в еміграції, мецената. У повстансько-партизанському русі Холодного Яру з 1919 року. Восени 1920 обраний Головним отаманом Холодного Яру. Воював на території Черкащини та Олександрівського району. З 1923 в еміграції. У 1947 – голова Парафіяльної ради УАПЦ, ініціатор проведення Собору УАІІЦ в Мюнхені. Автор книги спогадів “Вогонь з Холодного Яру” (1986).

26.06

80 років від дня народження Юр’єва Валерія Олексійовича (1937-1980) – українського поета, перекладача, літературного критика, члена Спілки письменників України. Народився в с. Лозуватка Новоукраїнського району. Закінчив КДПІ ім. О.С. Пушкіна. Автор книг поезій: “Монологи землі” (1965), “Доля” (1967), “Орбіта дня” (1974), “Силует матері” (1981).

28.06

80 років від дня народження Кердіваренка Олександра Федоровича (1937) – журналіста, письменника. Народився в с. Станкувате Вільшанського району. Працював у районній пресі, з 1985 р. до 1991 р. – редактор обласної газети «Кіровоградська правда», завідуючий відділом цієї газети. Заслужений журналіст України (1998). Член Національної Спілки письменників України (2008). Лауреат обласної літературної премії ім.Є.Маланюка.

29.06

130 років від дня народження Журавленка Павла Максимовича (1887-1948) – оперного співака (бас). Народився в с. Никонорівкатепер у межах м. Кіровограда. Закінчив у Єлисаветграді початкове народне училище та музичну школу. З 1912 – соліст Петербурзького театру музичної драми, потім Петербурзького театру опери та балету. Головні партії: Карась («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Виборний («Наталка-Полтавка» Лисенка), Голова, Додон, Салтан («Майська ніч», «Золотий півник», «Казка про царя Салтана» Римського-Корсакова). Був відомим інтерпретатором народних пісень і романсів М. Лисенка, Я. Стокового та інших композиторів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Народний артист РРФСР (1938).

29.06

80 років від дня народження Сприкута Юхима Олександровича (1937) – футболіста. Народився в м. Кіровограді. У команді майстрів “Фіма-перукар” (прізвисько за фахом) дебютував у 24 роки. За кіровоградську “Зірку” грав у 1961, 1964, 1965, 1966 та 1970 роках: 125 матчів, 33 голи. Працював адміністратором «Зірки», тренував аматорські футбольні команди.

30.06

100 років від дня народження Коростіної Людмили Яківни – (1917-1988) – дитячої письменниці. Народилася в м. Долинська. Працювала власним кореспондентом газети “Известия”. Книги для дітей: “День рождения” (1951), “Маленькому другу” (1956), “Тропой отважных” (1960), “Спор” (1960) та ін.

ПОДІЇ ЧЕРВНЯ

60 років тому (7.06.1957) – ліквідовано Тишківський район Кіровоградської області, його територія увійшла до складу Добровеличківського району.

95 років тому (29.06.1922)- в Олександрійському радянському театрі влаштовано бенефіс художника-декоратора Бориса Йогансона (1893-1973) з нагоди 10-річчя сценічної діяльності. Режисером Биковським здійснено постановку комедії „Серце – загадка”, головну роль виконав ювіляр. Б.В. Йогансон – один з найвидатніших радянських художників, дійсний член Академії мистецтв СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Автор знаменитої картини „Допит комуніста” (1933), яка отримала Гран-прі на Всесвітній виставці у Парижі.

03.07

90 років від дня народження Смоленчука Миколи Кузьмовича (1927-1993) – письменника, театрознавця, педагога. Народився в м. Бобринець. Закінчив Кіровоградський педагогічний інститут. Кандидат філологічних наук. Викладав у КДПІ ім. О.С. Пушкіна та Луцькому педагогічному інституті. Автор романів “Сиве покоління” (1960), “Ой, літав орел” (1969), “Білі бланкети” (1985) та інших творів. Член Спілки письменників України (з 1963 р.).

80 років від дня народження Павлікова Анатолія Михайловича (1937-2010) – інженера, економіста. Народився в с. Шевченкове, нині м. Долинська. Дійсний член Російської академії природничих наук, Міжнародної академії інформації. Закінчив Українську сільськогосподарську академію в Києві (1960), Московську академію зовнішньої торгівлі (1982). Працював на відповідальних роботах Міністерства сільського господарства СРСР, провідним експертом з координації національних і міжнародних випробувань сільськогосподарської техніки міжнародної організації «Агромаш», займався консалтинговою діяльністю в галузі інновацій, інвестицій та лізингу в промисловості. Заступник директора акціонерного товариства «Теплостін» (Москва). Лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки як учасник розробки проекту й виготовлення комбайну для збирання помідорів. Проводить значну роботу з консолідації української діаспори в Москві.

04.07

80 років від дня народження Решетова Олександра Олексійовича (1937-2014) – поета-пісняра, кандидата філософських наук Кіровоградського національного технічного університету. Народився в с. Петрове. Автор понад 100 наукових праць і навчально-методичних посібників із філософії, логіки, релігієзнавства. Автор навчально-методичного посібника «Логіка» (Кіровоград, 2002). Співавтор навчальних посібників: «Філософія в короткому викладі» (Кіровоград, 2003; друге доповнене видання – Кіровоград, 2005), «Релігієзнавство» (Кіровоград, 2006). Олександр Решетов – автор збірок пісень «Мелодії душі» (2002), «Душа співає» (2004) та «Мелодії зоряного дощу» (2005), що вийшли в Кіровограді у видавництві «Імекс-ЛТД».

05.07

125 років від дня народження Морозовського Ноя Самуїловича (1892-1953) – лікаря-фтизіатра. Народився в м. Олександрія. Навчався в Олександрійській гімназії, був членом просвітницького гуртка Д.І. Чижевського. Закінчив медичний факультет Київського університету (1919). З 1932 – професор, з 1939 до 1946 – директор Київського туберкульозного інституту. З 1944 до 1949 – фтизіатр Міністерства охорони здоров’я УРСР, автор 110 наукових праць.

95 років від дня народження Турчина Василя Федоровича (1922-1980) – учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу (1945). Народився в смт. Нова Прага Олександрійського району.

07.07

100 років від дня народження Мазуренка Олексія Юхимовича (1917-2004) – радянського військового льотчика, генерал-майора авіації, двічі Героя Радянського Союзу (1942, 1944). Народився в с. Ленінка Устинівського району. До призову в Червону Армію працював електрослюсарем, помічником майстра на шахті «Октябрьская революция» в Ростовській області. Навчався в планерній школі, аероклубі. У 1940 р. закінчив Єйську школу військових льотчиків. Служив на Балтиці. За роки Великої Вітчизняної війни пройшов шлях від льотчика-винищувача до командира штурмового авіаполку. Здійснив майже 300 бойових вильотів. На його особистому рахунку вісім потоплених кораблів гітлерівців і 22 – у складі групи. Полк під його командуванням знищив понад сотню бойових кораблів і транспортних суден та чимало ворожої техніки на суші. Після війни продовжував службу в авіації. У 1949 р. закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси авіації ВМФ, а в 1952 p. – Військово-морську академію. Командував авіаційними з’єднаннями, працював в апараті Міністерства ВМФ, був на викладацькій роботі. З 1972 р. – у запасі. Нагороджений орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, Ушакова II ступеня, двома Вітчизняної війни І ступеня, Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки, українським орденом Ярослава Мудрого V ступеня, медалями. В Устинівці йому встановлено бронзовий бюст.

80 років від дня народження Журавського Владислава Васильовича (1937) – журналіста, краєзнавця, поета. З 1972 до 1996 – редактор Світловодської газети “Наддніпрянська правда”. Автор декількох поетичних книг і краєзнавчих розвідок (“Світловодськ: місто і люди”, “Скарби Чорного лісу”, “Степ і ліс” та ін.). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (2005).

08.07

175 років від дня народження Бенардоса Миколи Миколайовича (1842-1905) – російського винахідника. Народився в с. Бенардосівка, Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, тепер с. Мостове, Миколаївська область. У 1882 р. винайшов спосіб з’єднання і роз’єднання металів дією електричного струму, вважається творцем дугового електрозварювання металів, конструктором електричного акумулятора. Будучи землевласником Єлисаветградського повіту керував у 1902 році роботами по електрифікації Єлисаветграда.

10.07

80 років від дня народження Артеменка Григорія Михайловича (1937) – актора і режисера. Народився в с. Новоолександрівка Кіровоградської області. Закінчив акторський (1964) та режисерський факультети Київського інституту мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Від 1964 року працює в Житомирському українському музично-драматичному театрі ім. І. Кочерги. Заслужений артист УРСР (1979).

12.07

115 років від дня народження Голоти Петра Івановича (1902-1949) (справжнє прізвище Мельник) – українського поета і прозаїка. Народився в с. Балашівка, тепер у складі Кіровограда. Належав до літературної організації “Молодняк”. Автор збірок поезій: “Тернистий шлях до волі й освіти” (1921), “Степи – заводові” (1925), “Пісні під гармонію” (1928); поеми “Будні” (1928); збірки повістей і оповідань “Бруд” (1925); роману “Сходило сонце” (1930).

70 років від дня народження Сологуба Анатолія Івановича (1947) – педагога. Народився в с. Волохіно Долинського району. З 1990 – директор Саксаганського природничо-наукового ліцею у Кривому Розі. Кандидат педагогічних наук. Член-кореспондент Академії педагогічних наук України. Організатор щорічного Всеукраїнського економічного фестивалю та науково- практичної конференції “Педагогіка творчості”.

85 років від дня народження Носова Григорія Романовича (1932-1997) – інженера–електромеханіка. З 1969 до 1979 – ректор Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування, доктор технічних наук (1972), професор (1973). Засновник вітчизняної наукової школи з автоматичного контролю технологічних процесів сільськогосподарського виробництва. Автор 10 монографій, 30 винаходів. Заслужений діяч науки і техніки України (1992).

14.07

115 років від дня народження Зайденшнур Евеліни Юхимівни (1902-1985) – літературознавця і бібліографа. Народилася в м. Єлисаветград. Працювала науковим співробітником музеїв Л.М. Толстого, П.І. Чайковського. Автор книг: „Дни и годы П.И. Чайковского. Летопись жизни и творчества” (1940), „Библиография произведений Л.Н. Толстого” (1955) та ін.

20.07

115 років від дня народження Тарловського Марка Арійовича-Вольфовича (Аркадійовича) (1902-1952) – поета і перекладача. Народився в м. Єлисаветграді. У 1924 р. закінчив філологічний факультет МДУ ім. М.В. Ломоносова. Перша книга віршів “Иронический сад” (1928) принесла визнання у літературних колах. У 1930 другу книгу поезій “Почтовый голубь” не пропустила цензура. Автор поїхав у Фергану, де написав книгу про соціалістичне будівництво в Туркестані (1931). Третя книга “Рождение Родины” (1935) виявилася останньою. Займався перекладами з туркменської, киргизької, азербайджанської, казахської мов.

21.07

60 років від дня народження Лушина Павла Володимировича (1957) – психолога. Доктор психологічних наук, професор. Закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. О. С. Пушкіна (1978). У 1980 р. вступив до аспірантури НДІ психології АПН України. Захистив кандидатську (1983) і докторську дисертацію (2003), пов’язану із проблематикою особистісного змінювання і розвитку. Завідуючи кафедрою, організував один з перших в Україні факультетів з підготовки практичних психологів (1991), що згодом посприяло відкриттю ще трьох факультетів практичної психології у вузах Кіровоградської області. Неодноразово стажувався і викладав в університетах США. Нині продовжує керівництво кафедрою психології КДПУ ім. В. Винниченка. Одночасно веде активну науково-дослідницьку діяльність і практику психолога-консультанта. З 2001 р. працює консультуючим редактором американського журналу «Мислення», а також членом двох рад із захисту докторських дисертацій у Києві та Харкові. Має понад 100 зарубіжних і вітчизняних публікацій, серед яких монографії та статті з питань психотерапії та психології.

22.07

95 років від дня народження Висікана Панаса Захаровича (1922-1963) – письменника. Народився в с. Подорожнє Світловодського району. Автор книжок для дітей: “Ігорок Мережка” (1956), “Дві топольки” (1960), “В печері святої Магдалини” (1963), “Подорож на Вогняну Землю” (1967), “Страховисько з однією зяброю” (1968).

70 років від дня народження Кривульченка Анатолія Івановича (1947) – доктора географічних наук, професора КДІІУ ім. В.К. Винниченка (1985). Доктор географічних наук, професор. Активно займався науковою роботою в галузі геоморфології та океанології. На географічному факультеті ОДУ очолював студентське наукове товариство, брав участь у наукових конференціях. Після закінчення (1970) працював учителем та завучем у школах Миколаївської та Херсонської областей, служив в армії. 3 1977 р. працював у Каховській експедиції гідрогеологом та інженером-ґрунтознавцем. Без відриву від виробничої діяльності захистив в Одеському університеті кандидатську дисертацію на тему «Принципи і методи ландшафтного підходу до оптимізації масивів зрошення степової зони» (1984). Після запрошення до Кіровоградського державного педагогічного інституту працював на педагогічному факультеті (1985). У докторантурі ЛНУ ім. Івана Франка захистив докторську дисертацію «Галогеохімія ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухо – степового краю» (2003). Тривалий час очолює керівництво науково – дослідницькими проектами. Має 115 наукових праць.

25.07

90 років від дня народження Вінтенка Бориса Михайловича (1927-2002) – живописця. Народився в с. Обознівка Кіровоградського району. Заслужений художник України (1993), член Спілки художників СРСР (1983). Сьогодні картини «Три лицарі» (1967), «Дніпровські пороги» (1967), «Наші діди» (1968) репрезентують Б. М. Вінтенка як художника, в творчості якого чільне місце займає українська історія. У різні періоди він звертався до портрета людини праці. Вірний своїй провідній темі, художник зображає своїх героїв на пейзажному тлі. Також плідно працював в різноманітних графічних техніках: офорт і ліногравюра, пастель і кольорові олівці.

ПОДІЇ ЛИПНЯ

100 років тому (1.07.1917) створено Єлисаветградську повітову раду селянських депутатів.

100 років тому (12.07.1917 – побачив світ перший номер газети “Известия Елисаветградской уездной земской управи и комитета общественной безопасности”.

120 років тому (13.07.1897) – на центральній станції міської залізниці відбувся молебень, освячення станції та машин з наступним урочистим відкриттям Єлисаветградського трамваю, будівничим якого був відомий київський підприємець Лев Бродський, який народився у м. Златопілі. Це був 4-й за ліком електричний трамвай у Російській імперії. Перший став до ладу у м. Києві (1892), у Москві трамвай з’явився у 1899.

03.08

80 років від дня народження Юрченка Анатолія Микитовича (1937-2001) – краєзнавця. Народився в с. Райгород на Черкащині. Закінчив філологічний факультет КДПІ ім. О.С.Пушкіна. Багато років працював науковим співробітником обласного краєзнавчого музею. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (1996). Автор книги “Записки краєведа”.

05.08

60 років від дня народження Горчар (Ковальчук) Катерини Георгіївни (1957) – поетеси, журналіста. Народилася в с. Інгуло-Кам’янка Новгородківського району. Власний кореспондент газети “Кіровоградська правда” з 1994. Автор книг поезій: “Пелюстка світу” (1989), “Листи до любові” (1994), “Неприручений птах” (2001), “Мій серпень” (2003). Член Національної Спілки письменників України (1997). Лауреат обласної літературної премії ім. Євгена Маланюка (2007).

10.08

75 років від дня народження Буряка Володимира Костянтиновича (1942-2011) – українського педагога. Народився в с. Володимирівка Новоархангельського району. Випускник фізико-математичного факультету КДПІ ім. О.С. Пушкіна (1967). Доктор педагогічних наук (1987), професор (1988), ректор Криворізького педагогічного університету. Створив наукову школу з дидактики, автор 10 монографій і методичних посібників (видані у Києві, Москві, Тбілісі).

11.08

60 років від дня народження Могилюка Володимира Олександровича (1957) – поета. Народився в м. Миколаєві. За фахом – лікар-терапевт, з 1980 працює у медичних установах м. Кіровограда. Автор збірників літературних пародій “Відблиски Дикого Поля” (1996), “Органіка душі” (1997); збірок поезій “Сіроокого світу світлина” (1998), “Пісок часу” (2000), “Вітри бетонних оаз” (2000) та ін. Член Національної Спілки письменників України.

13.08

70 років від дня народження Величка Степана Петровича (1947) – педагога, професора КДПУ ім. В.К. Винниченка, доктора педагогічних наук. Народився в с. Станкувате Вільшанського району. У Кіровограді працює з 1973. Автор понад 520 науково-методичних публікацій, серед них 5 монографій, 3 авторських свідоцтва, більше 50 посібників, 38 з яких мають гриф МОН України, більше 350 статей у фахових та в наукометричних виданнях. Під керівництвом С. П. Величка захищені 1 докторська і 18 кандидатських дисертацій. Заслужений діяч науки і техніки України (2014 р.)

80 років від дня народження Кривенка Віталія Єфремовича (1937) – архітектора, геральдиста. Народився в м. Кіровограді. З 1976 до 1987 – головний архітектор м. Кіровограда. Автор 50 проектів споруд соціально-культурної сфери та пам’ятників (Б. Хмельницькому, братам Ельворті, Ангелу Хранителю та ін.). Засновник та голова (з 1996) обласного відділення Українського геральдичного товариства. Автор символіки (герб і прапор) м. Кіровограда та ін. Один з авторів альбому-каталогу “Символіка Кіровоградщини” (2002). Лауреат обласної премії ім. Я.В. Паученка.

14.08

115 років від дня народження Яновського Юрія Івановича (1902-1954) – українського поета та романіста. Одного із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття. Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Ветеран Армії УНР. Зять архієпископа Одеського УАПЦ Юрія (Жевченка).. Народився в с. Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області). Автор роману «Майстер корабля», новел «Поворот», «Чотири шаблі», «Вершники» та інших творів.У рідному селі письменника Нечаївка створено музей його імені.

80 років від дня народження Базилевського Володимира Олександровича (1937) – поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, члена НСПУ. Народився в с. Павлиш, Онуфріївського району Кіровоградської області. Працював кореспондентом газет «Чорноморська комуна» (Одеса), «Кіровоградська правда» (Кіровоград), старшим редактором видавництва «Промінь» (Дніпропетровськ), керівником літературної студії «Сівач» (Кіровоград). Друкуватися почав 1954 року. Автор книжок поезій «Поклик простору», «Допоки музика звучить», «Чуття землі небесне», «Труди і дні», «Вибране», «Колодязь», «Вертеп», «Вокзальна площа», «Украдене небо», «Віварій», «Кінець навігації», «Крик зайця», однотомника вибраних поетичних творів «Вертеп»; книги критичної прози: «І зав’язь дум, і вільний лет пера», «Лук Одіссеїв», «Холодний душ історії».

16.08

55 років від дня народження Колісниченко Наталії Олексіївни (1962) – спортсменки (хокей на траві). Народилася в с. Суходільське Долинського району. Грала за команду “Колос” (м. Бориспіль). Чемпіонка СРСР, володарка кубку СРСР, учасниця двох фіналів Кубка європейських чемпіонів (1984, 1986). Заслужений майстер спорту СРСР.

23.08

60 років від дня народження Кононенка Олексія Анатолійовича (1957) – поета, педагога. Народився в с. Роздолля Компаніївського району. Випускник філологічного факультету КДПІ ім. О.С. Пушкіна (1978). У 1994-1998 – редактор відділу культури тижневика “Дзеркало тижня”. З 1998 – на творчій роботі. Автор понад 200 пісень (“Доне моя. донечко” ті ін. ). 26 книг видано загальним накладом понад 800 тис. примірників. Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. І. Огієнка (2003). Заслужений діяч мистецтв України (2001).

24.08

80 років від дня народження Попова В’ячеслава Васильовича (1937) – медальєра. Член Національної спілки художників України. З 1952 р. до 1957 р. навчався на скульптурному факультеті Дніпропетровського художнього училища. Учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. Член Federation international de la medalle Paris (F. I.D. E.M.). Учасник XXVI конгресу F. I.D. E.M. (Гаага, Голландія, 1998), XXVII конгресу F. I.D. E.M. (Веймар, Німеччина, 2000). Роботи знаходяться в Ермітажі (Санкт-Петербург), музеях Т. Г. Шевченка (Київ), Кобзаря (Черкаси), О. С. Пушкіна (Пушкінські Гори), М. Хергіані (Местія, Грузія), Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» (Чигирин, Черкаська область), Шевченківському заповіднику (Канів, Черкаська область), Історичному музеї (Москва), музеї медалі (Леден, Голландія), музеї Монетного двору (Париж), обласних краєзнавчих музеях (Суми та Кіровоград), художньому музеї (Севастополь), у приватних колекціях. Мешкає у Світловодську. Нагороджений Почесним знаком Світловодської міської ради «За заслуги перед Світловодщиною».

27.08

90 років від дня народження Сумарокова Павла Івановича (1927-2010) – поета і прозаїка. Народився в с. Митрофанівка Новгородківського району. З 1985 – керівник Оріхівської літературної студії “Ластівка” (Запорізька область). Друкувався в багатьох виданнях періодичної преси, в альманахах, журналах: в районній газеті “Трудова слава”, в обласних “Запорізька правда”, “Запорозька Січ”, в республіканській “Веселі вісті”, в колективних альманахах “Передзвін-1”, “Передзвін-2”, “Веселий курінь” (згодом “Весела Січ”), у збірниках “Созвучье”, “Зачарований Дніпро”, в журналах “Перець”, “Хортиця” та ін.

30.08

225 років від дня народження Поджіо Йосипа Вікторовича (1792-1848) – декабриста, члена Південного товариства, старшого брата Поджіо Олександра Вікторовича. Учасник Вітчизняної війни 1812, штабс-капітан. Тривалий час мешкав у родовому маєтку Янівці (с. Іванівка Олександрівського району), де й був заарештований. Відбув 8 років у Шліссельбурзькій фортеці, потім засуджений на довічне заслання до Сибіру.

ПОДІЇ СЕРПНЯ

25 років тому (19.08.1992) третє космічне відрядження уродженця Олександрії Леоніда Попова, командира корабля “Союз-Т-7”.

100 років тому (27.08.1917) музично-драматичний гурток Єлисаветградської “Просвіти” на користь біженців-поляків влаштував благодійний спектакль за п’єсою М. Кропивницького “По ревізії”.

03.09

155 років від дня народження Тарковського Олександра Карловича (1862 – 1924) – громадського діяча, мемуариста. Народився в с. Миколаївка Кіровоградського району. Після смерті батьків виховувався у родині І.К. Карпенка-Карого, одруженого на його сестрі Надії Тарковській (Хутір Надія – це на її честь). Закінчив Єлисаветградське земське реальне училище. За участь в Єлисаветградській Громаді був засуджений на п’ять років заслання до Сибіру. З 1897 до 1920 служив у Єлисаветградському комерційному банку, був попечителем комерційного училища. Знав багато мов. Батько поета Арсенія Тарковського, дід кінорежисера Андрія Тарковського.

05.09

95 років від дня народження Гаврилова Кузьми Антоновича (1922-1997) – Героя Радянського Союзу, зв’язківця. Народився в с. Зибкове Онуфріївського району. Учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1944). Трудову діяльність почав у Тбілісі токарем на заводі імені 26 бакинських комісарів. Брав участь у боях під Ростовом. Будучи рядовим телефоністом 38-ї стрілецької дивізії, особливо відзначився під час форсування Дніпра. У ніч з 23 на 24 вересня з першими десантниками перебрався на правий берег, установив зв’язок і корегував вогонь наших батарей. Під шаленим обстрілом противника тричі у воді лагодив пошкодження лінії зв’язку. Після війни жив і працював у Тбілісі.

05.09

65 років від дня народження Валькевич Раїси Андріївни (1952) – концертно-камерної співачки і педагога. Народилася в м. Кіровограді. Лауреат IV Міжнародного фестивалю молодих виконавців у Любліні (1988). З 1982 – солістка обласної філармонії, професор кафедри хорового диригування КДПУ ім. В.К. Винниченка. Народна артистка України (2002).

06.09

120 років від дня народження Микитенка Івана Кіндратовича (1897–1937) – письменника, класика української радянської літератури. Народився в с. Рівне Новоукраїнського району. Твори: «Вогні» (1927), «Над морем» (1927), «Homo sum» («Людина») (1927), «Антонів огонь» (1927), «Брати» (1927), «Дитинство Гавриїла Кириченка» (1928), «Вуркагани» (1928), «Голуби миру» (1929), «Ранок» (1933) та інш.

09.09

185 років від дня народження Ніщинського Петра Івановича (1832-1896) – композитора, поета і перекладача. З 1870 часто приїздить у Єлисаветград до М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого. Найвидатніший твір – музична картина “Вечорниці” до драми Т.Шевченка “Назар Стодоля” – вперше виконаний у приміщенні Єлисаветградського громадського зібрання (1875) місцевим аматорським театральним гуртком за участі автора.

55 років від дня народження Шила Віктора Анатолійовича – поета, прозаїка. Живе і працює в Кіровограді. Автор книжок поезії: “Розуміння історії” (1990), “Практика: 1962-1991” (1991) та інших. Президент Кіровоградської обласної організації Асоціації українських письменників (2011).

13.09

100 років від дня народження Алфьорова Миколи Семеновича (1917-1982) – архітектора. Народився в смт. Компаніївка. Жив і працював у м. Свердловську (РРФСР). З 1972 – ректор Свердловського архітектурного інституту. Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1978). Народний архітектор СРСР (1978).

15.09

110 років від дня народження Меламуда Хаїма Гершковича (1907–1993) – письменника. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. Автор 17 книг (романів, повістей, оповідань та нарисів). Особливий інтерес викликають “Хащуватські оповідання” ( 1984). Писав єврейською (ідіш), українською та російською мовами.

105 років від дня народження Степанова Михайла Карповича (1912-1962) – учасника Великої Вітчизняної війни. Брав участь у визволенні Кіровограда від німецько-фашистських загарбників, розміновував наше місто з 8.01. до 1. 02 1944. Тоді бригадою спеціального призначення перевірено 120 км вулиць, 418 кварталів, 330 приміщень, знешкоджено понад 2 тис. фугасів та авіабомб. Почесний громадянин м. Кіровограда.

18.09

115 років від дня народження Варшавського Бориса Яковича (1902-1996) – агротехніка, доктора сільськогосподарських наук, заслуженого діяча науки України (1977). Народився в м. Новогеоргіївську (нині Кіровоградська область). Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1928). Працював у партійних, радянських та сільськогосподарських органах. З 1949 р. – у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків. Основні досліди – удосконалення механізації вирощування буряків. Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

19.09

85 років від дня народження Вікторенка Віктора Макаровича (1932-2009) – авіатора. З 1955 після закінчення Кіровоградського військового авіаційного училища льотчиків працював у ньому інструктором. З 1960 – у Кіровоградській школі вищої льотної підготовки, з 1975 до 1978 – начальник КШВЛП. З 1989 – у Кіровоградській державній льотній академії України. За період його роботи підготовлено та перепідготовлено близько 100 тис. авіаспеціалістів. Як пілот, налітав майже 10 тис. годин. Заслужений льотчик СРСР (1987). Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1973), медалями, знаком «Відмінник Аерофлоту».

160 років від дня народження Дудченка Івана Степановича (Ковбасенка) (1857-1917) – лікаря-мікробіолога та епідеміолога. Народився в м. Новомиргороді. Навчався в Златопільському дворянському училищі, після чого в 1885 році закінчив медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Понад 20 років займався лікарською практикою в Україні (в Одесі, Златополі), Середній Азії, на Уралі, в Сибіру, на Далекому Сході. Дудченком було опубліковано понад 90 наукових повідомлень, присвячених вивченню чуми, малярії, черевного тифу, туберкульозу. Його наукові праці з епідеміології та епізоотології чуми отримали міжнародне визнання і лягли в основу сучасних уявлень про природу осередків інфекції на Далекому Сході і в Монголії.

21.09

115 років від дня народження Шевченка Івана Івановича (1902–1977) – поета, журналіста, перекладача. Народився в с. Павлиш Онуфріївського району. Жив і працював у рідному селі. Автор 4 книг. Влітку 1957 с. Павлиш відвідав поет Павло Тичина, на згадку про своє перебування тут написав вірш “В гостях у пісняра Івана”.

22.09

135 років від дня народження Журавського Андрія Володимировича (1882-1914) – вченого-географа, дослідника Півночі. Народився в м. Єлисаветграді. Дійсний член імператорських Російських географічного та етнографічного товариств. У 1909 нагороджений Академією наук медаллю “Лучший учений собиратель России”. У 1911 відкрив першу в Примор’ї Печорську сільськогосподарську станцію. Автор близько 500 наукових праць.

80 років від дня народження Скалько Світлани Леонідівни (1937) – педагога, профспілкового діяча. З 1969 – голова Кіровоградського обласного комітету профспілки працівників освіти і науки, нагороджена медаллю А.С. Макаренка (1987), нагрудним знаком “Профспілкова відзнака” (1998) та ін. Лауреат обласної педагогічної премії ім. В.О. Сухомлинського.

24.09

95 років від дня народження Понеділка Миколи Васильовича (1922-1976) – українського письменника-емігранта (з 1943). Народився в м. Новомиргороді. Український письменник, автор збірок гумористичних оповідань, член ОУП «Слово». Під час Другої світової війни та німецької окупації попадає в 1944 у Німеччину, у 1949 емігрує до США. У 1947 почав перекладати твори німецьких і французьких драматургів. Написав три п’єси з підсовєтського життя: «Знедолені», «Лейтенант Фляєв» і «А ми тую червону калину». У 2007 році в Новомиргороді на рідній вулиці письменника за сприяння Товариства імені Олени Теліги, «Просвіти» та районної влади була встановлена меморіальна дошка. У цьому будинку досі мешкають нащадки роду Понеділків. Похований на українському православному цвинтарі у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

25.09

95 років від дня народження Кирдана Бориса Петровича (1922–2006) – літературознавця і фольклориста. Народився в с. Ганно-Леонтовичеве Устинівського району. З 1953 працював в Інституті світової літератури АН СРСР у Москві, доктор філологічних наук, професор. Автор досліджень: “Український народний епос” (1965), “Народні співці-музиканти на Україні” (1980).

30.09

95 років від дня народження Прокаєва Федора Івановича (1922–1989) – літературознавця. Кандидат філологічних наук. З 1971 до 1985 – доцент кафедри російської і зарубіжної літератури КДПІ ім. О.С. Пушкіна (нині Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка).

ПОДІЇ ВЕРЕСНЯ

„Вересневі самоцвіти” – щорічний Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва.

100 років тому (2.09. 1917) у залі Дворянського зібрання гуртком Товариства українських самостійників під керівництвом Д. Дорошенка та Л. Романова влаштовано спектакль за п’єсою “Бондарівна” І. Карпенка-Карого.

100 років тому (3.09.1917) у приміщенні українського соціалістичного робітничого клубу видатний українофіл, єлисаветградський лікар Опанас Михалевич прочитав лекцію “Київська громада 1870-1876 років”.

150 років тому (7.09.1867) Єлисаветградська міська громада ухвалила рішення про заснування в місті Олександрівського дитячого притулку для 40 сиріт. Був відкритий 1.06.1871.

170 років тому (13-20.09.1847) – свої останні концерти в Єлисаветграді дав Ференц Ліст.

105 років тому (15.09.1912)– Єлисаветградське Товариство взаємної допомоги ремісників на своєму засіданні ухвалило рішення клопотатися про спорудження на одній із площ міста пам`ятника Олександру ІІ, надавши на цю справу 3000 руб.

100 років тому (15.09.1917) – вийшов перший номер газети „Ученический вестник”, позапартійний часопис Єлисаветградської учнівської молоді. Автори: С.Гройсман, Е.Бриль, Я.Бердичевский.

80 років тому (22.09.1937) – Указом Президії Верховної Ради УРСР утворено Миколаївську область, до складу якої увійшли м. Кірово, Бобринецький, Витязівський, Кіровський, Знам`янський, Компаніївський та Устинівський райони.

03.10

80 років від дня народження Постельняк Антоніни Іванівни (1937) – педагога-методиста. Народилася в смт. Новгородка. З 1970 працює у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. В. О. Сухомлинського. Автор низки методичних рекомендацій щодо вивчення та впровадження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського. Лауреат обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського (2002).

05.10

90 років від дня народження Олефіренка Івана Павловича (1927-2009) – прозаїка і публіциста. Народився в селі Тернівці Новоархангельського району. Автор книг “Вдови”, “Там, де Ятрань круто в’ється” та ін.

06.10

135 років від дня народження Шимановського Кароля (1882-1937) – польського композитора, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Народився в с. Тимошівка, нині Кам’янського району Черкаської області. Навчався в Єлисаветградському земському реальному училищі та музичній школі Г.В. Нейгауза (1901-1905). Брав участь в організації музичного життя Єлисаветграда у 1917-1917. В Єлисаветграді написав оперу “Король Рогер” (лібрето Я. Івагикевича), роман “Ереб” та інші твори. З 1920 жив у Польщі. Ректор Варшавської консерваторії (1927-1932) та Академії музики (1930- 1932). У Кіровограді створено міський музей музичної культури ім. К. Шимановського.

07.10

95 років від дня народження Фартушняка Дмитра Івановича (1922-2007) – педагога, історика, краєзнавця. Народився в с. Давидівка Голованівського району. З 1953 до 1994 вчителював у с. Підвисокому Новоархангельського району. У 1967 створив музей історії села, гордістю якого є розділ про трагічну долю 6-ї та 12-ї радянських армій, що 27.08.1941 потрапили в оточення поблизу Підвисокого. Матеріалами музею скористався поет Є. Долматовський при писанні книги “Зелена брама”. Заслужений працівник культури УРСР (1973). Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.М. Ястребова (1999). Почесний громадянин с. Підвисокого.

11.10

75 років від дня народження Яворівського Володимира Олександровича (1942) – письменника, громадського і державного діяча України. Автор близько 30 книг (романи, повісті, публіцистика). Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Двічі (1990-1994 та 1994-1998) обирався народним депутатом України від Світловодського виборчого округу. Обирався головою Національної Спілки письменників України.

65 років від дня народження Бєлінського Володимира Васильовича (1952) – журналіста. Народився в с. Березівка Маловисківського району. З 1976 працює в обласній газеті “Кіровоградська правда”, тривалий час був головним редактором. Заслужений журналіст України.

12.10

60 років від дня народження Табалова Олександра Миколайовича (1957) – підприємця, мецената. Народився в м. Кіровограді. У 1992 заснував виробниче об’єднання “Формула”, до складу якого входить 24 підприємства, у тому числі 7 хлібозаводів у різних регіонах України. З 2001 очолював правління ВАТ “Кіровоградський хлібозавод”. Захоплюється образотворчим мистецтвом, зібрав цінну колекцію творів живопису та графіки єлисаветградських і кіровоградських художників.

13.10

160 років від дня народження Грабенка Андрія Михайловича (псевдонім Конощенко) (1857-1932) – громадського діяча, фольклориста. Народився в с. Обознівка Кіровоградського району. Закінчив ЄЗРУ, відвідував місцевий гурток Громади лікаря О. Михалевича. Один з авторів альманаху єлисаветградських літераторів “Степ” (1886), представлений у ньому віршем-піснею “В невеселую годину…” У 1905 Херсонський міський голова, делегат Всеросійського земського з’їзду в Москві, редактор “Сборников Херсонского земства”. У 1927 обраний членом Етнографічної комісії АН УРСР. Зібрав та записав на Єлисаветградщині, Київщині та Полтавщині майже 1000 народних пісень.

15.10

65 років від дня народження Гая Анатолія Івановича (1952) – прозаїка, члена НСПУ. Народився у с. Бірки Олександрівського району. Працював кореспондентом газет «Радянська Житомирщина» та «Київська правда». Обирався депутатом Київської обласної і Білоцерківської міської рад. Лауреат обласної літературної премії ім. Григорія Косинки та міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького. Проживає в м. Білій Церкві Київської області. Автор 14 книг прози та документалістики для дітей і дорослих.

16.10

110 років від дня народження Бланка Мойсея (1907-1983) – живописця і графіка. Народився в м. Єлисаветграді. Жив у Харкові, працював у галузі станкової графіки і живопису.

115 років від дня народження Червонія Логвина Даниловича (1902-1980) – Героя Радянського Союзу. Народився в с. Грушка Ульяновського району. Почесний громадянин міста Рівного.

75 років від дня народження Яковенко Наталії Миколаївни (1942) – історика. Народилася в с. Апрелівка Бобринецького району. Доктор історичних наук (1994), автор монографій “Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.” (1993), “Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.” та ін. Голова товариства дослідників Центральної і Східної Європи І (1998). Почесний член Російської Академії Наук (2002).

17.10

85 років від дня народження Шутенка Кіма Олександровича (1932-2010) – композитора. У 1956 р. закінчив Державний музично-педагогічний інститут ім. Гнєсіних у Москві. Викладав теоретичні предмети та композицію у Кіровоградському музичному училищі (1962). Писав музику до спектаклів Кіровоградського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького: «Лиха іскра поле спалить й сама щезне», «Катерина», а також до п’єс сучасних драматургів. Для симфонічного оркестру музичного училища створив «Козацьку увертюру», «Російську увертюру» та ін. Концерт для фортепіано з оркестром (1967) виконувався у Москві. У доробку багато дитячих п’єс для фортепіано, домри, балалайки, гобою, труби, скрипки.

18.10

105 років від дня народження Тарана Григорія Олексійовича (1912-1948) – військового і цивільного льотчика, Героя Радянського Союзу (1944). Народився в с. Підгайці Кіровоградського району. Один з піонерів освоєння повітряних трас над високогірним Паміром. Під час ВВВ 460 разів перетинав лінію фронту, здійснив 230 нічних вильотів у глибокий тил (78 – з посадкою). Його іменем названо Сасівське льотне училище цивільного флоту в Рязанській області, авіашколу – у підмосковному Внуково.

20.10

90 років від дня народження Шабали Федора Михайловича (1927-1997) – самодіяльного художника, бібліофіла. За фахом – інженер- будівельник, працював у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування. Автор близько 1000 творів живопису і графіки. У кібернетико-технічному коледжі, де він викладав, створено експозицію його картин.

25.10

115 років від дня народження Костюка Григорія Олександровича (1902-2002) – літературознавця. Упорядник архіву В. Винниченка, автор численних публікацій про В. Винниченка. Автор наукових праць “Панас Мирний. Життя і творчість” (1931), “The Fall of Postyshew” (1954), “Stalinist Rule in the Ukraine” (1960), “Володимир Винниченко і його доба” (1980), “У світі ідей та образів” (1983); книг “З літопису літературного життя в діаспорі” (1971), спогадів “Окаянні роки” (1978) та “Зустрічі й прощання” (Т. 1. – 1987, Т. 2. – 1998). Підготував до видання два томи “Щоденника” В.Винниченка, п’ятитомне видання творів М.Хвильового (1978-1986), твори М.Куліша (1955), П.Филиповича, М.Драй-Хмари та ін.

ПОДІЇ ЖОВТНЯ

90 років тому (6.10.1927) за ініціативою робітників заводу Ельворті у Зінов’євську засновано вечірній робітничий факультет (робфак) для підготовки керівних кадрів. Університет зробив п’ять випусків, а у 1934 був реорганізований у технікум.

135 років тому (7.10.1882) в Єлисаветграді відкрилася X виставка Товариства передвижників. Експозиція (70 творів) була розгорнута у залі Дворянського зібрання, за два тижні її відвідало 2250 чоловік.

100 років тому (7.10.1917) Єлисаветградська газета “Голос Юга” друкує статтю Наталії Бракер “Дошкільне виховання”.

27.10. – 135 років від дня заснування українського професійного театру.

02.11

90 років від дня народження Моторного Дмитра Костянтиновича (1927) – знатного хлібороба. Народився в с. Розянчина (Родзянкіне), тепер село Трудолюбівка Бобринецького району. Закінчив Херсонський судномеханічний технікум, пізніше Мелітопольський інститут механізації сільського господарства. З 1963 року Д.К. Моторний очолює колгосп ім. С.М. Кірова с. Чорнобаївка Білозерського району. Нині колишній колгосп, пройшовши стадію реформування на нових, приватних засадах, став приватно-орендним кооперативом “Зоря”. Це господарство і зараз – один із флагманів аграрної Херсонщини. Бо талант господарника – категорія незмінна. Д.К. Моторний обирався депутатом Верховної Ради СРСР, двічі – Верховної Ради України. Його життєвий шлях позначений найвищими трудовими відзнаками СРСР – двома Золотими Зірками Героя Соціалістичної Праці та званням Героя України, орденом князя Ярослава Мудрого, званнями лауреата рейтингу “Золота фортуна”, почесного члена Української Академії аграрних наук, Заслуженого працівника сільського господарства та інш.

05.11

55 років від дня народження Бойка Вадима Леонідовича (1962-1992) – журналіста, державного діяча. Народився в м. Світловодськ. Працював на українському телебаченні. Заслужений журналіст України. Народний депутат України. Загинув внаслідок нещасного випадку за нез’ясованих обставин. В. Яворівський назвав його “мужнім і мудрим витязем молодої української демократії”. У 1994 видано книгу нарисів, статей та інтерв’ю Бойка “Історії потрібна правда” (упорядник В.В. Журавський). У Кременчуці та Світловодську на честь Вадима Бойка названо вулиці, також на них встановлено пам’ятні дошки.

75 років від дня народження Капелюшного Леоніда Володимировича (1942) – журналіста і сценариста. Народився в с. Павлогірківка Бобринецього району. З 1973 до 1998 – власний кореспондент центральних газет “Комсомольськая правда” та “Известия”. З 1999 працював у “Литературной газете” (Москва). Автор книг: “Трасса” (1985), “Светит незнакомая звезда” (1987), “Командировка в Китай” (1988); за його сценаріями знято 15 документальних фільмів.

07.11

80 років від дня народження Білятинського Олександра Антоновича (1937) – інженера шляхів сполучення. Народився в с. Хащувате Гайворонського району. Автор 274 наукових праць, серед яких 15 книг та навчальних посібників. Член редколегій науково-технічних журналів і цілого ряду збірників. У 1993 році О. А. Білятинського обрано дійсним членом Транспортної академії України. Нагороджений медаллю “1500-річчя Києва” та нагрудним знаком “Відмінник освіти”. Видав кілька поетичних збірок. Серед них – “Бузькі береги”, “Пісні рідного краю”, Лірика юності”, “Я пісню обіцяв подарувати” та інші.

80 років від дня народження Рєзнікова Віктора Олександровича (1937) – художника-графіка. Народився в с. Веселівка Бобринецького району. Виконав серію офортів до поеми М. Гоголя “Мертві душі”, цикли акварелей “Живописна Україна”, “Мої земляки-бобринчани” та ін.

08.11

100 років від дня народження Осатюка Дмитра Івановича (1917-1999) – танкіста, Героя Радянського Союзу (1943). Народився в с. Могильне Гайворонського району. З 1959 до 1972 – військовий комісар Кіровоградської області.

12.11

90 років від дня народження Чубенка Володимира Аврамовича (1927-2006) – письменника-гумориста. Народився в с. Дубівка (нині Новгородківського району Кіровоградської області). Перші вірші В. Чубенка з’явилися в друці в 1950 році (армійська газета «Красный воин»), У 1971 році світ побачила його перша книжка «Балакучий автомат». З 1976 року – член Спілки письменників України. У 1973 році він брав участь у першому Республіканському конкурсі гумористів і став його лауреатом. Його твори: Балакучий автомат (1971), Торт і чорт (1973), Вакантний холостяк (1975), Критичне зауваження (1978), Закодоване доброчестя (1982), Сміх сміхом (1986), Моторний коник (1986), Липа для Пилипа (1991), Хитра чапля (1992), Рекламна пауза (1995), І сміх, і пісня, і любов (1997), Лицарський дарунок (2001).

13.11

45 років від дня народження Сухорук-Жукової Олени (1972) – кіровоградської спортсменки і тренера. Дворазова чемпіонка світу, триразова – Європи з пауерліфтінгу. Заслужений майстер спорту України.

15.11

180 років від дня народження Шпіра Африкана Олександровича (1837 – 1890) – філософа. Народився в м. Єлисаветграді. Жив у Німеччині (з 1867) та Швейцарії (з 1878). Його філософські праці “Мысль и действительность” (1873), “Очерки критической философии” (1901), “Основы морали и права” справили помітний вплив на творчість Л. Толстого, Ф. Ніцше, Р.-М. Рільке та інших європейських інтелектуалів.

16.11

95 років від дня народження Бойка Івана Кіндратовича (1922-1987) – педагога і краєзнавця. Народився в с. Андріївка Новомиргородського району Кіровоградської області. Дослідник історії Новомиргородського району.

70 років від дня народження Гаращенка Федора Георгійовича (1947) – кібернетика. Народився в с. Гурівка Долинського району. Доктор фізико-математичних наук, професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Автор 140 наукових праць.

17.11

95 років від дня народження Книша (Книшева) Георгія Арсеновича (1922-1997) – поета, прозаїка. Народився в смт. Петрове Кіровоградської області. Учасник Великої Вітчизняної війни, воював на різних фронтах. Навчався у Львівському університеті. Друкуватися почав у фронтових газетах. З 1950 р. працює у пресі. Автор збірок віршів «Вірність» (1951), «Джерело» (1955), «Скарб» (1961), «За горами, за лісами» (казка у співавторстві з А. Волощаком, 1951), «Рубежі» (1963), «Поєднались ріки» (1964), «Високість» (1966), «Фарватер» (1971), «Антени» (1973), «Роса» (1976), «Імення» (1986), романів «Жайвір» (1975), «Приціл» (1977), «Гніздо» (1979), «Брость» (1981), «Літа на долоні» (1985); книжки нарисів «Троянди на мармурі» (1980) та інших книг. Романи перекладалися російською мовою.

95 років від дня народження Шинкаренка Станіслава Гавриловича (1922-1991) – живописця. Народився в с. Роздолля Компаніївського району. Жив і працював у м. Запоріжжі. Основні твори: “На Січ” (1955), “Перший сніг” (1963), “Металург” (1969) та ін.

21.11

110 років від дня народження Хромченка Соломона Марковича (1907-2002) – оперного співака (ліричний тенор), педагога Народився в м. Златопіль. У 1934-1957 – соліст Великого театру СРСР. Лауреат першого Всесоюзного конкурсу вокалістів у Москві (1933). Заслужений артист РРФСР (1947). З 1961 викладав у Московському музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних. Записав на грамплатівку романси українських композиторів.

22.11

90 років від дня народження Владимирової Валентини Харлампіївни (1927-1994) – кіноактриси. Народилася в с. Василівка тепер Новомиргородський район Кіровоградської області. Після закінчення Другої Світової війни вступила до Харківського інженерно-економічного інституту. Вчилась там два роки, потім переїхала до Москви і вступила до ВГІКу. В 1955 році Валентина Владимирова закінчила ВГІК (майстерня Б. Бібікова та О. Пижової). Почала працювати в Театрі-студії кіноактора. В цей же час почала зніматись в кіно, спочатку в епізодичних ролях. Зіграла понад 100 ролей. Заслужена артистка РРФСР (1979).

26.11

110 років від дня народження Тереножкіна Олексія Івановича (1907-1981) – археолога. У 1949 відкрив та дослідив у Чорному лісі (поблизу с. Богданівки Знам’янського району) так звану “чорноліську культуру” (X – початок VII ст. до н.е.), що в матеріальних пам’ятках зафіксувала перехід від доби бронзи до заліза. На території Кіровоградщиті відомо близько 20 поселень чорноліської культури.

30.11

130 років від дня народження Назаревського Олександра Адріановича (1887-1977) – літературознавця. Народився в м. Златопіль. З 1914 до 1977 викладав у Київському університеті, працював у АН УРСР (1928-1950). Автор досліджень з історії української і російської літератури, текстології, бібліографії, фольклористики, мистецтвознавства.

ПОДІЇ ЛИСТОПАДА

100 років тому (1.11.1917) Єлисаветградська рада робітничих і солдатських депутатів на своєму засіданні ухвалила рішення не визнавати владу Української Центральної Ради (83 голоси проти 60).

50 років тому (4.11.1967) у с. Бережинці Кіровоградського району відкрито пам’ятник герою громадянської війни Василю Боженку.

60 років тому (5.11.1957) запрацювала Краснохутірська ГЕС у Вільшанському районі потужністю 3300 кіловат

75 років тому (7.11.1942) газету “Українські вісті”, що виходила в окупованому Кіровограді, перейменовано на “Кіровоградські вісті”.

125 років тому (10.11.1892) у с. Марто-Іванівці Олександрійського повіту статський радник Іван Горонович на власний кошт (7 тис. руб.) відкрив початкове народне училище на 100 учнів, яке передав у відання земства. Збудував також 15.12.1893 ремісниче відділення. Щорічно на утримування школи давав 200 руб. Вона вважалася однією з кращих у повіті, Горонович був її довічним попечителем.

100 років тому (11.11.1917) Український драматичний гурток самостійників м. Єлисаветграда влаштував спектакль за п’єсою “Вихрист” (для постановки був запрошений хор синагоги під керівництвом Д. Сквирського).

130 років тому (16.11.1887) у с. Глодосах Новоукраїнського району відкрито церковнопарафіяльну школу, яку відвідувало 68 хлопчиків і 17 дівчаток.

100 років тому (24.11.1917) сформовано український Єлисаветградський національний курінь з трьох батальйонів.

08.12

125 років від дня народження Осмьоркіна Олександра Олександровича (1892 – 1953) – художника. Народився у м. Єлисаветграді. Навчався у ЄЗРУ (1902-1910), відвідував Вечірні Рисувальні класи (учень Ф.С. Козачинського), учасник Першої художньої Єлисаветградської виставки (1913). З 1932 до 1947 – професор індивідуальної майстерні Всеросійської академії мистецтв. Твори зберігаються у багатьох музеях України та Росії. У Кіровограді відкрито художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна.

13.12

115 років від дня народження Земнорія Андрія Петровича (1902-1994) – фізика. Народився в с. Могильне Гайворонського району. Доктор технічних наук, професор, директор Московського інституту радіоелектроніки. Лауреат Державної премії СРСР.

14.12

110 років від дня народження Янушкевич Ганни Яківни (1907–1983) – актриси. Народилася в м. Гайворон Кіровоградської області. З 1940 працювала у Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, знімалась в кіно. Народна артистка УРСР (1965).

18.12

125 років від дня народження Куліша Миколи Гуровича (1892–1937) – українського драматурга. У 1925 році працював у Зінов’євську (тепер м. Кіровоград). У 1925 був головним редактором газети “Червоний шлях” у м. Зінов’євську. Тут працював над п’єсою “Отак загинув Гуска”. Враження від перебування у нашому місті знайшли відгук у комедії “Хулій Хурина (1926), фейлетонах і листах.

120 років від дня народження Примакова Віталія Марковича (1897-1937) – радянського військового діяча, організатора і керівника Червоного Козацтва України (з січня 1918). Встановлював радянську владу в Олександрійському та Єлисаветградському повітах. У лютому 1919 Мелітопольський полк Червоного Козацтва два тижні перебував у Олександрії, де місцевою повітовою владою був нагороджений Почесним Червоним Прапором. В. Примаков виступав на мітингах в Олександрії і Новій Празі. Тоді у Червоне Козацтво записався юний олександрієць П. Кошовий, майбутній маршал Радянського Союзу. На честь цих подій в Олександрії названо дві вулиці: Червонокозача і Примакова.

19.12

70 років від дня народження Гнибіденка Івана Федоровича (1947) – економіста, і державного службовця. Народився в с. Першотравневе Долинського району. Тривалий час перебував на комсомольській і партійній роботі. Кандидат економічних наук. З 1996 працював заступником міністра праці та соціальної політики України.

20.12

105 років від дня народження Самчука Івана Оникійовича (1912-1988) – українського військового діяча часів Другої світової війни, Героя Радянського Союзу. Народився в с. Спасо-Мажарівка Знам’янського району. Закінчив Зінов’євську кавалерійську школу ім. С.М. Будьонного та Військову Академію ім. М.В. Фрунзе. Як начальник штабу корпусу, виявив військово-оперативну майстерність в боях за визволення Кіровоградщини. З 1949 викладав в Академії Генерального Штабу. Автор книг мемуарів: “13 гвардейская” (1970); “От Волги до Эльбы и Праги” та ін. Почесний громадянин м. Кіровограда (1973).

21.12

80 років від дня народження Ножнова Михайла Михайловича (1937-2003) – інженера, натураліста, краєзнавця. 45 років присвятив розробці, випробуванню, виробництву та експлуатації посівної техніки на заводі “Червона Зірка” та проектно-конструкторському інституті. Паралельно займався природознавством, охороною природи рідного краю. Автор сотні публікацій у московських, київських та місцевих часописах. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова (1997).

26.12

60 років від дня народження Любарського Романа Рафаїловича (1957) – поета і журналіста. Народився в м. Кіровоград. У 1990-1998 працював у Кіровоградських періодичних виданнях («Вечірня газета», «Україна-Центр»), друкував матеріали краєзнавчої тематики. Автор декількох книг поезій (“Время звезд и дождей” (1995), “На пороге в XXI век” (2001) та ін). Член спілки письменників Ізраїля.

150 років від дня народження Сидоренко-Свідерської Ганни Іванівни (Борисоглібської) (1867-1939) – актриси (псевдонім Борисоглібська). У 1888 вступила до групи М. Кропивницького, неодноразово грала в Єлисаветграді. З 1925 – у Київському драматичному театрі ім. І. Франка, знімалась в кіно. Народна артистка УРСР (1936).

105 років від дня народження Гончаренка Миколи Гавриловича (1912-1997) – історика, доктора історичних наук. Народився в с. Суслове Компаніївського району. З 1946 працював у Луганському педагогічному інституті. Доктор історичних наук (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1969).

27.12

80 років від дня народження Руденка Миколи Сергійовича – інженера, педагога. Доктор технічних наук (1978), професор Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування. Автор декількох монографій, 10 винаходів, 100 науково-методичних праць.

110 років від дня народження Червоніщенка Івана Григоровича (1907-1984) – поета. Народився в с. Рощахівка Бобринецького району. Член Спілки письменників України (з 1953 р.). Закінчив Полтавський учительський інститут (1941). Автор збірок: “Серцем дивлюся” (1961), “Совість наказує” (1966), багатьох пісень.

28.12

120 років від дня народження Конєва Івана Степановича (1897-1973) – радянського воєначальника. Під його командуванням війська 2-го Українського фронту здійснили Кіровоградську наступальну операцію – одну з найважливіших на Правобережній Україні. З середини грудня 1943 до 8.01.1944 штаб Конєва містився у Новій Празі Олександрійського району, а у січні-лютому 1944 – у с. Бовтишці Олександрівського району. В боях за Кіровоградщину 400 воїнів удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 58 частинам і з’єднанням присвоєно найменування “Кіровоградських”, “Олександрійських”, “Знам’янських” і “Новоукраїнських”. Деякий час після війни обласний краєзнавчий музей носив ім’я Конєва. Маршал Радянського Союзу (1944). Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Автор книги мемуарів “Записки командующего фронтом” та ін. Почесний громадянин м. Кіровограда (1969).

95 років від дня народження Демченко Галини Олексіївни (1922–1986) – дитячої письменниці, поетеси. Народилася в смт. Олександрівка. Автор 10 книг для дітей, написала лібрето до опери “У зеленому саду” композитора А. Філіпенка.

30.12

115 років від дня народження Афанасьєва Данила Яковича (1902-1990) – біолога і геоботаніка. Народився в м. Новомиргород. В 1925 році закінчив Зінов’євський педагогічний технікум, а в 1930 році – Одеський інститут народної освіти. Протягом 1925-1926 років Д. Я. Афанасьєв працював завідуючим трудової школи Кіровоградської області, викладачем, а з 1929 по 1935 роки – директором сільськогосподарського технікуму на Одещині. З 1931 року працював в Інституті ботаніки АН УРСР. В 1934-1939 роках – аспірант, в 1939-1941 – старший науковий співробітник. Одночасно працював директором Акліматизаційного саду ВУАН (1933-1935), виконував обов’язки завідувача (1939-1941), а згодом керував відділом геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР (1945-1955), був старшим співробітником-консультантом (1970-1990). В 1931-1941 роках Данило Якович здійснив низку експедицій для дослідження рослинності України. Будучи провідним лукознавцем, він розробляв еколого-фітоценологічну і топологічну класифікацію луків, заходи для підвищення її продуктивності. Описав луки Десни, Прип’яті, Дніпра та його притоків, Великої Висі, Полісся та Карпат. Лауреат премії ім. М. Холодного АН УРСР (1973).

ПОДІЇ ГРУДНЯ

105 років тому (6.12.1912) у Добровеличківці відкрито жіночу учительську семінарію.

100 років тому (11.12.1917) розпочала свою діяльність Єлисаветградська повітова комісія по виборах до Установчих Зборів Української Народної Республіки.

100 років тому (14.12.1917) приватні загальноосвітні вечірні курси відкрив у Єлисаветграді М. Студнічка, зять І Карпенка-Карого.

100 років тому (19.12.1917) на надзвичайній сесії Єлисаветградського повітового земського зібрання ухвалено рішення про приєднання Єлисаветградського повіту до території автономної України (37 голів “за”, 4 – “проти”, 4 “утрималось” ).

95 років тому (грудень 1922) ліквідовано Кременчуцьку та Миколаївську губернії, внаслідок чого Єлисаветградський повіт увійшов до складу Одеської, а Олександрійський – Катеринославської губерній.