Народився 10(22).V.1840, с.Бежбайраки, тепер cело Кропивницьке Кіровоградської області – 8(21).IV.1910, Харків.

Український актор, режисер, театральний діяч, драматург, композитор, поборник братніх зв’язків української та російської театральних культур. У професіональному театрі з 1871р. Організатор (1882р.) українського художнього реалістичного театру. Спільно з М.Старицьким (1883-1885рр.) як актор і режисер підніс цей театр на високий рівень. Очолював власні трупи (1888-1893, 1894-1900рр.). У 1900-1903рр. входив до об’єднаної трупи корифеїв української сцени. Вихователь кількох генерацій українських акторів. Засновник режисерської школи на Україні. Серед учнів – Г.Затиркевич-Карпинська, Л.Ліницька, Г.Борисоглібська, І.Мар’яненко.

Автор оригінальних п’єс : „Дай серцю волю, заведе в неволю”, „Чмир”, „Доки сонце зійде, роса очі виїсть”, „По ревізії”, „Глитай, або ж Павук”, „Дві сім’ї”, „Скрутна доба” та інші, інсценізацій творів Т.Шевченка, М.Гоголя. Актор в жанрі драми, комедії, музичного театру: Виборний („Наталка Полтавка” І.Котляревського), Карась („Запорожець за Дунаєм”, С.Гулака-Артемовського), Кичатий („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Іван, Йосип Бичок, Балтиз („Дай серцю волю, заведе в неволю”, „Глитай, або ж Павук”, „Олеся” М.Кропивницького) та інші. На російській сцені зіграв багато ролей за п’єсами М.Гоголя, О.Грибоєдова, О.Островського, В.Шекспіра та інші. Ім’ям М.Кропивницького названий Кіровоградський обласний український музично-драматичний театр. У Харкові на могилі драматурга – пам’ятник (1914, скульптор Ф.Балавенський).