Діям населення у разі хімічного та радіоактивного забруднення у разі військової загрози була присвячена публічна лекція викладача Кропивницьких територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Сергія Вареника.

Це спільний проєкт бібліотеки Чижевського з Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області «Вчимося діяти у надзвичайних ситуаціях», який книгозбірня започаткувала напередодні війни.

Фахівець нагадав, що для мінімальної готовності варто задати собі кілька простих, але критичних питань:

– чи маю я достатній запас харчів і питної води?
– чи є у мене необхідні медикаменти?

Деякі питання варто продумати заздалегідь, аби краще обладнати своє житло на випадок надзвичайної ситуації та захистити себе і близьких:

• за можливості дізнайтеся, де знаходяться найближчі укриття, перевірте його стан, ознайомтеся зі спорудою, її внутрішнім плануванням, дізнайтеся, де знаходяться основний та аварійний виходи;
• зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
• перевірте наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги і продумайте, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу;
• підготуйте засоби для гасіння пожежі;
• подбайте про альтернативні засоби освітлення (ліхтарики, свічки) на випадок відключення енергопостачання;
• підготуйте засоби для приготування їжі у разі відсутності газу, електрики;
• організуйте найнеобхідніші речі та документи так, щоб швидко зібрати їх у випадку термінової евакуації або переходу до сховищ;
• подбайте про справність приватного транспорту і запас палива для вчасної евакуації з небезпечного району;
• у холодну пору подумайте про альтернативний обігрів на випадок відключення централізованого опалення або й електрики.

Якщо ви отримали інформацію про початок евакуації:

• візьміть документи, гроші, цінності;
• відключіть електрику, газ, воду, погасіть в печі (каміні) вогонь, закрийте вхідні двері на замок;
• надайте допомогу в евакуації літнім та тяжкохворим людям;
• повертайтеся в покинуте приміщення тільки після дозволу відповідальних за евакуацію осіб.

У разі виникнення хімічної або радіаційної небезпеки евакуація населення проводиться у два етапи. Перший – від місця знаходження населення до межі зони забруднення; другий – від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

Ознаки застосування хімічної зброї:

• спостерігається масова швидка загибель дрібних тварин, птахів чи комах;
• двоє або більше осіб стали недієздатними з незрозумілих причин;
• відчуваються незрозумілі запахи або смаки;
• спостерігається масовий вияв фізичних симптомів ураження хімічними речовинами.

До них відносяться: міоз (надмірне звуження зіниць); дезорієнтація та пітливість; посмикування та судоми; подразнення дихальних шляхів і ускладнене дихання; подразнення очей i шкіри; нудота та блювота; втрата свідомості.

Першочергові дії в зоні хімічного ураження, якщо ви надворі:

• залиште територію ураження;
• намагайтесь рухатись швидко, але не бігти;
• дихайте повільно, щоб вдихати якнайменше отрути;
• знайдіть укриття поблизу;
• якщо це можливо, повертайтесь у своє помешкання.

Якщо ви в приміщенні:

• підніміться на найвищий поверх та знайдіть кімнату з якомога меншою кількістю вікон та дверей;
• закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори та все інше, що допомагає потрапляти повітрю в приміщення ззовні;
• не їжте і не пийте нічого, що могло зазнати впливу хімічних речовин;
• увімкніть новини та дочекайтесь повідомлення, коли вихід на вулицю стане безпечним.

Якщо ви в автомобілі:

• з’їжджайте на узбіччя, не заважайте руху аварійних автомобілів;
• вимкніть двигун і закрийте всі вентиляційні отвори, які втягують зовнішнє повітря, включаючи вентиляційні отвори кондиціонера;
• прикрийте рот і ніс тканиною: шарфом, хустинкою чи маскою для обличчя.

В якості засобів індивідуального захисту можна використати будь-яку щільну тканину, через яку можна буде дихати, змочену у розчинах соди або лимонної кислоти чи оцту. Знайдіть дві пляшки з-під води. Зробіть в одній содовий розчин і підпишіть маркером «ХЛОР». Намалюйте стрілочку вверх, тобто коли почуєте запах хлору, потрібно намочити тканину в цьому розчині, прикласти до дихальних шляхів та якомога вище піднятися. У другій пляшці розведіть воду з лимонною кислотою та підпишіть «АМІАК» та намалюйте стрілочку до низу. Відчули запах аміаку – змочили тканину цим розчином і негайно вниз – на підлогу, у підвал. Пропорції розчину: на 0,5 л води – 1 ст. л. соди/ лимонної кислоти або оцту.

Йодна профілактика починається негайно за загрози радіаційного забруднення та проводиться шляхом прийому внутрішньо пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду.

Відео лекції можна подивитись на бібліотечних сторінках на YouTube https://www.youtube.com/watch?v=Nc451PBpbsc та у Facebook https://www.facebook.com/ounb.kirovohrad/videos/1376204112806114 . Пропонуємо також прочитати брошуру «У разі надзвичайної ситуації або війни» https://library.kr.ua/wp-content/elib/ns.pdf.

Лариса Семенова,
відділ соціокультурної діяльності