Подаровані видання за січень 2013 року
Від автора Турківського Миколи Петровича
Турківський Микола Петрович. Мати. Матусенька. Ненька. – Прилуки: КП “Прилуцька міська друкарня”, 2009. – 184 с.
“Мамо! Вам — зведу монумент… Не з граніту, не з мармуру — зведу до неба його з любові… Променями сонця — висікатиму, ніжністю буду полірувати. І вічними викарбую літерами на ньому імення — МАТИ…” Ці теплі й водночас високі слова Миколи Турківського якнайточніше передають зміст його книги “Мати. Матусенька. Ненька”, присвяченої матері письменника та, як зазначає автор, усім матерям: “Серця матерів невмирущі. Повічно у пам’яті” Великою синівською любов’ю сповнені сторінки видання. Автор ділиться з читачами найсокровеннішим: спогадами дитинства і яскравих подій, котрі відбувалися в його родині, а ще — тим душевним болем, що охопив серце після смерті матері та полишає й досі. Поряд з поетичним і прозаїчними присвятами матері у книзі Миколи Турківського вміщені фотографії з сімейного архіву, розповіді рідних людей, листи минулих років.
Турківський Микола Петрович. Раїса (повість). – Прилуки: КП “Прилуцька міська друкарня”, 2012. – 64 с.
Твір художньо-документальний. Присвячується Раїсі Федорівні Тарасенко — багатолітньому педагогу, відміннику народної освіти України, сумлінна праця якої говорить і про медаль “За трудову доблесть”, що зберігається у домівці, як приклад самовідданого і чесного відношення до своєї професії, яка стала улюбленою на все життя. І буде вона для онуків і правнуків родинним дороговказом до поваги і слави, до людської гідності, до одержимості у їхніх діяннях.
Нелегка учительська нива. Вона багато забирає сил і здоров’я. Тож, за все оте добре, що сіялося і вкладалося сердечно в дитячі душі вельмишановною Раїсою Федорівною. Бог надав їй, як найвищу нагороду — довголіття.
Честь і хвала!
Турківський Микола Петрович. Хрещата доля (образки, поезії в прозі). – Прилуки: КП “Прилуцька міська друкарня”, 2010. – 96 с.
В книзі образки, які написані в різні роки нового тисячоліття. Переважна більшість ніде ще не друкувалася. Деякі — там чи там — оприлюднювались.
Образки перемежовані поезіями в прозі.
Твори, що пропонуються, тематично розмаїті. В них веселощів мало… І серце у автора боліло не раз при написання їх.
Так диктувало життя.
Турківський Микола Петрович. І таке буває: гумор. – Прилуки: КП “Прилуцька міська друкарня”, 2010. – 87 с.
Й направду, і таке буває, про що ідеться у віршах: і сміх, і жарти, й гіркота. Вони зродилися майже всі у 80-90-х роках, в минулому столітті. Чимало друкувалося в газетах. Але окремо не видавалися.
Кажуть без сміху і жарту й жити не варто. Може й так. У книзі говориться про негативні явища, які є і зараз в нашому бутті, бо глибоко закоренилися: злодійство, пиятика, ледарство, брехня і тому подібне.
Це збірка — як острівець різного виду творчості Миколи Турківського.
Турківський Микола Петрович. В чарах дитячого світу. – Прилуки: КП “Прилуцька міська друкарня”, 2007. – 83(1) с., іл.
Книга — збірник “В чарах дитячого світу” автор об’єднує майже весь свій доробок для дітей. І найбільше місце у ньому відведено, мабуть, дітям дошкільного віку. Ця пора дитинства неповторна і вона в дивному, у казковому баченні і, може, найщасливіша.
Своїми малюнками-ілюстраціями Микола Турківський намагався ще краще розкрити, показати, доповнити той чи інший твір наскільки давала змоги творча уява, наскільки вдавалося автору входити в чари дитячого світу. І не раз повертався у дитинство і ощасливлював серце.
Турківський Микола Петрович. Сузір’я Катерини Білокур: вірші. – Прилуки: КП “Прилуцька міська друкарня”, 2012. – 52 с., іл.
Перечитуючи знов і знов публікації про народну художницю-самоука (1900-1961), вчитуючись у її листи-самоцвіти, у Миколи Турківського виникла думка й собі долучитися до сказаного. І зродився цикл віршів під назвою “Сузір’я Катерини Білокур”, який і переріс у збірку.
Талант — геніальний, драма життя — незвичайна.
Доробок ілюструється картинами великої художниці, де поруч подаються вислови видатних українських митців.
Від автора Кідрука Максима Івановича, українського письменника, мандрівника
Кідрук Максим. Бот: роман. – Харків: Книжний Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2012. – 480 с.: іл.
“Бот” – це перший український технотрилер, гостросюжетний роман, в якому поєднуються сучасні технології, людська психологія та чисто голлівудський “екшн”. Події в книзі вигадані, проте все решта — місця, природні об’єкти, техніка, зброя, фізіологічні особливості живих організмів — цілком реальне. Майстерно описані технічні деталі, які роблять роман небувало реалістичним.
Головний герой книги — звичайний українець, молодий київський програміст, що працює над розробкою ігрових ботів. Спокусившись на великі гроші, хлопець відправляється у віддалену лабораторію, де стає одним з членів міжнародної наукової групи. Але, замість обіцяних тисяч доларів, він отримує смертельні пригоди. Боти, яких йому треба зупинити, це нанороботи, що вирвалися з-під контролю. Їм до вподоби смак людської плоті…
Від автора Андрусяка Івана Михайловича
Андрусяк Іван. Стефа і її Чакалка. Дівчача повістина: повість. – К.: Грані-Т, 2011. – 64 с., іл.
“Стефа і її Чакалка” належить до найпопулярніших і найулюбленіших читачами творів сучасної української літератури для дітей. У повісті автор використовує фольклорний образ Чакалки — казкової істоти, якою на Слобожанщині й Полтавщині в давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере таку дитину в мішок і понесе в темний ліс. Саме так і стається з героями повісті, які втрапляють у казкову “школу чакалок і бабаїв”, де їм дозволено робити все, що заманеться. Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що добро й любов перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть “перевиховати” казкове страшидло.
Для дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Андрусяк Іван. Кабан дикий — хвіст великий… Друга історія Стефи і Чакалки: повість. – К.: Грані-Т, 2010. – 72 с., іл.
Це продовження повісті-казки “Стефа і її Чакалка”, яка належить до найпопулярніших і найулюбленіших читачами творів сучасної української літератури для дітей.
Однак у новій історії колишнє казкове страшидло дуже змінилося. Тепер Чакалка працює вчителькою географії у звичайній київській школі — саме тій, у якій вчиться Стефа і її старша сестричка Ліза. Вона веде школярів, серед яких Ліза і Стефа, на екскурсію осіннім лісом. Однак її колишні друзі Великий Бабай, Бабаїха, Жерикізяк та інші страшидла не пробачили Чакалці зраду і вирішили їй помститися. Жерикізяку (так само фольклорний персонаж — ним лякають дітей на Поділлі) доручено заманити Чакалку і школярів у пастку…
Для дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Від Кіровоградського видавництва “Імекс-ЛТД”
Невідомий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий): листи, п’єси. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 576 с.
У виданні представлене найповніше зібрання листів Івана Тобілевича (Карпенка-Карого), до різних кореспондентів: М. Садовського, П. Саксаганського, М. Садовської, М. Кропивницького, М. Старицького, В. Лукича-Левицького, І. Франка та інших; і до дітей — Назара, Юрія, Ярини та Марії Тобілевичів. Період листування — 1878 — 1907 рр. Більшість листів друкувалися у виданнях довоєнного періоду. Велику наукову цінність становлять листи до відомого літературознавця, публіциста та громадського діяча С. Єфремова. Вперше друкуються листи до Марії Тобілевич, деякі листи до дітей, М. Кропивницького. У листуванні Івана Тобілевича порушуються найрізноманітніші теми — від особистих, господарських, літературних, видавничих, культурних до громадсько-політичних. Велика увага зосереджена на розвитку театрального руху в Україні в кінці ХІХ на початку ХХ століття. До видання також увійшли дві п’єси І. Тобілевича (Карпенко-Карого) – “Мазепа” (1896), та “Гандзя” (1902).
Книга становитиме інтерес для літературознавців, істориків, театрознавців, учителів, студентів, усіх, хто небайдужий до українського слова.