Графічні листи у зібранні О.ільїна належать до двох основних груп. Першу – європейське мистецтво – представлено офортами та дереворитами переважно ренесансно-барокового напряму: мадонни П.Понтіуса та Фр.Курті, рідкісна гравюра “Богоматір Нев’янучий цвіт”, видрукувана наприкінці XVIII ст. у Венеції на замовлення Іверського монастиря на Афоні, численні зображення євангелістів роботи С.Назарова, І.Максимова, В.Іконнікова, О.Андреєва, С.Юфімова, Г.Проценка, що прикрашали видання Московської синодальної друкарні та Києво-Печерської Лаври, й репрезентують урочисте, декоративно насичене мистецтво ХVІІ-ХVІII століть. Здасться, всі примхи вигадливого бароко сконцентрувалися у Коронаційному портреті Луї XVI роботи Й.-Г. Мюллера (гравюра 1790 р. з картини Ж.К.Дюплессі).

Насичене, багатослівне барокове європейське мистецтво неначе сперечається з вишуканою простотою творів східного мистецтва, що складають другу групу графіки в зібранні О.Iльїна. Шість аркушів виконано в традиційній для Китаю техніці малюнка водяними фарбами. Досконалість, лаконічність ліній, прозорість, економність декоративних локальних плям яскравих кольорів демонструють манеру доброго майстра XIX ст., ім’я якого, на жаль, поки що нам не відоме.