МІЖHАРОДHИЙ ПРОЕКТ ПРОФЕСІЙHОГО РОЗВИТКУ
УКРАЇHСЬКИХ ТА ЛАТВІЙСЬКИХ БІБЛІОТЕКАРІВ “10+10”

Сьогодні Україна чекає нових спеціалістів, які б допомогли державі увійти у світовий інформаційний простір. Бібліотечного фахівця треба навчити новим інформаційним технологіям, вмінню активно використовувати наявні інформаційні ресурси, своєчасно доносити до споживачів весь спектр інформації про необхідний для них документальний потік, який нагромаджується у світі.

Система безперервної освіти, яка діяла дуже чітко в минулі роки в Кіровоградській області, практично не функціонує в зв`язку з матеріально-фінансовими труднощами. Скорочено майже всі заходи, спрямовані на розвиток системи безперервної освіти бібліотекарів. Тому актуальною для нас є проблема організації програм безперервної бібліотечної освіти на основі проектного підходу.

Перспективним напрямком бібліотечної освіти є міжнародний обмін спеціалістами-практиками на основі двосторонніх угод.

Основні організатори проекту “10+10” – Латвійська Hаціональна бібліотека та Кіровоградська регіональна бібліотечна асоціація. Ідея проекту виникла в результаті візиту працівників Hаціональної бібліотеки Латвії Андріса Вількса та Дзідри Шміти до Кіровоградської обласної наукової бібліотеки.

Під час зустрічей колеги із Латвії ознайомилися з роботою обласної, сільських та районних бібліотек. Бібліотекарі Латвії та України знайшли багато спільного у вирішенні професійних проблем та відмітили цікавий досвід роботи кіровоградських бібліотекарів з питань диференційованого обслуговування читачів, діяльності клубів за інтересами, співпраці бібліотек з митцями області та ін.

Латвійська Hаціональна бібліотека має великий досвід кооперації бібліотек всіх систем і відомств, лобіювання до законотворчих установ уряду, організації громадського бібліотечного руху, в запровадженні в бібліотеках нових форм роботи, автоматизації бібліотек, у пошуку додаткової фінансової підтримки бібліотек та організації безперервної освіти бібліотекарів.

Мета цього проекту – удосконалення системи безперервної освіти бібліотекарів Кіровоградської області через організацію міжнародної програми професійного розвитку бібліотечних спеціалістів Латвії і України для спільного вирішення бібліотечних проблем, підвищення іміджу бібліотечної професії, захисту професійних інтересів та інтеграції українського бібліотечного руху в міжнародний простір.

Програма розрахована на 2 роки, протягом яких передбачається організація двох регіональних семінарів для бібліотекарів України та Латвії, стажування латвійських бібліотекарів в Україні та українських в Латвії, Міжнародну конференцію для спеціалістів публічних бібліотек різних рівнів двох країн.

Проект фінансовано із трьох джерел: Інститут Відкритого Суспільства ( Мережева Бібліотечна Програма ), фонд Сороса, Латвія, фонд “Відродження”, Україна.

В організації проекту приймають участь: Кіровоградська обласна бібліотечна асоціація, Hаціональна Бібліотека Латвії, ОУHБ ім. Д.І.Чижевського. Керівники проекту: Дзідра Шміта, Олена Гаращенко.

Перший етап проекту реалізовано протягом 8-13 листопада 1998 р. на базі бібліотек Латвії.

Відібрані на конкурсних засадах бібліотекарі Кіровоградщини взяли участь у Міжнародному семінарі “Консолідація. Ініціатива. Творчість”. Під час семінару вивчались такі важливі теми як: “Бібліотека і маркетинг”, “Бібліотеки і закон”,” Професійні організації бібліотекарів”, “Політика комплектування – фондів сучасної публічної бібліотеки”, “Акцентуації особи та професія бібліотекаря”, “Публічна бібліотека і нові технології”, “Роль публічної бібліотеки у процесі демократизації суспільства”.

Серед учасників були завідуючі сільськими та міською бібліотекою, методисти центральних районних бібліотек, директор районної централізованої бібліотечної системи, провідні спеціалісти обласної наукової бібліотеки, керівник закладами культури області. Щодо гендерного балансу в роботі, слід зазначити, що в колі слухачів семінару був лише один чоловік. Така нинішня специфіка професії.

Семінар вели Андріс Вількс – професор Ризького університету, директор Hаціональної Бібліотеки Латвії та завідуюча Бібліотечною службою цієї бібліотеки, Дзідра Шміта.

Своїм досвідом, результатами досліджень ділились спеціалісти Hаціональної Бібліотеки Латвії Андріс Вількс, Дзідра Шміта, Дайга Ріекстіня, Сильвія Лініня – президент Товариства бібліотекарів Латвії, Член робочої групи Бібліотечного закону.

Учасники семінару ознайомились із роботою низки бібліотек Латвії, а саме: Ризької центральної бібліотеки, бібліотеки салону “Вецрига”, бібліотеки “Ільгюциєме”, бібліотеки іноземної літератури, Юрмальської Центральної бібліотеки, Центральної наукової бібліотеки м. Єлгави.

Читачі в бібліотеках Латвії обслуговуються за читацькими квитками, при запису до бібліотеки сплачують вступний внесок. Бібліотеки знаходяться на утриманні місцевого самоуправління, яке фінансує комплектування, передплату періодичних видань. Слід зауважити, що бібліотеки передплачують значну кількість періодики, як латиською, так і іноземними мовами ( російською ).

Бібліотеки широко здійснюють рекламу своєї діяльності, своїх можливостей. Щорічно проводиться Тиждень публічних бібліотек, під час якого бібліотеки пропагують свої можливості, а також проводяться заходи по відзначенню ювілеїв бібліотек.

В Латвії запроваджуються для читачів додаткові платні послуги, серед яких: платний та нічний абонементи, ксерокопіювання, оренда приміщень, транспорту, друкування матеріалів із автоматизованих баз даних.

Інформатизація суспільства спонукала бібліотеки до пошуку додаткових джерел фінансування , запровадження нових технологій та автоматизації бібліотечних процесів. В бібліотеках розробляються проекти по автоматизації та за фінансової підтримки фонду Сороса Латвії здійснювалось їх запровадження. В багатьох центральних районних бібліотеках Латвії створюються і функціонують бази даних, електронні каталоги.

Бібліотекарі Латвії та України вперше отримали можливість такого міжпрофесійного та неформального спілкування з колегами із різних організацій, розширили свої знання про розвиток бібліотечної справи.

Головні проблеми, що існують – це брак приміщень, дорожнеча друкованої продукції, нестача фінансів. Але те, що вдалося побачити і вивчити в роботі колег, безумовно переконує, що ці проблеми можуть бути розв`язані хоча б частково.

Українські та латвійські учасники проекту позитивно оцінили роботу. Це обнадіює, поскільки нашим бібліотекарям дуже потрібні заняття, орієнтовані на вивчення оптимальних шляхів вирішення проблем, що дозволяють виявити резерви, дають можливість обмінятись досвідом, відкривають шляхи міжрегіональної взаємодії. Ми згодні з думкою латвійських колег, що проведене стажування було для всіх успішним початком в реалізації проекту, який створить мережу бібліотекарів-професіоналів, які будуть очолювати бібліотечний рух, проводити тренінгові семінари та стажування на місцях по удосконаленню бібліотечно-бібліографічної та інформаційної діяльності.