Родинний альбом

25 березня 2021 року виповнюється 90 років з дня народження легендарного диктора  Кірoвoградськoї обласної державної телерадіокомпанії, заслуженого працівника культури України Микoли Євгеновича Левандoвського. Його називали українським Левітаном. Ще за життя він став легендою не лише для слухачів, але й для колег-тележурналістів різних поколінь.

Важко змиритися з тим, що цієї розумної, доброї, мудрої людини вже немає серед нас і що його унікальний голос не звучатиме по радіо і в телеефірі. Але залишається людська пам’ять і вдячність за багаторічне вірне служіння улюбленій справі. 

Микола Євгенович завжди був бажаним гостем обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського, відвідував різні заходи та засідання літературного клубу «Євшан» і творчого об’єднання «Парус».

У 2010 році Микола Євгенович брав участь у просвітницькому проєкті «Голоси з війни» та передав у головну книгозбірню області добірку фотокарток з сімейного архіву. Пропонуємо усім бажаючим ознайомитися з рідкісними знімками, які є свідченням подій ХХ століття та висвітлюють сторінки життя Миколи Левандовського і його родини.

З повагою та пошаною до Миколи Євгоновича Левандовського співробітники ОУНБ ім.Д.І. Чижевського.

Коротка довідка:

Левандовський Микола Євгенович – поет, багаторічний диктор Кіровоградської державної телерадіокомпанії.

Народився 25 березня 1931 року в станиці Романівська (нині Ростовська область). З 1938 року мешкав у Кіровограді.

У 1950 році закінчив Кіровоградське ремісниче училище № 1.

Працював на заводі «Більшовик», художнім керівником Будинку культури ім. Калініна, ведучим свят і концертів в обласній філармонії.

З 1959 по 2002 рік – диктор Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії.

Один з фундаторів драматичного гуртка клубу імені Калініна, який пізніше став народним театром оперети.

Автор збірок поезії «Життя – польоту відчуття» (у співавторстві з В. Бреурошем, 2011), «Осенние раздумья» (2014).

Вірші М. Левандовського увійшли до літературних альманахів творчого об’єднання «Парус»: «Десять лет под “Парусом”» (2010), «На крилах надій» (2017), «Вільні вітрила» (2018).

Заслужений працівник культури України (2002), член літературного клубу «Євшан» (2000), творчого об’єднання «Парус» (2001).

Помер 26 грудня 2018 року у м. Кропивницькому.